Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Іванович Шатілов (4(16) жовтня 1869, Слобода Козацька Старооскольского повіту Курської губернії, Російська імперія — 13 травня 1921, Харків, УРСР) — лікар-терапевт, професор Харківського університету.
| Шатілов Петро Іванович | |
|---|---|
 Фотокопія DKM med з портрету | |
| Народився | 1869 Курська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1921 Харків |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Галузь | терапія, ендокринологія |
| Заклад | Імператорський Харківський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Опенховський Федір Мечиславович |
| Членство | Харківське медичне товариство |
Життєпис
Потомствений дворянин.
У 1895 р. закінчив з відзнакою медичний факультет Харківського університету. Учень професора Опенховського Федіра Мечиславовича.
У роки навчання жив в будинку харківського фотографа і підприємця В. С. Досєкіна (розташований по вул. Пушкінській (нині Григорія Сковороди), 90), у якому надавалося житло студентам-медикам, в основному — безкоштовно. Згодом Шатилов одружився з дочкою В. С. Досекіна Марії (1871—1942). В якості приданого дочка Досекіна, отримала дачу на тодішній околиці Харкова, від якої і весь район отримав назву Шатилівка.
Щорічно у студентські роки під час літніх канікул працював в Старооскольській земській лікарні, а під час холерної епідемії завідував медичним пунктом.
Перед випускними іспитами отримав пропозицію професора Ф. М. Опенховського залишитися при клініці госпітальної терапії в якості асистента.
З 1895 р. — екстерн, у 1900—1903 рр. понадштатний асистент.
З 1898 р. — член Харківського медичного товариства, у 1900 р. був обраний його секретарем з адміністративних справ.
У 1902 р. захистив докторську дисертацію на тему «До вчення про форми пульсових кривих» та отримав звання доктора медицини. З 1903 — приват-доцент, читав студентам лекції з курсу «Клінічні методи дослідження».
У 1906—1908 рр. працював у Цюриху, Берліні та Берні. Вивчав обмін речовин в організмі, імунітет, бактеріологію, новітні методи діагностики.
У 1909 р. повернувся до Харківського університету, був обраний професором кафедри діагностики.
Завідувач кафедри діагностики з пропедевтичною терапевтичною клінікою (1909), професор (1910).
Професор кафедри шпитальної терапевтичної клініки Жіночого Медичного інституту ХМТ (1913), завідувач кафедрою факультетської терапевтичної клініки Жіночого медичного інституту (1914).
У 1912 р. Шатілов уперше в Російській імперії застосував протичеревневотифову сироватку, яка показала ефективність нового методу лікування. Однак через проведення експерименту без офіційного дозволу, був відставлений від завідування кафедрою. Після цього поїхав за кордон, відвідав Паризький університет та Бернський бактеріологічний інститут. Взяв участь в Першому міжнародному конгресі лікарів з порівняльної патології, зробив на ньому дві доповіді, що були зустрінуті з великим інтересом та опубліковані в працях з'їзду.
У 1913 р. повернувся до Харкова, маючи вже міжнародне визнання. Став завідувачем кафедральної госпітальної терапевтичної клініки Харківського університету. Одночасно з 1914 р. очолював терапевтичну клініку Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства, з 1920 — дитячу клініку Харківського університету.
У 1911 став одним з організаторів Харківського відділу «Всеросійської ліги для боротьби с туберкульозом» (разом зі своїм учнем, майбутнім професором Коган-Ясним В. М.), у подальшому був її активним членом. В 1912 р. був обраний головою правління амбулаторії «Общества пособия больным недостаточным учащимся в высших учебных заведениях Харькова».
У 1918 р. став редактором відділу терапії новоствореного журналу «Лікарська справа»(у той час єдиний медичний журнал в Російській імперії), згодом став його відповідальним редактором.
У 1918—1921 рр. завідував кафедрою факультетської терапії Харківського університету.
Шатілов мав чималу приватну практику. Незаможним хворим надавав медичну допомогу безкоштовно.
Після жовтневого перевороту 1917 р. Шатілов прийняв радянську владу. Брав активну участь в організації нової системи охорони здоров'я. Під час громадянської війни очолив державну комісію по боротьбі з тифом. На собі випробував противосипнотифне щеплення.
2 травня 1921 р. Шатілов заразився тифом під час огляду хворих в слідчій в'язниці.13 травня вмер від тифу.
Останніми словами Шатілова були: «Ані вінків, ані промов». Згідно зі складеним заповітом, його скелет був переданий кафедрі анатомії, мозок — університету, нутрощі — патологоанатоміческому інституту. 29 травня 1921 на засіданні Харківського медичного товариства було вирішено вивісити його портрети в залах медичного товариства, привласнити його ім'я терапевтичній клініці, клопотати про пенсію родині.
