Чорномо́рівка — село в Україні, в Каховському районі Херсонської області. Населення становить 1111 осіб.
село Чорноморівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Каховський район |
Громада | Каховська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1923 |
Населення | 1111 |
Площа | 4,462 км² |
Густота населення | 248,99 осіб/км² |
Поштовий індекс | 74841 |
Телефонний код | +380 5536 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 39 м |
Водойми | на відстані 10 км знаходяться зрошувальні канали, та за 20 км протікає річка Дніпро |
Місцева влада | |
Адреса ради | 74841, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Чорноморівка, вул. Дружби, 9 |
Карта | |
Чорноморівка | |
Чорноморівка | |
Мапа | |
Географія
Знаходиться в південній частині Причорноморської низини на лівому березі нижньої течії річки Дніпро в 25-ти км південніше від міста Каховка. Площа населеного пункту — 66,1 га.
Історія
Чорноморівка заснована у 1897 році.
Свого часу поблизу Чорноморівки археологами були досліджені кургани з захороненням епохи міді-бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н. е.) скіфів, та кочівників ХІ-ХІІІ ст. н. ери.
На землях де зараз розташована Чорноморівська сільська рада наприкінці ХІХ сторіччя утворилися хутори Чорноморські, Кушилі, Пусте. В спогадах селян залишилася і перша назва поселення Табунне.
Попередньо ці землі належали поміщику Мордвинову і значились, як Восьма економія. Селяни тут постійно не жили, а лише приїздили навесні засівати наділи та восени збирати врожай. Потім почали потроху зводити землянки. Більша частина переселенців була з Нової Маячки, яким у 1917 році була надана земля у власність. Серед перших поселенців були: Василенки, Погорільці, Забари, Корнієнки, Фисини, Болдарєви, Костіни, Десни, Дяченки, Хохулі, Крамаренки, Барани, Шевченки, Марченки, Годили, Мусієнки, Чорнобаї, Гузі, Костирі. Всі господарювали самостійно. В 1928 році був заснований СОЗ «Жовтневий хлібороб». На час його заснування об'єднались сімдесят сімей: середняків (20 чоловік) і бідняків (360 чоловік), яким було надано 2400 га земельних угідь. Його організаторами були Куліда Федір та Костін Іван. Першим десятником від радянської влади був Костін Іван Захарович.
На 01.03.1923 року в поселенні Чорноморські (Чорноморські хутори) мешкало 476 селян, переважна більшість яких — були українці. Зі створенням Кахівського району п. Чорноморські ввійшло до складу Наталівської сільської ради.
У 1927 році висілок Чорноморський налічує 101 господарство, з яких 2 неселянського типу. Кількість населення складає: 272 чоловіка та 272 жінки, разом — 544 мешканця. Відстань до райцентру 21 км, до Наталівської сільської ради 9 км.
Згідно протоколу засідання технічної наради при Каховському районному земельному відділі «Про стан агрономічної та зоотехнічної допомоги населенню і підсумки сільськогосподарського конкурсу» від 3 липня 1926 року «представить к получению премий по конкурсу сельського хозяйства:
…5. Посёлок „Черноморский“, группа 23-к премии 1-го разряда по п. 4 — за образование посёлка, устройство водоснабжения, постройку школы, организацию скотоводческого товарищества, потребительского общества, и по п. 6 — за осуществление общественного севооборота с хорошим содержанием паропропашного клина, в котором до 30 % площади под чистым паром».
На 19 січня 1929 року за громадою пос. Чорноморський налічується 1666 га земель. У цьому ж році в Чорономорівці утворюється сільська рада, яка діє в складі Каховського району до 1955 року. За цей час Чорноморівська сільська громада об'єднувала чотири населених пункти: Чорноморівку, Роздольне, Вільне Запоріжжя та Зелений Лагер. Згідно територіального устрою до 1954 року Чорноморівка обумовлюється як «село», а інші населенні пункти як селища або «посьолки». З 1954 року всі вони визначаються селами.
До утворення Чорноморівської сільської ради висілок Роздольне (244 мешканця) входило до складу Велико-Кахівської сільської ради, висілки Зелений Лагер № 1 (458 селян) та Зелений Лагер № 3 (299 мешканців) входили до Любимо-Павлівської сільради, а Вільне Запоріжжя (72 селянина) до Любимівської сільської ради.
У тридцяті роки минулого сторіччя в кожному з чотирьох поселень створюються сільськогосподарські артілі. В Чорноморівці — колгосп «Жовтневий хлібороб», в Роздольному — «Родіна», в Зеленому Лагері — «Шлях хлібороба» та в Вільному Запоріжжі — «Нова Зоря».
Першим головою Чорноморівської сільської ради був обраний Марченко М. А.. В подальші роки сільськими головами обирались Рашевський М. О., Хруслов І. Ф., Хлистов П. Д..
Не минула стороною наше село і Велика Вітчизняна війна. Чорноморівка була окупована 10 жовтня 1941року, а визволена лише в 1943 році. В Німеччину було вивезено близько 20 чоловік, повернулися не всі.
