Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Никифорович Чорний (* 25 грудня 1931 (за паспортом 26 листопада 1933), Леляки (офіційно — Мала Жмеринка), Жмеринський район Вінницької області — † 24 вересня 2020, Вінниця) — радянський і український живописець, графік. Член Національної спілки художників України (з 1968 р.), заслужений художник України (1996 р.), Народний художник України з 2008 року.
| Чорний Михайло Никифорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Михайло Чорний | ||||
| Народження | 26 листопада 1933 Жмеринський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР або Жмеринка, Вінницька область, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 24 вересня 2020 (86 років) | |||
| Вінниця, Україна | ||||
| Країна |  Українська Радянська Соціалістична Республіка Україна | |||
| Жанр | історичний, побутовий, портретний | |||
| Навчання | , Київський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | реалізм, неофольклоризм | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Чорний Михайло Никифорович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився у селі Леляки, Жмеринського району, Вінницької області. Офіційною датою народження митця вважалося 26 листопада 1933 року. У виявленому по смерті митця свідоцтві про народження вказано дату 25 грудня 1931 року і це є справжньою датою народження. В ранньому дитинстві втратив матір. Після служби в лавах Радянської армії вступив на факультет скульптури до Одеського художнього училища імені М. Грекова. Згодом перевівся на факультет живопису цього ж училища, який закінчив 1961 року.
У 1968 році закінчив Київський державний художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури) за спеціальністю «живопис» (викладачі: Михайло Хмелько та Віктор Шаталін) і завершує свою творчу освіту у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР 1971 року (викладачі: Михайло Дерегус та Сергій Григор'єв).
Пішов з життя 24 вересня 2020 року. Прощання з Михайлом Чорним відбулося у Вінниці 28 вересня 2020 року о 12:00. 29 вересня 2020 року прах художника поховано серед поховань предків на батьківщині, у селі Леляки біля Жмеринки.
Творчість
Художник гідно продовжив справу своїх вчителів, трансформувавши реалізм у якісно новий етнічний художній стиль.
Метод соцреалізму, засвоєний за 13 років навчання, відгукнувся у його серці тим, що у картині має бути небо, земля і люди на ній. Його стиль того часу називали «суворим», хоч він лише відкинув безпідставну бадьорість та штучну помпезність. Художник створив монументальні образи визначних людей, яких доля пов'язувала із Поділлям, зокрема Лесі Українки, П. Чайковського, М. Леонтовича, П. Ніщинського, К. Стеценка, М. Старицького, М. Коцюбинського, В. Забаштанського, У. Кармалюка, Д. Нечая, І. Богуна, Ст. Руданського, С. Параджанова. Художня реалізація цих образів становить ядро серії робіт «Визначні постаті Країни», до якої належать композиції-портрети М. Дерегуса, Гр. Сковороди, Т. Шевченка, І. Миколайчука, І. Білозіра. Колорит його картин-портретів, піднесена манера виконання спровокували те, що їх називають біблійно-християнськими. Вони амбівалентні як за змістом, так і у виконанні; i у своїй «біблійності» наближені до православності козацького бароко.
Серед творчого доробку митця важливе місце посідають серії робіт «Війна. Голодомор. Історія Країни» (40 картин), «Життя мого села» (42 картини), «Веселі діди»(80 картин), «Народні свята і обряди» (35 картин).
Вдало поєднує творчу роботу з громадською діяльністю: бере участь в усіх офіційних виставках живопису та графіки Національної спілки художників України, Міністерства культури України та в обласних виставках Вінницького відділення НСХУ, — понад 200 виставок. Виступає перед громадськістю міста, студентською та учнівською молоддю, художниками-аматорами області з метою розширення культурного світогляду та популяризації українського мистецтва.
Премії та нагороди
- Заслужений художник України (1994 р.)
- Народний художник України (2003 р.)
- Лауреат Всесоюзного меморіалу А. І. Куїнджі (1973 р.)
- Лауреат премії М.Трублаїні (1976 р.)
- Обирався «Людиною року» (м. Вінниця), нагороджувався грамотами та цінними подарунками НСХУ, Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації, Управлінням міністерства внутрішніх справ України у м. Вінниці.
![image]()
Михайло Чорний. «Устим Кармалюк».1989.- полотно, олія. — 60х100 см.
Виставки
Має понад 50 персональних виставок живопису та графіки, зокрема у м. Києві (у Меморіальному домі-музеї П.Тичини, Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та у м. Вінниці (у виставковій залі НСХУ, у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, в Вінницькому обласному художньому музеї, у виставкових залах Вінницької ОУНБ ім. К.Тімірязєва та Політехнічного університету тощо).
Родинні зв'язки
Брат — Чорний Григорій Никифорович (1925 р.н.), член Спілки художників України, художник-монументаліст. Дружина — Чорна Зоя Володимирівна (1944 р.н.), мистецтвознавець. Донька — Чорна Мілена Михайлівна (1980 р.н.), член Спілки художників України (з 2001 р.), мистецтвознавець, фольклорист.
