Чумний бунт у Севастополі — народне повстання 3 (15) червня 1830 року в Севастополі, спровоковане карантинними заходами проти поширення епідемії чуми.
Передумови повстання
У 1828 році на півдні імперії в Криму почалася епідемія чуми. Враховуючи, що Російська Імперія в цей час вела війну з Туреччиною, а також стратегічну важливість Севастополя, в місті був введений карантин. У місті чуми не було, тому карантин був швидше профілактичним заходом.
У травні 1828 року навколо міста було встановлено карантинне оточення. Увесь рух з міста і в місто відбувався через спеціально влаштовані застави. Улітку 1829 року карантин був посилений, кожен, хто проїжджав, повинен був перебувати 2—3 тижні в карантинній зоні, усі підозрілі хворі в місті підлягали ізоляції. Через це місцеві селяни намагалися утримуватися від поїздок в місто.
Продовольче постачання виявилося монополізованим карантинними чиновниками, що сприяло великій кількості зловживань. У місті швидко виник дефіцит продовольства. Продовольство, що поставлялося гарнізону, жителям, хворим в ізоляторах було недостатнім і поганої якості, що сприяло розвитку хвороб і росту смертності. Найбільш страждали від карантину бідні райони міста, в яких сильно погіршала гігієнічна обстановка і зросла кількість хворих.
Ситуація в Севастополі загострилася настільки, що з Петербургу була прислана комісія на чолі з Римським-Корсаковим для розслідування ситуації. Розслідування виявило масові зловживання, проте з Петербургу поступило розпорядження припинити всякі розслідування діяльності інтендантів. У листопаді 1829 року комісія завершила роботу.
Повстання
У березні 1830 року карантин був посилений, і жителям заборонили покидати будинки. Заборона була знята в травні, але в найбіднішій Корабельній слободі карантин був продовжений на 7 днів. Проте після 7 днів жителів слободи було наказано вивести за місто і продовжити карантин на два тижні. Це викликало обурення серед жителів слободи, а також матросів, що мали там рідних і знайомих. Населення відмовилося виконувати розпорядження незважаючи на умовляння контр-адмірала І. С. Скаловського і протопопа Софронія Гаврилова.
Карантинне оточення слободи було посилене двома батальйонами піхоти. Доведені до відчаю жителі готувалися до озброєної відсічі, були сформовані озброєні групи під керівництвом відставних військових. Солдати оточення і багато офіцерів співчували жителям. Обидві сторони утримувалися від початку бойових дій, які могли підірвати ситуацію в місті і на флоті.
3 червня військовий губернатор Микола Столипін, дід Михайла Лермонтова по материнській лінії, враховуючи надзвичайну ситуацію в місті посилив караули на вулицях і охорону губернаторського будинку. Ці заходи обурили севастопольців, які натовпами рушили до будинку губернатора й адміралтейства. Губернатор був убитий натовпом. До повсталих приєдналися матроси. Частина повсталих пішла на зняття карантинного оточення на Корабельній слободі, солдати атаковані з двох сторін, приєдналися до повсталих.
До 22 годин місто було в руках повсталих, поліція втекла з міста, а гарнізон відмовився придушувати бунт. Натовп бив «чумних» чиновників і офіцерів вимагаючи від них розписки, що чуми в місті немає, громили їхні будинки та квартири.
Досягнення повстанців
4 червня комендант міста, що виконував після загибелі Столипіна обов'язок військового губернатора, Турчанінов під тиском повсталих видав наказ про припинення карантину:
Оголошую усім жителям міста Севастополя, що внутрішня карантинна лінія в місті знята, жителі мають безперешкодне спілкування між собою, в церквах дозволяється богослужіння, і ланцюг навколо міста від нинішніх меж перенесений далі на дві версти
Придушення повстання
Тим часом влада стягнула до міста частини 12-ї дивізії генерала Тимофєєва, які увійшли до міста 7 червня. Слідча комісія під керівництвом генерал-губернатора Новоросії і Бессарабії М. С. Воронцова розглянула справи близько 6000 людей. Було страчено 7 осіб, які очолили повстання, близько 1000 городян і матросів відправлені на каторжні роботи. Близько 4200 цивільних осіб було депортовано в інші міста. Офіцери отримали дисциплінарні покарання.
Посилання
- Чумний бунт у Севастополі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sevastopolske povstannya Chumnij bunt u Sevastopoli narodne povstannya 3 15 chervnya 1830 roku v Sevastopoli sprovokovane karantinnimi zahodami proti poshirennya epidemiyi chumi Peredumovi povstannyaU 1828 roci na pivdni imperiyi v Krimu pochalasya epidemiya chumi Vrahovuyuchi sho Rosijska Imperiya v cej chas vela vijnu z Turechchinoyu a takozh strategichnu vazhlivist Sevastopolya v misti buv vvedenij karantin U misti chumi ne bulo tomu karantin buv shvidshe profilaktichnim zahodom U travni 1828 roku navkolo mista bulo vstanovleno karantinne otochennya Uves ruh z mista i v misto vidbuvavsya cherez specialno vlashtovani zastavi Ulitku 1829 roku karantin buv posilenij kozhen hto proyizhdzhav povinen buv perebuvati 2 3 tizhni v karantinnij zoni usi pidozrili hvori v misti pidlyagali izolyaciyi Cherez ce miscevi selyani namagalisya utrimuvatisya vid poyizdok v misto Prodovolche postachannya viyavilosya monopolizovanim karantinnimi chinovnikami sho spriyalo velikij kilkosti zlovzhivan U misti shvidko vinik deficit prodovolstva Prodovolstvo sho postavlyalosya garnizonu zhitelyam hvorim v izolyatorah bulo nedostatnim i poganoyi yakosti sho spriyalo rozvitku hvorob i rostu smertnosti Najbilsh strazhdali vid karantinu bidni rajoni mista v yakih silno pogirshala gigiyenichna obstanovka i zrosla kilkist hvorih Situaciya v Sevastopoli zagostrilasya nastilki sho z Peterburgu bula prislana komisiya na choli z Rimskim Korsakovim dlya rozsliduvannya situaciyi Rozsliduvannya viyavilo masovi zlovzhivannya prote z Peterburgu postupilo rozporyadzhennya pripiniti vsyaki rozsliduvannya diyalnosti intendantiv U listopadi 1829 roku komisiya zavershila robotu PovstannyaU berezni 1830 roku karantin buv posilenij i zhitelyam zaboronili pokidati budinki Zaborona bula znyata v travni ale v najbidnishij Korabelnij slobodi karantin buv prodovzhenij na 7 dniv Prote pislya 7 dniv zhiteliv slobodi bulo nakazano vivesti za misto i prodovzhiti karantin na dva tizhni Ce viklikalo oburennya sered zhiteliv slobodi a takozh matrosiv sho mali tam ridnih i znajomih Naselennya vidmovilosya vikonuvati rozporyadzhennya nezvazhayuchi na umovlyannya kontr admirala I S Skalovskogo i protopopa Sofroniya Gavrilova Karantinne otochennya slobodi bulo posilene dvoma bataljonami pihoti Dovedeni do vidchayu zhiteli gotuvalisya do ozbroyenoyi vidsichi buli sformovani ozbroyeni grupi pid kerivnictvom vidstavnih vijskovih Soldati otochennya i bagato oficeriv spivchuvali zhitelyam Obidvi storoni utrimuvalisya vid pochatku bojovih dij yaki mogli pidirvati situaciyu v misti i na floti 3 chervnya vijskovij gubernator Mikola Stolipin did Mihajla Lermontova po materinskij liniyi vrahovuyuchi nadzvichajnu situaciyu v misti posiliv karauli na vulicyah i ohoronu gubernatorskogo budinku Ci zahodi oburili sevastopolciv yaki natovpami rushili do budinku gubernatora j admiraltejstva Gubernator buv ubitij natovpom Do povstalih priyednalisya matrosi Chastina povstalih pishla na znyattya karantinnogo otochennya na Korabelnij slobodi soldati atakovani z dvoh storin priyednalisya do povstalih Do 22 godin misto bulo v rukah povstalih policiya vtekla z mista a garnizon vidmovivsya pridushuvati bunt Natovp biv chumnih chinovnikiv i oficeriv vimagayuchi vid nih rozpiski sho chumi v misti nemaye gromili yihni budinki ta kvartiri Dosyagnennya povstanciv4 chervnya komendant mista sho vikonuvav pislya zagibeli Stolipina obov yazok vijskovogo gubernatora Turchaninov pid tiskom povstalih vidav nakaz pro pripinennya karantinu Ogoloshuyu usim zhitelyam mista Sevastopolya sho vnutrishnya karantinna liniya v misti znyata zhiteli mayut bezpereshkodne spilkuvannya mizh soboyu v cerkvah dozvolyayetsya bogosluzhinnya i lancyug navkolo mista vid ninishnih mezh perenesenij dali na dvi verstiPridushennya povstannyaTim chasom vlada styagnula do mista chastini 12 yi diviziyi generala Timofyeyeva yaki uvijshli do mista 7 chervnya Slidcha komisiya pid kerivnictvom general gubernatora Novorosiyi i Bessarabiyi M S Voroncova rozglyanula spravi blizko 6000 lyudej Bulo stracheno 7 osib yaki ocholili povstannya blizko 1000 gorodyan i matrosiv vidpravleni na katorzhni roboti Blizko 4200 civilnih osib bulo deportovano v inshi mista Oficeri otrimali disciplinarni pokarannya PosilannyaChumnij bunt u Sevastopoli