Наукова праця
Лекції П. І. Шатілова вражали своєю ясністю і простотою викладу, вони вчили клінічному мисленню, аудиторія легко і вільно слухала його годинами.
Автор понад 30 праць, у тому числі з анатомії та функціональних особливостей серцево-судинної системи, перкусії та аускультації серця. Створив оригінальну синоптичну карту поширення холерних епідемій у XIX сторіччі.
Останні роки життя Шатілов приділяв основну увагу бактеріології та значенню зовнішнього середовища в розвитку хвороб.
Особливе значення для клініцистів мають його класичні праці з перкусії та аускультації серця, про пульс і ритми серця, його монографії «Про аускультації шумів в області серця» і «До питання про різновиди функціональних дисоціацій серця».
Обрані праці
- Шатилов П. И. К вопросу о разновидностях функциональных диссоциаций сердца. СПб, 1897
- Шатилов П. И. Записки по диагностике. Харьков, 1915
- Шатилов П. И. Очерк важнейших заболеваний сердечно-сосудистой системы. Харьков, 1919
- Шатилов П. И. Клинические лекции. Харьков, 1927
Пам'ять
На згадку про П. І. Шатілова його учні спорудили в Харкові єдину тоді в Радянському Союзі лікарню для студентів і вчених (1922), за якою залишилася назва Шатілівської, один з районів Харкова по даний час носить його ім'я.
Премією імені П. І. Шатілова нагороджуються вчені та практики — терапевти за вагомий внесок у вивчення внутрішніх хвороб.
До 150-річчя з народження персоналії відбулась презентація у Харківський науковій медичній бібліотеці. 13 травня 2021 р. виповнилося 100 років з дня смерті видатного лікаря проф. П. І. Шатілова, про що відмічалось на сторінці Центра медичного краєзнавства імені професора В. Д. Отомановського.
Примітки
- . tvoj.kharkov.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Скарбниця харківської медицини. Постаті : біогр. довід. / За заг. ред. В. М. Лісового. Харків: ХНМУ. 2015. с. 122.
- . Откуда Родом (рос.). 19 липня 2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
- . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Лесовой, Владимир Николаевич; Перцева, Жаннета Николаевна (2009). (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- . Кафедра внутренней медицины № 3 (ru-RU) . 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
- . old-kursk.ru. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
- . kharkivlibrary.survey.fm (амер.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- . wikimapia.org (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Kevorki︠a︡n, Konstantin (2004). 100 znamenitykh kharʹkovchan. Kharʹkov: bIzdatel'skiĭ dom "Faktor". ISBN . OCLC 58844512.
- Харківська Наукова Медична Бібліотека - Шатілов Петр Іванович (04.10.1869 – 13.05.1921) | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 26 жовтня 2021.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Робак І. Ю. Шатилов Петро Іванович / І. Ю. Робак // Харківщина : енциклопедичний словник / ред. рада: С. І. Чернов, В. С. Бакіров, М. І. Титов [та ін. ; редкол.: С. І. Посохов [та ін.] ; Харківська облрада, Харківська облдержадміністрація]. — Харків : Золоті сторінки, 2015. — С. 422. — 40000 прим.
- Лагутич М.С. Выдающийся русский клиницист П.И. Шатилов. // Курский край. — 2012. — № 3(136). — С. 15-18. з джерела 28 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
- Міська студентська лікарня Харківської міської ради. Історія. URL:https://studhosp.city.kharkov.ua/історія/ [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Робак І. Ю., Демочко Г. Л. Охорона здоров'я в першій столиці радянської України (1919—1934 рр.). — Х. : Колегіум, 2012. — 260 с. (іл. 14 с.) .
- 100 знаменитых харьковчан [Текст] / Можейко И. Ю., Кеворкян К. Е., Нестерук В. К. [и др.]. — Харьков: Фактор, 2004. — 368 с.