Після визволення населених пунктів від ворога в колгоспах Чорноморівської територіальної громади, як і в інших селах району, йшла робота по відновленню колективних господарств, тваринницьких ферм, проведенню посівних та пожнивних робіт.
В той же час проводилось відновлення і ремонтні роботи господарських та житлових будівель, шляхів і мостів. Не відставали від дорослих і учні Чорноморівської неповно-середньої школи. Учень Єложенко Іван з березня по 18 травня 1946 року знищив 1 100 ховрахів, Григорець Семен — 750 ховрахів, Ляшенко Іван — 600 ховрахів. Також вони взяли на себе зобов'язання довести рахунок знищених ховрахів до 3 000 штук кожний. Чорноморівське сільське споживче товариство преміювало учнів по 2 кг цукру та 3 метри мануфактури.
На початку п'ятдесятих років проводиться перша хвиля укрупнення колективних господарств. Колгоспи «Шлях хлібороба» та «Нова зоря» з'єднуються з колгоспом «Жовтневий хлібороб» в одне господарство імені Микити Сергійовича Хрущова. Пізніше колгосп «Родіна» входить до складу колгоспу ім. Малєнкова.
Завзято працювала огородня бригада колгоспу імені Хрущова (на фото початку п'ятдесятих років минулого сторіччя в центрі — бригадир Ляшенко К. А., передовики — Десна К. Ф., Марченко Г, Баран М. Є., Самойло Ф, Бронік О.). «Перший хліб — державі» — під таким лозунгом у ті часи проходили жнива (на фото зліва — Голівець Г. П., голова колгоспу ім. Хрущова, в центрі — перший секретар райкому партії Рой, зправа — парторг колгоспу ім. Хрущова — Василенко Михайло Якович). В колгоспі діяла пожежна бригада, начальником якої був Василенко М. Я.
Першим головою колгоспу ім. Хрущова був обраний Філь Федір Миколайович. Також головами колгоспу до 1959 року працювали Дудка І., Забара, Ляшенко А. А., Пугач, Голівець Г. П., Шкарбан.
В 50-тих роках Чорноморівка складалася з трьох вулиць. В ці ж роки в селі з'явилося освітлення: в 1952 році від двигуна, в 1957 — від Каховської ГЕС. У 1955 році була створена Семенівська сільська рада і с. Чорноморівка, Зелений Лагер та Вільне запоряжжя ввійшли до складу її територіальної громади.
В 1959 році відбулася друга хвиля укрупнення колгоспів: Колгосп ім. Хрущова входить до складу в колгоспу «Україна» з центром у селі Семенівка. На той час колгоспники вирощували такі культури: жито, пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу, горох, ріпак, рицину, городні та баштанні культури, яблука і виноград. Господарство було багатогалузевим. В ньому вирощували: велику рогату худобу, вівців, свиней, курей. В бригаді, розташованій в с. Чорноморівка, було одинадцять тракторів, п'ять зернових комбайнів, в тому числі 2-КУ і 3-ККХ, та три силосних комбайни.
В 70-х роках під час будівництва зрошувальної системи с. Зелений табір було розселене по селам Семенівка та Чорноморівка.
В 1977 році утворюється колгосп «Чорноморівський», головою якого був обраний Нікітченко Микола Сергійович. За роки його керівництва село зростало та розквітало. Були побудовані та введені в дію виробничий комплекс по відгодівлі великої рогатої худоби на 10 тис. голів, кормозавод, прекрасна двухповерхова будівля середньої школи, ФАП. Збудовано більше ста житлових будинків, з'явилося чотири нові вулиці. Всі вулиці в селі були заасфальтовані та освітлені. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні яловичини. Заслуги Миколи Сергійовича перед Вітчизною відзначені урядовими нагородами. А саме: двома орденами Трудового Червоного прапора, орденом Знак Пошани, медалями «За трудову відзнаку» та «Трудову доблесть».
В 1993—1996 роках відбулося розпаювання землі. Власниками земельних паїв стали 596 чоловік, в тому числі і педагоги та інші працівники соціально-комунальної сфери. Кожне домогосподарство отримало в користування для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки в розмірі 0,71 га.
У 2001 році колгосп «Чорноморівський» припинив своє існування.
В 2002 році за рішенням Верховної Ради України вдруге в історії створено Чорноморівську сільську раду. Першим головою якої обрана Єрьоменко Галина Іванівна. Також на цій посаді працювали з 2006 по 2009 рік Величко Олександр Васильович та Стасюк Оксана Михайлівна. А з 2009 року двічі селяни обирали сільським головою Гузя Володимира Вікторовича. Секретарями сільської ради обиралися Соколенко Світлана Федорівна, Мунтян Ольга Михайлівна, Савельєва Ірина Миколаївна, яка обрана на посаду вдруге поспіль.
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.
Сьогодення
На сьогодні в селі Чорноморівка 10 вулиць, 320 дворів, проживає — 1021 житель. Поважною часткою громади є багатодітні родини, що зростили п'ятеро і більше дітей. Скільки ж треба материнських і батьківських сил, ласки і любові, щоб зростити і виховати дітей справжніми людьми! Це — сім'ї Болдарєвої Л. Г., Гавришко С. В., Зозулі В. Г., Куніцької В. І., Млавець К. Ю., Сегляник П. Д..
Економіка
Зараз на території сільської ради працюють ПВКП «Русь» (Шелестов В. В.), ПП «Восток-Агро» (Панков В. М.), ДП «Югагрофорс» (Купенко В. В.), ППСГК «Зорецвіт» (Король В. В., Мунтян В. Л.), ТОВ «Луч Агро — Плюс»(Городецький Є. Є., Мундя М.В), ПП Козирь Є. В., ПП «Віксан» (Саніна М. Г.), ФГ «Ніта+» (Герич М.М), ФГ «Ірбіс» (Баклан Р. Л.), ПП «Герич» (Герич М. М.), ФГ «Саілпан» (Саніна Л. П.), ФГ «Анна» (Мігель В. В.), ФГ «Явір» (Шилко О. І.), ТОВ «Судносервіс» (Хлань С. В.), ТОВ «Агротеко» (Шелестов В. В.), 57одноосібників. Головною продукцією товаровиробників є соя, пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза та овочеві культури.
Населення Чорноморівки обслуговують два торгівельні заклади — Чорноморівський ХОП (Гузь Н. Л.) та ПП Баклан І. Л., комунальні послуги надає Чорноморівське СКП, яке очолює Срібний Г. І. Працює поштове відділення зв'язку (Болдарєва С. В.) Будівлі, в яких вони працюють були побудовані у 1970 році.
Соціальна сфера
У 1932 році у селі було відкрито дитячі ясла. Вперше її очолила Паролова Г.. В 1965 році побудовано нову будівлю дитячого садка «Орлятко». В різні роки завідували закладом Баран Л. Г., Єрохіна Л. М., Кравчук М. І.,Діденко М. В., Хаміцевич Г. П. З 1996 року по 2012 рік завідувачем працювала — Капусткіна Л. Д.
У 1935 році в Чорноморівці відкрито фельдшерсько-акушерський пункт. З 1940 по 1982 роки фельдшерську справу добре виконував Оробєй Леонід Федорович, а його надійною помічницею — акушеркою була дружина Оробєй Ганна Арсентіївна. Гідним продовжувачем їх справи стала Ляшенко Наталія Іванівна, яка пропрацювала фельдшером з 1982 по 2008 рік. Після неї посаду обрала молодий спеціаліст Стоноженко Альона Анатоліївна.
У 1931 році в Чорноморівці відкрився сільський клуб, а з 1956 року при ньому відчинила двері сільська бібліотека. Першим завідувачем була Ільїна Л. З 2006 року посаду завідувача сільського клубу займає Жилка Олена Степанівна.
Довгий час в бібліотеці працювала Болдарєва Валентина Василівна. На даний час в бібліотекарем працює Гурська Любов Петрівна.
До 1946 року на території села Чорноморівка функціонував дитячий будинок. Пізніше його переведена до с. Кринки Олешківського району.
Неординарним був і розвиток освіти на селі. У 1929 році була заснована початкова школа. Першим її вчителем був Крамаренко Іван Васильович. Школа розміщувалася у звичайній хаті — землянці. Після війни в школі працювали: Крамаренко Ольга Григорівна, Гришко Марія Василівна та Хохуля М. Ф. Діти навчалися до п'ятого класу. У 5-7 класи ходили до Наталівської семирічки, а у 8-10 — до Червоноперекопської середньої школи.
У післявоєнні роки школою завідував Леоненко Микола Петрович (доктор філологічних наук), а одним з його помічників була дружина — Євдокія Петрівна. Під керівництвом Герберша Йосипа Абрамовича у 1948 році пройшла реконструкція колишнього амбара (зернового складу) під нове шкільне приміщення. У 1951 році школа стала семирічкою, а в 1960 — восьмирічкою. В той час в ній навчалося 77 учнів під вихованням 10 вчителів. Директорами школи в різні часи працювали Фисина Д. С., Чиненко К. І., Баранов Л. П., Дорош В. М. В 1984 році побудовано нову двоповерхову будівлю школи, на той час в ній навчалося близько 250 дітей. З 1996 року школа отримала статус середньої.
Двадцять років (1984—2004 рік) школу очолювала Воробйова Раїса Миколаївна, яка народилася 01 лютого 1956 року в селі Миколаївка Іванівського району Херсонської області. Після закінчення школи, а потім Бериславського педагогічного училища вона працювала вчителем початкових класів в с. Фрунзе Іванівського району. В 1978 році прийшла вчителем географії та історії в с. Чорноморівка, паралельно навчаючись в Мелітопольському педінституті, а потім в Київському педагогічному інституті ім. Горького на факультеті іноземних мов. Відмінник освіти України, вчитель-методист, лауреат (ІІ місце) Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2003» в номінації «Географія». Вона не лише була мудрим керівником, прекрасним педагогом та чудовою людиною, а й творчою особистістю. З-під її пера вийшли збірки віршів: «Обереги», «Одкровення» (2000 рік), «Провесінь надій» (2003 р.), «Підзимки» та «Ля-мінор» (2005р).
