Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа́ Марі́ Шарль Фур'є́ (фр. François Marie Charles Fourier; 7 квітня 1772 — 10 жовтня 1837) — французький соціаліст-утопіст і філософ. В 1837 році Фур'є вперше застосував термін «фемінізм»; вже в 1808 році він заявляв, що розширення прав жінок є умовою соціального прогресу.
| Шарль Фур'є | |
|---|---|
| фр. Charles Fourier | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. François Marie Charles Fourier |
| Народився | 7 квітня 1772[4][1][…] Безансон |
| Помер | 10 жовтня 1837[1][2][…] (65 років) Париж, Франція |
| Поховання | Цвинтар Монмартр |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | економіст, соціолог, філософ, письменник |
| Галузь | d |
| Знання мов | французька[4] |
| Напрямок | утопічний соціалізм |
| Magnum opus | Фаланстер |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Дитинство
Фур'є народився 7 квітня 1772 року в Безансоні в родині торговця одягом. До 12-13 років відвідував школу, але паралельно самостійно вивчав логіку, географію, фізику, математику тощо. Після смерті батька був змушений одразу ж після закінчення школи заробляти гроші торгівлею, хоча й робив кілька безуспішних спроб продовжити навчання. Працюючи прикажчиком, Фур'є змінив кількох господарів і відвідав Ліон, Руан, Марсель, Бордо, Париж. Їздив у Німеччину, Бельгію, Голландію.
В 1793 році Фур'є, будучи власником магазину колоніальних товарів, узяв участь у . Його позбавили всього майна, двічі арештовували й ледве не розстріляли. Після декрету від 23 серпня 1793 року він був завербований до війська, в загін кінних єгерів. В 1795 році по хворобі звільнився й став прикажчиком у хлібного торговця в Марселі, а потім — біржовим маклером у Ліоні.
В цей час Фур'є захоплюється розробкою різноманітних проектів і вдосконалень: він винайшов спрощену систему нотописання; придумав використовувати дерев'яні, а потім і залізні рейки; пише проект продовольства армії в новий спосіб; описує заходи щодо прискорення переходу військ з берегів Рейну в Італію; пише проект встановлення особливого класу маклерів.
Працюючи комівояжером, Фур'є звернув увагу на те, що яблуко в паризькому ресторані коштує в сто разів дорожче, ніж у Безансоні. З цього моменту він спрямував свої зусилля на розроблення проекту «справедливого» соціального устрою.
Становлення фур'єризму
В 1803 році Фур'є випускає невеликий політичний трактат «Континентальний триумвірат і вічний мир за тридцять років», в якому передбачав, що Австрія й Росія розділять між собою Пруссію, після чого Франція й Росія розділять Австрію й розпочнуть боротьбу за панування, яка завершиться, скоріш за все, перемогою Росії. Наполеонівська поліція звернула увагу на брошуру, але не стала чіпати її автора, який був далекий від політики.
В 1808 році вийшов перший великий твір Фур'є: «Теорія чотирьох рухів і загальних доль» (Théorie des quatre mouvements et des destinées générales. Prospectus et Annonce de la Découverte). Учень Фур'є Жюст Мюїрон дав йому гроші на видання в 1822 році двотомового «Трактату про домашню й землеробську асоціації» (Traité de l'Association domestique-agricole). В 1829 році виходить трактат «Новий промисловий і соцієтарний світ» (Le nouveau monde industriel et societaire), а в 1835 — двотомова збірка «Фальшива промисловість, роздроблена, відразлива, брехлива, і протиотрута — промисловість природна, злагоджена, приваблива».
Фур'є пропонував реалізувати його проект французькому уряду, але отримує стриману відповідь. Він розсилав свої трактати вченим, письменникам, державним діячам, але не знаходить серед них підтримки.
Водночас уже в середині 20-х років навколо Фур'є починає форумуватися коло учнів. Завдяки зусиллями Мюїрона, Кларіси Венуре та , в 1832 році було створено перший фур'єристичний тижневик «La réforme industrielle ou le phalanstère» (Промислова реформа, або Фаланстер).