 | Це незавершена стаття про українського науковця-лікаря. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shatilov Petro Ivanovich Shatilov 4 16 zhovtnya 1869 Sloboda Kozacka Starooskolskogo povitu Kurskoyi guberniyi Rosijska imperiya 13 travnya 1921 Harkiv URSR likar terapevt profesor Harkivskogo universitetu Shatilov Petro IvanovichFotokopiya DKM med z portretuNarodivsya1869 Kurska guberniya Rosijska imperiyaPomer1921 HarkivDiyalnistlikarAlma materImperatorskij Harkivskij universitetGaluzterapiya endokrinologiyaZakladImperatorskij Harkivskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikOpenhovskij Fedir MechislavovichChlenstvoHarkivske medichne tovaristvoZhittyepisPotomstvenij dvoryanin U 1895 r zakinchiv z vidznakoyu medichnij fakultet Harkivskogo universitetu Uchen profesora Openhovskogo Fedira Mechislavovicha U roki navchannya zhiv v budinku harkivskogo fotografa i pidpriyemcya V S Dosyekina roztashovanij po vul Pushkinskij nini Grigoriya Skovorodi 90 u yakomu nadavalosya zhitlo studentam medikam v osnovnomu bezkoshtovno Zgodom Shatilov odruzhivsya z dochkoyu V S Dosekina Mariyi 1871 1942 V yakosti pridanogo dochka Dosekina otrimala dachu na todishnij okolici Harkova vid yakoyi i ves rajon otrimav nazvu Shatilivka Shorichno u studentski roki pid chas litnih kanikul pracyuvav v Starooskolskij zemskij likarni a pid chas holernoyi epidemiyi zaviduvav medichnim punktom Pered vipusknimi ispitami otrimav propoziciyu profesora F M Openhovskogo zalishitisya pri klinici gospitalnoyi terapiyi v yakosti asistenta Z 1895 r ekstern u 1900 1903 rr ponadshtatnij asistent Z 1898 r chlen Harkivskogo medichnogo tovaristva u 1900 r buv obranij jogo sekretarem z administrativnih sprav U 1902 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Do vchennya pro formi pulsovih krivih ta otrimav zvannya doktora medicini Z 1903 privat docent chitav studentam lekciyi z kursu Klinichni metodi doslidzhennya U 1906 1908 rr pracyuvav u Cyurihu Berlini ta Berni Vivchav obmin rechovin v organizmi imunitet bakteriologiyu novitni metodi diagnostiki U 1909 r povernuvsya do Harkivskogo universitetu buv obranij profesorom kafedri diagnostiki Zaviduvach kafedri diagnostiki z propedevtichnoyu terapevtichnoyu klinikoyu 1909 profesor 1910 Profesor kafedri shpitalnoyi terapevtichnoyi kliniki Zhinochogo Medichnogo institutu HMT 1913 zaviduvach kafedroyu fakultetskoyi terapevtichnoyi kliniki Zhinochogo medichnogo institutu 1914 U 1912 r Shatilov upershe v Rosijskij imperiyi zastosuvav proticherevnevotifovu sirovatku yaka pokazala efektivnist novogo metodu likuvannya Odnak cherez provedennya eksperimentu bez oficijnogo dozvolu buv vidstavlenij vid zaviduvannya kafedroyu Pislya cogo poyihav za kordon vidvidav Parizkij universitet ta Bernskij bakteriologichnij institut Vzyav uchast v Pershomu mizhnarodnomu kongresi likariv z porivnyalnoyi patologiyi zrobiv na nomu dvi dopovidi sho buli zustrinuti z velikim interesom ta opublikovani v pracyah z yizdu U 1913 r povernuvsya do Harkova mayuchi vzhe mizhnarodne viznannya Stav zaviduvachem kafedralnoyi gospitalnoyi terapevtichnoyi kliniki Harkivskogo universitetu Odnochasno z 1914 r ocholyuvav terapevtichnu kliniku Zhinochogo medichnogo institutu Harkivskogo medichnogo tovaristva z 1920 dityachu kliniku Harkivskogo universitetu U 1911 stav odnim z organizatoriv Harkivskogo viddilu Vserosijskoyi ligi dlya borotbi s tuberkulozom razom zi svoyim uchnem majbutnim profesorom Kogan Yasnim V M u podalshomu buv yiyi aktivnim chlenom V 1912 r buv obranij golovoyu pravlinnya ambulatoriyi Obshestva posobiya bolnym nedostatochnym uchashimsya v vysshih uchebnyh zavedeniyah Harkova U 1918 r stav redaktorom viddilu terapiyi novostvorenogo zhurnalu Likarska sprava u toj chas yedinij medichnij zhurnal v Rosijskij imperiyi zgodom stav jogo vidpovidalnim redaktorom U 1918 1921 rr zaviduvav kafedroyu fakultetskoyi terapiyi Harkivskogo universitetu Shatilov mav chimalu privatnu praktiku Nezamozhnim hvorim nadavav medichnu dopomogu bezkoshtovno Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 r Shatilov prijnyav radyansku vladu Brav aktivnu uchast v organizaciyi novoyi sistemi ohoroni zdorov ya Pid chas gromadyanskoyi vijni ocholiv derzhavnu komisiyu po borotbi z tifom Na sobi viprobuvav protivosipnotifne sheplennya 2 travnya 1921 r Shatilov zarazivsya tifom pid chas oglyadu hvorih v slidchij v yaznici 13 travnya vmer vid tifu Ostannimi slovami Shatilova buli Ani vinkiv ani promov Zgidno zi skladenim zapovitom jogo skelet buv peredanij kafedri anatomiyi mozok universitetu nutroshi patologoanatomicheskomu institutu 29 travnya 1921 na zasidanni Harkivskogo medichnogo tovaristva bulo virisheno vivisiti jogo portreti v zalah medichnogo tovaristva privlasniti jogo im ya terapevtichnij klinici klopotati pro pensiyu rodini Naukova pracyaLekciyi P I Shatilova vrazhali svoyeyu yasnistyu i prostotoyu vikladu voni vchili klinichnomu mislennyu auditoriya legko i vilno sluhala jogo godinami Avtor ponad 30 prac u tomu chisli z anatomiyi ta funkcionalnih osoblivostej sercevo sudinnoyi sistemi perkusiyi ta auskultaciyi sercya Stvoriv originalnu sinoptichnu kartu poshirennya holernih epidemij u XIX storichchi Ostanni roki zhittya Shatilov pridilyav osnovnu uvagu bakteriologiyi ta znachennyu zovnishnogo seredovisha v rozvitku hvorob Osoblive znachennya dlya klinicistiv mayut jogo klasichni praci z perkusiyi ta auskultaciyi sercya pro puls i ritmi sercya jogo monografiyi Pro auskultaciyi shumiv v oblasti sercya i Do pitannya pro riznovidi funkcionalnih disociacij sercya Obrani praciShatilov P I K voprosu o raznovidnostyah funkcionalnyh dissociacij serdca SPb 1897 Shatilov P I Zapiski po diagnostike Harkov 1915 Shatilov P I Ocherk vazhnejshih zabolevanij serdechno sosudistoj sistemy Harkov 1919 Shatilov P I Klinicheskie lekcii Harkov 1927Pam yatNa zgadku pro P I Shatilova jogo uchni sporudili v Harkovi yedinu todi v Radyanskomu Soyuzi likarnyu dlya studentiv i vchenih 1922 za yakoyu zalishilasya nazva Shatilivskoyi odin z rajoniv Harkova po danij chas nosit jogo im ya Premiyeyu imeni P I Shatilova nagorodzhuyutsya vcheni ta praktiki terapevti za vagomij vnesok u vivchennya vnutrishnih hvorob Do 150 richchya z narodzhennya personaliyi vidbulas prezentaciya u Harkivskij naukovij medichnij biblioteci 13 travnya 2021 r vipovnilosya 100 rokiv z dnya smerti vidatnogo likarya prof P I Shatilova pro sho vidmichalos na storinci Centra medichnogo krayeznavstva imeni profesora V D Otomanovskogo Primitki tvoj kharkov ua Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Skarbnicya harkivskoyi medicini Postati biogr dovid Za zag red V M Lisovogo Harkiv HNMU 2015 s 122 Otkuda Rodom ros 19 lipnya 2018 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 20 kvitnya 2020 Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Lesovoj Vladimir Nikolaevich Perceva Zhanneta Nikolaevna 2009 ros Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 Kafedra vnutrennej mediciny 3 ru RU 16 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2020 Procitovano 20 kvitnya 2020 old kursk ru Arhiv originalu za 28 kvitnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2020 kharkivlibrary survey fm amer Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 wikimapia org ros Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Kevorki a n Konstantin 2004 100 znamenitykh kharʹkovchan Kharʹkov bIzdatel skiĭ dom Faktor ISBN 966 312 160 2 OCLC 58844512 Harkivska Naukova Medichna Biblioteka Shatilov Petr Ivanovich 04 10 1869 13 05 1921 Facebook www facebook com ukr Procitovano 26 zhovtnya 2021 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Robak I Yu Shatilov Petro Ivanovich I Yu Robak Harkivshina enciklopedichnij slovnik red rada S I Chernov V S Bakirov M I Titov ta in redkol S I Posohov ta in Harkivska oblrada Harkivska oblderzhadministraciya Harkiv Zoloti storinki 2015 S 422 40000 prim Lagutich M S Vydayushijsya russkij klinicist P I Shatilov Kurskij kraj 2012 3 136 S 15 18 z dzherela 28 kvitnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2020 Miska studentska likarnya Harkivskoyi miskoyi radi Istoriya URL https studhosp city kharkov ua istoriya 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Robak I Yu Demochko G L Ohorona zdorov ya v pershij stolici radyanskoyi Ukrayini 1919 1934 rr H Kolegium 2012 260 s il 14 s ISBN 978 966 8604 66 9 100 znamenityh harkovchan Tekst Mozhejko I Yu Kevorkyan K E Nesteruk V K i dr Harkov Faktor 2004 368 s ISBN 966 312 160 2 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya likarya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi