«Чолові́к, яки́й любив дітей» (англ. The Man Who Loved Children) — роман австралійської письменниці , написаний у 1940 році. Тільки у 1965 році з анотацією поета Рендалла Джаррелла роман отримав широке визнання та популярність. Журнал Тайм включав роман у 100 найкращих англомовних романів з 1923 по 2005 рік. Роман був визнаний романістами Робертом Стоуном, та Анжелою Картер. Картер вважала інші романи Стеад — «Коттерс Англія»; «Маленький чай, маленький чат»; і «Заради любові» — такими ж хорошими, якщо не краще, ніж «Чоловік, який любив дітей».
Автор | d |
---|---|
Мова | англійська |
Жанр | роман |
Видавництво | |
Видано | 1940 |
Попередній твір | d |
Наступний твір | d |
Сюжет
Роман розповідає історію про дисфункціональну родину Полліт. Наївний егоїзм однойменного Сема Політа принижує свою сім'ю, особливо його дружину Хенні і старшу дочку Лую. Сім'я не багата, ситуація загострюється через ідеалізм Сема, накопиченими боргами Хенні і жахливими чварами між подружжям. Усю детальну інформацію про сімейні непорозуміння батьків та різноманітні розповіді про пристрасті та життя сусідніх сімей. Герой роману Сем багато в чому схожий на батька письменниці Стеад, морського біолога Девіда Стеада. «Чоловік, який любив дітей», спочатку був сформований у Сіднеї і змінений відповідно до американської аудиторії. Непорівнюючи та проникаючи, Стеад розкриває серед іншого, небезпеку сентиментальності у відносинах та політичній думці.
Критична думка
У своєму вступі 1965 року до роману Непрочитана книга поет, письменник і критик Рендалл Джаррелл пише: Жоден інший роман не робить настільки скрупульозним, настільки пристрасним і настільки переконливим вивчення сім'ї — і з такою узагальнюючою силою, що одразу тут розширюється це «сімейство. В 2010 році Нью-Йорк таймс, письменник написав есе про твір, де називає його такою книгою, якщо вона для вас, є для вас дійсно. Я переконаний, що в цій країні є десятки тисяч людей, які б благословили день, коли книга була опублікована, якщо тільки вони могли б піддатися їй. Франзен говорить про внутрішній стиль роману: Його проза коливається від хорошої до неймовірно гарної — лірична у прямому сенсі, кожне спостереження та опис розривається від почуття, сенсу, суб'єктивності, і хоча його сюжет ненав'язливо- майстерний, книга — ніби на тлі психологічного насильства. Книга втручається у наш світ, як поганий сон з прабатьківського минулого. Його ідея про щасливий кінець не схожа на жоден інший роман».
У інтерв'ю у 2013 році письменник Роберт Стоун сказав: «Я завжди вважав, що одна з великих американських книг — „Чоловік, який любив дітей“ — Крістіни Стеад. Найцікавіше про цю книжку, ви думаєте, що вона отримала певний вид американського персонажа, певну американську родину. Як виявляється, вона була започаткована в Австралії, всі персонажі були австралійцями, а її видавець хотіла зробити їх американцями для видання в США. Вони ніколи не мали наміру бути американцями».
Посилання
- Christopher Ricks, Domestic Matters, The New York Review of Books, 17 June 1965.
- The Contemplating Stone: Robert Stone.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cholovi k yaki j lyubiv ditej angl The Man Who Loved Children roman avstralijskoyi pismennici napisanij u 1940 roci Tilki u 1965 roci z anotaciyeyu poeta Rendalla Dzharrella roman otrimav shiroke viznannya ta populyarnist Zhurnal Tajm vklyuchav roman u 100 najkrashih anglomovnih romaniv z 1923 po 2005 rik Roman buv viznanij romanistami Robertom Stounom ta Anzheloyu Karter Karter vvazhala inshi romani Stead Kotters Angliya Malenkij chaj malenkij chat i Zaradi lyubovi takimi zh horoshimi yaksho ne krashe nizh Cholovik yakij lyubiv ditej Cholovik yakij lyubiv ditej AvtordMovaanglijskaZhanrromanVidavnictvoSimon amp SchusterVidano1940Poperednij tvirdNastupnij tvirdSyuzhetRoman rozpovidaye istoriyu pro disfunkcionalnu rodinu Pollit Nayivnij egoyizm odnojmennogo Sema Polita prinizhuye svoyu sim yu osoblivo jogo druzhinu Henni i starshu dochku Luyu Sim ya ne bagata situaciya zagostryuyetsya cherez idealizm Sema nakopichenimi borgami Henni i zhahlivimi chvarami mizh podruzhzhyam Usyu detalnu informaciyu pro simejni neporozuminnya batkiv ta riznomanitni rozpovidi pro pristrasti ta zhittya susidnih simej Geroj romanu Sem bagato v chomu shozhij na batka pismennici Stead morskogo biologa Devida Steada Cholovik yakij lyubiv ditej spochatku buv sformovanij u Sidneyi i zminenij vidpovidno do amerikanskoyi auditoriyi Neporivnyuyuchi ta pronikayuchi Stead rozkrivaye sered inshogo nebezpeku sentimentalnosti u vidnosinah ta politichnij dumci Kritichna dumkaU svoyemu vstupi 1965 roku do romanu Neprochitana kniga poet pismennik i kritik Rendall Dzharrell pishe Zhoden inshij roman ne robit nastilki skrupuloznim nastilki pristrasnim i nastilki perekonlivim vivchennya sim yi i z takoyu uzagalnyuyuchoyu siloyu sho odrazu tut rozshiryuyetsya ce simejstvo V 2010 roci Nyu Jork tajms pismennik napisav ese pro tvir de nazivaye jogo takoyu knigoyu yaksho vona dlya vas ye dlya vasdijsno Ya perekonanij sho v cij krayini ye desyatki tisyach lyudej yaki b blagoslovili den koli kniga bula opublikovana yaksho tilki voni mogli b piddatisya yij Franzen govorit pro vnutrishnij stil romanu Jogo proza kolivayetsya vid horoshoyi do nejmovirno garnoyi lirichna u pryamomu sensi kozhne sposterezhennya ta opis rozrivayetsya vid pochuttya sensu sub yektivnosti i hocha jogo syuzhet nenav yazlivo majsternij kniga nibi na tli psihologichnogo nasilstva Kniga vtruchayetsya u nash svit yak poganij son z prabatkivskogo minulogo Jogo ideya pro shaslivij kinec ne shozha na zhoden inshij roman U interv yu u 2013 roci pismennik Robert Stoun skazav Ya zavzhdi vvazhav sho odna z velikih amerikanskih knig Cholovik yakij lyubiv ditej Kristini Stead Najcikavishe pro cyu knizhku vi dumayete sho vona otrimala pevnij vid amerikanskogo personazha pevnu amerikansku rodinu Yak viyavlyayetsya vona bula zapochatkovana v Avstraliyi vsi personazhi buli avstralijcyami a yiyi vidavec hotila zrobiti yih amerikancyami dlya vidannya v SShA Voni nikoli ne mali namiru buti amerikancyami PosilannyaChristopher Ricks Domestic Matters The New York Review of Books 17 June 1965 The Contemplating Stone Robert Stone Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij