Шарвін Юрій Васильович

Юрій Васильович Шарвін (24 червня 1919, Москва - 3 жовтня 1990, Москва) - радянський вчений, фізик-експериментатор, фахівець в галузі фізики низьких температур. Доктор фізико-математичних наук (1962) , академік Академії наук СРСР (1987  ; член-кореспондент АН СРСР з 1970 ).

Шарвін Юрій Васильович
Народився	24 червня 1919(1919-06-24)^[1] Москва, Російська СФРР^[1]
Помер	3 жовтня 1990(1990-10-03) (71 рік) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	фізичний факультет МДУ
Галузь	фізика
Заклад	Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Батько	^d
Нагороди	Меморіальна премія Саймона (1986)

Біографія

Народився 24 червня 1919 року в Москві , в родині професора хімії Василя Васильовича Шарвіна .

У 1941 році закінчив Московський державний університет (фізичний факультет ).

З 1941 по 1943 рік працював у Фізико-хімічному інституті імені Л. Я. Карпова . З 1943 по 1990 рік працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР .

Похований на Ваганьковському кладовищі .

Наукова діяльність

Ю.В. Шарвіну належить низка фундаментальних робіт у галузі фізики надпровідності. На початку 50-их років Ю.В. Шарвін виконав успішні експерименти по виміру глибини проникнення магнітного поля в надпровідники. Розробив методику прямого спостереження структури проміжного стану надпровідника за допомогою нанесення на зразок найтоншого феромагнітного порошку після переходу зразка в проміжний стан. Ю. В. Шарвіним були вперше отримані світлини шарів, що чергуються, нормальної й надпровідної фаз, що ввійшли потім у монографії й підручники з надпровідності. Метод візуального вивчення структури згодом одержав подальше широке застосування. В 1965 р., проводячи роботи зі точковими контактами, Ю. В. Шарвін виявив несподіване явище, вивчення якого в наступних експериментах привело до відкриття динамічного проміжного стану надпровідників. Другий напрямок наукової діяльності Ю. В. Шарвіна – електронні властивості нормальних металів. Найбільш важливими є роботи зі спостереження поздовжнього фокусування електронів у металах за допомогою мікроконтактів. Методика мікроконтактів розвилася в подальших роботах його послідовників і учнів у цілий розділ різноманітної електронної оптики металів. Вона набула застосування в мікроконтактній спектроскопії. В науку увійшов термін формула Шарвіна або "опір Шарвіна" - опір балістичного контакту малого розміру між двома металами. Ю.В. Шарвін - один з авторів відкриття,  «Диплом № 328. Явище перерозподілу енергії носіїв заряду в металевих мікроконтактах при низьких температурах» (співавтори І. К. Янсон, І. О. Кулик, О. М. Омельянчук, Р. І. Шехтер). Він здійснив піонерські експерименти зі спостереження електронної інтерференції в неупорядкованих плівках нормальних металів. Ю. В. Шарвін протягом багатьох років викладав курс фізики низьких температур студентам старших курсів у Московському фізико-технічному інституті, керував діяльністю дипломників та аспірантів. Юрій Васильович був членом редколегії журналу «Фізика низьких температур».

Вибрані публікації

1. Измерение поверхностного натяжения на границе между сверхпроводящей и нормальной фазами, «Журнал экспериментальной и теоретической физики», 1957, т. 33, в. 6;
2. Наблюдение фокусированных пучков электронов в металле, «Письма в ЖЭТФ», 1965, т. 1, в. 5 (совм. с Л. М. Фишером);
3. Наблюдение динамического промежуточного состояния сверхпроводников с помощью микроконтактов, «Письма в ЖЭТФ», т. 2, в. 6;
4. Поверхностное смешанное состояние сверхпроводников первого рода, «Письма в ЖЭТФ», 1969, т. 10, в. 4 (совм. с И. Л. Ландау).
5. Квантование магнитного потока в цилиндрической пленке из нормального металлв. «Письма в ЖЭТФ», 1981,т. 34, в. 5 (совм. Д.Ю. Шарвиным) [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
6. Об одном возможном методе исследования поверхности Ферми. ЖЭТФ 48, 984 (1965)

Нагороди, премії

• Орден Трудового Червоного Прапора
• Премія ім. Саймона Британського фізичного товариства (1986)

Примітки

1. Шарвин Юрий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Юрий Васильевич Шарвин (К семидесятилетию со дня рождения) [ 19 липня 2018 у Wayback Machine.] // Успехи физических наук, том 158, вып. 3, июль 1989
3. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
4. . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 7 липня 2021.
5. . Личности. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
6. Юрий Васильевич Шарвин (К 70-летию со дня рождения). Физика низких температур [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.], Т. 15, №6 С. 66 -668 (1989)
7. . Большая Советская Энциклопедия. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
8. Шарвин Юрий Васильевич // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
9. Simon Memorial Prize: past winners [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Institute of Physics(англ.)

Посилання

• Персональна сторінка Шарвін Юрій Васильович на офіційному сайті РАН (рос.)
• Храмов, Ю. А. Шарвін, Юрій Васильович // фізики : Біографічний довідник / Под ред. А. І. Ахієзера . - Изд. 2-е, испр. і доп. - М. : Наука, 1983. - С. 297. - 400 с. - 200 000 прим. [1] [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Юрий Васильевич Шарвин, физик-экспериментатор, педагог, ак. АН // Московська енциклопедія. / Гл. ред. С. О. Шмідт . - М., 2007-2014. - Т. I. Особи Москви : [в 6 кн.].
• Канделябр, який був канделябром [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]