Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Миронович Шаповалов (24 жовтня 1904, Козятин — 1978, Київ) — радянський офіцер, Герой Соціалістичної Праці, в роки німецько-радянської війни командир 4-го мостового залізничного полку, полковник.
| Йосип Миронович Шаповалов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 24 жовтня 1904 Козятин | |||||||||
| Смерть | 1978 Київ | |||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Освіта | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського | |||||||||
| Роки служби | 1933—1950 1953—1962 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Полковник | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 24 жовтня 1904 року в місті Козятині (нині Вінницької області України) в сім'ї залізничника. Закінчив три класи Козятинської школи. З дитинства допомагав батькові на водокачці, у шістнадцять років став учнем курсів з підготовки слюсарів в депо Козятин. Працював помічником слюсаря середнього ремонту локомотивів депо Київ-1, там же в травні 1924 року став поїздним кочегаром паровоза.
В 1924 році закінчив два курси вечірньої школи в Києві, одночасно освоював роботу механіка. З серпня 1925 року — помічник машиніста пасажирського локомотива. Через три роки став керувати паровозом у своєму депо. Закінчив робітфак і в 1932 році — мостовий факультет Київського політехнічного інституту. Працював виконробом по влаштуванню греблі через річку Ташлик біля станції Помічна, потім заступником начальника служби колії станції Білокоровичі.
У листопаді 1933 року призваний в Червону Армію. Направлений на однорічні курси підготовки командного складу у 13-й корпусний артилерійський полк Уральського військового округу. Тут врахували його спеціальність мостовика і перевели в 6-й залізничний полк у Київському особливому військовому окрузі, де він служив старшим техніком штабу. У 1934 році всутпив у ВКП(б). З січня 1939 року — помічник командира мостового батальйону Навчально-дослідного залізничного полку. В кінці 1939 року під час війни з Фінляндією — старший інженер західної ділянки будівництва залізничної лінії Петрозаводськ—Суоярві на Північно-Західному фронті.
Радянсько-німецька війна
У німецько-радянську війну капітан Шаповалов на посаді командира 7-го окремого мостового залізничного батальйону. Вів загороджувальні роботи на Північно-Західному і Волховському фронтах. З початку контрнаступу військ Західного, Південно-Західного і Калінінського фронтів під Москвою військовим залізничникам довелося вже відновлювати залізниці на звільненій території. У суворих умовах зими 1941—1942 років мостовики Шаповалова у короткий строк відновили двоколійний мостовий перехід через Волгу, де з шести прольотів було зруйновано три і були значні пошкодження опор. Міст почав пропускати військові ешелони раніше терміну. Швидке відновлення мосту через Волгу сприяло забезпеченню наступаючих військ поповненням, боєприпасами і всім необхідним. Командир батальйону був нагороджений орденом Червоної Зірки.
У березні 1942 року був призначений командиром 4-го мостового залізничного полку. У січні 1943 року полк майора Шаповалова був перекинутий на Воронезький фронт де також відновлював багато стратегічно важливих мостів. У серпні 1943 року підполковник Шаповалов зі своїм полком відбув на Білоруський фронт.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1943 року «за особливі заслуги в забезпеченні перевезень для фронту і народного господарства та видатні досягнення у відбудові залізничного господарства у важких умовах воєнного часу» підполковнику Шаповалову Йосипу Мироновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».
Тільки влітку 1944 року в Кремлі Шаповалову вручили відразу два ордени Леніна і золоту медаль «Серп і Молот», які не були отримані ним раніше «внаслідок віддаленості роботи».
Восени 1944 року Шаповалов командував 15-м окремим мостовим залізничним полком спеціального призначення, війну закінчив у званні полковника.
Повоєнні роки
Після війни продовжив службу в залізничних військах. Йому довелося капітально відновлювати міст через Дніпро біля Черкас. Навісним способом було змонтовано 2 500 тонн прогонових будов. Механізація робіт, важливі технічні удосконалення і передова технологія дозволили тут прискорити терміни закінчення будівництва і заощадити понад 6 мільйонів рублів.
У ніч на 8 березня 1950 року в трюмі однієї з барж, де розміщувалися мостовики, виникла пожежа і загинуло 15 військовослужбовців. Людей Шаповалов розмістив своїм наказом в непристосованих приміщеннях і наказав там поставити взимку печі. До того у нього знайшли і незаконно збережену з війни зброю: два пістолети і автомати. Шаповалов був знятий з посади, виключений з партії. 19 липня 1950 року Військовим трибуналом Московського військового округу засуджений до 25 років позбавлення волі з позбавленням військового звання «полковник». Військова колегія Верховного Суду залишила вирок без змін і 21 серпня 1951 року його позбавили всіх бойових нагород і звання Героя.
