Шарль Ерар ді Рив'єр (16 лютого 1789 — 31 серпня 1850) офіцер гаїтянської армії під командуванням Александра Петіона за часів боротьби останнього проти Анрі Крістофа. Був проголошений президентом Гаїті 4 квітня 1843. Усунутий від влади в результаті перевороту 3 травня 1844 року.
Шарль Ерар ді Рив'єр фр. Charles Hérard | |||
| |||
---|---|---|---|
4 квітня 1843 — 3 травня 1844 року | |||
Попередник: | Жан-П'єр Буайє | ||
Наступник: | Філіп Гер'є | ||
Народження: | 16 лютого 1789 Порт-о-Пренс | ||
Смерть: | 31 серпня 1850 (61 рік) Кінгстон, Ямайка | ||
Країна: | Гаїті |
Життєпис
Народився в Порт-о-Пренсі 16 лютого 1789. З його ранньої біографії відомо лише те, що він бився проти влади Франції та був офіцером «батальйону чорних бійців».
Ді Рив'єр був одним зі змовників, які усунули від влади президента Жана-П'єра Буайє 1843 року. 30 грудня того ж року парламент Гаїті ухвалив нову Конституцію, що унеможливило законний прихід ді Рив'єра до влади. Невдовзі після цього генерал ді Рив'єр, який мав підтримку з боку армії, узяв під контроль уряд і проголосив себе президентом Гаїті.
Невдовзі після захоплення влади у східній частині Гаїті, відомій як Санто-Домінго, відбулось повстання. 27 лютого 1844 року повстанці захопили столицю регіону, однойменне місто, й наступного дня проголосили незалежність Домініканської Республіки від Гаїті. Ерар відповів майже одразу. Спорядивши армію чисельністю 25 000 солдат, 10 березня 1844 року він вторгся до новоствореної республіки з метою повернення східної частини острова під свою владу. Однак, він зазнав швидкої поразки та був змушений відступити до Гаїті. Стикнувшись зі зростанням опозиційних настроїв та різким погіршенням політичної ситуації в країні, Ерар 30 березня розпустив парламент.
Під час вторгнення до Домініканської Республіки у сільській місцевості Гаїті спалахнуло повстання. Наприкінці березня 1844 року повстанська армія почала зосереджуватись неподалік від міста Ле-Ке, на південному заході півострова. Повстанці, відомі як пікети, були озброєні довгими списами (з цього й походить їхня назва). У квітні того ж року повстанці зустрілись із урядовими військами та здобули перемогу. Однак, невдовзі після цього їхнє просування до гаїтянської столиці було зупинено поблизу містечка Аквін.
Це, втім, не дало бажаного відпочинку ді Рив'єру. Поки повстанська армія просувалась до Порт-о-Пренса з півдня, на півночі також почалось збройне повстання, яке підтримали опоненти Ерара в уряді. Зіткнувшись із такою кризою, останній відмовився від посту президента 3 травня 1844 року. 2 червня того ж року він був змушений залишити країну та виїхати до Ямайки, де й помер 31 серпня 1850 року.
Джерела
- Фото Ерара [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- [1] [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Erar di Riv yer 16 lyutogo 1789 31 serpnya 1850 oficer gayityanskoyi armiyi pid komanduvannyam Aleksandra Petiona za chasiv borotbi ostannogo proti Anri Kristofa Buv progoloshenij prezidentom Gayiti 4 kvitnya 1843 Usunutij vid vladi v rezultati perevorotu 3 travnya 1844 roku Sharl Erar di Riv yer fr Charles HerardSharl Erar di Riv yerPrapor 3 j Prezident Gayiti4 kvitnya 1843 3 travnya 1844 rokuPoperednik Zhan P yer BuajyeNastupnik Filip Ger ye Narodzhennya 16 lyutogo 1789 1789 02 16 Port o PrensSmert 31 serpnya 1850 1850 08 31 61 rik Kingston YamajkaKrayina GayitiZhittyepisNarodivsya v Port o Prensi 16 lyutogo 1789 Z jogo rannoyi biografiyi vidomo lishe te sho vin bivsya proti vladi Franciyi ta buv oficerom bataljonu chornih bijciv Di Riv yer buv odnim zi zmovnikiv yaki usunuli vid vladi prezidenta Zhana P yera Buajye 1843 roku 30 grudnya togo zh roku parlament Gayiti uhvaliv novu Konstituciyu sho unemozhlivilo zakonnij prihid di Riv yera do vladi Nevdovzi pislya cogo general di Riv yer yakij mav pidtrimku z boku armiyi uzyav pid kontrol uryad i progolosiv sebe prezidentom Gayiti Nevdovzi pislya zahoplennya vladi u shidnij chastini Gayiti vidomij yak Santo Domingo vidbulos povstannya 27 lyutogo 1844 roku povstanci zahopili stolicyu regionu odnojmenne misto j nastupnogo dnya progolosili nezalezhnist Dominikanskoyi Respubliki vid Gayiti Erar vidpoviv majzhe odrazu Sporyadivshi armiyu chiselnistyu 25 000 soldat 10 bereznya 1844 roku vin vtorgsya do novostvorenoyi respubliki z metoyu povernennya shidnoyi chastini ostrova pid svoyu vladu Odnak vin zaznav shvidkoyi porazki ta buv zmushenij vidstupiti do Gayiti Stiknuvshis zi zrostannyam opozicijnih nastroyiv ta rizkim pogirshennyam politichnoyi situaciyi v krayini Erar 30 bereznya rozpustiv parlament Pid chas vtorgnennya do Dominikanskoyi Respubliki u silskij miscevosti Gayiti spalahnulo povstannya Naprikinci bereznya 1844 roku povstanska armiya pochala zoseredzhuvatis nepodalik vid mista Le Ke na pivdennomu zahodi pivostrova Povstanci vidomi yak piketi buli ozbroyeni dovgimi spisami z cogo j pohodit yihnya nazva U kvitni togo zh roku povstanci zustrilis iz uryadovimi vijskami ta zdobuli peremogu Odnak nevdovzi pislya cogo yihnye prosuvannya do gayityanskoyi stolici bulo zupineno poblizu mistechka Akvin Ce vtim ne dalo bazhanogo vidpochinku di Riv yeru Poki povstanska armiya prosuvalas do Port o Prensa z pivdnya na pivnochi takozh pochalos zbrojne povstannya yake pidtrimali oponenti Erara v uryadi Zitknuvshis iz takoyu krizoyu ostannij vidmovivsya vid postu prezidenta 3 travnya 1844 roku 2 chervnya togo zh roku vin buv zmushenij zalishiti krayinu ta viyihati do Yamajki de j pomer 31 serpnya 1850 roku DzherelaFoto Erara 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine 1 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine