Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чеська школа чеськ Česká škola у західній термінології Богемська школа одна з найстаріших шкіл у шаховій задачі поряд з

Чеська школа

Чеська школа

Чеська школа (чеськ. Česká škola; у західній термінології «Богемська школа») — одна з найстаріших шкіл у шаховій задачі (поряд з німецькою та англійською). Характерні принципи й мотиви: всі білі фігури (крім короля і пішаків) мають бути активні, задача повинна мати щонайменше три правильні мати. Представники чеської школи часто використовують тонкі (тихі ходи), жертви фігур, ехо- і хамелеонні мати.

image
4-ий Конгрес чеських шахістів у Празі (1895)

Становлення (ера Кеніґа)

Перший етап розвитку охоплює 1857—1871 роки. Засновником школи став чех Антонін Кеніґ, який почав публікувати свої задачі 1857 року (у них пропагував красу правильних матів). 1869 року в чеському журналі «Светозор», де Кеніґ вів шаховий розділ, вийшов «Короткий трактат про шахову задачу». Автор заявив, що шахова задача «це не ребус, не загадка, не об'єкт для тренування допитливого розуму, а твір мистецтва, який повинен задовольняти певні художні принципи», серед яких витонченість побудови, активна гра на всіх ходах, несподівані правильні мати та економія матеріалу (мінімальна кількість фігур). Того самого року на сторінках «Светозора» проведено перший чеський конкурс складання шахових задач. Естетику та емоційну складову тодішніх композицій чеської школи запозичено в імпресіоністів.

Рання чеська школа не мала достатньо кваліфікованих проблемістів, тому хоча А. Маковський, А. Квічала та Я. Дртіна приймали погляди Кеніґа, вони не мали достатньої техніки для якісного втілення цих принципів.

Ери Добруського та Поспішила

image
і

Наступні періоди розвитку характеризується формуванням теоретичної та практичної бази школи. Вони охоплюють 1871—1882 (ера Добруського) і 1882-1895 роки (ера Поспішила). Головними послідовниками Кеніґа стали проблемісти і . Перший окреслив основи школи своїми задачами та практичною творчістю, а другий описав теоретичні принципи чеської школи й уклав перший збірник задач чеських авторів (320 композицій) — «Чеська шахова задача» (чеськ. České úlohy šachové; Прага, 1887). У передмові до цього видання Поспішил писав:

image Чеська школа вимагає строгого виконання принципів естетики, чистоти матів, економії матеріалу та його «рівноваги», краси початкової позиції та розв'язку, свіжості, природності й невимушеності побудови. Це не означає, що чеська школа відмовляється від глибокої ідеї чи важкості розв'язування, однак, якщо необхідно, ці вимоги мають бути підпорядковані основній вимозі: красі. image

Передмова виявилася настільки важливою й повною, що багато років потому М. Гавель визнав, що нічого суттєвого не міг додати до принципів, які сформулював Поспішил. Сучасники назвали еру Поспішила класичною. Вона продовжувалася до початку XX ст., а серед відомих представників були Їржі Хохолоуш і Л. Ветешник.


«Světozor» (1878), 1-ий приз
abcdefgh
8
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Мат за три ходи

Розв'язання: 1. Фa8 загр. 2. Фe8!
 1. … С:a8 2. Т:f4+ Кр:e5 3. Кg6x
 1. … Кр:e4 2. Сb1+ Кр:e5 3. Фa1x
 1. … С:e4 2. Сe6+ Кр:e5 3. Фa1x

1. … К:a8 2. Сg7 (h8) і 3. Тe5x

Ера Гавеля

Четвертий період чеської школи охоплює першу половину XX сторіччя. Найзнаменитіший представник цього періоду — , який розвивав принципи Поспішила й вважав красу й економію головними стрижнями чеської школи. Він складав задачі без білих пішаків, а якщо й використовував їх, то вони брали активну участь у створенні чистих і економічних матів. У творчості Гавеля та його послідовників улюбленими мотивами стали точне повторення матових картин у двох і більше варіантах (ехо- і хамелеонні мати), а також багаторазове зв'язування чорних фігур.

Представниками цього традиційного («ортодоксального») напрямку були Ф. Матоушек, Кумпе, Дурас, Л. Кнотек, Ч. Кайнер, Зденек Мах, Й. Моравец та інші.


«Zlata Praha» (1915)
abcdefgh
8
image
image
image
image
image
image
image
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Мат за п'ять ходів

1. Кb6! Кр:с5 2.Крb7 Крb4 3.Тd3 Крс5 4.а3 Крb5 5.Тd5x,
 1. … Кр:b6 2.Кb7 Крb5 3.Тd4 Крс6 4.а4 Крb6 5.Тd6x,
 1. … Крb5 2.Крb7 Крb4 3.Тd3 Крb5 4.Ка6 Кра5 5.Тd5x.

Ехо-хамелеонні мати на двох паралельних горизонталях.

Конкурс у Чехословаччині (1921), 1-ий приз
abcdefgh
8
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Мат за три ходи

1. Тf5! (∼ 2.Ке6+)
 1. … Кр:d5 2.Фd3+ Крс5 3.Kd7x,
 1. … с5 2.Фс3+ Кр:d5 3.Фd3x,
 1. … С:f8 2.е3+ Кр:d5 3.Фс6х

Три несподівані правильні мати — типова задача чеського ортодоксального стилю.

«Неекономічний» напрям

Надто жорстке обмеження на кількість білих пішаків не подобалося деяким композиторам. Так, К. Тракслер, Я. Котрч, Й. Дрнек, Я. Вашта та Я. Венда розробляли цікаві схеми, де були неекономічні технічні пішаки, що були ніби недоліком, однак його компенсувала цікава ідея задачі.

«Художня школа»

У 1920-х роках виник напрям на чолі з , який отримав назву «художньої школи» або школи Палькоски. 1928 року у вступі до збірника «Ідея та економія в шаховій задачі» Палькоска описав свої погляди на розвиток чеської школи, де поєднав ідейні моменти, взяті з логічної та стратегічної шкіл, з правильними матами. Він мав багато послідовників як на батьківщині, так і за її межами (О. Вотруба, Е. Плеснівий, В. Мілтнер, ). Обов'язковий елементом задачі мала бути ідея, втілена в ходах білих і чорних фігур, а також існування трьох варіантів мату (не обов'язково різних).


«Práca» (1950), 1-ий приз
abcdefgh
8
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Мат за три ходи

Розв'язання: 1. Фd4 e1Ф 2. Кb4+ Кр:c1 3. Кa2x
1. … e1К 2. Ф:g4+ Кf3 3. Ф:f3x
 1. … f1Ф 2. Кf2++ Кр:c1 3. Фe3x
 1. … f1К 2. Кf4+ Кр:c1 3. К:e2x

Таск із перетворенням двох чорних пішаків з правильними матами

2-га пол. XX ст.

У післявоєнні роки найвідомішим популяризатором чеської школи був чехословацький композитор .

У 1980-х роках фахівці відзначали кризу школи в розділі триходової задачі й бачили перспективу у чотири- й багатоходівках.

Представники

Чеська школа мала вплив на шахових композиторів усього світу, а серед найвідоміших її представників:

  • О. Галицький, О. Гуляєв, В. Брон, Л. Куббель, М. Малахов, С. Левман, С. Крючков, Г. Лободинський, А. Нємцов, Л. Лошинський (СРСР, Росія)
  • К. Ерлін, О. Немо (Вайс), М. Файґль (Австрія)
  • П. Блейк, Дж. Гіткоут, Б. Ловс (Велика Британія)
  • А. Акерблом, Й. Фрідлізіус, Г. Фроберґ, Б. Ліндґрен і Ф. Ліндґрен (Швеція)
  • А. Макензі (Ямайка/Велика Британія)
  • В. Марін (Іспанія)
  • Й. Шель, А. Фоссум (Норвегія)
  • Т. Чарнецький, Й. Русек, М. Врубель (Польща)
  • О. Вюрцбурґ (США)
  • А. Уршіч (Австро-Угорщина/Югославія)

Примітки

  1. Шахматный словарь. — Москва: Физкультура и спорт, 1964. — С. 559.
  2. Н.П.Зелепукин (1982). Словарь шахматной композиции. Киев: Здоров'я. с. 186, 191.
  3. Зелепукин, с. 59.
  4. Зелепукин, с. 170.
  5. Зелепукин, с. 99.
  6. Uršič, Andrej Anton [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] (slovenska-biografija.si)