У квітні 1953 року за протестом Генерального прокурора СРСР Пленумом Верховного Суду міра покарання була знижена до 10 років без позбавлення військового звання. У тому ж році він був звільнений за амністією. Повернувся в залізничні війська. Трудився на будівництві Трансмонгольської залізничної магістралі від столиці Монголії Улан-Батора до станції Дзамин-Уде на монгольсько-китайському кордоні. Був начальником виробничого відділу будівництва. У грудні 1955 року магістраль була введена в постійну експлуатацію. Його праця в Монголії був відзначений медаллю «За трудову доблесть» і монгольським орденом. У 1960 році знову став членом КПРС.
У травні 1962 року полковник Шаповалов через хворобу звільнився у запас. Жив у місті Києві. Працював в одній з військових частин. 29 травня 1968 року Президія Верховної Ради СРСР відновив його у званні Героя Соціалістичної Праці та правах на бойові нагороди.
Помер в 1978 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, трьома орденами Червоної Зірки, медалями, монгольським орденом.
Література
- Воронежская энциклопедия. — Воронеж, 2008.
- Герои стальных магистралей. Кн. 2. М. 2003
- Герои труда военных лет 1941—1945. М. 2001
- Золотые звезды железнодорожных войск. Ленинград, 1985
- Кабанов П. А. Стальные перегоны. М.: Воениздат, 1973.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Mironovich Shapovalov 24 zhovtnya 1904 Kozyatin 1978 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Socialistichnoyi Praci v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir 4 go mostovogo zaliznichnogo polku polkovnik Josip Mironovich ShapovalovNarodzhennya24 zhovtnya 1904 1904 10 24 KozyatinSmert1978 1978 KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSROsvitaNTUU KPI im Igorya SikorskogoRoki sluzhbi1933 1950 1953 1962PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za trudovu doblest U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shapovalov BiografiyaNarodivsya 24 zhovtnya 1904 roku v misti Kozyatini nini Vinnickoyi oblasti Ukrayini v sim yi zaliznichnika Zakinchiv tri klasi Kozyatinskoyi shkoli Z ditinstva dopomagav batkovi na vodokachci u shistnadcyat rokiv stav uchnem kursiv z pidgotovki slyusariv v depo Kozyatin Pracyuvav pomichnikom slyusarya serednogo remontu lokomotiviv depo Kiyiv 1 tam zhe v travni 1924 roku stav poyizdnim kochegarom parovoza V 1924 roci zakinchiv dva kursi vechirnoyi shkoli v Kiyevi odnochasno osvoyuvav robotu mehanika Z serpnya 1925 roku pomichnik mashinista pasazhirskogo lokomotiva Cherez tri roki stav keruvati parovozom u svoyemu depo Zakinchiv robitfak i v 1932 roci mostovij fakultet Kiyivskogo politehnichnogo institutu Pracyuvav vikonrobom po vlashtuvannyu grebli cherez richku Tashlik bilya stanciyi Pomichna potim zastupnikom nachalnika sluzhbi koliyi stanciyi Bilokorovichi U listopadi 1933 roku prizvanij v Chervonu Armiyu Napravlenij na odnorichni kursi pidgotovki komandnogo skladu u 13 j korpusnij artilerijskij polk Uralskogo vijskovogo okrugu Tut vrahuvali jogo specialnist mostovika i pereveli v 6 j zaliznichnij polk u Kiyivskomu osoblivomu vijskovomu okruzi de vin sluzhiv starshim tehnikom shtabu U 1934 roci vsutpiv u VKP b Z sichnya 1939 roku pomichnik komandira mostovogo bataljonu Navchalno doslidnogo zaliznichnogo polku V kinci 1939 roku pid chas vijni z Finlyandiyeyu starshij inzhener zahidnoyi dilyanki budivnictva zaliznichnoyi liniyi Petrozavodsk Suoyarvi na Pivnichno Zahidnomu fronti Radyansko nimecka vijna U nimecko radyansku vijnu kapitan Shapovalov na posadi komandira 7 go okremogo mostovogo zaliznichnogo bataljonu Viv zagorodzhuvalni roboti na Pivnichno Zahidnomu i Volhovskomu frontah Z pochatku kontrnastupu vijsk Zahidnogo Pivdenno Zahidnogo i Kalininskogo frontiv pid Moskvoyu vijskovim zaliznichnikam dovelosya vzhe vidnovlyuvati zaliznici na zvilnenij teritoriyi U suvorih umovah