Чжоугун (кит. 周公測景台, піньінь: Zhōugōngcè jǐngtái) — стародавня вежа та платформа біля неї, що знаходяться поруч з обсернваторією Ґаочен в китайській провінції Хенань. У 2010 році Чжоугун разом з іншими історичними пам'ятками Денфен увійшла до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Вежа і платформа були першими астрономічними обсерваторіями Китаю.
Історія
Зведена в часи династії Чжоу, близько 3000 років тому. Тоді цю місцину називали Янчен (сучасне м. Ґаочен). Роботи були проведені у 1040-х роках до н. е. за ініціативи впливового політика . Звідси походить назва самої вежі. Місцем обрано священну гору Суншань, де розташовувався, на думку стародавніх китайців, центр неба й землі (за сучасними дослідженнями вона є однією з вдалих місць для астрономічних досліджень).
Вежа Чжоугун повинна була слугувати вимірюванню тіні сонця та дослідженням полярної зірки на кшталт гномона. Крім того разом з платформою, на якій вона стояла, виконувала роль сонячного годинника. Точність коливалася від 2 до 20 хвилин. На основі отриманих даних китайські астрономи вимірювали сонячний рік та змогли створити перші календарі.
На ній проводилися до слідження до 774 року до н.е, коли із занепадом династії Західна Чжоу, вони припинилися. Тоді Китай поринув до боротьбу, що отримала назву період Чуньцю. Ймовірно в ці роки вона постраждала.
За часи династії Тан тут були проведені відновлювальні роботи. На думку більшості дослідників старинного гномона Чжоу-гуна вже не існувала, оскільки є відомості про зведення нового — І Сіном у 723 році. Дослідження у 729 році проводив астроном Наньгун Юе, який очолював одну з груп астрономів, спрямованих вченим І Сіном задля створення досконалого календаря «Да Янь». В подальшому тут здійснювалися спостереження астрономами в часи період Північної Сун.
За цих обставин тривають суперечки вчених стосовно відповідності існуючих будівель інформації про обсерваторію Чжоу-гуна. Частина вважається, що від неї залишилася платформа, інші дотримуються думку, що даний комплекс повністю слід відносити до часів династії Тан.
Натепер є частково зруйнованою. У 1961 році уряд КНР включив Чжоугун до переліку культурних пам'ятників, що потребує захисту. Сьогодні територія Чжоугун відкрита для відвідувачів.
Опис
Розташована на горі Суншань, неподалік від міста Денфен (провінція Хенань). На деякому віддалені від неї стоїть астрономічна обсерваторія Ґаочен засів династії Юань. Це порівняно невисока вежа, на пласкій верхівці якої розміщені кутові інструменти. Висота її становить 1,98 м (складається зі стоячою каменю заввишки 1.64 м й верхньої частину в 34 см). У нижній частині він практично прямокутний, у верхній — квадратний. Таким чином, сонце опівдні в день літнього сонцестояння не відкидає тінь за межі зрізаної пірамідальної бази.
За переказами вежа Чжоу-гуна мала заввишки 2,67 м. Тінь від башти падала на платформу у дні літнього і зимового сонцестояння та рівнодення. Найкоротша тінь становить 50 см.
Джерела
- Zhōugōngcè jǐngtái (周公测景台)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чжоугун (вежа) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chzhougun kit 周公測景台 pinin Zhōugōngce jǐngtai starodavnya vezha ta platforma bilya neyi sho znahodyatsya poruch z obsernvatoriyeyu Gaochen v kitajskij provinciyi Henan U 2010 roci Chzhougun razom z inshimi istorichnimi pam yatkami Denfen uvijshla do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO Vezha i platforma buli pershimi astronomichnimi observatoriyami Kitayu Reshtki vezhi ChzhougunIstoriyaZvedena v chasi dinastiyi Chzhou blizko 3000 rokiv tomu Todi cyu miscinu nazivali Yanchen suchasne m Gaochen Roboti buli provedeni u 1040 h rokah do n e za iniciativi vplivovogo politika Zvidsi pohodit nazva samoyi vezhi Miscem obrano svyashennu goru Sunshan de roztashovuvavsya na dumku starodavnih kitajciv centr neba j zemli za suchasnimi doslidzhennyami vona ye odniyeyu z vdalih misc dlya astronomichnih doslidzhen Vezha Chzhougun povinna bula sluguvati vimiryuvannyu tini soncya ta doslidzhennyam polyarnoyi zirki na kshtalt gnomona Krim togo razom z platformoyu na yakij vona stoyala vikonuvala rol sonyachnogo godinnika Tochnist kolivalasya vid 2 do 20 hvilin Na osnovi otrimanih danih kitajski astronomi vimiryuvali sonyachnij rik ta zmogli stvoriti pershi kalendari Na nij provodilisya do slidzhennya do 774 roku do n e koli iz zanepadom dinastiyi Zahidna Chzhou voni pripinilisya Todi Kitaj porinuv do borotbu sho otrimala nazvu period Chuncyu Jmovirno v ci roki vona postrazhdala Za chasi dinastiyi Tan tut buli provedeni vidnovlyuvalni roboti Na dumku bilshosti doslidnikiv starinnogo gnomona Chzhou guna vzhe ne isnuvala oskilki ye vidomosti pro zvedennya novogo I Sinom u 723 roci Doslidzhennya u 729 roci provodiv astronom Nangun Yue yakij ocholyuvav odnu z grup astronomiv spryamovanih vchenim I Sinom zadlya stvorennya doskonalogo kalendarya Da Yan V podalshomu tut zdijsnyuvalisya sposterezhennya astronomami v chasi period Pivnichnoyi Sun Za cih obstavin trivayut superechki vchenih stosovno vidpovidnosti isnuyuchih budivel informaciyi pro observatoriyu Chzhou guna Chastina vvazhayetsya sho vid neyi zalishilasya platforma inshi dotrimuyutsya dumku sho danij kompleks povnistyu slid vidnositi do chasiv dinastiyi Tan Nateper ye chastkovo zrujnovanoyu U 1961 roci uryad KNR vklyuchiv Chzhougun do pereliku kulturnih pam yatnikiv sho potrebuye zahistu Sogodni teritoriya Chzhougun vidkrita dlya vidviduvachiv OpisRoztashovana na gori Sunshan nepodalik vid mista Denfen provinciya Henan Na deyakomu viddaleni vid neyi stoyit astronomichna observatoriya Gaochen zasiv dinastiyi Yuan Ce porivnyano nevisoka vezha na plaskij verhivci yakoyi rozmisheni kutovi instrumenti Visota yiyi stanovit 1 98 m skladayetsya zi stoyachoyu kamenyu zavvishki 1 64 m j verhnoyi chastinu v 34 sm U nizhnij chastini vin praktichno pryamokutnij u verhnij kvadratnij Takim chinom sonce opivdni v den litnogo soncestoyannya ne vidkidaye tin za mezhi zrizanoyi piramidalnoyi bazi Za perekazami vezha Chzhou guna mala zavvishki 2 67 m Tin vid bashti padala na platformu u dni litnogo i zimovogo soncestoyannya ta rivnodennya Najkorotsha tin stanovit 50 sm DzherelaZhōugōngce jǐngtai 周公测景台 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chzhougun vezha