Багато колишніх сенсімоністів перейшли до лав фур'єристів, школа розрослась. Нове вчення приймали й заможні люди: член палати депутатів Боде-Дюларі відмовився від свого звання й заснував акціонерну компанію для утворення капіталу в 1 200 000 франків (мінімум, необхідний для заснування фаланстеру).
Перші фаланстери
Відвівши для фаланстеру 500 гектарів землі в Конде-сюр-Вегре, фур'єристи збудували на цій території монументальні споруди, почали розводити екзотичні рослини, але експеримент закінчився провалом через нестачу коштів і непрактичність організаторів. Ця поразка майже розвалила школу, але Консідеран зміг вдихнути в цей рух друге дихання.
В 1836 році було засновано новий журнал «La Phalange, Journal de la Science Sociale» (Фаланга, журнал соціальної науки); в 1840-х роках він став виходити щоденно. Тоді ж почала виходити щоденна газета «Démocratie pacifique» (Мирна демократія). Фур'єристи поширили свій вплив на всю Європу й Америку. У школі були поети й художники, які складали сатиру на сучасне їм суспільство і змальовували сцени з життя фаланстерів. З 1845 по 1852 виходили також «Almanachs phalansté riens». В Лондоні фур'єристи випускали «The London Phalanx», в Америці — «Phalanx», а потім «Harbinger».
У Франції й Америці було здійснено до 40 спроб заснувати фаланстери, але жоден проект не проіснував більше 12 років, а більшість закривались через 3-5 років.
Помер Фур'є в Парижі в 1837 році. Ідеї «соцієтарної школи» продовжив популяризувати Консідеран. Послідовники Фур'є провели соціальний експеримент в США на знаменитій Брук-Фарм у Роксбері, штат Масачусетс.
Вчення
Основним змістом праць Фур'є була ідея соціальної гармонії, можливої лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості й рівності. Він негативно ставився до революцій, які «грабують багатих, щоб збагатити інтриганів», але, на його думку, капіталізм, в основу якого покладено приватну власність, що породжує конкуренцію, анархію і соціальну нерівність, потребує обов'язкового реформування.
Причини незадовільного стану суспільства
На думку Фур'є, причини ганебного стану сучасного суспільства в тому, що працює всього лише третина населення, тоді як інші або нічого не роблять, або руйнують. Таких «паразитів» він поділяє на три групи:
- домашніх (більшість жінок, майже всі діти та прислуга);
- соціальних (військові, половина фабрикантів, 9/10 купців, 2/3 агентів транспорту, збирачі податків);
- додаткових (адвокати, багатії, ув'язнені, хворі, повії, злодії, розбійники, жебраки).
Між тим, навіть одна третина населення могла би забезпечувати себе і всіх паразитів, якби її праця була правильно організована. Відсутність кооперації й незацікавленість робітника в своїй праці призводить до:
- марного витрачання праці (а отже, зменшення кількості потенційно вироблених продуктів);
- наявність у продажу поганих товарів, виробництво яких вимагає менше часу;
- відраза робітників до праці, незадоволеність своїм становищем і всім соціальним устроєм.
Крім того, суспільство протиставляє інтереси покупця і продавця, фабриканта і робітника, уряду і підданих. Особливо завзято Фур'є критикує торгівлю, яку детально вивчив зсередини.
Ще одна причина суспільних негараздів — розпуста. Через законодавство, яке забороняє розторгнення шлюбу, із усіх інтимних зв'язків лише 1/8 є подружніми, та й із цих 1/8 99 % подружніх пар порушують свої обов'язки, пише Фур'є. Він звертає увагу на процвітання подружньої зради, на пригнічене становище одруженої жінки та дітей.
