Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Чикітано

Чикітано
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Чикітано або Чикітос — корінне населення Болівії, невелика кількість якого проживає в Бразилії. Чіквітано в основному живуть у Чикітанії на території тропічної савани в Санта-Крус, Болівія. Невелика кількість — в Департаменті Бені і в Мату-Гросу, Бразилія. Під час перепису населення 2012 року чикітанос становили 1,45% від усього населення Болівії або 145 653 особи, що є найбільшою кількістю серед будь-яких низинних етнічних груп. Відносно невелика частка болівійських чикітаносів розмовляє . Багато людей повідомили під час перепису населення, що вони не розмовляють цією мовою і не вивчали її в дитинстві. Етнічна належність чикітано з'явилася серед соціально та лінгвістично різноманітного населення в єзуїтській місії Чикіто, де вимагали розмовляти спільною мовою.

Чикітано
image
Малюнок одягу чикітос,
Алсид д'Орбіньї, 1831

Назва

Назва в перекладі з іспанської означає «маленькі». Зазвичай кажуть, що цей етнонім обраний іспанськими конкістадорами, коли вони побачили маленькі двері індійських хатин у цьому регіоні. Чикітанос також відомі як Монококс (у множині: Монокока), Чикіто або Тарапекосі.

Мова

image
Регіон, де широко розмовляють мовою чикітано

Приблизно 40 000-60 000 людей говорять на в Болівії, що робить її четвертою найбільш поширеною корінною мовою в цій країні. Мова , можливо, належить до мовної родини . Мовлення чоловіків і жінок відрізняються між собою граматично. На письмі послуговуються латинським шрифтом. Опубліковано декілька граматик для «чикітано» та визначено чотири діалекти: Манасі, Пеньокі, Піньоко і Дао.

Історія

Різноманітні корінні етнічні групи населяли Чикітанію до прибуття іспанців, які заснували Санта-Крус-де-ла-Сьєрра в 1559 році в точці, розташованій на схід від теперішнього місця міста. Місіонерські контакти були невдалими протягом перших дев'яти десятиліть 1600-х років.

Чикіто були добре сформовані та сильні, середнього зросту та з оливковою шкірою. Це сільський народ, що майже два століття чинив опір іспанцям. У 1691 р. вони запросили місіонерів-єзуїтів. Мова чикіто була прийнята як засіб спілкування серед новонавернених, які незабаром налічували 50 000, що представляло майже п'ятдесят племен.

Формотворчим досвідом етнічної належності чикітано стали їхнє спільне хрещення та проживання в містах під владою місіонерів-єзуїтів від їх прибуття в 1692 році до Сан-Хав'єр-де-лос-Піньокас (провінція Суфло-де-Чавес) і до вигнання з іспанських колоніальних володінь. Місії керували населеними пунктами Сан-Хав'єр-де-лос-Піньйокас, Консепсьйон, Сан-Ігнасіо, Санта-Ана, Сан-Рафаель, Сан-Хосе, Сан-Хуан, Сантьяго, Санто-Корасон і Сан-Мігель. Кожне місійне місто налічувало від однієї до трьох тисяч мешканців. Єзуїти наголошували на молитві та праці як на головній діяльності гідного життя. Вони сприяли осідлості, скотарству та ткацтву на ткацьких верстатах. Шведський антрополог Ерланд Норденскельд так описав спадщину єзуїтів: «Єзуїти захищали індіанців від інших білих, але позбавляли їх свободи і робили їх такими залежними, що після вигнання місіонерів вони були легкою здобиччю для недобросовісних білих. Насправді вони створили основу для вимирання багатьох індіанських племен»

Після вигнання єзуїтів деякі чикітано залучались на роботах на ранчо та ферми, що належали метисам, де вони служили невільними робітниками; інші відступали в села. Каучукова лихоманка по всій Південній Америці принесла у регіон нову галузь з 1880 по 1945 рік, в якій знову працюють робітники чикітано. Робота часто була примусовою, а умови надзвичайно суворими, що призвело до смертей від нещасних випадків на робочому місці, недоїдання, таких захворювань, як малярія, авітаміноз та цинга. Чикітанос також будували залізницю Санта-Крус-Корумба.

Політична організація

У Болівії народ чикітано представлений організацією корінних організацій Чикітано (Organización Indígena Chiquitana, OICH). OICH на чолі з Хосе Баілаба, який виступає в якості касик.

У Бразилії Чікітано намагаються отримати власну територію корінного населення.

