В обчислювальній математиці числова стійкість є зазвичай бажаною властивістю чисельних алгоритмів. Точне визначення стійкості залежить від контексту. Один з них — чисельна лінійна алгебра, інший — алгоритми розв'язування звичайних рівнянь і диференціальних рівнянь у часткових похідних за допомогою дискретного наближення.
У чисельній лінійній алгебрі основною проблемою є нестабільності, викликані близькістю до різних особливостей (singularity), таких як дуже малі або майже рівні власні значення. З іншого боку, в чисельних алгоритмах для диференціальних рівнянь проблема полягає в зростанні похибок округлення та/або спочатку невеликих флуктуацій у початкових даних, які можуть призвести до значного відхилення остаточної відповіді від точного розв'язку.
Деякі чисельні алгоритми можуть послабити невеликі відхилення (похибки) у вхідних даних; інші можуть збільшити такі похибки. Розрахунки, які, як можна довести, не збільшують помилок апроксимації, називають обчислювально стійкими. Одна з поширених задач чисельного аналізу — спробувати вибрати надійні алгоритми, тобто не дати дуже відмінного результату за дуже малої зміни вхідних даних.
Протилежним явищем є нестійкість. Як правило, алгоритм включає наближений метод, і в деяких випадках можна довести, що алгоритм буде наближатися до правильного розв'язку в деякій границі (за використання насправді дійсних чисел, а не чисел з рухомою комою). Навіть у цьому випадку немає гарантії, що він буде збігатися до правильного розв'язку, оскільки похибки округлення чисел із рухомою комою можуть зростати, а не зменшуватися, що призведе до експоненційного зростання відхилення від точного розв'язку.
Стійкість у чисельних методах лінійної алгебри
Існують різні способи формалізації концепції стійкості. У чисельній лінійній алгебрі використовують такі визначення прямої, зворотної та змішаної стійкості.
Розглянемо задачу, що розв'язується чисельним алгоритмом, як функцію f, що відображає дані x у розв'язок y. Результат алгоритму, скажімо, y*, зазвичай буде відхилятися від «істинного» розв'язку y. Основними причинами похибки є похибки округлення і [en]. Пряма похибка алгоритму — це різниця між результатом і розв'язком; у цьому випадку Δy = y* − y. Зворотна похибка є найменшою Δx такою, що f (x + Δx) = y*; іншими словами, зворотна похибка каже нам, яку задачу насправді розв'язав алгоритм. Пряма і зворотна похибки пов'язані числом обумовленості: пряма похибка за модулем не більша, ніж число обумовленості, помножене на модуль зворотної похибки.
У багатьох випадках природніше враховувати відносну похибку
замість абсолютної похибки Δx.
- Алгоритм називають зворотно стійким, якщо зворотна похибка мала для всіх вхідних x.
Звичайно «малий» — це відносний термін, і його визначення залежить від контексту. Часто ми хочемо, щоб похибка була того ж порядку, або, можливо, на кілька порядків більшою, ніж одиниця округлення.
Звичайне визначення числової стійкості використовує загальніше поняття змішаної стійкості, яка об'єднує пряму похибку і зворотну похибку. Алгоритм у цьому сенсі стійкий, якщо він приблизно розв'язує сусідню задачу, тобто якщо існує таке Δx, що і Δx мале, і f (x + Δx) − y* мале. Отже, зворотно стійкий алгоритм завжди стійкий.
- Алгоритм є стійким у прямому напрямку, якщо його пряма похибка, поділена на число обумовленості задачі, мала.
Це означає, що алгоритм є стійким у прямому напрямку, якщо він має пряму похибку величини, аналогічну зворотній похибці деякого зворотно стійкого алгоритму.
Стійкість різницевих схем диференціальних рівнянь
Наведені вище визначення особливо актуальні в ситуаціях, коли похибки відкидання не важливі. В інших контекстах, наприклад, при розв'язуванні диференціальних рівнянь, використовується інше визначення чисельної стійкості.
У чисельних звичайних диференціальних рівняннях присутні різні поняття чисельної стійкості, наприклад, A-стійкість. При розв'язуванні жорсткого рівняння важливо використовувати стійкий метод.
Ще одне визначення використовується в чисельних рівняннях у часткових похідних. Алгоритм розв'язування лінійного еволюційного рівняння в часткових похідних є стійким, якщо повна варіація чисельного розв'язку у фіксований час залишається обмеженою, коли розмір кроку наближається до нуля. [en] стверджує, що алгоритм збігається, якщо він узгоджений і стійкий (у цьому сенсі). Стійкість іноді досягається включенням [en]. Чисельна дифузія — це математичний термін, який означає, що округлення та інші похибки в обчисленнях розпорошуються і не підсумовуються, а тому не спричиняють «вибуху» обчислень. [en] широко застосовують для аналізу стійкості скінченно-різницевих схем стосовно лінійних рівнянь у часткових похідних. Ці результати не виконуються для нелінійних рівнянь у часткових похідних, де загальне несуперечливе визначення стійкості ускладнюється багатьма властивостями, відсутніми в лінійних рівняннях.
Див. також
Примітки
- Giesela Engeln-Müllges; Frank Uhlig (2 липня 1996). Numerical Algorithms with C. M. Schon (Translator), F. Uhlig (Translator) (вид. 1). Springer. с. 10. ISBN .
Література
- Е. А. Волков. Численные методы. — М. : Наука, 1987. — 248 с. — 36000 прим. (рос.)
- А. А. Самарский, А. В. Гулин. Численные методы. — М. : Наука, 1989. — 432 с. (рос.)
- Lloyd N. Trefethen. Finite Difference and Spectral Methods for Ordinary and Partial Differential Equations. — 1996.
- (1996). Accuracy and Stability of Numerical Algorithms. Philadelphia: Society of Industrial and Applied Mathematics. ISBN .
- Richard L. Burden; J. Douglas Faires (2005). Numerical Analysis (вид. 8th). U.S.: Thomson Brooks/Cole. ISBN .
- Mesnard, Olivier; Barba, Lorena A. (2016). Reproducible and replicable CFD: It's harder than you think. arXiv:1605.04339 [physics.comp-ph].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V obchislyuvalnij matematici chislova stijkist ye zazvichaj bazhanoyu vlastivistyu chiselnih algoritmiv Tochne viznachennya stijkosti zalezhit vid kontekstu Odin z nih chiselna linijna algebra inshij algoritmi rozv yazuvannya zvichajnih rivnyan i diferencialnih rivnyan u chastkovih pohidnih za dopomogoyu diskretnogo nablizhennya U chiselnij linijnij algebri osnovnoyu problemoyu ye nestabilnosti viklikani blizkistyu do riznih osoblivostej singularity takih yak duzhe mali abo majzhe rivni vlasni znachennya Z inshogo boku v chiselnih algoritmah dlya diferencialnih rivnyan problema polyagaye v zrostanni pohibok okruglennya ta abo spochatku nevelikih fluktuacij u pochatkovih danih yaki mozhut prizvesti do znachnogo vidhilennya ostatochnoyi vidpovidi vid tochnogo rozv yazku Deyaki chiselni algoritmi mozhut poslabiti neveliki vidhilennya pohibki u vhidnih danih inshi mozhut zbilshiti taki pohibki Rozrahunki yaki yak mozhna dovesti ne zbilshuyut pomilok aproksimaciyi nazivayut obchislyuvalno stijkimi Odna z poshirenih zadach chiselnogo analizu sprobuvati vibrati nadijni algoritmi tobto ne dati duzhe vidminnogo rezultatu za duzhe maloyi zmini vhidnih danih Protilezhnim yavishem ye nestijkist Yak pravilo algoritm vklyuchaye nablizhenij metod i v deyakih vipadkah mozhna dovesti sho algoritm bude nablizhatisya do pravilnogo rozv yazku v deyakij granici za vikoristannya naspravdi dijsnih chisel a ne chisel z ruhomoyu komoyu Navit u comu vipadku nemaye garantiyi sho vin bude zbigatisya do pravilnogo rozv yazku oskilki pohibki okruglennya chisel iz ruhomoyu komoyu mozhut zrostati a ne zmenshuvatisya sho prizvede do eksponencijnogo zrostannya vidhilennya vid tochnogo rozv yazku 1 Zmist 1 Stijkist u chiselnih metodah linijnoyi algebri 2 Stijkist riznicevih shem diferencialnih rivnyan 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaStijkist u chiselnih metodah linijnoyi algebrired Isnuyut rizni sposobi formalizaciyi koncepciyi stijkosti U chiselnij linijnij algebri vikoristovuyut taki viznachennya pryamoyi zvorotnoyi ta zmishanoyi stijkosti nbsp Diagrama sho pokazuye pryamu pohibku Dy i zvorotnu pohibku Dx ta yih spivvidnoshennya z tochnim rozv yazkom vidobrazhennya f i chiselnogo rozv yazku f Rozglyanemo zadachu sho rozv yazuyetsya chiselnim algoritmom yak funkciyu f sho vidobrazhaye dani x u rozv yazok y Rezultat algoritmu skazhimo y zazvichaj bude vidhilyatisya vid istinnogo rozv yazku y Osnovnimi prichinami pohibki ye pohibki okruglennya i pohibki vidkidannya en Pryama pohibka algoritmu ce riznicya mizh rezultatom i rozv yazkom u comu vipadku Dy y y Zvorotna pohibka ye najmenshoyu Dx takoyu sho f x Dx y inshimi slovami zvorotna pohibka kazhe nam yaku zadachu naspravdi rozv yazav algoritm Pryama i zvorotna pohibki pov yazani chislom obumovlenosti pryama pohibka za modulem ne bilsha nizh chislo obumovlenosti pomnozhene na modul zvorotnoyi pohibki U bagatoh vipadkah prirodnishe vrahovuvati vidnosnu pohibku D x x displaystyle frac Delta x x nbsp zamist absolyutnoyi pohibki Dx Algoritm nazivayut zvorotno stijkim yaksho zvorotna pohibka mala dlya vsih vhidnih x Zvichajno malij ce vidnosnij termin i jogo viznachennya zalezhit vid kontekstu Chasto mi hochemo shob pohibka bula togo zh poryadku abo mozhlivo na kilka poryadkiv bilshoyu nizh odinicya okruglennya nbsp Zmishana stijkist kombinuye ponyattya pryamoyi i zvorotnoyi pomilki Zvichajne viznachennya chislovoyi stijkosti vikoristovuye zagalnishe ponyattya zmishanoyi stijkosti yaka ob yednuye pryamu pohibku i zvorotnu pohibku Algoritm u comu sensi stijkij yaksho vin priblizno rozv yazuye susidnyu zadachu tobto yaksho isnuye take Dx sho i Dx male i f x Dx y male Otzhe zvorotno stijkij algoritm zavzhdi stijkij Algoritm ye stijkim u pryamomu napryamku yaksho jogo pryama pohibka podilena na chislo obumovlenosti zadachi mala Ce oznachaye sho algoritm ye stijkim u pryamomu napryamku yaksho vin maye pryamu pohibku velichini analogichnu zvorotnij pohibci deyakogo zvorotno stijkogo algoritmu Stijkist riznicevih shem diferencialnih rivnyanred Navedeni vishe viznachennya osoblivo aktualni v situaciyah koli pohibki vidkidannya ne vazhlivi V inshih kontekstah napriklad pri rozv yazuvanni diferencialnih rivnyan vikoristovuyetsya inshe viznachennya chiselnoyi stijkosti U chiselnih zvichajnih diferencialnih rivnyannyah prisutni rizni ponyattya chiselnoyi stijkosti napriklad A stijkist Pri rozv yazuvanni zhorstkogo rivnyannya vazhlivo vikoristovuvati stijkij metod She odne viznachennya vikoristovuyetsya v chiselnih rivnyannyah u chastkovih pohidnih Algoritm rozv yazuvannya linijnogo evolyucijnogo rivnyannya v chastkovih pohidnih ye stijkim yaksho povna variaciya chiselnogo rozv yazku u fiksovanij chas zalishayetsya obmezhenoyu koli rozmir kroku nablizhayetsya do nulya Teorema ekvivalentnosti Laksa en stverdzhuye sho algoritm zbigayetsya yaksho vin uzgodzhenij i stijkij u comu sensi Stijkist inodi dosyagayetsya vklyuchennyam chiselnoyi difuziyi en Chiselna difuziya ce matematichnij termin yakij oznachaye sho okruglennya ta inshi pohibki v obchislennyah rozporoshuyutsya i ne pidsumovuyutsya a tomu ne sprichinyayut vibuhu obchislen Analiz stijkosti za Nejmanom en shiroko zastosovuyut dlya analizu stijkosti skinchenno riznicevih shem stosovno linijnih rivnyan u chastkovih pohidnih Ci rezultati ne vikonuyutsya dlya nelinijnih rivnyan u chastkovih pohidnih de zagalne nesuperechlive viznachennya stijkosti uskladnyuyetsya bagatma vlastivostyami vidsutnimi v linijnih rivnyannyah Div takozhred Chislo obumovlenosti Chislo z ruhomoyu komoyu Neruhoma komaPrimitkired Giesela Engeln Mullges Frank Uhlig 2 lipnya 1996 Numerical Algorithms with C M Schon Translator F Uhlig Translator vid 1 Springer s 10 ISBN 978 3 540 60530 0 Literaturared E A Volkov Chislennye metody M Nauka 1987 248 s 36000 prim ros A A Samarskij A V Gulin Chislennye metody M Nauka 1989 432 s ros Lloyd N Trefethen Finite Difference and Spectral Methods for Ordinary and Partial Differential Equations 1996 Nicholas J Higham 1996 Accuracy and Stability of Numerical Algorithms Philadelphia Society of Industrial and Applied Mathematics ISBN 0 89871 355 2 Richard L Burden J Douglas Faires 2005 Numerical Analysis vid 8th U S Thomson Brooks Cole ISBN 0 534 39200 8 Mesnard Olivier Barba Lorena A 2016 Reproducible and replicable CFD It s harder than you think arXiv 1605 04339 physics comp ph Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chislova stijkist amp oldid 43014309