Місцезнаходження робіт
Роботи художника перебувають у власності Національної спілки художників України, Спілки художників тодішнього СРСР, Міністерства культури України, Міністерства культури тодішнього СРСР, Вінницького обласного художнього музею, Вінницького обласного краєзнавчого музею, Полтавського обласного краєзнавчого музею, Черкаського обласного краєзнавчого музею, у Меморіальному домі-музеї П.Тичини (м. Київ), у музеях Києво-Печерської Лаври, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету Києво-Могилянська академія, у районних музеях, навчальних закладах та державних установах м. Вінниці та Вінницької області.
Полотна митця придбані для приватних колекцій України, Росії, Польщі, Словаччини, Німеччини, Австрії, Угорщини, Франції, Іспанії, Греції, США, Канади, Ізраїлю, Австралії.
Література
Біографічний роман М.Рябого «Хто як Бог»(2003), (№ 21, 2006), присвячений М.Чорному, публікації про його творчість у монографії Ю. Бєлічко «Українське народне весілля в творах українського, російського та польського образотворчого мистецтва XVIII—XX століть»(1969), ювілейному виданні «Спілка художників України» (1998), (2001), у часописі НСХУ (№ 3, 2003), книзі М. Біньківського «Діти війни і місто Жмеринка» (2003), (2004), «Salvation» (США, 2005)тощо.
Ім'я художника Михайла Чорного занесено до Всесвітньої енциклопедії художників (Лейпциг, Німеччина, 1996 р.).
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чорний Михайло Никифорович |
Джерела
- http://vinspilka.narod.ru/mut/chor/chor.html
- http://www.myvin.com.ua/ua/town/people/persons/culture/chorniy.html[недоступне посилання з серпня 2019]
- Вінницька ОО НСХУ
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chornij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Chornij Mihajlo Mihajlo Nikiforovich Chornij 25 grudnya 1931 za pasportom 26 listopada 1933 Lelyaki oficijno Mala Zhmerinka Zhmerinskij rajon Vinnickoyi oblasti 24 veresnya 2020 Vinnicya radyanskij i ukrayinskij zhivopisec grafik Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1968 r zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 1996 r Narodnij hudozhnik Ukrayini z 2008 roku Chornij Mihajlo NikiforovichMihajlo ChornijNarodzhennya26 listopada 1933 1933 11 26 Zhmerinskij rajon Vinnicka oblast Ukrayinska SRR SRSR abo Zhmerinka Vinnicka oblast Ukrayinska SRR SRSRSmert24 veresnya 2020 2020 09 24 86 rokiv Vinnicya UkrayinaKrayina Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika UkrayinaZhanristorichnij pobutovij portretnijNavchannya Kiyivskij hudozhnij institutDiyalnisthudozhnikNapryamokrealizm neofolklorizmNagorodi Chornij Mihajlo Nikiforovich u VikishovishiMihajlo Chornij Avtoportret na tli predkiv 2006 polotno oliya 80h60 sm BiografiyaNarodivsya u seli Lelyaki Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Oficijnoyu datoyu narodzhennya mitcya vvazhalosya 26 listopada 1933 roku U viyavlenomu po smerti mitcya svidoctvi pro narodzhennya vkazano datu 25 grudnya 1931 roku i ce ye spravzhnoyu datoyu narodzhennya V rannomu ditinstvi vtrativ matir Pislya sluzhbi v lavah Radyanskoyi armiyi vstupiv na fakultet skulpturi do Odeskogo hudozhnogo uchilisha imeni M Grekova Zgodom perevivsya na fakultet zhivopisu cogo zh uchilisha yakij zakinchiv 1961 roku U 1968 roci zakinchiv Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut nini Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva ta arhitekturi za specialnistyu zhivopis vikladachi Mihajlo Hmelko ta Viktor Shatalin i zavershuye svoyu tvorchu osvitu u tvorchih majsternyah Akademiyi mistectv SRSR 1971 roku vikladachi Mihajlo Deregus ta Sergij Grigor yev Pishov z zhittya 24 veresnya 2020 roku Proshannya z Mihajlom Chornim vidbulosya u Vinnici 28 veresnya 2020 roku o 12 00 29 veresnya 2020 roku prah hudozhnika pohovano sered pohovan predkiv na batkivshini u seli Lelyaki bilya Zhmerinki TvorchistHudozhnik gidno prodovzhiv spravu svoyih vchiteliv transformuvavshi realizm u yakisno novij etnichnij hudozhnij stil Mihajlo Chornij Pominki na miscyah boyiv 1985 polotno oliya 150h200 sm Metod socrealizmu zasvoyenij za 13 rokiv navchannya vidguknuvsya u jogo serci tim sho u kartini maye buti nebo zemlya i lyudi na nij Jogo stil togo chasu nazivali suvorim hoch vin lishe vidkinuv bezpidstavnu badorist ta shtuchnu pompeznist Hudozhnik stvoriv monumentalni obrazi viznachnih lyudej yakih dolya pov yazuvala iz Podillyam zokrema Lesi Ukrayinki