Червоні Яри

Червоні Яри́ — село в Україні, в Таращанській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 242 осіб.

село Червоні Яри
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Громада	Таращанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32020190330076717
Основні дані
Засноване	1770
Перша згадка	1770 (254 роки)
Населення	242
Площа	1,812 км²
Густота населення	133,55 осіб/км²
Поштовий індекс	09500
Телефонний код	+380 4566
Географічні дані
Географічні координати	49°32′12″ пн. ш. 30°22′08″ сх. д. / 49.53667° пн. ш. 30.36889° сх. д. / 49.53667; 30.36889Координати: 49°32′12″ пн. ш. 30°22′08″ сх. д. / 49.53667° пн. ш. 30.36889° сх. д. / 49.53667; 30.36889
Середня висота над рівнем моря	207 м
Місцева влада
Адреса ради	09514, Київська обл., Таращанський р-н, с.Володимирівка, Яблунева 1а
Карта
Червоні Яри
Червоні Яри
Мапа

Історія

У ХІХ столітті село називалося Хрещатий Яр Таращанського повіту Київської губернії. Похилевич Л. І. у «Сказання про населені місцевості Київської губернії» розповідав про село Хрещатий Яр таке: село в 10-ти верстах захід від міста Тараща та в 2-х від села Миколаївки. Назва село отримало від місцевості, яка утворюється глибокими ярами, хрестоподібно пересічними. Яри ​​впадають через село Чернин в річку Насташки; вода в них буває тільки в сиру пору року. Село називається також навколишніми жителями Христинівка і Скаржинівка. Перша назва запозичена від місцевості, а друге дано на початку минулого століття, на прізвище Скаржинського, який служив при старостах Білоцерківських і оселяється тут за дорученням їх шляхту, переселяються з Литви. Жителів обох статей 718, з яких лише 178 селян. Решта вільного стану, здебільшого з польської шляхти латинствующих коментарі.

Церква св. Миколи велика, дерев'яна, в 5-ти куполах, 7-го класу; землі має указное пропорцію, побудована в 1804 році. Першу визначності в ній становить Чудотворні образ св. Миколи. Йому приписується чудесно обновилася в першій половині минулого століття, в бідній хатині, в день св. Великодня. У 1791 році, за збереженим в унітской церкви звичаєм щодо чудотворних ікон, видані від тодішнього Папи Римського Пія VI на пергаменті дві латинські індульгенції від 13-го і 15-го травня, з яких в першій полягає Благодатне дозвіл притекающим до образу прочан від гріхів в цьому житті, а другий — очищення від гріхів в майбутньому столітті. Обидві індульгенції, засвідчені підписами унітского митрополита Феодосія Ростоцького, зберігаються в церкві, як історична рідкість. Існуюча в минулому столітті Хрещатицька церква була побудована 1750 року.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав повернення селу історичної назви Хрещатий Яр. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.

Відомі люди

• Архієпископ Питирим (1944 —) — (в миру Микола Петрович Старинський) архієпископ Миколаївський та Вознесенський. Нагорожен Орденом «За заслуги» II ступню (Україна, 20 вересня 2012 рік)) — за вагомий особистий внесок в соціально-економічне, культурно-освітній розвиток Миколаївської області, високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя утворення області. та 'Орденом преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеню (2004 рік).

Література

• О. Стародуб, Є. Чернецький. Лаврентій Похилевич та його «Сказания…» // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. ВРУ
2. . Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
4. . Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 27 вересня 2017.
5. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2007. Процитовано 27 вересня 2017.
6. . Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2017.

Посилання