zimi 1941 1942 rokiv mostoviki Shapovalova u korotkij strok vidnovili dvokolijnij mostovij perehid cherez Volgu de z shesti prolotiv bulo zrujnovano tri i buli znachni poshkodzhennya opor Mist pochav propuskati vijskovi esheloni ranishe terminu Shvidke vidnovlennya mostu cherez Volgu spriyalo zabezpechennyu nastupayuchih vijsk popovnennyam boyepripasami i vsim neobhidnim Komandir bataljonu buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki U berezni 1942 roku buv priznachenij komandirom 4 go mostovogo zaliznichnogo polku U sichni 1943 roku polk majora Shapovalova buv perekinutij na Voronezkij front de takozh vidnovlyuvav bagato strategichno vazhlivih mostiv U serpni 1943 roku pidpolkovnik Shapovalov zi svoyim polkom vidbuv na Biloruskij front Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 listopada 1943 roku za osoblivi zaslugi v zabezpechenni perevezen dlya frontu i narodnogo gospodarstva ta vidatni dosyagnennya u vidbudovi zaliznichnogo gospodarstva u vazhkih umovah voyennogo chasu pidpolkovniku Shapovalovu Josipu Mironovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i medali Serp i Molot Tilki vlitku 1944 roku v Kremli Shapovalovu vruchili vidrazu dva ordeni Lenina i zolotu medal Serp i Molot yaki ne buli otrimani nim ranishe vnaslidok viddalenosti roboti Voseni 1944 roku Shapovalov komanduvav 15 m okremim mostovim zaliznichnim polkom specialnogo priznachennya vijnu zakinchiv u zvanni polkovnika Povoyenni roki Pislya vijni prodovzhiv sluzhbu v zaliznichnih vijskah Jomu dovelosya kapitalno vidnovlyuvati mist cherez Dnipro bilya Cherkas Navisnim sposobom bulo zmontovano 2 500 tonn progonovih budov Mehanizaciya robit vazhlivi tehnichni udoskonalennya i peredova tehnologiya dozvolili tut priskoriti termini zakinchennya budivnictva i zaoshaditi ponad 6 miljoniv rubliv U nich na 8 bereznya 1950 roku v tryumi odniyeyi z barzh de rozmishuvalisya mostoviki vinikla pozhezha i zaginulo 15 vijskovosluzhbovciv Lyudej Shapovalov rozmistiv svoyim nakazom v nepristosovanih primishennyah i nakazav tam postaviti vzimku pechi Do togo u nogo znajshli i nezakonno zberezhenu z vijni zbroyu dva pistoleti i avtomati Shapovalov buv znyatij z posadi viklyuchenij z partiyi 19 lipnya 1950 roku Vijskovim tribunalom Moskovskogo vijskovogo okrugu zasudzhenij do 25 rokiv pozbavlennya voli z pozbavlennyam vijskovogo zvannya polkovnik Vijskova kolegiya Verhovnogo Sudu zalishila virok bez zmin i 21 serpnya 1951 roku jogo pozbavili vsih bojovih nagorod i zvannya Geroya U kvitni 1953 roku za protestom Generalnogo prokurora SRSR Plenumom Verhovnogo Sudu mira pokarannya bula znizhena do 10 rokiv bez pozbavlennya vijskovogo zvannya U tomu zh roci vin buv zvilnenij za amnistiyeyu Povernuvsya v zaliznichni vijska Trudivsya na budivnictvi Transmongolskoyi zaliznichnoyi magistrali vid stolici Mongoliyi Ulan Batora do stanciyi Dzamin Ude na mongolsko kitajskomu kordoni Buv nachalnikom virobnichogo viddilu budivnictva U grudni 1955 roku magistral bula vvedena v postijnu ekspluataciyu Jogo pracya v Mongoliyi buv vidznachenij medallyu Za trudovu doblest i mongolskim ordenom U 1960 roci znovu stav chlenom KPRS U travni 1962 roku polkovnik Shapovalov cherez hvorobu zvilnivsya u zapas Zhiv u misti Kiyevi Pracyuvav v odnij z vijskovih chastin 29 travnya 1968 roku Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR vidnoviv jogo u zvanni Geroya Socialistichnoyi Praci ta pravah na bojovi nagorodi Mogila Josipa Shapovalova Pomer v 1978 roci Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora troma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami mongolskim ordenom LiteraturaVoronezhskaya enciklopediya Voronezh 2008 Geroi stalnyh magistralej Kn 2 M 2003 Geroi truda voennyh let 1941 1945 M 2001 Zolotye zvezdy zheleznodorozhnyh vojsk Leningrad 1985 Kabanov P A Stalnye peregony M Voenizdat 1973