Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чжен Ши (кит.: 鄭氏, Zhèng Shì; 1775—1844), при народженні Ши Ян (кит.: 石陽, Shí Yáng), за прізвиськом повії Ши Сян Ґо (кит.: 石香菇, Shí Xiāng Go), у шлюбі Чжен Ї Сао (鄭一嫂, Zhèng Yī Sǎo) — китайська піратка, що тероризувала Китайські моря протягом правління Женьцзуна періоду династії Цін на початку XIX століття. У 1805 керувала 400 джонками (традиційними китайськими вітрильними кораблями), укомплектованими 40-60 тис. піратів. Конфліктувала з такими країнами, як Британська імперія, Португальська імперія і династія Цін.
| Чжен Ши | |
|---|---|
| кит.: 鄭氏 | |
 | |
| Народилася | 1775 Гуандун, КНР |
| Померла | 1844 Португальський Макао, КНР |
| Країна | Династія Цін |
| Діяльність | пірат, повія |
| У шлюбі з | d |
| IMDb | ID 5080543 |
| |
Про її діяння, подвиги та спосіб життя китайських піратів створено численні книги, романи, відеоігри та фільми в Китаї, а також у всьому світі. Вважається найуспішнішою піраткою в історії, яка командувала величезною кількістю підлеглих піратів.
Ранні роки
Ши Ян народилася 1775 року в провінції Гуандун. Вона була кантонською повією або мадам на прізвисько Ши Сян Ґо (кит.: 石香菇, Shí Xiāng Gū) та ймовірно працювала у плавучому борделі в Гуанчжоу. 1801 року одружилася з знаменитим піратом Чжен Ї (кит.: 鄭一, Zhèng Yī).
Вони одружилися в 1801 році і вирушили до В'єтнаму, де в самому розпалі була громадянська війна. Після заміжжя дівчина отримала нове ім'я Чжен Ї Сао ((кит.: 鄭一嫂, Zhèng Yī Sǎo, «дружина Чжена»). Крім того, у В'єтнамі Чжен Ї Сао брала активну участь у піратстві та отримувала 50 % частку прибутку від здобичі[].
Пані Чжен спочатку не мала своїх дітей, тому пірати викрали у рибалок і усиновили п'ятнадцятирічного хлопця на ім'я Чжан Бао Цзи (кит.: 張保仔, Zhāng Bǎo Zǐ), який спочатку став коханцем Чжен Ї, а після його смерті — чоловіком пані Чжен, що зробило його законним спадкоємцем піратської справи. За іншими джерелами Чжен Ї Сао потім народила ще двох синів: Чжен Їн Ши (кит.: 鄭英石, Zhèng Yīng Shí) і Чжен Сюн Ши (кит.: 鄭雄石, Zhèng Xióng Shí).
Пані Чжен долучилася до створення спілки із конкуруючим кантонським піратським флотом. До 1804 року ця коаліція була величезною силою й одним з найпотужніших піратських флотів у всьому Китаї та була відомою під назвою флот Червоного Прапора.
На чолі піратського угрупування
16 листопада 1807 року Чжен Ї випав за борт під час шторму і помер у віці 42 років. З того часу Чжен Ї Сао стала називатися Чжен Ши. Вона стала на чолі всіх піратських загонів померлого чоловіка.
Ключем до успіху Чжен Ши була залізна дисципліна, що панувала в її судах. Вона запровадила суворі розпорядження, що поклали край традиційній піратській вольниці. Чжен Ши видала кодекс законів для піратів. Юан Юн-лун стверджував, що Чжен Ши видала для свого флоту кодекс з трьох правил, що називалися сан-тьяо, але вони не існують у письмовій формі. Кодекс був дуже суворим і його суворо дотримувалися. Зокрема, суворо каралися злодійство із загальної скарбниці, поділ награбованого проводився командиром флоту, зґвалтування полонених жінок каралося смертною карою. Будь-кому, хто самовільно віддавав команди, або ж не виконував команди старшого за званням, відрубували голову. Полонених жінок, як правило, відпускали[].
У той час пані Чжен підібрала військового лідера для піратів Червоного флоту. Ним став Чжан Бао Цзи — юний коханець пані. Під їхньою спільною командою пірати не лише атакували торгові судна біля берегів Китаю, а й запливали далеко в гирла річок, руйнуючи прибережні поселення. Однак, китайська влада залучилася підтримкою британського флоту, що привело до того, що 8 квітня 1810 року пані Чжен здалася владі Гуанчжоу. Через два дні владі здалися решта піратів. Тим, хто здався добровільно, було дозволено займатися мирними професіями, деяким стали працювати у військовій справі. У листопаді 1810 року пані Чжен і Чжан Бао Цзи переселилися в провінцію Фуцзянь, де Чжен Бао отримав звання, що рівне старшому лейтенанту. У 1813 році у пари народився син Чжен Юйлінь.
У 1822 році помер Чжан Бао Цзи, а пані Чжен поселилася в Гуанчжоу, де утримувала заклад для азартних ігор до самої смерті у віці 69 років.
Примітки
- Murray, 2001, с. 258.
- Zheng, 1998, с. 309.
- Ye, 2012, с. 74.
- Antony, Robert (2003). Like Froth Floating on the Sea: The World of Pirates and Seafarers in Late Imperial South China. Institute of East Asian Studies, University of California, Berkeley. с. 48—53. ISBN .
- Murray, 1987, с. 65.
- Siu та Puk, 2007, с. 10, U5a.
- Murray, 1987, с. 64.
- Murray, 1981, с. 149.
- Murray, 1987, с. 67.
- Murray, 1987, с. 149.
- Murray, 1987, с. 150.
Джерела
- Murray, Dian H. (1981). One Woman's Rise to Power: Cheng I's Wife and the Pirates. Historical Reflections / Réflexions Historiques. 8 (3): 147—161. JSTOR 41298765.
- Murray, Dian H. (1987). Pirates of the South China Coast, 1790–1810. Stanford, California: Stanford University Press. ISBN .
- Murray, Dian H. (2001). Cheng I Sao in Fact and Fiction. У Pennell, C. R. (ред.). Bandits at Sea: A Pirates Reader. New York: New York University Press. с. 253—282. ISBN .
- Siu, Kwok-kin; Puk, Wing-kun (January 2007). 《靖海氛記》原文標點及箋註 [An Annotation on Yuan Yonglun's Jing Hai Fen Ji] (PDF). Fieldwork and Documents: South China Research Resource Station Newsletter (zh-hant) . 46: 6—29.
- Ye, Lingfeng (2012). 张保仔的传说和真相 [The Myths and Truths of Zhang Bao the Kid]. Nanchang, Jiangxi: 江西教育出版社. ISBN .
- Zheng, Guangnan (1998). 中国海盗史 [History of Chinese Pirates]. Shanghai: 华东理工大学出版社. ISBN .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chzhen Shi kit 鄭氏 Zheng Shi 1775 1844 pri narodzhenni Shi Yan kit 石陽 Shi Yang za prizviskom poviyi Shi Syan Go kit 石香菇 Shi Xiang Go u shlyubi Chzhen Yi Sao 鄭一嫂 Zheng Yi Sǎo kitajska piratka sho terorizuvala Kitajski morya protyagom pravlinnya Zhenczuna periodu dinastiyi Cin na pochatku XIX stolittya U 1805 keruvala 400 dzhonkami tradicijnimi kitajskimi vitrilnimi korablyami ukomplektovanimi 40 60 tis pirativ 1 Konfliktuvala z takimi krayinami yak Britanska imperiya Portugalska imperiya i dinastiya Cin 2 Chzhen Shikit 鄭氏Narodilasya1775 Guandun KNRPomerla1844 Portugalskij Makao KNRKrayinaDinastiya CinDiyalnistpirat poviyaU shlyubi zChzhen IdIMDbID 5080543 Mediafajli u Vikishovishi Pro yiyi diyannya podvigi ta sposib zhittya kitajskih pirativ stvoreno chislenni knigi romani videoigri ta filmi v Kitayi a takozh u vsomu sviti Vvazhayetsya najuspishnishoyu piratkoyu v istoriyi yaka komanduvala velicheznoyu kilkistyu pidleglih pirativ Zmist 1 Ranni roki 2 Na choli piratskogo ugrupuvannya 3 Primitki 4 Dzherela 5 Div takozhRanni rokired Shi Yan narodilasya 1775 roku v provinciyi Guandun 3 Vona bula kantonskoyu poviyeyu abo madam na prizvisko Shi Syan Go kit 石香菇 Shi Xiang Gu ta jmovirno pracyuvala u plavuchomu bordeli v Guanchzhou 1801 roku odruzhilasya z znamenitim piratom Chzhen Yi kit 鄭一 Zheng Yi 1 4 nbsp Genealogiya sim yi Chzhen Voni odruzhilisya v 1801 roci i virushili do V yetnamu de v samomu rozpali bula gromadyanska vijna Pislya zamizhzhya divchina otrimala nove im ya Chzhen Yi Sao kit 鄭一嫂 Zheng Yi Sǎo druzhina Chzhena Krim togo u V yetnami Chzhen Yi Sao brala aktivnu uchast u piratstvi 5 ta otrimuvala 50 chastku pributku vid zdobichi dzherelo Pani Chzhen spochatku ne mala svoyih ditej tomu pirati vikrali u ribalok i usinovili p yatnadcyatirichnogo hlopcya na im ya Chzhan Bao Czi kit 張保仔 Zhang Bǎo Zǐ 6 yakij spochatku stav kohancem Chzhen Yi a pislya jogo smerti cholovikom pani Chzhen sho zrobilo jogo zakonnim spadkoyemcem piratskoyi spravi Za inshimi dzherelami Chzhen Yi Sao potim narodila she dvoh siniv Chzhen Yin Shi kit 鄭英石 Zheng