Чиканна (ісп. Chicanná) — руїни міста цивілізації мая в штаті Кампече (Мексика). Назва з юкатецької мови перекладається як «Будинок зміїної пащі».
Чиканна | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Кампече |
Історія | |
Датування | 300 до н. е. — 1100 |
Періоди | Докласичний, класичний, післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1966 |
Відкривач | Джек Ітон |
Чиканна у Вікісховищі |
Історія
Стародавня назва невідома. Поселення утворилося в середині докласичного періоду, близько 300 року до н. е. Протягом докласичного періоду перебувала в залежності від державного утворення зі столицею в городищі Бекан. У класичний період Чиканна стала другою столицею держави Бекан. У VII столітті держава стала панівною в області Ченес та Ріо-Бек, а Чиканна — ритуальним центром північного Юкатану.
Розквіт міста тривав з 600 до 830 року, стало важливим місцем паломництва. У цей період сформувався місцевий стиль у мистецтві та архітектурі, що став основою для стилю Ченес загалом. Після 830 року не було зведено жодної будови. Разом з тим військова потуга зберігалася протягом часу колапсу класичного періоду.
Чиканна зуміло зберегти свій статус під час навали племен мая-іца та тольтеків. Лише близько 1100 року внаслідок постійних військових конфліктів населення залишає це місто.
Опис
Розташовано на відстані 2 км на захід від Бекану, 140 км на південь від руїн Тікаля.
Особливістю є змішування стилів архітектури Ріо-Бек та Ченес, частково Пуук. Складається з 4 груп, що позначені буквами латини: від А до D.
Ритуально-адміністративний центр становить група А, основа якої представляє головну площу, храм-піраміду та рештки величного акрополя. Інтерес являє Будівля I. У будівлі розташовані 10 майже симетричних одна одній кімнат. Перед будівлею розташована тераса, на яку ведуть сходи. Всього в будівлі 5 вхідних дверей, 3 з яких виходять на терасу. Центральний фасад прикрашено орнаментом з 4 масок чудернацьких тварин. З боків будівлі розміщено дві круглі вежі з нефункціональними крутими сходами. На кожній вершині веж було розташовано по одному невеликому храму. Ці вежі були невеликими копіями пірамідальних храмів Тікаля.
Місцем перебування ахавів був палац, який ще називають «Будовою Зміїної пащі» (Будівля II). У давнину стіни будівлі були прикрашені в червоні, чорні, сині, жовті й зелені кольори, які дотепер іноді простежуються у вигляді слабко помітних плям. Вхід до будівлі виконаний таким чином, що являє собою роззявлену пащу величезного змія. Над входом розташовані ікла, очі та ніс, а внизу, у вигляді тераси — висунута нижня щелепа монстра, теж з іклами. Також можна розрізнити 4 (менших за розміром) профілю масок чудовиськ вздовж 2 зовнішніх країв центральної декоративної панелі. Складається враження, що зубаста паща поглинає будь-кого, хто в неї входить.
На території групи А виявлено низку жител тамтешньої знаті, яскравим прикладом яких є Будівля III (зведено наприкінці класичного періоду). Дах у будинку був солом'яним. У будівлі двоє дверей з виходом на площу і дві — з півночі та зі сходу.
Групи В і С являють собою житлові райони, що розташовані подалі від центру. З першої групи найкраще збереглася Будова VI. У групі С є будівлі X і XI на єдиній платформі, що поєднані барельєфом з масок.
Група D є кварталом знаті. Інтерес являє Будівля XX, що має декілька поверхів, яку зведено наприкінці VIII або на початку IX ст. Верхня і нижня частина будівлі виконані у вигляді масок чудовиськ з роззявленими ротами. Зовнішня частина стіни зруйнована, таким чином не видно всього фасаду. У кожному кутку другого поверху розташовано вертикальні рядки довгоносих масок.
На території виявлено декілька чультунів — своєрідних цистерн для збирання води, насамперед дощової.
Історія досліджень
У 1966 році відкрито Джеком Ітоном, який здійснив перші дослідження до 1971 року. У 1983 році проведені значні розкопки фахівцями Інституту археології та історії Мексики на чолі із Романом Пінья-Чан.
Джерела
- Ramón Carrasco Vargas: Chicanná, Campeche, un sitio de la frontera sur, estudio arquitectónico. México, UNAM 1994. . (ісп.)
