Чернієнко Дмитро Хрисанфович

Черніє́нко Дмитро́ Хриса́нфович (нар. 22 жовтня 1901 — пом. 18 серпня 1943) — радянський військовий діяч часів Другої світової війни, генерал-майор танкових військ (1943).

Дмитро Хрисанфович Чернієнко
Народження	22 жовтня 1901(1901-10-22) , Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	18 серпня 1943(1943-08-18) (41 рік) Богодухів, Харківська область, УРСР, СРСР
Країна	СРСР
Рід військ	танкові війська
Освіта	Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і ^d
Роки служби	1920–1943
Звання	Генерал-майор танкових військ
Командування	31-й танковий корпус
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна • Битва під Дубном • Битва за Київ (1941) • Бєлгородсько-Харківська операція
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чернієнко.

Біографія

Народився 22 жовтня 1901 року в селі Добровеличківського району Кіровоградської області. Українець.

Громадянська війна в Росії

В Червоній Армії з червня 1920 року. Закінчив школу командного складу Східно-Сибірського ВО в грудні 1920 року й призначений командиром взводу 191-го стрілецького полку 64-ї бригади 40-ї стрілецької дивізії того ж округу. Брав участь в боях проти повстанців на території Народної Республіки Танну-Тува.

У лютому 1922 року переведений на посаду командира взводу 231-го стрілецького полку .

Міжвоєнний період

У грудні 1923 року направлений на повторні курси середнього командного складу Східно-Сибірського ВО. Після їх закінчення командує взводом 77-го стрілецького полку 26-ї стрілецької дивізії, тво командира роти.

З січня 1925 року — курсант Омської піхотної школи ім. М. В. Фрунзе, після її закінчення у вересні 1927 року — командир взводу 78-го стрілецького полку 26-ї стрілецької дивізії окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

З вересня 1928 по серпень 1929 року навчався на Ленінградських воєнно-політичних курсах ім. Ф. Енгельса. З листопада 1930 по січень 1931 року — слухач Ленінградських бронетанкових КУКС РСЧА. Після їх закінчення — командир навчальної танкової роти окремого танкового батальйону Білоруського ВО.

У 1933–1937 роказ навчання у Військовій академії механізації та моторизації. Після закінчення академії — командир 12-го навчального танкового батальйону 12-го механізованої бригади, а після її реорганізації з 31 липня 1938 року — командир 117-го навчального танкового батальйону 24-ї легкої танкової бригади.

8 липня 1940 року бригаду переформовано у 8-му танкову дивізію Київського ОВО. Майор Чернієнко Д. Х. призначається в.о. начальника 1-го відділення штабу 8-ї танкової дивізії, а з серпня — начальник оперативного відділу штабу 4-го механізованого корпусу.

Радянсько-німецька війна

У складі 4-го механізованого корпусу бере участь в прикордонних боях, у фронтовому контрударі в районі Дубно в липні 1941 року, в Київській оборонній операції.

Після розформування механізованих корпусів, з жовтня 1941 року начальник штабу 10-ї танкової бригади, яка в складі військ 38-ї та 21-ї армій Південно-Західного фронту вела важкі бої на Полтавщині та Харківщині.

З грудня 1941 року — командир сформованої на території Північно-Кавказького ВО 49-ї танкової бригади. У квітні 1942 року бригада залізницею переправлена в Липецьк, де увійшла до складу 1-го танкового корпусу.

З травня 1943 року полковник Д. Х. Чернієнко — командир 31-го танкового корпусу 1-ї танкової армії.

7 червня 1943 року Д. Х. Чернієнку присвоєно звання «генерал-майор танкових військ».

Корпус під його командуванням успішно діяв в ході Бєлгородсько-Харківської наступальної операції, відзначився в бою в районі села Томаровка (30 км західніше м. Бєлгород) та при відбитті контрудару до 4-х танкових дивізій противника з району м. Охтирка на м. Богодухів.

Загинув 18 серпня 1943 року від вибуху мінометної міни. Похований в місті Богодухів Харківської області.

Нагороди

• Два ордени Червоного Прапора;
• Орден Кутузова 2-го ступеня;
• Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 23 серпня 2012.
2. . Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 23 серпня 2012.
3. . Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 23 серпня 2012.

Посилання

• Біографія Д. Х. Чернієнка^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}