Джерела

  • Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — Киев: Здоров'я, 1985. — 184 с.
  • W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1986, t. 1, ss. 175-176.
  • Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 472-473.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cheska shkola chesk Ceska skola u zahidnij terminologiyi Bogemska shkola odna z najstarishih shkil u shahovij zadachi poryad z nimeckoyu ta anglijskoyu Harakterni principi j motivi vsi bili figuri krim korolya i pishakiv mayut buti aktivni zadacha povinna mati shonajmenshe tri pravilni mati Predstavniki cheskoyi shkoli chasto vikoristovuyut tonki tihi hodi zhertvi figur eho i hameleonni mati 4 ij Kongres cheskih shahistiv u Prazi 1895 Stanovlennya era Keniga Pershij etap rozvitku ohoplyuye 1857 1871 roki Zasnovnikom shkoli stav cheh Antonin Kenig yakij pochav publikuvati svoyi zadachi 1857 roku u nih propaguvav krasu pravilnih mativ 1869 roku v cheskomu zhurnali Svetozor de Kenig viv shahovij rozdil vijshov Korotkij traktat pro shahovu zadachu Avtor zayaviv sho shahova zadacha ce ne rebus ne zagadka ne ob yekt dlya trenuvannya dopitlivogo rozumu a tvir mistectva yakij povinen zadovolnyati pevni hudozhni principi sered yakih vitonchenist pobudovi aktivna gra na vsih hodah nespodivani pravilni mati ta ekonomiya materialu minimalna kilkist figur Togo samogo roku na storinkah Svetozora provedeno pershij cheskij konkurs skladannya shahovih zadach Estetiku ta emocijnu skladovu todishnih kompozicij cheskoyi shkoli zapozicheno v impresionistiv Rannya cheska shkola ne mala dostatno kvalifikovanih problemistiv tomu hocha A Makovskij A Kvichala ta Ya Drtina prijmali poglyadi Keniga voni ne mali dostatnoyi tehniki dlya yakisnogo vtilennya cih principiv Eri Dobruskogo ta Pospishilai Nastupni periodi rozvitku harakterizuyetsya formuvannyam teoretichnoyi ta praktichnoyi bazi shkoli Voni ohoplyuyut 1871 1882 era Dobruskogo i 1882 1895 roki era Pospishila Golovnimi poslidovnikami Keniga stali problemisti i Pershij okresliv osnovi shkoli svoyimi zadachami ta praktichnoyu tvorchistyu a drugij opisav teoretichni principi cheskoyi shkoli j uklav pershij zbirnik zadach cheskih avtoriv 320 kompozicij Cheska shahova zadacha chesk Ceske ulohy sachove Praga 1887 U peredmovi do cogo vidannya Pospishil pisav Cheska shkola vimagaye strogogo vikonannya principiv estetiki chistoti mativ ekonomiyi materialu ta jogo rivnovagi krasi pochatkovoyi poziciyi ta rozv yazku svizhosti prirodnosti j nevimushenosti pobudovi Ce ne oznachaye sho cheska shkola vidmovlyayetsya vid glibokoyi ideyi chi vazhkosti rozv yazuvannya odnak yaksho neobhidno ci vimogi mayut buti pidporyadkovani osnovnij vimozi krasi Peredmova viyavilasya nastilki vazhlivoyu j povnoyu sho bagato rokiv potomu M Gavel viznav sho nichogo suttyevogo ne mig dodati do principiv yaki sformulyuvav Pospishil Suchasniki nazvali eru Pospishila klasichnoyu Vona prodovzhuvalasya do pochatku XX st a sered vidomih predstavnikiv buli Yirzhi Hoholoush i L Veteshnik Svetozor 1878 1 ij priz abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Mat za tri hodi Rozv yazannya 1 Fa8 zagr 2 Fe8 1 S a8 2 T f4 Kr e5 3 Kg6x 1 Kr e4 2 Sb1 Kr e5 3 Fa1x 1 S e4 2 Se6 Kr e5 3 Fa1x 1 K a8 2 Sg7 h8 i 3 Te5xEra GavelyaChetvertij period cheskoyi shkoli ohoplyuye pershu polovinu XX storichchya Najznamenitishij predstavnik cogo periodu yakij rozvivav principi Pospishila j vvazhav krasu j ekonomiyu golovnimi strizhnyami cheskoyi shkoli Vin skladav zadachi bez bilih pishakiv a yaksho j