Зі стін школи вийшло шість медалістів: Воробйова М. О., Малєєва Т. Ю., Зайцева М. В., Ляшенко Т. А., Павлюк С. О., Славінський В. О.. З 2004 року директором школи працює Загорулько Микола Миколайоваич. На даний час в ній навчається 88 дітей та працює дружній колектив з 16 вчителів. На початку 2012 року в школі створений Чорноморівський курінь козачат, які захоплено ввійшли до справ відродження Українського козацтва.
Релігія
Зараз на території села Чорноморівка діють релігійні громади Православної Церкви України та Зібрання Православної Громадськості.
Будується храм ікони Божої Матері «Непорушна Стіна» Каховського благочиння (деканат), Таврійської єпархії, Української Православної Церкви (Православної Церкви України). До спільноти належить більшість села та навколишньої місцевості.
Також в селі знаходиться пристосоване під храм приміщення громади Зібрання Православної Громадськості.
Персоналії
Афганістан — це слово відлунює гарматні залпи і жахіття війни. Серед тих, хто пройшов це, є і наші земляки. Кабанчук Анатолій Петрович — повний кавалер медалей "За заслуги І — ІІІ ступенів, нагороджений срібним хрестом «За звитягу», інвалід бойових дій Кравченко В. С., Ковтун С. М.,Ліщук С.В та Яковенко С. А.
Та серед них залишиться на віки першим — Кусайко Анатолій Олексійович. Він народився 23.12.1963 року в селі Хустянка Буринського району на Сумщині. Починаючи із сьомого класу, Анатолій під час літніх канікул прий¬мав участь у збиранні врожаю. До призову на військову службу він працював у колгоспі трактористом. Захоплювався радіотехнікою та музикою.
27 березня 1981 року Анатолія призвали на строкову військову службу. Розпочав він її в туркменському місті Кизил-Арваті на кордоні з Афганістаном.
Після довгого очікування батькам прийшов лист від Анатолія, в якому він писав, що служить у складі військового оркестру. Але насправді він проходив службу там, де йшла війна — в Афганістані. Водій БМП, рядовий Кусайко Анатолій, служив добросо¬вісно і старанно. Техніку тримав у відмінному стані, завжди на ходу. В скрутних обставинах проявляв винахідливість, стійкість і мужність.
Про це свідчить лист командира в/ч 39676 підполковника Борзих батькам Анатолія: «Вашего сына Кусайко Анатолия Алексеевича всегда отличало исключительное мужество… в сложной боевой обстановке он всегда проявлял высокие моральные качества, стремился искренне помочь товарищам по оружию. Вражеская пуля оборвала жизнь Анатолия. Весь личный состав глубоко скорбит по Вашему сыну и своему боевому товарищу…»
У червні 2006 року на будівлі школи було встановлено меморіальну дошку на честь загиблого воїна, а вулиці в селі, де він проживав, було присвоєно ім'я Кусайка О. А..
В 2012 році урядом України присвоєно звання «Мати-героїня» — Мильо Ганні Федорівні та Срібній Наталії Петрівні.
Пишається наше село і старожилами — в 2012 році найстаршим жінкам села Весьолкіній Марії Іванівні та Десні Людмилі Йосипівні виповнилося 93 роки.
Багато років ветеранську організацію в селі Чорноморівка очолювала Єлецька Любов Семенівна.
- Кравченко Денис Вікторович (1990—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- "УПРАВЛІННЯ ТАВРІЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ)" Україна, 73000, Херсонська обл., місто Херсон, ВУЛИЦЯ СУВОРОВА, будинок 38 Малетич Микола Іванович. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 29 травня 2021.
- Кравченко Денис Вікторович
Посилання
- Погода в селі Чорноморівка
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornomo rivka selo v Ukrayini v Kahovskomu rajoni Hersonskoyi oblasti Naselennya stanovit 1111 osib selo Chornomorivka Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Kahovskij rajon Gromada Kahovska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1923 Naselennya 1111 Plosha 4 462 km Gustota naselennya 248 99 osib km Poshtovij indeks 74841 Telefonnij kod 380 5536 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 39 00 pn sh 33 34 35 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 39 m Vodojmi na vidstani 10 km znahodyatsya zroshuvalni kanali ta za 20 km protikaye richka Dnipro Misceva vlada Adresa radi 74841 Hersonska obl Kahovskij r n s Chornomorivka vul