P Chajkovskogo M Leontovicha P Nishinskogo K Stecenka M Starickogo M Kocyubinskogo V Zabashtanskogo U Karmalyuka D Nechaya I Boguna St Rudanskogo S Paradzhanova Hudozhnya realizaciya cih obraziv stanovit yadro seriyi robit Viznachni postati Krayini do yakoyi nalezhat kompoziciyi portreti M Deregusa Gr Skovorodi T Shevchenka I Mikolajchuka I Bilozira Kolorit jogo kartin portretiv pidnesena manera vikonannya sprovokuvali te sho yih nazivayut biblijno hristiyanskimi Voni ambivalentni yak za zmistom tak i u vikonanni i u svoyij biblijnosti nablizheni do pravoslavnosti kozackogo baroko Sered tvorchogo dorobku mitcya vazhlive misce posidayut seriyi robit Vijna Golodomor Istoriya Krayini 40 kartin Zhittya mogo sela 42 kartini Veseli didi 80 kartin Narodni svyata i obryadi 35 kartin Mihajlo Chornij Podilska folkloristka Nastya Prisyazhnyuk 2000 polotno oliya 150h200 sm Vdalo poyednuye tvorchu robotu z gromadskoyu diyalnistyu bere uchast v usih oficijnih vistavkah zhivopisu ta grafiki Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Ministerstva kulturi Ukrayini ta v oblasnih vistavkah Vinnickogo viddilennya NSHU ponad 200 vistavok Vistupaye pered gromadskistyu mista studentskoyu ta uchnivskoyu moloddyu hudozhnikami amatorami oblasti z metoyu rozshirennya kulturnogo svitoglyadu ta populyarizaciyi ukrayinskogo mistectva Premiyi ta nagorodiZasluzhenij hudozhnik Ukrayini 1994 r Narodnij hudozhnik Ukrayini 2003 r Laureat Vsesoyuznogo memorialu A I Kuyindzhi 1973 r Laureat premiyi M Trublayini 1976 r Obiravsya Lyudinoyu roku m Vinnicya nagorodzhuvavsya gramotami ta cinnimi podarunkami NSHU Ministerstva kulturi Ukrayini Vinnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Upravlinnyam ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini u m Vinnici Mihajlo Chornij Ustim Karmalyuk 1989 polotno oliya 60h100 sm VistavkiMaye ponad 50 personalnih vistavok zhivopisu ta grafiki zokrema u m Kiyevi u Memorialnomu domi muzeyi P Tichini Instituti filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka ta u m Vinnici u vistavkovij zali NSHU u Vinnickomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi v Vinnickomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi u vistavkovih zalah Vinnickoyi OUNB im K Timiryazyeva ta Politehnichnogo universitetu tosho Rodinni zv yazkiBrat Chornij Grigorij Nikiforovich 1925 r n chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini hudozhnik monumentalist Druzhina Chorna Zoya Volodimirivna 1944 r n mistectvoznavec Donka Chorna Milena Mihajlivna 1980 r n chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 2001 r mistectvoznavec folklorist Misceznahodzhennya robitRoboti hudozhnika perebuvayut u vlasnosti Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Spilki hudozhnikiv todishnogo SRSR Ministerstva kulturi Ukrayini Ministerstva kulturi todishnogo SRSR Vinnickogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu Vinnickogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Poltavskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Cherkaskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu u Memorialnomu domi muzeyi P Tichini m Kiyiv u muzeyah Kiyevo Pecherskoyi Lavri Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya u rajonnih muzeyah navchalnih zakladah ta derzhavnih ustanovah m Vinnici ta Vinnickoyi oblasti Na Sich 2011 polotno oliya 60h80 sm Mihajlo Chornij Ya malyuyu Mamaya 2010 polotno oliya 80h60 sm Polotna mitcya pridbani dlya privatnih kolekcij Ukrayini Rosiyi Polshi Slovachchini Nimechchini Avstriyi Ugorshini Franciyi Ispaniyi Greciyi SShA Kanadi Izrayilyu Avstraliyi LiteraturaBiografichnij roman M Ryabogo Hto yak Bog 2003 21 2006 prisvyachenij M Chornomu publikaciyi pro jogo tvorchist u monografiyi Yu Byelichko Ukrayinske narodne vesillya v tvorah ukrayinskogo rosijskogo ta polskogo obrazotvorchogo mistectva XVIII XX stolit 1969 yuvilejnomu vidanni Spilka hudozhnikiv Ukrayini 1998 2001 u chasopisi NSHU 3 2003 knizi M Binkivskogo Diti vijni i misto Zhmerinka 2003 2004 Salvation SShA 2005 tosho Im ya hudozhnika Mihajla Chornogo zaneseno do Vsesvitnoyi enciklopediyi hudozhnikiv Lejpcig Nimechchina 1996 r PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chornij Mihajlo NikiforovichDzherelahttp vinspilka narod ru mut chor chor html http www myvin com ua ua town people persons culture chorniy html nedostupne posilannya z serpnya 2019 Vinnicka OO NSHUPrimitki