vikoristovuvav yih to voni brali aktivnu uchast u stvorenni chistih i ekonomichnih mativ U tvorchosti Gavelya ta jogo poslidovnikiv ulyublenimi motivami stali tochne povtorennya matovih kartin u dvoh i bilshe variantah eho i hameleonni mati a takozh bagatorazove zv yazuvannya chornih figur Predstavnikami cogo tradicijnogo ortodoksalnogo napryamku buli F Matoushek Kumpe Duras L Knotek Ch Kajner Zdenek Mah J Moravec ta inshi Zlata Praha 1915 abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Mat za p yat hodiv 1 Kb6 Kr s5 2 Krb7 Krb4 3 Td3 Krs5 4 a3 Krb5 5 Td5x 1 Kr b6 2 Kb7 Krb5 3 Td4 Krs6 4 a4 Krb6 5 Td6x 1 Krb5 2 Krb7 Krb4 3 Td3 Krb5 4 Ka6 Kra5 5 Td5x Eho hameleonni mati na dvoh paralelnih gorizontalyah Konkurs u Chehoslovachchini 1921 1 ij priz abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Mat za tri hodi 1 Tf5 2 Ke6 1 Kr d5 2 Fd3 Krs5 3 Kd7x 1 s5 2 Fs3 Kr d5 3 Fd3x 1 S f8 2 e3 Kr d5 3 Fs6h Tri nespodivani pravilni mati tipova zadacha cheskogo ortodoksalnogo stilyu Neekonomichnij napryamNadto zhorstke obmezhennya na kilkist bilih pishakiv ne podobalosya deyakim kompozitoram Tak K Traksler Ya Kotrch J Drnek Ya Vashta ta Ya Venda rozroblyali cikavi shemi de buli neekonomichni tehnichni pishaki sho buli nibi nedolikom odnak jogo kompensuvala cikava ideya zadachi Hudozhnya shkola U 1920 h rokah vinik napryam na choli z yakij otrimav nazvu hudozhnoyi shkoli abo shkoli Palkoski 1928 roku u vstupi do zbirnika Ideya ta ekonomiya v shahovij zadachi Palkoska opisav svoyi poglyadi na rozvitok cheskoyi shkoli de poyednav idejni momenti vzyati z logichnoyi ta strategichnoyi shkil z pravilnimi matami Vin mav bagato poslidovnikiv yak na batkivshini tak i za yiyi mezhami O Votruba E Plesnivij V Miltner Obov yazkovij elementom zadachi mala buti ideya vtilena v hodah bilih i chornih figur a takozh isnuvannya troh variantiv matu ne obov yazkovo riznih Praca 1950 1 ij priz abcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Mat za tri hodi Rozv yazannya 1 Fd4 e1F 2 Kb4 Kr c1 3 Ka2x 1 e1K 2 F g4 Kf3 3 F f3x 1 f1F 2 Kf2 Kr c1 3 Fe3x 1 f1K 2 Kf4 Kr c1 3 K e2x Task iz peretvorennyam dvoh chornih pishakiv z pravilnimi matami2 ga pol XX st U pislyavoyenni roki najvidomishim populyarizatorom cheskoyi shkoli buv chehoslovackij kompozitor U 1980 h rokah fahivci vidznachali krizu shkoli v rozdili trihodovoyi zadachi j bachili perspektivu u chotiri j bagatohodivkah PredstavnikiCheska shkola mala vpliv na shahovih kompozitoriv usogo svitu a sered najvidomishih yiyi predstavnikiv O Galickij O Gulyayev V Bron L Kubbel M Malahov S Levman S Kryuchkov G Lobodinskij A Nyemcov L Loshinskij SRSR Rosiya K Erlin O Nemo Vajs M Fajgl Avstriya P Blejk Dzh Gitkout B Lovs Velika Britaniya A Akerblom J Fridlizius G Froberg B Lindgren i F Lindgren Shveciya A Makenzi Yamajka Velika Britaniya V Marin Ispaniya J Shel A Fossum Norvegiya T Charneckij J Rusek M Vrubel Polsha O Vyurcburg SShA A Urshich Avstro Ugorshina Yugoslaviya PrimitkiShahmatnyj slovar Moskva Fizkultura i sport 1964 S 559 N P Zelepukin 1982 Slovar shahmatnoj kompozicii Kiev Zdorov ya s 186 191 Zelepukin s 59 Zelepukin s 170 Zelepukin s 99 Ursic Andrej Anton 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine slovenska biografija si DzherelaZelepukin N P Slovar shahmatnoj kompozicii Kiev Zdorov ya 1985 184 s W Litmanowicz J Gizycki Szachy od A do Z Warszawa Sport i Turystyka 1986 t 1 ss 175 176 Shahmaty enciklopedicheskij slovar gl red A E Karpov Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 S 472 473

Дата публікації:
Топ