Чечора біл Чачора річка в Білорусі в Добруському районі Гомельської області ліва притока річки Хоропуть басейн Іпуті Чеч

Чечора (біл. Чачора) — річка в Білорусі, в Добруському районі Гомельської області, ліва притока річки Хоропуть (басейн Іпуті).

Чечора
52°19′39″ пн. ш. 31°34′25″ сх. д. / 52.32750000002777568° пн. ш. 31.57361111113877783° сх. д.
Витік
Гирло	Хоропуть
Країни:	Білорусь^[1]
Регіон	Гомельська область
Довжина	8,8 км

Назва

Назва Чечора балтського походження.

Гідронімічні аналоги-литовські річки Kek-upys, Keklys. Річки з назвами Чечора (Kek-, -r-) є також на Подесенні, верхньому Пооч'ї, верхньому Поволжі. В інших балтських гідронімах корінь Kek- розширено іншими розширювачами, як у назвах Чечена, Чечета або Чечель (-n-, -t-, -l-).

Всі ці назви, включаючи назву Чечори, пов'язують з литовським kekė "гроно (горіхів, ягід, квітів)», kekulas "комок", прусським kekars "горох" (в гороховому стручку багато горошин). Вони мають широкі індоєвропейські аналоги.

Близьким чином мотивовані і назви типу Реста, Ректа, Рехта і подібні. Вони пов'язані з балтським позначенням горіха (лит. riešutas, лат. rieksts, пруск. reisis) і далі з литовським rišti, прусський *ristun "зв'язувати" (горіхи ростуть "зв'язками", гронами).

У всіх цих випадках річкові назви мотивовані семантикою ущільнення в результаті стислості. У Балтської гідронімії нерідко є, коли водні назви несуть значення "стискання". Передбачається, що назви з семантикою "стискання" відображають конфігураційні особливості відповідної річки або озера.

Опис

Довжина річки 8,8 км. Починається за 1 км на північ від агромістечка Перерост, гирло за 1,5 км на північний схід від села Огородня Кузьминицька. Русло від витоку протягом 4 км каналізовано.

Література

Блакітная кніга Беларусі : Энцыклапедыя / рэдкал.: Н. А. Дзісько і інш. — Мінск : БелЭн, 1994. — 415 с. — 10 000 екз. — .(біл.)

Примітки

GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038
A. Vanagas. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. — Vilnius, 1981. — С. 151.
Топоров В. Н. Древняя Москва в балтийской перспективе // Балто-славянские исследования. 1981. — Москва, 1982. — С. 41.
В. Н. Топоров. «Baltica» Подмосковья // Балто-славянский сборник. Москва, 1972. С. 268.
J. Pokorny. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern / München 1959 / 1969. C. 598.
В. Н. Топоров, О. Н. Трубачев. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. Москва, 1962. С. 204-205.
О. Н. Трубачев. Заметки по этимологии и сравнительной грамматике // Этимология. 1968. Москва, 1971. С. 65.
A. Vanagas. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. — Vilnius, 1981. — С. 118.
Агульная характарыстыка рачной сеткі Гомельскай вобласці // Даведнік «Водныя аб’екты Рэспублікі Беларусь»(рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q1006160_citetype_Q123155538_citetype_Q65269343"_data-entity-id="Q1194038">GEOnet_Names_Server<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1194038]]</div>-1] GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038

[2] A. Vanagas. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. — Vilnius, 1981. — С. 151.

[3] Топоров В. Н. Древняя Москва в балтийской перспективе // Балто-славянские исследования. 1981. — Москва, 1982. — С. 41.

[4] В. Н. Топоров. «Baltica» Подмосковья // Балто-славянский сборник. Москва, 1972. С. 268.

[5] J. Pokorny. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern / München 1959 / 1969. C. 598.

[6] В. Н. Топоров, О. Н. Трубачев. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. Москва, 1962. С. 204-205.

[7] О. Н. Трубачев. Заметки по этимологии и сравнительной грамматике // Этимология. 1968. Москва, 1971. С. 65.

[8] A. Vanagas. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. — Vilnius, 1981. — С. 118.

[9] Агульная характарыстыка рачной сеткі Гомельскай вобласці // Даведнік «Водныя аб’екты Рэспублікі Беларусь»(рос.)

[1]