Чокола (ісп. Chocolá) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Сучитепекес (Гватемала).
Чокола | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Сучитепекес |
Історія | |
Датування | 1000 до н. е. — 200 |
Періоди | Докласичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкривач | Карл Саппер |
Історія
Поселення засновано близько 1000 року. Найбільшого розквіту досягло близько 400 року до н. е. Піднесення відбулося завдяки вирощуванню какао-бобів на дуже родючому ґрунті, основу якого складав вулканічний попіл. З часом Чокола перетворилася на потужний центр експорту какао, що був одним з цінних продуктів у стародавніх мая (дотепер какао з цих місць є найкращим у Гватемалі). Від назви міста пішла назва шоколаду.
Економічна потуга сприяла політичному піднесенню Чоколи. Мала династичні або політичні зв'язки з політією Камінальхую. Найбільше посилення відбулося після занепаду ольмеків близько 400 року до н. е. У 300—200 роках до н. е. вимушено було визнати зверхність Ісапи (або певний вплив цієї політії). Місто припинило своє існування близько 200 року н. е. За археологічними дослідженням люди в невеличкому поселені мешкали аж до 1500 року.
Опис
Розташована неподалік сучасного села Чокола департаменту Сучитепекес, між нагір'ям та низовиною тихоокеанського узбережжя.
За своєю архітектурою будови передували будовам ольмеків й мая. Розміри археологічної пам'ятки — 6х2 км. Складається з 3-х основних груп, загалом 100 будов, деякі з них досягають 25 м, тягнуться з півночі на південь.
Основу міста становив ритуально-адміністративний центр. Сьогодні від колишньої піраміди залишилися лише великі пагорби. У часи існування міста вона сягала 25 м.. Неподалік розташовувалося низка палаців (поки виявлено 5), що мали стандартні розміри: 20 м завдовжки і 5 заввишки.
У результаті розкопок у 2003 році, в області осель знаті (північна частина міста) виявлено існування будов на кшталт водопроводів та колодязів з кам'яною кладкою. Також дослідники виявили рештки гончарних майстерень, що свідчить про розвиток керамічного виробництва: тонка докласична кераміка та статуетки.
Навколо пам'ятки з давніх-давен існували печери, що були священними для містян Чоколи (такими вони залишалися протягом класичного і післякласичного періодів).
На території знайдені скульптурні пам'ятники і вівтарі, а також фігурні жертовники. Інтерес для дослідників політичної історії являє стела 1 (стиль Мірафлорес), яка має схожість зі стелою 10 Камінальхую. Особливо цікавими є антропоморфні скульптури, що мають округлу форму. На думку дослідників на них зображені божества або тамтешні володарі. Саме в Чоколі було започатковано традицію (існувала до кінця докласичного періоду) створення таких скульптур.
Історія дослдіжень
У 1890-х роках виявлено археологом Карлом Саппером. У 1920-х та 1930-х роках значні дослідження проводив німецький археолог Роберт Буркітт. У 1960-х розкопки здійснював Ієг Шрехем. Згодом його роботу продовжив Шук з університету дель Вальє-де-Гватемала. Вони торкалися основних районів пам'ятки, але систематичні дослідження досі не проводилися. У 2003 році започатковано археологічний проект Чокола. Протягом 2003—2005 років проведені розкопки водостоків й трубопроводів, радіовуглецевий аналіз решток какао-бобів, що зберігалися у коморах цього міста.
Джерела
(англ.)
- Coe, Michael; Snow, Dean; Benson, Elizabeth (1986) Atlas of Ancient America; Facts on File, New York
- Kaplan, Jonathan (2005) Exploring Chocolá — Lost City of the Southern Maya. Part II. El Palacio 110(1):10-15
Посилання
- Chocolá [недоступне посилання з січня 2018 року]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chokola isp Chocola ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Suchitepekes Gvatemala ChokolaKrayinaGvatemalaRegionSuchitepekesIstoriyaDatuvannya1000 do n e 200PeriodiDoklasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrivachKarl SapperIstoriyaPoselennya zasnovano blizko 1000 roku Najbilshogo rozkvitu dosyaglo blizko 400 roku do n e Pidnesennya vidbulosya zavdyaki viroshuvannyu kakao bobiv na duzhe rodyuchomu grunti osnovu yakogo skladav vulkanichnij popil Z chasom Chokola peretvorilasya na potuzhnij centr eksportu kakao sho buv odnim z cinnih produktiv u starodavnih maya doteper kakao z cih misc ye najkrashim u Gvatemali Vid nazvi mista pishla nazva shokoladu Ekonomichna potuga spriyala politichnomu pidnesennyu Chokoli Mala dinastichni abo politichni zv yazki z politiyeyu Kaminalhuyu Najbilshe posilennya vidbulosya pislya zanepadu olmekiv blizko 400 roku do n e U 300 200 rokah do n e vimusheno bulo viznati zverhnist Isapi abo pevnij vpliv ciyeyi politiyi Misto pripinilo svoye isnuvannya blizko 200 roku n e Za arheologichnimi doslidzhennyam lyudi v nevelichkomu poseleni meshkali azh do 1500 roku OpisRoztashovana nepodalik suchasnogo sela Chokola departamentu Suchitepekes mizh nagir yam ta nizovinoyu tihookeanskogo uzberezhzhya Za svoyeyu arhitekturoyu budovi pereduvali budovam olmekiv j maya Rozmiri arheologichnoyi pam yatki 6h2 km Skladayetsya z 3 h osnovnih grup zagalom 100 budov deyaki z nih dosyagayut 25 m tyagnutsya z pivnochi na pivden Osnovu mista stanoviv ritualno administrativnij centr Sogodni vid kolishnoyi piramidi zalishilisya lishe veliki pagorbi U chasi isnuvannya mista vona syagala 25 m Nepodalik roztashovuvalosya nizka palaciv poki viyavleno 5 sho mali standartni rozmiri 20 m zavdovzhki i 5 zavvishki U rezultati rozkopok u 2003 roci v oblasti osel znati pivnichna chastina mista viyavleno isnuvannya budov na kshtalt vodoprovodiv ta kolodyaziv z kam yanoyu kladkoyu Takozh doslidniki viyavili reshtki goncharnih majsteren sho svidchit pro rozvitok keramichnogo virobnictva tonka doklasichna keramika ta statuetki Navkolo pam yatki z davnih daven isnuvali pecheri sho buli svyashennimi dlya mistyan Chokoli takimi voni zalishalisya protyagom klasichnogo i pislyaklasichnogo periodiv Na teritoriyi znajdeni skulpturni pam yatniki i vivtari a takozh figurni zhertovniki Interes dlya doslidnikiv politichnoyi istoriyi yavlyaye stela 1 stil Miraflores yaka maye shozhist zi steloyu 10 Kaminalhuyu Osoblivo cikavimi ye antropomorfni skulpturi sho mayut okruglu formu Na dumku doslidnikiv na nih zobrazheni bozhestva abo tamteshni volodari Same v Chokoli bulo zapochatkovano tradiciyu isnuvala do kincya doklasichnogo periodu stvorennya takih skulptur Istoriya dosldizhenU 1890 h rokah viyavleno arheologom Karlom Sapperom U 1920 h ta 1930 h rokah znachni doslidzhennya provodiv nimeckij arheolog Robert Burkitt U 1960 h rozkopki zdijsnyuvav Iyeg Shrehem Zgodom jogo robotu prodovzhiv Shuk z universitetu del Valye de Gvatemala Voni torkalisya osnovnih rajoniv pam yatki ale sistematichni doslidzhennya dosi ne provodilisya U 2003 roci zapochatkovano arheologichnij proekt Chokola Protyagom 2003 2005 rokiv provedeni rozkopki vodostokiv j truboprovodiv radiovuglecevij analiz reshtok kakao bobiv sho zberigalisya u komorah cogo mista Dzherela angl Coe Michael Snow Dean Benson Elizabeth 1986 Atlas of Ancient America Facts on File New York Kaplan Jonathan 2005 Exploring Chocola Lost City of the Southern Maya Part II El Palacio 110 1 10 15PosilannyaChocola nedostupne posilannya z sichnya 2018 roku