Див. також

Примітки

  1. . Instituto Nacional de Estadística, República de Bolivia. с. 29. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  2. Albó, Xavier; Carlos Romero (2009). (PDF). La Paz: Vicepresidencia del Estado Plurinacional de Bolivia. с. 19. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  3. Comisión Económica para América Latina y el Caribe (CEPAL) (2005). Los pueblos indígenas de Bolivia: diagnóstico sociodemográfico a partir del censo del 2001. Santiago, Chile: United Nations. с. 39.
  4. Sans, Pierric and Lucas Chorez Quiviquivi (2013). Elementos de la gramática del Bésɨro. San Antonio de Lomerío: Laboratoire Dynamique du Langage. с. 1.
  5. «Chiquitano: Language.» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Instituto Socioambiental: Povos Indígenas no Brasil. Retrieved 31 March 2012
  6. Riester, Jürgen (1975). Indians of Eastern Bolivia: Aspects of their present situation. IWGIA document. Copenhagen: IWGIA. с. 20.
  7. image Hugh Chisholm, ред. (1911). Chiquitos . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 6. Cambridge University Press. с. 239. (англ.)
  8. Murrieta, Cynthia Radding (28 грудня 2005). Landscapes of power and identity: comparative histories in the Sonoran desert and the forests of Amazonia from colony to republic. Duke University Press. с. 58. ISBN .
  9. Riester, Jürgen (1975). Indians of Eastern Bolivia: Aspects of their present situation. IWGIA document. Copenhagen: IWGIA. с. 17—26.
  10. Nordenskiöld, Erland; Ignaz Schlosser (1922). Indianer und weisse in Nordostbolivien. Stuttgart: Strecker und Schröder. Translated and quoted in Riester, Jürgen (1975). Indians of Eastern Bolivia: Aspects of their present situation. IWGIA document. Copenhagen: IWGIA. с. 19.
  11. Riester, Jürgen (1975). Indians of Eastern Bolivia: Aspects of their present situation. IWGIA document. Copenhagen: IWGIA. с. 19.
  12. Riester, Jürgen (1975). Indians of Eastern Bolivia: Aspects of their present situation. IWGIA document. Copenhagen: IWGIA. с. 20.
  13. . Agencia Intercultural de Noticias Indígenas. 3 серпня 2011. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 4 серпня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Chikitano abo Chikitos korinne naselennya Boliviyi nevelika kilkist yakogo prozhivaye v Braziliyi Chikvitano v osnovnomu zhivut u Chikitaniyi na teritoriyi tropichnoyi savani v Santa Krus Boliviya Nevelika kilkist v Departamenti Beni i v Matu Grosu Braziliya Pid chas perepisu naselennya 2012 roku chikitanos stanovili 1 45 vid usogo naselennya Boliviyi abo 145 653 osobi sho ye najbilshoyu kilkistyu sered bud yakih nizinnih etnichnih grup Vidnosno nevelika chastka bolivijskih chikitanosiv rozmovlyaye Bagato lyudej povidomili pid chas perepisu naselennya sho voni ne rozmovlyayut ciyeyu movoyu i ne vivchali yiyi v ditinstvi Etnichna nalezhnist chikitano z yavilasya sered socialno ta lingvistichno riznomanitnogo naselennya v yezuyitskij misiyi Chikito de vimagali rozmovlyati spilnoyu movoyu ChikitanoMalyunok odyagu chikitos Alsid d Orbinyi 1831NazvaNazva v perekladi z ispanskoyi oznachaye malenki Zazvichaj kazhut sho cej etnonim obranij ispanskimi konkistadorami koli voni pobachili malenki dveri indijskih hatin u comu regioni Chikitanos takozh vidomi yak Monokoks u mnozhini Monokoka Chikito abo Tarapekosi MovaRegion de shiroko rozmovlyayut movoyu chikitano Priblizno 40 000 60 000 lyudej govoryat na v Boliviyi sho robit yiyi chetvertoyu najbilsh poshirenoyu korinnoyu movoyu v cij krayini Mova mozhlivo nalezhit do movnoyi rodini Movlennya cholovikiv i zhinok vidriznyayutsya mizh soboyu gramatichno Na pismi poslugovuyutsya latinskim shriftom Opublikovano dekilka gramatik dlya chikitano ta viznacheno chotiri dialekti Manasi Penoki Pinoko i Dao IstoriyaRiznomanitni korinni etnichni grupi naselyali Chikitaniyu do pributtya ispanciv yaki zasnuvali Santa Krus de la Syerra v 1559 roci v tochci roztashovanij na shid vid teperishnogo miscya mista Misionerski kontakti buli nevdalimi protyagom pershih dev yati desyatilit 1600 h rokiv Chikito buli dobre sformovani ta silni serednogo zrostu ta z olivkovoyu shkiroyu Ce silskij narod sho majzhe dva stolittya chiniv opir ispancyam U 1691 r voni zaprosili misioneriv yezuyitiv Mova chikito bula prijnyata yak zasib spilkuvannya sered novonavernenih yaki nezabarom nalichuvali 50 000 sho predstavlyalo majzhe p yatdesyat plemen Formotvorchim dosvidom etnichnoyi nalezhnosti chikitano stali yihnye spilne hreshennya ta prozhivannya v mistah pid vladoyu misioneriv yezuyitiv vid yih pributtya v 1692 roci do San Hav yer de los Pinokas provinciya Suflo de Chaves i do vignannya z ispanskih kolonialnih volodin Misiyi keruvali naselenimi punktami San Hav yer de los Pinjokas Konsepsjon San Ignasio Santa Ana San Rafael San Hose San Huan Santyago Santo Korason i San Migel Kozhne misijne misto nalichuvalo vid odniyeyi do troh tisyach meshkanciv Yezuyiti nagoloshuvali na molitvi ta praci yak na golovnij diyalnosti gidnogo zhittya Voni spriyali osidlosti skotarstvu ta tkactvu na tkackih verstatah Shvedskij antropolog Erland Nordenskeld tak opisav spadshinu yezuyitiv Yezuyiti zahishali indianciv vid inshih bilih ale pozbavlyali yih svobodi i robili yih takimi zalezhnimi sho pislya vignannya misioneriv voni buli legkoyu zdobichchyu dlya nedobrosovisnih bilih Naspravdi voni stvorili osnovu dlya vimirannya bagatoh indianskih plemen Pislya vignannya yezuyitiv deyaki chikitano zaluchalis na robotah na rancho ta fermi sho nalezhali metisam de voni sluzhili nevilnimi robitnikami inshi vidstupali v sela Kauchukova lihomanka po vsij Pivdennij Americi prinesla u region novu galuz z 1880 po 1945 rik v yakij znovu pracyuyut robitniki chikitano Robota chasto bula primusovoyu a umovi nadzvichajno suvorimi sho prizvelo do smertej vid neshasnih vipadkiv na robochomu misci nedoyidannya takih zahvoryuvan yak malyariya avitaminoz ta cinga Chikitanos takozh buduvali zaliznicyu Santa Krus Korumba Politichna organizaciyaU Boliviyi narod chikitano predstavlenij organizaciyeyu korinnih organizacij Chikitano Organizacion Indigena Chiquitana OICH OICH na choli z Hose Bailaba yakij vistupaye v yakosti kasik U Braziliyi Chikitano namagayutsya otrimati vlasnu teritoriyu korinnogo naselennya Div takozhYezuyitski misiyi ChikitosPrimitki Instituto Nacional de Estadistica Republica de Bolivia s 29 Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2021 Albo Xavier Carlos Romero 2009 PDF La Paz Vicepresidencia del Estado Plurinacional de Bolivia s 19 Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2021 Comision Economica para America Latina y el Caribe CEPAL 2005 Los pueblos indigenas de Bolivia diagnostico sociodemografico a partir del censo del 2001 Santiago Chile United Nations s 39 Sans Pierric and Lucas Chorez Quiviquivi 2013 Elementos de la gramatica del Besɨro San Antonio de Lomerio Laboratoire Dynamique du Langage s 1 Chiquitano Language 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Instituto Socioambiental Povos Indigenas no Brasil Retrieved 31 March 2012 Riester Jurgen 1975 Indians of Eastern Bolivia Aspects of their present situation IWGIA document Copenhagen IWGIA s 20 Hugh Chisholm red 1911 Chiquitos Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 6 Cambridge University Press s 239 angl Murrieta Cynthia Radding 28 grudnya 2005 Landscapes of power and identity comparative histories in the Sonoran desert and the forests of Amazonia from colony to republic Duke University Press s 58 ISBN 978 0 8223 3689 1 Riester Jurgen 1975 Indians of Eastern Bolivia Aspects of their present situation IWGIA document Copenhagen IWGIA s 17 26 Nordenskiold Erland Ignaz Schlosser 1922 Indianer und weisse in Nordostbolivien Stuttgart Strecker und Schroder Translated and quoted in Riester Jurgen 1975 Indians of Eastern Bolivia Aspects of their present situation IWGIA document Copenhagen IWGIA s 19 Riester Jurgen 1975 Indians of Eastern Bolivia Aspects of their present situation IWGIA document Copenhagen IWGIA s 19 Riester Jurgen 1975 Indians of Eastern Bolivia Aspects of their present situation IWGIA document Copenhagen IWGIA s 20 Agencia Intercultural de Noticias Indigenas 3 serpnya 2011 Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Procitovano 4 serpnya 2011

Дата публікації:
Топ