Druzhbi 9 Karta Chornomorivka Chornomorivka MapaGeografiyaZnahoditsya v pivdennij chastini Prichornomorskoyi nizini na livomu berezi nizhnoyi techiyi richki Dnipro v 25 ti km pivdennishe vid mista Kahovka Plosha naselenogo punktu 66 1 ga IstoriyaChornomorivka zasnovana u 1897 roci Svogo chasu poblizu Chornomorivki arheologami buli doslidzheni kurgani z zahoronennyam epohi midi bronzi III II tisyacholittya do n e skifiv ta kochivnikiv HI HIII st n eri Na zemlyah de zaraz roztashovana Chornomorivska silska rada naprikinci HIH storichchya utvorilisya hutori Chornomorski Kushili Puste V spogadah selyan zalishilasya i persha nazva poselennya Tabunne Poperedno ci zemli nalezhali pomishiku Mordvinovu i znachilis yak Vosma ekonomiya Selyani tut postijno ne zhili a lishe priyizdili navesni zasivati nadili ta voseni zbirati vrozhaj Potim pochali potrohu zvoditi zemlyanki Bilsha chastina pereselenciv bula z Novoyi Mayachki yakim u 1917 roci bula nadana zemlya u vlasnist Sered pershih poselenciv buli Vasilenki Pogorilci Zabari Korniyenki Fisini Boldaryevi Kostini Desni Dyachenki Hohuli Kramarenki Barani Shevchenki Marchenki Godili Musiyenki Chornobayi Guzi Kostiri Vsi gospodaryuvali samostijno V 1928 roci buv zasnovanij SOZ Zhovtnevij hliborob Na chas jogo zasnuvannya ob yednalis simdesyat simej serednyakiv 20 cholovik i bidnyakiv 360 cholovik yakim bulo nadano 2400 ga zemelnih ugid Jogo organizatorami buli Kulida Fedir ta Kostin Ivan Pershim desyatnikom vid radyanskoyi vladi buv Kostin Ivan Zaharovich Na 01 03 1923 roku v poselenni Chornomorski Chornomorski hutori meshkalo 476 selyan perevazhna bilshist yakih buli ukrayinci Zi stvorennyam Kahivskogo rajonu p Chornomorski vvijshlo do skladu Natalivskoyi silskoyi radi U 1927 roci visilok Chornomorskij nalichuye 101 gospodarstvo z yakih 2 neselyanskogo tipu Kilkist naselennya skladaye 272 cholovika ta 272 zhinki razom 544 meshkancya Vidstan do rajcentru 21 km do Natalivskoyi silskoyi radi 9 km Zgidno protokolu zasidannya tehnichnoyi naradi pri Kahovskomu rajonnomu zemelnomu viddili Pro stan agronomichnoyi ta zootehnichnoyi dopomogi naselennyu i pidsumki silskogospodarskogo konkursu vid 3 lipnya 1926 roku predstavit k polucheniyu premij po konkursu selskogo hozyajstva 5 Posyolok Chernomorskij gruppa 23 k premii 1 go razryada po p 4 za obrazovanie posyolka ustrojstvo vodosnabzheniya postrojku shkoly organizaciyu skotovodcheskogo tovarishestva potrebitelskogo obshestva i po p 6 za osushestvlenie obshestvennogo sevooborota s horoshim soderzhaniem paropropashnogo klina v kotorom do 30 ploshadi pod chistym parom Na 19 sichnya 1929 roku za gromadoyu pos Chornomorskij nalichuyetsya 1666 ga zemel U comu zh roci v Choronomorivci utvoryuyetsya silska rada yaka diye v skladi Kahovskogo rajonu do 1955 roku Za cej chas Chornomorivska silska gromada ob yednuvala chotiri naselenih punkti Chornomorivku Rozdolne Vilne Zaporizhzhya ta Zelenij Lager Zgidno teritorialnogo ustroyu do 1954 roku Chornomorivka obumovlyuyetsya yak selo a inshi naselenni punkti yak selisha abo posolki Z 1954 roku vsi voni viznachayutsya selami Do utvorennya Chornomorivskoyi silskoyi radi visilok Rozdolne 244 meshkancya vhodilo do skladu Veliko Kahivskoyi silskoyi radi visilki Zelenij Lager 1 458 selyan ta Zelenij Lager 3 299 meshkanciv vhodili do Lyubimo Pavlivskoyi silradi a Vilne Zaporizhzhya 72 selyanina do Lyubimivskoyi silskoyi radi U tridcyati roki minulogo storichchya v kozhnomu z chotiroh poselen stvoryuyutsya silskogospodarski artili V Chornomorivci kolgosp Zhovtnevij hliborob v Rozdolnomu Rodina v Zelenomu Lageri Shlyah hliboroba ta v Vilnomu Zaporizhzhi Nova Zorya Pershim golovoyu Chornomorivskoyi silskoyi radi buv obranij Marchenko M A V podalshi roki silskimi golovami obiralis Rashevskij M O Hruslov I F Hlistov P D Ne minula storonoyu nashe selo i Velika Vitchiznyana vijna Chornomorivka bula okupovana 10 zhovtnya 1941roku a vizvolena lishe v 1943 roci V Nimechchinu bulo vivezeno blizko 20 cholovik povernulisya ne vsi Pislya vizvolennya naselenih punktiv vid voroga v kolgospah Chornomorivskoyi teritorialnoyi gromadi yak i v inshih selah rajonu jshla robota po vidnovlennyu kolektivnih gospodarstv tvarinnickih ferm provedennyu posivnih ta pozhnivnih robit V toj zhe chas provodilos vidnovlennya i remontni roboti gospodarskih ta zhitlovih budivel shlyahiv i mostiv Ne vidstavali vid doroslih i uchni Chornomorivskoyi nepovno serednoyi shkoli Uchen Yelozhenko Ivan z bereznya po 18 travnya 1946 roku znishiv 1 100 hovrahiv Grigorec Semen 750 hovrahiv Lyashenko Ivan 600 hovrahiv Takozh voni vzyali na sebe zobov yazannya dovesti rahunok znishenih hovrahiv do 3 000 shtuk kozhnij Chornomorivske silske spozhivche tovaristvo premiyuvalo uchniv po 2 kg cukru ta 3 metri manufakturi Na pochatku p yatdesyatih rokiv provoditsya persha hvilya ukrupnennya kolektivnih gospodarstv Kolgospi Shlyah hliboroba ta Nova zorya z yednuyutsya z kolgospom Zhovtnevij hliborob v odne gospodarstvo imeni Mikiti Sergijovicha Hrushova Piznishe kolgosp Rodina vhodit do skladu kolgospu im Malyenkova Zavzyato pracyuvala ogorodnya brigada kolgospu imeni Hrushova na foto pochatku p yatdesyatih rokiv minulogo storichchya v centri brigadir Lyashenko K A peredoviki Desna K F Marchenko G Baran M Ye Samojlo F Bronik O Pershij hlib derzhavi pid takim lozungom u ti chasi prohodili zhniva na foto zliva Golivec G P golova kolgospu im Hrushova v centri pershij sekretar rajkomu partiyi Roj zprava partorg kolgospu im Hrushova Vasilenko Mihajlo Yakovich V kolgospi diyala pozhezhna brigada nachalnikom yakoyi buv Vasilenko M Ya Pershim golovoyu kolgospu im Hrushova buv obranij Fil Fedir Mikolajovich Takozh golovami kolgospu do 1959 roku pracyuvali Dudka I Zabara Lyashenko A A Pugach Golivec G P Shkarban V 50 tih rokah Chornomorivka skladalasya z troh vulic V ci zh roki v seli z yavilosya osvitlennya v 1952 roci vid dviguna v 1957 vid Kahovskoyi GES U 1955 roci bula stvorena Semenivska silska rada i s Chornomorivka Zelenij Lager ta Vilne zaporyazhzhya vvijshli do skladu yiyi teritorialnoyi gromadi V 1959 roci vidbulasya druga hvilya ukrupnennya kolgospiv Kolgosp im Hrushova vhodit do skladu v kolgospu Ukrayina z centrom u seli Semenivka Na toj chas kolgospniki viroshuvali taki kulturi zhito pshenicyu yachmin oves kukurudzu goroh ripak ricinu gorodni ta bashtanni kulturi yabluka i vinograd Gospodarstvo bulo bagatogaluzevim V nomu viroshuvali veliku rogatu hudobu vivciv svinej kurej V brigadi roztashovanij v s Chornomorivka bulo odinadcyat traktoriv p yat zernovih kombajniv v tomu chisli 2 KU i 3 KKH ta tri silosnih kombajni V 70 h rokah pid chas budivnictva zroshuvalnoyi sistemi s Zelenij tabir bulo rozselene po selam Semenivka ta Chornomorivka V 1977 roci utvoryuyetsya kolgosp Chornomorivskij golovoyu yakogo buv obranij Nikitchenko Mikola Sergijovich Za roki jogo kerivnictva selo zrostalo ta rozkvitalo Buli pobudovani ta vvedeni v diyu virobnichij kompleks po vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi na 10 tis goliv kormozavod prekrasna dvuhpoverhova budivlya serednoyi shkoli FAP Zbudovano bilshe sta zhitlovih budinkiv z yavilosya chotiri novi vulici Vsi vulici v seli buli zaasfaltovani ta osvitleni Kolgosp specializuvavsya na viroshuvanni yalovichini Zaslugi Mikoli Sergijovicha pered Vitchiznoyu vidznacheni uryadovimi nagorodami A same dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo prapora ordenom Znak Poshani medalyami Za trudovu vidznaku ta Trudovu doblest V 1993 1996 rokah vidbulosya rozpayuvannya zemli Vlasnikami zemelnih payiv stali 596 cholovik v tomu chisli i pedagogi ta inshi pracivniki socialno komunalnoyi sferi Kozhne domogospodarstvo otrimalo v koristuvannya dlya vedennya osobistogo selyanskogo gospodarstva zemelni dilyanki v rozmiri 0 71 ga U 2001 roci kolgosp Chornomorivskij pripiniv svoye isnuvannya V 2002 roci za rishennyam Verhovnoyi Radi Ukrayini vdruge v istoriyi stvoreno Chornomorivsku silsku radu Pershim golovoyu yakoyi obrana Yeromenko Galina Ivanivna Takozh na cij posadi pracyuvali z 2006 po 2009 rik Velichko Oleksandr Vasilovich ta Stasyuk Oksana Mihajlivna A z 2009 roku dvichi selyani obirali silskim golovoyu Guzya Volodimira Viktorovicha Sekretaryami silskoyi radi obiralisya Sokolenko Svitlana Fedorivna Muntyan Olga Mihajlivna Savelyeva Irina Mikolayivna yaka obrana na posadu vdruge pospil 24 lyutogo 2022 roku selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni SogodennyaNa sogodni v seli Chornomorivka 10 vulic 320 dvoriv prozhivaye 1021 zhitel Povazhnoyu chastkoyu gromadi ye bagatoditni rodini sho zrostili p yatero i bilshe ditej Skilki zh treba materinskih i batkivskih sil laski i lyubovi shob zrostiti i vihovati ditej spravzhnimi lyudmi Ce sim yi Boldaryevoyi L G Gavrishko S V Zozuli V G Kunickoyi V I Mlavec K Yu Seglyanik P D Ekonomika Zaraz na teritoriyi silskoyi radi pracyuyut PVKP Rus Shelestov V V PP Vostok Agro Pankov V M DP Yugagrofors Kupenko V V PPSGK Zorecvit Korol V V Muntyan V L TOV Luch Agro Plyus Gorodeckij Ye Ye Mundya M V PP Kozir Ye V PP Viksan Sanina M G FG Nita Gerich M M FG Irbis Baklan R L PP Gerich Gerich M M FG Sailpan Sanina L P FG Anna Migel V V FG Yavir Shilko O I TOV Sudnoservis Hlan S V TOV Agroteko Shelestov V V 57odnoosibnikiv Golovnoyu produkciyeyu tovarovirobnikiv ye soya pshenicya yachmin sonyashnik kukurudza ta ovochevi kulturi Naselennya Chornomorivki obslugovuyut dva torgivelni zakladi Chornomorivskij HOP Guz N L ta PP Baklan I L komunalni poslugi nadaye Chornomorivske SKP yake ocholyuye Sribnij G I Pracyuye poshtove viddilennya zv yazku Boldaryeva S V Budivli v yakih voni pracyuyut buli pobudovani u 1970 roci Socialna sfera U 1932 roci u seli bulo vidkrito dityachi yasla Vpershe yiyi ocholila Parolova G V 1965 roci pobudovano novu budivlyu dityachogo sadka Orlyatko V rizni roki zaviduvali zakladom Baran L G Yerohina L M Kravchuk M I Didenko M V Hamicevich G P Z 1996 roku po 2012 rik zaviduvachem pracyuvala Kapustkina L D U 1935 roci v Chornomorivci vidkrito feldshersko akusherskij punkt Z 1940 po 1982 roki feldshersku spravu dobre vikonuvav Orobyej Leonid Fedorovich a jogo nadijnoyu pomichniceyu akusherkoyu bula druzhina Orobyej Ganna Arsentiyivna Gidnim prodovzhuvachem yih spravi stala Lyashenko Nataliya Ivanivna yaka propracyuvala feldsherom z 1982 po 2008 rik Pislya neyi posadu obrala molodij specialist Stonozhenko Alona Anatoliyivna U 1931 roci v Chornomorivci vidkrivsya silskij klub a z 1956 roku pri nomu vidchinila dveri silska biblioteka Pershim zaviduvachem bula Ilyina L Z 2006 roku posadu zaviduvacha silskogo klubu zajmaye Zhilka Olena Stepanivna Dovgij chas v biblioteci pracyuvala Boldaryeva Valentina Vasilivna Na danij chas v bibliotekarem pracyuye Gurska Lyubov Petrivna Do 1946 roku na teritoriyi sela Chornomorivka funkcionuvav dityachij budinok Piznishe jogo perevedena do s Krinki Oleshkivskogo rajonu Neordinarnim buv i rozvitok osviti na seli U 1929 roci bula zasnovana pochatkova shkola Pershim yiyi vchitelem buv Kramarenko Ivan Vasilovich Shkola rozmishuvalasya u zvichajnij hati zemlyanci Pislya vijni v shkoli pracyuvali Kramarenko Olga Grigorivna Grishko Mariya Vasilivna ta Hohulya M F Diti navchalisya do p yatogo klasu U 5 7 klasi hodili do Natalivskoyi semirichki a u 8 10 do Chervonoperekopskoyi serednoyi shkoli U pislyavoyenni roki shkoloyu zaviduvav Leonenko Mikola Petrovich doktor filologichnih nauk a odnim z jogo pomichnikiv bula druzhina Yevdokiya Petrivna Pid kerivnictvom Gerbersha Josipa Abramovicha u 1948 roci projshla rekonstrukciya kolishnogo ambara zernovogo skladu pid nove shkilne primishennya U 1951 roci shkola stala semirichkoyu a v 1960 vosmirichkoyu V toj chas v nij navchalosya 77 uchniv pid vihovannyam 10 vchiteliv Direktorami shkoli v rizni chasi pracyuvali Fisina D S Chinenko K I Baranov L P Dorosh V M V 1984 roci pobudovano novu dvopoverhovu budivlyu shkoli na toj chas v nij navchalosya blizko 250 ditej Z 1996 roku shkola otrimala status serednoyi Dvadcyat rokiv 1984 2004 rik shkolu ocholyuvala Vorobjova Rayisa Mikolayivna yaka narodilasya 01 lyutogo 1956 roku v seli Mikolayivka Ivanivskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Pislya zakinchennya shkoli a potim Berislavskogo pedagogichnogo uchilisha vona pracyuvala vchitelem pochatkovih klasiv v s Frunze Ivanivskogo rajonu V 1978 roci prijshla vchitelem geografiyi ta istoriyi v s Chornomorivka paralelno navchayuchis v Melitopolskomu pedinstituti a potim v Kiyivskomu pedagogichnomu