Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чилула (англ. Chilula) — корінне індіанське плем'я, що населяло територію в нижній течії в Північній Каліфорнії.
Мова та назва
Мова чилула належить до атабаських мов і була близької до мови хупа — численнішого племені, що мешкало на сході від чилула, — і до мови вілкут, які жили південніше.
Назва «чилула» походить з мови юрок: «тсулу-ла» (Tsulu-la), що означає «люди з Тсулу», тобто «люди з Лисих пагорбів». Лисі пагорби — пагорби на Редвуд-Крік, на вершинах яких немає дерев.
Демографія
За приблизними оцінками, чисельність чилула на 1770 рік складала приблизно 500—600 людей. До кінця ХІХ століття останні представники племені інтегрувалися з і живуть в резерваціях хупа.
Поселення та території
Існувало більше 20 поселень чилула в середньому по 30 мешканців. Антрополог у «Довіднику індіанців Каліфорнії» наводить перелік з 18 поселень: Ховунакут, Ноледінг, Тлочіме, Кінгкайолаї, Кінгайукайомунга, Їсінінгаікат, Тсінсіладінг, Тондінундінг, Їнуканомітседінг, Хонтетлме, Тлочеке, Хлічухвінаухвдінг, Каілухвтахдінг, Каілухвченгетлдінг, Сікінгчвунгмітахдінг, Кінахонтахдінг, Місме, Кахустахдінг.
Поселення чилула розташовувалися уздовж Редвуд-Крік і були відрізані від океану територіями , які не були у дружніх відносинах із чилула. Верхів'я Редвуд-Крік були територіями .
Спосіб життя
Житло
Чилула будували житло так само, як і більшість племен північного заходу Каліфорнії: вистругували дошки з повалених дерев і, встановлюючи їх вертикально у викопаній ямі, будували з них стіни будинку прямокутної форми. Підлога була на кілька футів нижча від рівня землі. Насічки, зроблені на великій колоді, правили за сходи, якими спускалися у будинок. У середині будинку була яма для вогнища. У цих будинках їла вся родина, а жінки і діти також спали й працювали.
Чоловіки й старші хлопці спали разом у так званих «пітних домах» (sweathouse), які були меншими за сімейне житло, але зробленими таким же чином.
Чилула залишали свої поселення влітку і вирушали на пагорби, де збирали їстівні рослини. Члени племені займали певні ділянки для збору рослин та місця для полювання і таборували поблизу них протягом літа. Тимчасові житла будувалися зі шматків кори і з підлогою на рівні землі.
Їжа
Оскільки Редвуд-Крік — невеличка річка, там було менше риби, ніж у сусідніх річках. Тим не менше, риба була основною їжею чилула. Вони використовували остень або сітку, рибалячи на лосося, створювали тимчасові загати, щоб упіймати сьомгу та форель, будували з дерева спеціальні платформи, з яких сітками ловили вугрів.
Чилула вживали більше рослинної їжі, ніж їхні сусіди з річок Кламат та : збирали цибулини й насіння на схилах пагорбів влітку, жолуді восени, зберігаючи їх для харчування в інші пори року.
Також чилула полювали на оленів й лосів, заганяючи їх в такі місця, де за допомогою кам'яних наконечників могли скинути тварину униз зі схилу. Іноді вони, використовуючи мотузку з петлею, робили пастки на оленячих стежках, а потім з луків вбивали тварину.
Одяг
Оленячі шкури використовували як основний матеріал для виробництва одягу. Жінки зазвичай носили спідницю із двох шматків шкіри: задня частина була із бахромою на нижній кромці, передня іноді була зроблена із смужок, прикріплених до поясу.
Чоловіки зазвичай носили шматок оленячої шкури, обмотуючи ним нижню частину тіла. У холодну пору року чилула носили на плечах ковдри зі шкур. Ходили, як правило, босоніж, але для довгої подорожі робили мокасини знов-таки зі шкури оленя.
Знаряддя
Жінки чилула робили кошики з гілок та коріння для зберігання їжі. Використовували молоді горіхові пагони та нитки з волокон коренів дерев.
Інші кошики використовували як головні убори при переносці важкого вантажу на спині за допомогою ременя навколо чола для його захисту. Були кошики, які використовувалися як колиски.
Чоловіки виготовляли списи, луки, стріли, пастки з дерева. Шматки лосиних та оленячих рогів використовували як інструменти для обробки деревини. Крім цього, можливо, виготовляли низькі табурети й підголівники з кедрових колод. Це були єдині меблі в їхніх оселях.
Човни чилула не робили, оскільки Редвуд-Крік занадто мала для їхнього використання.
Торгівля
Багатство мало важливе значення для чилула. Як і їхні сусіди, чилула цінували мушлі денталіум. Ці трубчасті мушлі, які чилула придбавали, торгуючи із північними сусідами, зберігалися нанизаними. Їх групували за розміром, великі черепашки вважалися ціннішими. Цінностями також вважалися оленячі шкури (особливо, незвичайного кольору), скальпи червоного дятла, чорний або червоний обсидіан (вулканічне скло).
Обряди
Зберіглося небагато відомостей про обрядове життя чилула. Вони танцювали Танок Оленячої Шкури, як і їхні сусіди хупа. Також в обрядах використовували головні убори із пір'я вівсянки.
Примітки
- Chilula // Social Studies Fact Cards: http://factcards.califa.org/cai/chilula.html [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Chilula // Social Studies Fact Cards: http://factcards.califa.org/cai/chilula.html
- Kroeber A. Handbook of the Indians of California
Джерела
- Chilula [Електронний ресурс] // Social Studies Fact Cards — Режим доступу до ресурсу: http://factcards.califa.org/cai/chilula.html [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Heizer R. F. California / Robert F. Heizer. — Washington, D.C.: Smithsonian Institution, 1978. — 816 с. — (Handbook of the North American Indians).
- Kroeber A. Handbook of the Indians of California, with 419 Illustrations and 40 Maps / Alfred L. Kroeber. — Washington, D.C.: Smithsonian Institution, 1925. — (Bureau of American Ethnology Bulletin No. 78).
- Landau E. The Chilulas / Elaine Landau. — New York: Franklin Watts, 1994. — 63 с.
Посилання
- Чилула на Social Studies Fact Cards [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chilula angl Chilula korinne indianske plem ya sho naselyalo teritoriyu v nizhnij techiyi v Pivnichnij Kaliforniyi Misis Molasses Melyasa zhinka z plemeni chilula 1912 Mova ta nazvaMova chilula nalezhit do atabaskih mov i bula blizkoyi do movi hupa chislennishogo plemeni sho meshkalo na shodi vid chilula i do movi vilkut yaki zhili pivdennishe Nazva chilula pohodit z movi yurok tsulu la Tsulu la sho oznachaye lyudi z Tsulu tobto lyudi z Lisih pagorbiv Lisi pagorbi pagorbi na Redvud Krik na vershinah yakih nemaye derev DemografiyaZa pribliznimi ocinkami chiselnist chilula na 1770 rik skladala priblizno 500 600 lyudej Do kincya HIH stolittya ostanni predstavniki plemeni integruvalisya z i zhivut v rezervaciyah hupa Poselennya ta teritoriyiIsnuvalo bilshe 20 poselen chilula v serednomu po 30 meshkanciv Antropolog u Dovidniku indianciv Kaliforniyi navodit perelik z 18 poselen Hovunakut Noleding Tlochime Kingkajolayi Kingajukajomunga Yisiningaikat Tsinsilading Tondinunding Yinukanomitseding Hontetlme Tlocheke Hlichuhvinauhvding Kailuhvtahding Kailuhvchengetlding Sikingchvungmitahding Kinahontahding Misme Kahustahding Poselennya chilula roztashovuvalisya uzdovzh Redvud Krik i buli vidrizani vid okeanu teritoriyami yaki ne buli u druzhnih vidnosinah iz chilula Verhiv ya Redvud Krik buli teritoriyami Sposib zhittyaZhitlo Chilula buduvali zhitlo tak samo yak i bilshist plemen pivnichnogo zahodu Kaliforniyi vistruguvali doshki z povalenih derev i vstanovlyuyuchi yih vertikalno u vikopanij yami buduvali z nih stini budinku pryamokutnoyi formi Pidloga bula na kilka futiv nizhcha vid rivnya zemli Nasichki zrobleni na velikij kolodi pravili za shodi yakimi spuskalisya u budinok U seredini budinku bula yama dlya vognisha U cih budinkah yila vsya rodina a zhinki i diti takozh spali j pracyuvali Choloviki j starshi hlopci spali razom u tak zvanih pitnih domah sweathouse yaki buli menshimi za simejne zhitlo ale zroblenimi takim zhe chinom Chilula zalishali svoyi poselennya vlitku i virushali na pagorbi de zbirali yistivni roslini Chleni plemeni zajmali pevni dilyanki dlya zboru roslin ta miscya dlya polyuvannya i taboruvali poblizu nih protyagom lita Timchasovi zhitla buduvalisya zi shmatkiv kori i z pidlogoyu na rivni zemli Yizha Oskilki Redvud Krik nevelichka richka tam bulo menshe ribi nizh u susidnih richkah Tim ne menshe riba bula osnovnoyu yizheyu chilula Voni vikoristovuvali osten abo sitku ribalyachi na lososya stvoryuvali timchasovi zagati shob upijmati somgu ta forel buduvali z dereva specialni platformi z yakih sitkami lovili vugriv Chilula vzhivali bilshe roslinnoyi yizhi nizh yihni susidi z richok Klamat ta zbirali cibulini j nasinnya na shilah pagorbiv vlitku zholudi voseni zberigayuchi yih dlya harchuvannya v inshi pori roku Takozh chilula polyuvali na oleniv j losiv zaganyayuchi yih v taki miscya de za dopomogoyu kam yanih nakonechnikiv mogli skinuti tvarinu uniz zi shilu Inodi voni vikoristovuyuchi motuzku z petleyu robili pastki na olenyachih stezhkah a potim z lukiv vbivali tvarinu Odyag Olenyachi shkuri vikoristovuvali yak osnovnij material dlya virobnictva odyagu Zhinki zazvichaj nosili spidnicyu iz dvoh shmatkiv shkiri zadnya chastina bula iz bahromoyu na nizhnij kromci perednya inodi bula zroblena iz smuzhok prikriplenih do poyasu Choloviki zazvichaj nosili shmatok olenyachoyi shkuri obmotuyuchi nim nizhnyu chastinu tila U holodnu poru roku chilula nosili na plechah kovdri zi shkur Hodili yak pravilo bosonizh ale dlya dovgoyi podorozhi robili mokasini znov taki zi shkuri olenya Znaryaddya Zhinki chilula robili koshiki z gilok ta korinnya dlya zberigannya yizhi Vikoristovuvali molodi gorihovi pagoni ta nitki z volokon koreniv derev Inshi koshiki vikoristovuvali yak golovni ubori pri perenosci vazhkogo vantazhu na spini za dopomogoyu remenya navkolo chola dlya jogo zahistu Buli koshiki yaki vikoristovuvalisya yak koliski Choloviki vigotovlyali spisi luki strili pastki z dereva Shmatki losinih ta olenyachih rogiv vikoristovuvali yak instrumenti dlya obrobki derevini Krim cogo mozhlivo vigotovlyali nizki tabureti j pidgolivniki z kedrovih kolod Ce buli yedini mebli v yihnih oselyah Chovni chilula ne robili oskilki Redvud Krik zanadto mala dlya yihnogo vikoristannya Torgivlya Bagatstvo malo vazhlive znachennya dlya chilula Yak i yihni susidi chilula cinuvali mushli dentalium Ci trubchasti mushli yaki chilula pridbavali torguyuchi iz pivnichnimi susidami zberigalisya nanizanimi Yih grupuvali za rozmirom veliki cherepashki vvazhalisya cinnishimi Cinnostyami takozh vvazhalisya olenyachi shkuri osoblivo nezvichajnogo koloru skalpi chervonogo dyatla chornij abo chervonij obsidian vulkanichne sklo Obryadi Zberiglosya nebagato vidomostej pro obryadove zhittya chilula Voni tancyuvali Tanok Olenyachoyi Shkuri yak i yihni susidi hupa Takozh v obryadah vikoristovuvali golovni ubori iz pir ya vivsyanki PrimitkiChilula Social Studies Fact Cards http factcards califa org cai chilula html 15 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Chilula Social Studies Fact Cards http factcards califa org cai chilula html Kroeber A Handbook of the Indians of CaliforniaDzherelaChilula Elektronnij resurs Social Studies Fact Cards Rezhim dostupu do resursu http factcards califa org cai chilula html 15 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Heizer R F California Robert F Heizer Washington D C Smithsonian Institution 1978 816 s Handbook of the North American Indians Kroeber A Handbook of the Indians of California with 419 Illustrations and 40 Maps Alfred L Kroeber Washington D C Smithsonian Institution 1925 Bureau of American Ethnology Bulletin No 78 Landau E The Chilulas Elaine Landau New York Franklin Watts 1994 63 s PosilannyaChilula na Social Studies Fact Cards 15 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl