Шавурін Петро Іванович (нар. 23 квітня 1918, Єкатеринослав — пом. 9 жовтня 2002, Дніпропетровськ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 910-го винищувального авіаційного полку особливого призначення (101-а винищувальна авіаційна дивізія, Воронезько-Борисоглібський дивізійний район ППО), старший лейтенант.
Петро Іванович Шавурін | |
---|---|
Народження | 23 квітня 1918 Єкатеринослав |
Смерть | 9 жовтня 2002 (84 роки) Дніпропетровськ |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Роки служби | 1938—1974 |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 23 квітня 1918 року в місті Катеринославі (нині Дніпропетровськ) в сім'ї робітника. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ. Працював слюсарем у трамвайному депо. Закінчивши аероклуб, працював у ньому інструктором.
У Червоній Армії з 1938 року. Закінчив Батайську військову авіаційну школу пілотів у 1940 році.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Командував ескадрильєю, потім полком. Всього здійснив 350 бойових вильотів на штурмовку військ противника, супровід бомбардувальників і штурмовиків, прикриття наземних військ, ведення розвідки.
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 703) Петру Івановичу Шавуріну присвоєно 14 лютого 1943 року.
Особистий рахунок Петра Шавуріна – 2 збитих літака, обидва тараном у двох різних полках (722-му і 910-му ВАП), більше він повітряних перемог не мав. Хоча в більшості друкованих джерел йому помилково приписується 100 повітряних боїв і 17 збитих літаків супротивника.
Після війни продовжував служити у ВПС. Військовий льотчик 1-го класу. Закінчив Червонопрапорну Військово-повітряну академію.
З 1974 року полковник Шавурін – у запасі. Жив у Дніпропетровську, працював в аеропорту. Помер 9 жовтня 2002 року. Похований у Дніпропетровську на Алеї Героїв Запорізького цвинтаря.
Почесні звання
Почесний громадянин Дніпропетровска (1998) і Нижнього Новгорода.
Посилання
- Біографія П.І. Шавуріна на сайті «Красные соколы». [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shavurin Petro Ivanovich nar 23 kvitnya 1918 Yekaterinoslav pom 9 zhovtnya 2002 Dnipropetrovsk radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 u roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira eskadrilyi 910 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku osoblivogo priznachennya 101 a vinishuvalna aviacijna diviziya Voronezko Borisoglibskij divizijnij rajon PPO starshij lejtenant Petro Ivanovich ShavurinNarodzhennya23 kvitnya 1918 1918 04 23 YekaterinoslavSmert9 zhovtnya 2002 2002 10 09 84 roki DnipropetrovskKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaRoki sluzhbi1938 1974Zvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 23 kvitnya 1918 roku v misti Katerinoslavi nini Dnipropetrovsk v sim yi robitnika Zakinchiv 7 klasiv i shkolu FZU Pracyuvav slyusarem u tramvajnomu depo Zakinchivshi aeroklub pracyuvav u nomu instruktorom U Chervonij Armiyi z 1938 roku Zakinchiv Batajsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv u 1940 roci Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Komanduvav eskadrilyeyu potim polkom Vsogo zdijsniv 350 bojovih vilotiv na shturmovku vijsk protivnika suprovid bombarduvalnikiv i shturmovikiv prikrittya nazemnih vijsk vedennya rozvidki Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 703 Petru Ivanovichu Shavurinu prisvoyeno 14 lyutogo 1943 roku Osobistij rahunok Petra Shavurina 2 zbitih litaka obidva taranom u dvoh riznih polkah 722 mu i 910 mu VAP bilshe vin povitryanih peremog ne mav Hocha v bilshosti drukovanih dzherel jomu pomilkovo pripisuyetsya 100 povitryanih boyiv i 17 zbitih litakiv suprotivnika Pislya vijni prodovzhuvav sluzhiti u VPS Vijskovij lotchik 1 go klasu Zakinchiv Chervonoprapornu Vijskovo povitryanu akademiyu Z 1974 roku polkovnik Shavurin u zapasi Zhiv u Dnipropetrovsku pracyuvav v aeroportu Pomer 9 zhovtnya 2002 roku Pohovanij u Dnipropetrovsku na Aleyi Geroyiv Zaporizkogo cvintarya Pochesni zvannyaPochesnij gromadyanin Dnipropetrovska 1998 i Nizhnogo Novgoroda PosilannyaBiografiya P I Shavurina na sajti Krasnye sokoly 30 bereznya 2014 u Wayback Machine ros