Фаланга
Стрижнем ідеальної соціальної системи Фур'є вважав фалангу. Вона містить у собі ідею всезагального братства й ґрунтується на відповідності інтересів індивіда й колективу. Фаланга будується на сільськогосподарській основі, але передбачає взаємодію з промисловим виробництвом. При вільному прояві здібностей одна особистість доповнюється іншою, що є основою щастя всіх разом і кожного окремо. Праця в фалангах приваблива, тому що вона відповідає здібностям і схильностям кожного індивіда. Передбачалося, що члени фаланги можуть змінювати заняття, задовольняючи «інстинкти приємної мінливості».
Фур'є вважав, що 12 пристрастей, комбінуючись, утворюють 810 типів людського характеру, тому в ідеальній фаланзі повинно було проживати рівно 1620 осіб. В майбутньому утвориться шість мільйонів фаланг, керувати якими буде «омніарх», що житиме в Константинополі. Пізніше Фур'є замінив омніарха на Світовий конгрес фаланг.
Робітничі бригади створюються на основі взаємної любові. Кожна бригада в психологічному відношенні є «серією». До інших «серій» вона ставиться як до конкурентів, але без ворожості, властивої класовому суспільству.
В процесі різних занять людина може мати відчуття любові, суперництва або причетності до «кабалістичного» — загадкового, таємничого. Всі ці інстинкти, на думку Фур'є, слід вивільнювати, а не витісняти їх, як це відбувається в сучасному суспільстві, де вони перетворюються на руйнівні пристрасті.
Посеред фаланги стояв фаланстер — чотириповерховий квартирний будинок. Найбагатші займали в ньому верхні поверхи, а найбідніші жили внизу. Багатство ж визначалося тим, яку роботу виконує людина. Навіть якщо певне заняття не приносило задоволення людині, вона могла його обрати заради грошей.
Кожен у фаланзі, починаючи з 4,5—річного віку, є власником продуктів своєї праці. Він отримуватиме винагороду відповідно до кількості витраченої праці, до властивостей виконаної роботи, до свого таланту й обсягу вкладеного капіталу. Спільний прибуток фаланги поділяється на 12 частин. Чотири з них прийдуться на капітал, п'ять на працю, три на талант.
Особлива увага приділялась тим, чию сексуальну пристрасть не було задоволено. Від нещасного кохання повинні були вилікувати спеціальні «феї». Вилікуваний міг ознайомитися з каталогом жителів фаланги відповідно до типу характеру й обрати собі сексуального партнера. Фур'є також захищав гомосексуальність як особистий вибір деяких осіб.
Керувати фалангою повинен ареопаг із наймудріших і найдосвідченіших осіб: вони видають поради, яким, втім, окремі бригади можуть й не слідувати.
Див. також
Література
- Е. Щербенко. Фур'є Шарль // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.757
- Фур'є, Франсуа Шарль Марі // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 695. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Фур'є [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 313. — .