instituti im Gorkogo na fakulteti inozemnih mov Vidminnik osviti Ukrayini vchitel metodist laureat II misce Vseukrayinskogo konkursu Uchitel roku 2003 v nominaciyi Geografiya Vona ne lishe bula mudrim kerivnikom prekrasnim pedagogom ta chudovoyu lyudinoyu a j tvorchoyu osobististyu Z pid yiyi pera vijshli zbirki virshiv Oberegi Odkrovennya 2000 rik Provesin nadij 2003 r Pidzimki ta Lya minor 2005r Zi stin shkoli vijshlo shist medalistiv Vorobjova M O Malyeyeva T Yu Zajceva M V Lyashenko T A Pavlyuk S O Slavinskij V O Z 2004 roku direktorom shkoli pracyuye Zagorulko Mikola Mikolajovaich Na danij chas v nij navchayetsya 88 ditej ta pracyuye druzhnij kolektiv z 16 vchiteliv Na pochatku 2012 roku v shkoli stvorenij Chornomorivskij kurin kozachat yaki zahopleno vvijshli do sprav vidrodzhennya Ukrayinskogo kozactva Religiya Zaraz na teritoriyi sela Chornomorivka diyut religijni gromadi Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini ta Zibrannya Pravoslavnoyi Gromadskosti Buduyetsya hram ikoni Bozhoyi Materi Neporushna Stina Kahovskogo blagochinnya dekanat Tavrijskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Do spilnoti nalezhit bilshist sela ta navkolishnoyi miscevosti Takozh v seli znahoditsya pristosovane pid hram primishennya gromadi Zibrannya Pravoslavnoyi Gromadskosti PersonaliyiAfganistan ce slovo vidlunyuye garmatni zalpi i zhahittya vijni Sered tih hto projshov ce ye i nashi zemlyaki Kabanchuk Anatolij Petrovich povnij kavaler medalej Za zaslugi I III stupeniv nagorodzhenij sribnim hrestom Za zvityagu invalid bojovih dij Kravchenko V S Kovtun S M Lishuk S V ta Yakovenko S A Ta sered nih zalishitsya na viki pershim Kusajko Anatolij Oleksijovich Vin narodivsya 23 12 1963 roku v seli Hustyanka Burinskogo rajonu na Sumshini Pochinayuchi iz somogo klasu Anatolij pid chas litnih kanikul prij mav uchast u zbiranni vrozhayu Do prizovu na vijskovu sluzhbu vin pracyuvav u kolgospi traktoristom Zahoplyuvavsya radiotehnikoyu ta muzikoyu 27 bereznya 1981 roku Anatoliya prizvali na strokovu vijskovu sluzhbu Rozpochav vin yiyi v turkmenskomu misti Kizil Arvati na kordoni z Afganistanom Pislya dovgogo ochikuvannya batkam prijshov list vid Anatoliya v yakomu vin pisav sho sluzhit u skladi vijskovogo orkestru Ale naspravdi vin prohodiv sluzhbu tam de jshla vijna v Afganistani Vodij BMP ryadovij Kusajko Anatolij sluzhiv dobroso visno i staranno Tehniku trimav u vidminnomu stani zavzhdi na hodu V skrutnih obstavinah proyavlyav vinahidlivist stijkist i muzhnist Pro ce svidchit list komandira v ch 39676 pidpolkovnika Borzih batkam Anatoliya Vashego syna Kusajko Anatoliya Alekseevicha vsegda otlichalo isklyuchitelnoe muzhestvo v slozhnoj boevoj obstanovke on vsegda proyavlyal vysokie moralnye kachestva stremilsya iskrenne pomoch tovarisham po oruzhiyu Vrazheskaya pulya oborvala zhizn Anatoliya Ves lichnyj sostav gluboko skorbit po Vashemu synu i svoemu boevomu tovarishu U chervni 2006 roku na budivli shkoli bulo vstanovleno memorialnu doshku na chest zagiblogo voyina a vulici v seli de vin prozhivav bulo prisvoyeno im ya Kusajka O A V 2012 roci uryadom Ukrayini prisvoyeno zvannya Mati geroyinya Milo Ganni Fedorivni ta Sribnij Nataliyi Petrivni Pishayetsya nashe selo i starozhilami v 2012 roci najstarshim zhinkam sela Vesolkinij Mariyi Ivanivni ta Desni Lyudmili Josipivni vipovnilosya 93 roki Bagato rokiv veteransku organizaciyu v seli Chornomorivka ocholyuvala Yelecka Lyubov Semenivna Kravchenko Denis Viktorovich 1990 2018 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Hersonska oblast PrimitkiVijskovij ekspert poyasniv chomu rosijski vijska tak shvidko zahopili Hersonsku oblast www unian ua ukr Procitovano 27 lyutogo 2023 UPRAVLINNYa TAVRIJSKOYi YePARHIYi UPC PCU Ukrayina 73000 Hersonska obl misto Herson VULICYa SUVOROVA budinok 38 Maletich Mikola Ivanovich opendatabot ua ukr Procitovano 29 travnya 2021 Kravchenko Denis ViktorovichPosilannyaPogoda v seli Chornomorivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 30 travnya 2021 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti 30 travnya 2021 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni 30 travnya 2021