- Rider, Nick (2010). Yucatan & Mayan Mexico. MA: Interlink Publishing Group. . (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чиканна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chikanna isp Chicanna ruyini mista civilizaciyi maya v shtati Kampeche Meksika Nazva z yukateckoyi movi perekladayetsya yak Budinok zmiyinoyi pashi ChikannaKrayina MeksikaRegionKampecheIstoriyaDatuvannya300 do n e 1100PeriodiDoklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1966VidkrivachDzhek Iton Chikanna u VikishovishiIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Poselennya utvorilosya v seredini doklasichnogo periodu blizko 300 roku do n e Protyagom doklasichnogo periodu perebuvala v zalezhnosti vid derzhavnogo utvorennya zi stoliceyu v gorodishi Bekan U klasichnij period Chikanna stala drugoyu stoliceyu derzhavi Bekan U VII stolitti derzhava stala panivnoyu v oblasti Chenes ta Rio Bek a Chikanna ritualnim centrom pivnichnogo Yukatanu Rozkvit mista trivav z 600 do 830 roku stalo vazhlivim miscem palomnictva U cej period sformuvavsya miscevij stil u mistectvi ta arhitekturi sho stav osnovoyu dlya stilyu Chenes zagalom Pislya 830 roku ne bulo zvedeno zhodnoyi budovi Razom z tim vijskova potuga zberigalasya protyagom chasu kolapsu klasichnogo periodu Chikanna zumilo zberegti svij status pid chas navali plemen maya ica ta toltekiv Lishe blizko 1100 roku vnaslidok postijnih vijskovih konfliktiv naselennya zalishaye ce misto OpisRoztashovano na vidstani 2 km na zahid vid Bekanu 140 km na pivden vid ruyin Tikalya Osoblivistyu ye zmishuvannya stiliv arhitekturi Rio Bek ta Chenes chastkovo Puuk Skladayetsya z 4 grup sho poznacheni bukvami latini vid A do D Ritualno administrativnij centr stanovit grupa A osnova yakoyi predstavlyaye golovnu ploshu hram piramidu ta reshtki velichnogo akropolya Interes yavlyaye Budivlya I U budivli roztashovani 10 majzhe simetrichnih odna odnij kimnat Pered budivleyu roztashovana terasa na yaku vedut shodi Vsogo v budivli 5 vhidnih dverej 3 z yakih vihodyat na terasu Centralnij fasad prikrasheno ornamentom z 4 masok chudernackih tvarin Z bokiv budivli rozmisheno dvi krugli vezhi z nefunkcionalnimi krutimi shodami Na kozhnij vershini vezh bulo roztashovano po odnomu nevelikomu hramu Ci vezhi buli nevelikimi kopiyami piramidalnih hramiv Tikalya Miscem perebuvannya ahaviv buv palac yakij she nazivayut Budovoyu Zmiyinoyi pashi Budivlya II U davninu stini budivli buli prikrasheni v chervoni chorni sini zhovti j zeleni kolori yaki doteper inodi prostezhuyutsya u viglyadi slabko pomitnih plyam Vhid do budivli vikonanij takim chinom sho yavlyaye soboyu rozzyavlenu pashu velicheznogo zmiya Nad vhodom roztashovani ikla ochi ta nis a vnizu u viglyadi terasi visunuta nizhnya shelepa monstra tezh z iklami Takozh mozhna rozrizniti 4 menshih za rozmirom profilyu masok chudovisk vzdovzh 2 zovnishnih krayiv centralnoyi dekorativnoyi paneli Skladayetsya vrazhennya sho zubasta pasha poglinaye bud kogo hto v neyi vhodit Na teritoriyi grupi A viyavleno nizku zhitel tamteshnoyi znati yaskravim prikladom yakih ye Budivlya III zvedeno naprikinci klasichnogo periodu Dah u budinku buv solom yanim U budivli dvoye dverej z vihodom na ploshu i dvi z pivnochi ta zi shodu Grupi V i S yavlyayut soboyu zhitlovi rajoni sho roztashovani podali vid centru Z pershoyi grupi najkrashe zbereglasya Budova VI U grupi S ye budivli X i XI na yedinij platformi sho poyednani barelyefom z masok Grupa D ye kvartalom znati Interes yavlyaye Budivlya XX sho maye dekilka poverhiv yaku zvedeno naprikinci VIII abo na pochatku IX st Verhnya i nizhnya chastina budivli vikonani u viglyadi masok chudovisk z rozzyavlenimi rotami Zovnishnya chastina stini zrujnovana takim chinom ne vidno vsogo fasadu U kozhnomu kutku drugogo poverhu roztashovano vertikalni ryadki dovgonosih masok Na teritoriyi viyavleno dekilka chultuniv svoyeridnih cistern dlya zbirannya vodi nasampered doshovoyi Istoriya doslidzhenU 1966 roci vidkrito Dzhekom Itonom yakij zdijsniv pershi doslidzhennya do 1971 roku U 1983 roci provedeni znachni rozkopki fahivcyami Institutu arheologiyi ta istoriyi Meksiki na choli iz Romanom Pinya Chan DzherelaRamon Carrasco Vargas Chicanna Campeche un sitio de la frontera sur estudio arquitectonico Mexico UNAM 1994 ISBN 968 36 3721 3 isp Rider Nick 2010 Yucatan amp Mayan Mexico MA Interlink Publishing Group ISBN 978 1 56656 795 4 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chikanna