Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2019) |
Чорноплатове́ — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 532 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Присеймівська сільська рада.
| село Чорноплатове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Присеймівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA59020130370076700 |
| Облікова картка | Чорноплатове |
| Основні дані | |
| Населення | 532 |
| Поштовий індекс | 41642 |
| Телефонний код | +380 5447 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°22′54″ пн. ш. 33°10′29″ сх. д. / 51.38167° пн. ш. 33.17472° сх. д.Координати: 51°22′54″ пн. ш. 33°10′29″ сх. д. / 51.38167° пн. ш. 33.17472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 127 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41642, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Присеймів'я, вул. Лозова, 1 |
| Сільський голова | Дойнеко Ніна Вікторівна |
| Карта | |
  Чорноплатове | |
 Чорноплатове | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Чорноплатове знаходиться біля урочища Жукове за 4-ри км від правого берега річки Сейм. Примикає до селища Залізничне, за 1 км розташоване село Присеймів'я. Поруч проходить залізниця, гілка Конотоп-Шостка, станція Мельня за 0,5 км.
Село Чорноплатове, розташоване біля залізничної станції Мельня, неподалік від р. Сейм. В минулому біля села добували велику кількість торфу, який продавався не тільки жителям сусідніх сіл, а й районів. А зараз на заболоченій місцевості створили . В ньому водяться ондатри, бобри, вовки, лисиці, а також можна зустріти козуль.
Географічне положення села 51º22 пн. ш., 33º 10 сх. д. Поверхня - рів-нина. Клімат – помірно-континентальний. Кількість опадів – 533 мм, се-редні температури: січень – (-7 -8 С), липень – (+18 +20 С). Переважає північно-західний перенос вітрів. Висота над рівнем моря 150 км віддаль до Конотопа 15 км, Сум – 145 км, Києва – 210 км.
Історія
Історія села сягає у другу половину XIX століття, коли кролевецький поміщик Линський за якусь провину відправив мешканця села Алтинівки Івана Чорноплата в глухий ліс доглядачем-об'їжджчиком. Іван разом з дружиною Лесею оселилися у великій хаті, завели господарство. Через деякий час навколо їхньої хати почали селитися люди, і виник хутір, який назвали іменем старожила - Чорноплата. Найближча школа була відкрита у 1884 році у с. Мельня. Тому, коли на початку 90-х років XIX ст. з'явився у Чорноплатові грамотний чоловік, то вирішили селяни доручити йому створення власної школи. Був це відставний чиновник, колезький реєстратор Олексій Случевський. Школа була „бродячою”, тобто не маючи постійного помешкання, знаходилась у хатах батьків учнів по тижню. Згодом батьки домовились про постійне місце навчання в спустілій просторій хаті сомотнього діда Чорноплата. У хаті було душно і чадно тому деякі діти тікали з уроків. Учнів у школі було близько 20 чоловік, віком від 10-12 до 19 років. дівчаток не було. Навчання у школі розпочиналося після Покрови, коли вже непасли корів.
Невдовзі неподалік села розпочинають будувати залізницю. На будівництво сходилося багато селян з різних сусідніх губерній - "стягалися" до села Чорноплатове, тому з'являється нова, неофіційна народна назва - "Стягайлівка".
У 1905 році була збудована двоповерхова будівля станції "Мельня". Назва станції "Мельня" не відповідає дійсності, оскільки біля станції знаходиться село Чорноплатове, а село Мельня - за 5 кілометрів. Можливо, залізничників злякала неблагозвучна назва "Чорноплатове", і вони обрали приємнішу для себе - "Мельня", що збереглася й донині.
У 1917-1920 роках у селі кілька разів змінювалась влада.
У 1929 році розпочалася примусова колективізація. Був створений перший колгосп ім. Карла Маркса. У жовтні 1936 року відкрили школу.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
У 1967 році у центрі села було урочисто відкрито пам'ятник 32 героям червоноармійського загону та їх командиру Павлу Іллічу Новікову. Пам’ятник цей і досі височить у центрі села, неподалік місця, де стояла хата діда Чорноплата.
У вересні 1998 році було відкрито нове приміщення Чорноплатівської школи.
У 2009 році середня школа та дитячий садок були об'єднанні в навчально-виховний комплекс. У ньому навчаються та виховуються діти з навколишніх сіл, яких підвозить до НВК шкільний автобус. Кожного літа відбуваються теплі ювілейні зустрічі колишніх випускників школи. Сотні випускників школи зараз живуть і працюють в Україні та за її межами, листуються з вчителями та учнями, допомагають рідному селу та школі.
В селі нараховується 486 дворів з них 30 – нежилих, проживає близько 1 тисячі селян. Переважає жіноче населення. В середньому за рік народжується 8-10 немовлят, помирає – до 30 чоловік. В школі навчається 71 учень, дитячий садок відвідує – 35 дітей. Більшу частину становить населення працездатного віку, яке зайняте у різних сферах господарства.
Живуть і трудяться на українській землі добрі і працьовиті люди, нащадки діда Чорноплата. Гордо несуть його прізвище, розповідоють місцеві легенди та перекази давнини, збереглись і донині традиції святкування „Масляної”, „Водохреща”, „Івана Купала”.
А пам'ять нашої землі та її неповторна природа стала близькою для нових поколінь чорноплатівців.
У безмежних лугах загубилосьТа згубили часи нас новітнії Небагатеє наше село.Всіх зігнали в колгосп, мов овець, Як жилось в віках! Як любилось!В чорній праці потуги безпліднії Огортало всіх Боже тепло.Нашу силу звели на нівець. В давнину поведуть нас переказиНе щебечуть вже вулиці дітками: Сивочолих сільсіких мудреців,Повтікали в світи молоді. Що спочили уже під березами,Сліпнуть хати забитими вікнами, А їх спогад і ще не відцвів.Плаче вітер у чорній трубі. Не були ми в татар полоненими:Віддзвеніли літа косовицями. Врятувала багнука заплав.Уляглися над Сеймом пісні. І село ще відоме за схемами,Не скриплять журавлі над криницею Що складав для поляків Боплан.Все було, як у дивному сні. По великій воді, що розливамиЯк же хочеться ранніми веснами Вирувала в лугах по лозі,Під ячання пролітніх гусей, Мимо нас із Путивля до КиєваЩоб село із піснями воскреслими, Пропливали тамтешні князі...Як колись, задивлялося в Сейм. Ми долал всі біди та пошесті. Навіть Сейм ми спрямляли в ручну! Праця й воля були в нас у почесті: Мали славу в окрузі гучну...
Економіка
У 1929 році розпочалася колективізація. Був створений перший колгосп ім. Карла Маркса. Господарство спершу було невеликим: коней – 26, великої рогатої худоби – 10, свиней – 10, овець – 30 голів. Існував також колгосп „Більшовик”. В колгоспі було 100 га землі, 18 корів, 13 коней та інша живність. Згодом у 1997-1999 роках був створений КСП „Світанок” керівником якого був В. М. Хярм. В колгоспі працювало 325 робітників. Колгосп вважався мільйонером в ньому нараховувалося: до 3 тис. голів великої рогатої худоби, 1,5 тис. овець, до тисячі качок і гусей, велика кількість свиней. КСП нараховувало: 3 ферми, трикторна бригада, існувала власна бензо-заправка, тік. Вирощували: жито, пшеницю, овес, льон, гречку, городні культури. За час існування колгоспу було збудовано: хлібопекарню та олійницю, відкрито сир-цех, дитячий садок „Барвінок”, який діє й до нині. В селі працюють два магазини, відділення зв'язку, будинок культури з сільською бібліотекою. На цей час колгосп перейшов у власність приватному підприємцю Ю. М. Степанову.
Відомі люди
В сільській школі навчався міністр освіти та науки України у 2000-2005 роках Кремень Василь Григорович. За визначні особисті заслуги у соціально-економічному та культурному розвитку Конотопського району Кременю В. Г присвоєно звання "Почесний громадянин" Конотопського району.
Посилання
- Погода в селі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Chornoplatove selo v Ukrayini u Popivskij silskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 532 osobi Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Prisejmivska silska rada selo Chornoplatove Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Rada Prisejmivska silska rada Kod KATOTTG UA59020130370076700 Oblikova kartka Chornoplatove Osnovni dani Naselennya 532 Poshtovij indeks 41642 Telefonnij kod 380 5447 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 22 54 pn sh 33 10 29 sh d 51 38167 pn sh 33 17472 sh d 51 38167 33 17472 Koordinati 51 22 54 pn sh 33 10 29 sh d 51 38167 pn sh 33 17472 sh d 51 38167 33 17472 Serednya visota nad rivnem morya 127 m Misceva vlada Adresa radi 41642 Sumska obl Konotopskij r n s Prisejmiv ya vul Lozova 1 Silskij golova Dojneko Nina Viktorivna Karta Chornoplatove Chornoplatove Mapa Chornoplatove u VikishovishiGeografiyaSelo Chornoplatove znahoditsya bilya urochisha Zhukove za 4 ri km vid pravogo berega richki Sejm Primikaye do selisha Zaliznichne za 1 km roztashovane selo Prisejmiv ya Poruch prohodit zaliznicya gilka Konotop Shostka stanciya Melnya za 0 5 km Selo Chornoplatove roztashovane bilya zaliznichnoyi stanciyi Melnya nepodalik vid r Sejm V minulomu bilya sela dobuvali veliku kilkist torfu yakij prodavavsya ne tilki zhitelyam susidnih sil a j rajoniv A zaraz na zabolochenij miscevosti stvorili V nomu vodyatsya ondatri bobri vovki lisici a takozh mozhna zustriti kozul Geografichne polozhennya sela 51º22 pn sh 33º 10 sh d Poverhnya riv nina Klimat pomirno kontinentalnij Kilkist opadiv 533 mm se redni temperaturi sichen 7 8 S lipen 18 20 S Perevazhaye pivnichno zahidnij perenos vitriv Visota nad rivnem morya 150 km viddal do Konotopa 15 km Sum 145 km Kiyeva 210 km IstoriyaIstoriya sela syagaye u drugu polovinu XIX stolittya koli kroleveckij pomishik Linskij za yakus provinu vidpraviv meshkancya sela Altinivki Ivana Chornoplata v gluhij lis doglyadachem ob yizhdzhchikom Ivan razom z druzhinoyu Leseyu oselilisya u velikij hati zaveli gospodarstvo Cherez deyakij chas navkolo yihnoyi hati pochali selitisya lyudi i vinik hutir yakij nazvali imenem starozhila Chornoplata Najblizhcha shkola bula vidkrita u 1884 roci u s Melnya Tomu koli na pochatku 90 h rokiv XIX st z yavivsya u Chornoplatovi gramotnij cholovik to virishili selyani doruchiti jomu stvorennya vlasnoyi shkoli Buv ce vidstavnij chinovnik kolezkij reyestrator Oleksij Sluchevskij Shkola bula brodyachoyu tobto ne mayuchi postijnogo pomeshkannya znahodilas u hatah batkiv uchniv po tizhnyu Zgodom batki domovilis pro postijne misce navchannya v spustilij prostorij hati somotnogo dida Chornoplata U hati bulo dushno i chadno tomu deyaki diti tikali z urokiv Uchniv u shkoli bulo blizko 20 cholovik vikom vid 10 12 do 19 rokiv divchatok ne bulo Navchannya u shkoli rozpochinalosya pislya Pokrovi koli vzhe nepasli koriv Nevdovzi nepodalik sela rozpochinayut buduvati zaliznicyu Na budivnictvo shodilosya bagato selyan z riznih susidnih gubernij styagalisya do sela Chornoplatove tomu z yavlyayetsya nova neoficijna narodna nazva Styagajlivka U 1905 roci bula zbudovana dvopoverhova budivlya stanciyi Melnya Nazva stanciyi Melnya ne vidpovidaye dijsnosti oskilki bilya stanciyi znahoditsya selo Chornoplatove a selo Melnya za 5 kilometriv Mozhlivo zaliznichnikiv zlyakala neblagozvuchna nazva Chornoplatove i voni obrali priyemnishu dlya sebe Melnya sho zbereglasya j donini U 1917 1920 rokah u seli kilka raziv zminyuvalas vlada U 1929 roci rozpochalasya primusova kolektivizaciya Buv stvorenij pershij kolgosp im Karla Marksa U zhovtni 1936 roku vidkrili shkolu Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah U 1967 roci u centri sela bulo urochisto vidkrito pam yatnik 32 geroyam chervonoarmijskogo zagonu ta yih komandiru Pavlu Illichu Novikovu Pam yatnik cej i dosi visochit u centri sela nepodalik miscya de stoyala hata dida Chornoplata U veresni 1998 roci bulo vidkrito nove primishennya Chornoplativskoyi shkoli U 2009 roci serednya shkola ta dityachij sadok buli ob yednanni v navchalno vihovnij kompleks U nomu navchayutsya ta vihovuyutsya diti z navkolishnih sil yakih pidvozit do NVK shkilnij avtobus Kozhnogo lita vidbuvayutsya tepli yuvilejni zustrichi kolishnih vipusknikiv shkoli Sotni vipusknikiv shkoli zaraz zhivut i pracyuyut v Ukrayini ta za yiyi mezhami listuyutsya z vchitelyami ta uchnyami dopomagayut ridnomu selu ta shkoli V seli narahovuyetsya 486 dvoriv z nih 30 nezhilih prozhivaye blizko 1 tisyachi selyan Perevazhaye zhinoche naselennya V serednomu za rik narodzhuyetsya 8 10 nemovlyat pomiraye do 30 cholovik V shkoli navchayetsya 71 uchen dityachij sadok vidviduye 35 ditej Bilshu chastinu stanovit naselennya pracezdatnogo viku yake zajnyate u riznih sferah gospodarstva Zhivut i trudyatsya na ukrayinskij zemli dobri i pracoviti lyudi nashadki dida Chornoplata Gordo nesut jogo prizvishe rozpovidoyut miscevi legendi ta perekazi davnini zbereglis i donini tradiciyi svyatkuvannya Maslyanoyi Vodohresha Ivana Kupala A pam yat nashoyi zemli ta yiyi nepovtorna priroda stala blizkoyu dlya novih pokolin chornoplativciv U bezmezhnih lugah zagubilosTa zgubili chasi nas novitniyi Nebagateye nashe selo Vsih zignali v kolgosp mov ovec Yak zhilos v vikah Yak lyubilos V chornij praci potugi bezplidniyi Ogortalo vsih Bozhe teplo Nashu silu zveli na nivec V davninu povedut nas perekaziNe shebechut vzhe vulici ditkami Sivocholih silsikih mudreciv Povtikali v sviti molodi Sho spochili uzhe pid berezami Slipnut hati zabitimi viknami A yih spogad i she ne vidcviv Plache viter u chornij trubi Ne buli mi v tatar polonenimi Viddzvenili lita kosovicyami Vryatuvala bagnuka zaplav Ulyaglisya nad Sejmom pisni I selo she vidome za shemami Ne skriplyat zhuravli nad kriniceyu Sho skladav dlya polyakiv Boplan Vse bulo yak u divnomu sni Po velikij vodi sho rozlivamiYak zhe hochetsya rannimi vesnami Viruvala v lugah po lozi Pid yachannya prolitnih gusej Mimo nas iz Putivlya do KiyevaShob selo iz pisnyami voskreslimi Proplivali tamteshni knyazi Yak kolis zadivlyalosya v Sejm Mi dolal vsi bidi ta poshesti Navit Sejm mi spryamlyali v ruchnu Pracya j volya buli v nas u pochesti Mali slavu v okruzi guchnu EkonomikaU 1929 roci rozpochalasya kolektivizaciya Buv stvorenij pershij kolgosp im Karla Marksa Gospodarstvo spershu bulo nevelikim konej 26 velikoyi rogatoyi hudobi 10 svinej 10 ovec 30 goliv Isnuvav takozh kolgosp Bilshovik V kolgospi bulo 100 ga zemli 18 koriv 13 konej ta insha zhivnist Zgodom u 1997 1999 rokah buv stvorenij KSP Svitanok kerivnikom yakogo buv V M Hyarm V kolgospi pracyuvalo 325 robitnikiv Kolgosp vvazhavsya miljonerom v nomu narahovuvalosya do 3 tis goliv velikoyi rogatoyi hudobi 1 5 tis ovec do tisyachi kachok i gusej velika kilkist svinej KSP narahovuvalo 3 fermi triktorna brigada isnuvala vlasna benzo zapravka tik Viroshuvali zhito pshenicyu oves lon grechku gorodni kulturi Za chas isnuvannya kolgospu bulo zbudovano hlibopekarnyu ta olijnicyu vidkrito sir ceh dityachij sadok Barvinok yakij diye j do nini V seli pracyuyut dva magazini viddilennya zv yazku budinok kulturi z silskoyu bibliotekoyu Na cej chas kolgosp perejshov u vlasnist privatnomu pidpriyemcyu Yu M Stepanovu Vidomi lyudiV silskij shkoli navchavsya ministr osviti ta nauki Ukrayini u 2000 2005 rokah Kremen Vasil Grigorovich Za viznachni osobisti zaslugi u socialno ekonomichnomu ta kulturnomu rozvitku Konotopskogo rajonu Kremenyu V G prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Konotopskogo rajonu PosilannyaPogoda v seli