Ying Shi i Chzhen Syun Shi kit 鄭雄石 Zheng Xiong Shi 7 Pani Chzhen doluchilasya do stvorennya spilki iz konkuruyuchim kantonskim piratskim flotom 8 Do 1804 roku cya koaliciya bula velicheznoyu siloyu j odnim z najpotuzhnishih piratskih flotiv u vsomu Kitayi ta bula vidomoyu pid nazvoyu flot Chervonogo Prapora Na choli piratskogo ugrupuvannyared 16 listopada 1807 roku Chzhen Yi vipav za bort pid chas shtormu i pomer u vici 42 rokiv 6 Z togo chasu Chzhen Yi Sao stala nazivatisya Chzhen Shi Vona stala na choli vsih piratskih zagoniv pomerlogo cholovika 9 Klyuchem do uspihu Chzhen Shi bula zalizna disciplina sho panuvala v yiyi sudah Vona zaprovadila suvori rozporyadzhennya sho poklali kraj tradicijnij piratskij volnici Chzhen Shi vidala kodeks zakoniv dlya pirativ Yuan Yun lun stverdzhuvav sho Chzhen Shi vidala dlya svogo flotu kodeks z troh pravil sho nazivalisya san tyao ale voni ne isnuyut u pismovij formi Kodeks buv duzhe suvorim i jogo suvoro dotrimuvalisya Zokrema suvoro karalisya zlodijstvo iz zagalnoyi skarbnici podil nagrabovanogo provodivsya komandirom flotu zgvaltuvannya polonenih zhinok karalosya smertnoyu karoyu Bud komu hto samovilno viddavav komandi abo zh ne vikonuvav komandi starshogo za zvannyam vidrubuvali golovu Polonenih zhinok yak pravilo vidpuskali dzherelo U toj chas pani Chzhen pidibrala vijskovogo lidera dlya pirativ Chervonogo flotu Nim stav Chzhan Bao Czi yunij kohanec pani Pid yihnoyu spilnoyu komandoyu pirati ne lishe atakuvali torgovi sudna bilya beregiv Kitayu a j zaplivali daleko v girla richok rujnuyuchi priberezhni poselennya Odnak kitajska vlada zaluchilasya pidtrimkoyu britanskogo flotu sho privelo do togo sho 8 kvitnya 1810 roku pani Chzhen zdalasya vladi Guanchzhou Cherez dva dni vladi zdalisya reshta pirativ Tim hto zdavsya dobrovilno bulo dozvoleno zajmatisya mirnimi profesiyami deyakim stali pracyuvati u vijskovij spravi U listopadi 1810 roku pani Chzhen i Chzhan Bao Czi pereselilisya v provinciyu Fuczyan de Chzhen Bao otrimav zvannya sho rivne starshomu lejtenantu U 1813 roci u pari narodivsya sin Chzhen Yujlin U 1822 roci pomer Chzhan Bao Czi a pani Chzhen poselilasya v Guanchzhou 10 de utrimuvala zaklad dlya azartnih igor do samoyi smerti u vici 69 rokiv 11 Primitkired a b Murray 2001 s 258 Zheng 1998 s 309 Ye 2012 s 74 Antony Robert 2003 Like Froth Floating on the Sea The World of Pirates and Seafarers in Late Imperial South China Institute of East Asian Studies University of California Berkeley s 48 53 ISBN 9781557290786 Murray 1987 s 65 a b Siu ta Puk 2007 s 10 U5a Murray 1987 s 64 Murray 1981 s 149 Murray 1987 s 67 Murray 1987 s 149 Murray 1987 s 150 Dzherelared Murray Dian H 1981 One Woman s Rise to Power Cheng I s Wife and the Pirates Historical Reflections Reflexions Historiques 8 3 147 161 JSTOR 41298765 Murray Dian H 1987 Pirates of the South China Coast 1790 1810 Stanford California Stanford University Press ISBN 9780804713764 Murray Dian H 2001 Cheng I Sao in Fact and Fiction U Pennell C R red Bandits at Sea A Pirates Reader New York New York University Press s 253 282 ISBN 9780814766781 Siu Kwok kin Puk Wing kun January 2007 靖海氛記 原文標點及箋註 An Annotation on Yuan Yonglun s Jing Hai Fen Ji PDF Fieldwork and Documents South China Research Resource Station Newsletter zh hant 46 6 29 Ye Lingfeng 2012 张保仔的传说和真相 The Myths and Truths of Zhang Bao the Kid Nanchang Jiangxi 江西教育出版社 ISBN 9787539264929 Zheng Guangnan 1998 中国海盗史 History of Chinese Pirates Shanghai 华东理工大学出版社 ISBN 9787562809029 Div takozhred Zhinki v piratstvi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chzhen Shi amp oldid 44191932