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Mari Sharl Fur ye fr Francois Marie Charles Fourier 7 kvitnya 1772 10 zhovtnya 1837 francuzkij socialist utopist i filosof V 1837 roci Fur ye vpershe zastosuvav termin feminizm vzhe v 1808 roci vin zayavlyav sho rozshirennya prav zhinok ye umovoyu socialnogo progresu Sharl Fur yefr Charles FourierIm ya pri narodzhenni fr Francois Marie Charles FourierNarodivsya 7 kvitnya 1772 1772 04 07 4 1 BezansonPomer 10 zhovtnya 1837 1837 10 10 1 2 65 rokiv Parizh FranciyaPohovannya Cvintar MonmartrKrayina FranciyaDiyalnist ekonomist sociolog filosof pismennikGaluz dZnannya mov francuzka 4 Napryamok utopichnij socializmMagnum opus FalansterAvtograf Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fur ye BiografiyaDitinstvo Fur ye narodivsya 7 kvitnya 1772 roku v Bezansoni v rodini torgovcya odyagom Do 12 13 rokiv vidviduvav shkolu ale paralelno samostijno vivchav logiku geografiyu fiziku matematiku tosho Pislya smerti batka buv zmushenij odrazu zh pislya zakinchennya shkoli zaroblyati groshi torgivleyu hocha j robiv kilka bezuspishnih sprob prodovzhiti navchannya Pracyuyuchi prikazhchikom Fur ye zminiv kilkoh gospodariv i vidvidav Lion Ruan Marsel Bordo Parizh Yizdiv u Nimechchinu Belgiyu Gollandiyu V 1793 roci Fur ye buduchi vlasnikom magazinu kolonialnih tovariv uzyav uchast u Jogo pozbavili vsogo majna dvichi areshtovuvali j ledve ne rozstrilyali Pislya dekretu vid 23 serpnya 1793 roku vin buv zaverbovanij do vijska v zagin kinnih yegeriv V 1795 roci po hvorobi zvilnivsya j stav prikazhchikom u hlibnogo torgovcya v Marseli a potim birzhovim maklerom u Lioni V cej chas Fur ye zahoplyuyetsya rozrobkoyu riznomanitnih proektiv i vdoskonalen vin vinajshov sproshenu sistemu notopisannya pridumav vikoristovuvati derev yani a potim i zalizni rejki pishe proekt prodovolstva armiyi v novij sposib opisuye zahodi shodo priskorennya perehodu vijsk z beregiv Rejnu v Italiyu pishe proekt vstanovlennya osoblivogo klasu makleriv Pracyuyuchi komivoyazherom Fur ye zvernuv uvagu na te sho yabluko v parizkomu restorani koshtuye v sto raziv dorozhche nizh u Bezansoni Z cogo momentu vin spryamuvav svoyi zusillya na rozroblennya proektu spravedlivogo socialnogo ustroyu Stanovlennya fur yerizmu V 1803 roci Fur ye vipuskaye nevelikij politichnij traktat Kontinentalnij triumvirat i vichnij mir za tridcyat rokiv v yakomu peredbachav sho Avstriya j Rosiya rozdilyat mizh soboyu Prussiyu pislya chogo Franciya j Rosiya rozdilyat Avstriyu j rozpochnut borotbu za panuvannya yaka zavershitsya skorish za vse peremogoyu Rosiyi Napoleonivska policiya zvernula uvagu na broshuru ale ne stala chipati yiyi avtora yakij buv dalekij vid politiki V 1808 roci vijshov pershij velikij tvir Fur ye Teoriya chotiroh ruhiv i zagalnih dol Theorie des quatre mouvements et des destinees generales Prospectus et Annonce de la Decouverte Uchen Fur ye Zhyust Myuyiron dav jomu groshi na vidannya v 1822 roci dvotomovogo Traktatu pro domashnyu j zemlerobsku asociaciyi Traite de l Association domestique agricole V 1829 roci vihodit traktat Novij promislovij i sociyetarnij svit Le nouveau monde industriel et societaire a v 1835 dvotomova zbirka Falshiva promislovist rozdroblena vidrazliva brehliva i protiotruta promislovist prirodna zlagodzhena privabliva Fur ye proponuvav realizuvati jogo proekt francuzkomu uryadu ale otrimuye strimanu vidpovid Vin rozsilav svoyi traktati vchenim pismennikam derzhavnim diyacham ale ne znahodit sered nih pidtrimki Vodnochas uzhe v seredini 20 h rokiv navkolo Fur ye pochinaye forumuvatisya kolo uchniv Zavdyaki zusillyami Myuyirona Klarisi Venure ta v 1832 roci bulo stvoreno pershij fur yeristichnij tizhnevik La reforme industrielle ou le phalanstere Promislova reforma abo Falanster Bagato kolishnih sensimonistiv perejshli do lav fur yeristiv shkola rozroslas Nove vchennya prijmali j zamozhni lyudi chlen palati deputativ Bode Dyulari vidmovivsya vid svogo zvannya j zasnuvav akcionernu kompaniyu dlya utvorennya kapitalu v 1 200 000 frankiv minimum neobhidnij dlya zasnuvannya falansteru Pershi falansteri Dokladnishe Falanster Vidvivshi dlya falansteru 500 gektariv zemli v Konde syur Vegre fur yeristi zbuduvali na cij teritoriyi monumentalni sporudi pochali rozvoditi ekzotichni roslini ale eksperiment zakinchivsya provalom cherez nestachu koshtiv i nepraktichnist organizatoriv Cya porazka majzhe rozvalila shkolu ale Konsideran zmig vdihnuti v cej ruh druge dihannya V 1836 roci bulo zasnovano novij zhurnal La Phalange Journal de la Science Sociale Falanga zhurnal socialnoyi nauki v 1840 h rokah vin stav vihoditi shodenno Todi zh pochala vihoditi shodenna gazeta Democratie pacifique Mirna demokratiya Fur yeristi poshirili svij vpliv na vsyu Yevropu j Ameriku U shkoli buli poeti j hudozhniki yaki skladali satiru na suchasne yim suspilstvo i zmalovuvali sceni z zhittya falansteriv Z 1845 po 1852 vihodili takozh Almanachs phalanste riens V Londoni fur yeristi vipuskali The London Phalanx v Americi Phalanx a potim Harbinger U Franciyi j Americi bulo zdijsneno do 40 sprob zasnuvati falansteri ale zhoden proekt ne proisnuvav bilshe 12 rokiv a bilshist zakrivalis cherez 3 5 rokiv Pomer Fur ye v Parizhi v 1837 roci Ideyi sociyetarnoyi shkoli prodovzhiv populyarizuvati Konsideran Poslidovniki Fur ye proveli socialnij eksperiment v SShA na znamenitij Bruk Farm u Roksberi shtat Masachusets VchennyaOsnovnim zmistom prac Fur ye bula ideya socialnoyi garmoniyi mozhlivoyi lishe v suspilstvi pobudovanomu na zasadah spravedlivosti j rivnosti Vin negativno stavivsya do revolyucij yaki grabuyut bagatih shob zbagatiti intriganiv ale na jogo dumku kapitalizm v osnovu yakogo pokladeno privatnu vlasnist sho porodzhuye konkurenciyu anarhiyu i socialnu nerivnist potrebuye obov yazkovogo reformuvannya Prichini nezadovilnogo stanu suspilstva Na dumku Fur ye prichini ganebnogo stanu suchasnogo suspilstva v tomu sho pracyuye vsogo lishe tretina naselennya todi yak inshi abo nichogo ne roblyat abo rujnuyut Takih parazitiv vin podilyaye na tri grupi domashnih bilshist zhinok majzhe vsi diti ta prisluga socialnih vijskovi polovina fabrikantiv 9 10 kupciv 2 3 agentiv transportu zbirachi podatkiv dodatkovih advokati bagatiyi uv yazneni hvori poviyi zlodiyi rozbijniki zhebraki Mizh tim navit odna tretina naselennya mogla bi zabezpechuvati sebe i vsih parazitiv yakbi yiyi pracya bula pravilno organizovana Vidsutnist kooperaciyi j nezacikavlenist robitnika v svoyij praci prizvodit do marnogo vitrachannya praci a otzhe zmenshennya kilkosti potencijno viroblenih produktiv nayavnist u prodazhu poganih tovariv virobnictvo yakih vimagaye menshe chasu vidraza robitnikiv do praci nezadovolenist svoyim stanovishem i vsim socialnim ustroyem Krim togo suspilstvo protistavlyaye interesi pokupcya i prodavcya fabrikanta i robitnika uryadu i piddanih Osoblivo zavzyato Fur ye kritikuye torgivlyu yaku detalno vivchiv zseredini She odna prichina suspilnih negarazdiv rozpusta Cherez zakonodavstvo yake zaboronyaye roztorgnennya shlyubu iz usih intimnih zv yazkiv lishe 1 8 ye podruzhnimi ta j iz cih 1 8 99 podruzhnih par porushuyut svoyi obov yazki pishe Fur ye Vin zvertaye uvagu na procvitannya podruzhnoyi zradi na prignichene stanovishe odruzhenoyi zhinki ta ditej Falanga zbudovana u Nyu Dzhersi Strizhnem idealnoyi socialnoyi sistemi Fur ye vvazhav falangu Vona mistit u sobi ideyu vsezagalnogo bratstva j gruntuyetsya na vidpovidnosti interesiv individa j kolektivu Falanga buduyetsya na silskogospodarskij osnovi ale peredbachaye vzayemodiyu z promislovim virobnictvom Pri vilnomu proyavi zdibnostej odna osobistist dopovnyuyetsya inshoyu sho ye osnovoyu shastya vsih razom i kozhnogo okremo Pracya v falangah privabliva tomu sho vona vidpovidaye zdibnostyam i shilnostyam kozhnogo individa Peredbachalosya sho chleni falangi mozhut zminyuvati zanyattya zadovolnyayuchi instinkti priyemnoyi minlivosti Fur ye vvazhav sho 12 pristrastej kombinuyuchis utvoryuyut 810 tipiv lyudskogo harakteru tomu v idealnij falanzi povinno bulo prozhivati rivno 1620 osib V majbutnomu utvoritsya shist miljoniv falang keruvati yakimi bude omniarh sho zhitime v Konstantinopoli Piznishe Fur ye zaminiv omniarha na Svitovij kongres falang Robitnichi brigadi stvoryuyutsya na osnovi vzayemnoyi lyubovi Kozhna brigada v psihologichnomu vidnoshenni ye seriyeyu Do inshih serij vona stavitsya yak do konkurentiv ale bez vorozhosti vlastivoyi klasovomu suspilstvu V procesi riznih zanyat lyudina mozhe mati vidchuttya lyubovi supernictva abo prichetnosti do kabalistichnogo zagadkovogo tayemnichogo Vsi ci instinkti na dumku Fur ye slid vivilnyuvati a ne vitisnyati yih yak ce vidbuvayetsya v suchasnomu suspilstvi de voni peretvoryuyutsya na rujnivni pristrasti Posered falangi stoyav falanster chotiripoverhovij kvartirnij budinok Najbagatshi zajmali v nomu verhni poverhi a najbidnishi zhili vnizu Bagatstvo zh viznachalosya tim yaku robotu vikonuye lyudina Navit yaksho pevne zanyattya ne prinosilo zadovolennya lyudini vona mogla jogo obrati zaradi groshej Kozhen u falanzi pochinayuchi z 4 5 richnogo viku ye vlasnikom produktiv svoyeyi praci Vin otrimuvatime vinagorodu vidpovidno do kilkosti vitrachenoyi praci do vlastivostej vikonanoyi roboti do svogo talantu j obsyagu vkladenogo kapitalu Spilnij pributok falangi podilyayetsya na 12 chastin Chotiri z nih prijdutsya na kapital p yat na pracyu tri na talant Osobliva uvaga pridilyalas tim chiyu seksualnu pristrast ne bulo zadovoleno Vid neshasnogo kohannya povinni buli vilikuvati specialni feyi Vilikuvanij mig oznajomitisya z katalogom zhiteliv falangi vidpovidno do tipu harakteru j obrati sobi seksualnogo partnera Fur ye takozh zahishav gomoseksualnist yak osobistij vibir deyakih osib Keruvati falangoyu povinen areopag iz najmudrishih i najdosvidchenishih osib voni vidayut poradi yakim vtim okremi brigadi mozhut j ne sliduvati Div takozhVilne misto HristiyaniyaLiteraturaE Sherbenko Fur ye Sharl Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 757 ISBN 978 966 611 818 2 Fur ye Fransua Sharl Mari Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 695 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaFur ye 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 313 ISBN 966 7492 06 0 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563