Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черво́ний хутір (Кра́сний хутір) — історична місцевість, поселення у Дарницькому районі міста Києва. Розташоване між Харківським шосе, вулицями Володимира Рибака, Боровою, Ялинковою і лісом.
| Червоний хутір Київ | ||||
| Карта масиву | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°24′31″ пн. ш. 30°40′36″ сх. д. / 50.40861° пн. ш. 30.67667° сх. д.Координати: 50°24′31″ пн. ш. 30°40′36″ сх. д. / 50.40861° пн. ш. 30.67667° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Дарницький | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Головні вулиці | вул. Володимира Рибака, вул. Борова, вул. Ялинкова | |||
| Парки | Парк партизанської слави | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |  «Бориспільська» | |||
| Карта | ||||
  Червоний хутір Червоний хутір (Київ) | ||||
Археологія
Територія Червоного хутора вже була заселена з часів Трипільської культури (кінець 3 — початок 2 тис. до н. е.). Згадка про поселення залишилась у вигляді могильника.
Історія
Виник в середині 19-го сторіччя під назвою Червоний Млинок, сучасна назва від казарм військової частини, збудованої з червоної цегли (цих казарм вже не існує). Далі поселення розвивалося як виселок із села Осокорки та не значилося як офіційне поселення. На початку 1930-х років було засновано колгосп, що був підпорядкований сільраді с. Осокорки та знаходився в районі сучасної Харківської площі, приблизно на місці інституту МВС. Ліквідований в 1931 році, майже через рік після відкриття. У 1931—1936 роках був у складі Осокорківської, від 1936 року — Позняківської сільрад.
Початок інтенсивної забудови Червоного хутора припадає на 1930-ті роки: в 1933 році у поселенні зафіксовано 11 вулиць і провулків, а наприкінці 1930-х років склалася сучасна мережа шляхів — 24 вулиці й провулки (включно з кінцевою частиною Харківського шосе), майже всі вони у 1953—1955 роках здобули сучасні назви.
Населений пункт постраждав від геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932–1933 роках. За даними історика Сергія Вакулишина, кількість убитих голодом мешканців Червоного хутора коливається від 40 до 50% осіб.
До 2 Світової війни війни в селище відкрито дитячий садок, який з початку 1944 року був переобладнаний під лікарню, розбомблену в ніч з 6 на 7 січня того ж року. Після цього медичний заклад переїхав до Соцміста. 1951 року селище мало 365 будинків.
В 1956 р. відкривається школа № 113 і на Червоному хуторі до кінця 1950-х не будувалось нічого окрім житла. Нині це одне з небагатьох селищ Лівобережжя, яке зберегло приватну забудову в майже повному обсязі. При цьому індивідуальні будинки масово оновлюються, на місці старих хат зводять котеджі, збереглось декілька довоєнних садиб.
Сучасна характеристика
Майже вся забудова — малоповерхова, приватна, частково — промислові підприємства.
Іменем колишнього селища, а тепер району Києва, названа станція метро «Червоний хутір», яка розташована на схід від нього.
Посилання
- Вакулишин Сергій. Голодова катастрофа в Києві. — К., , 2005. — С. 28
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
- Степанець К., Михайлик О., Широчин С. Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Chervonij hutir stanciya metro ta Limanka Chervonij hutir Chervo nij hutir Kra snij hutir istorichna miscevist poselennya u Darnickomu rajoni mista Kiyeva Roztashovane mizh Harkivskim shose vulicyami Volodimira Ribaka Borovoyu Yalinkovoyu i lisom Chervonij hutir KiyivKarta masivuZagalna informaciya50 24 31 pn sh 30 40 36 sh d 50 40861 pn sh 30 67667 sh d 50 40861 30 67667 Koordinati 50 24 31 pn sh 30 40 36 sh d 50 40861 pn sh 30 67667 sh d 50 40861 30 67667Krayina UkrayinaRajon DarnickijAdminodinicya KiyivGolovni vulici vul Volodimira Ribaka vul Borova vul YalinkovaParki Park partizanskoyi slaviTransportMetropoliten Borispilska KartaChervonij hutirChervonij hutir Kiyiv ArheologiyaTeritoriya Chervonogo hutora vzhe bula zaselena z chasiv Tripilskoyi kulturi kinec 3 pochatok 2 tis do n e Zgadka pro poselennya zalishilas u viglyadi mogilnika IstoriyaVinik v seredini 19 go storichchya pid nazvoyu Chervonij Mlinok suchasna nazva vid kazarm vijskovoyi chastini zbudovanoyi z chervonoyi cegli cih kazarm vzhe ne isnuye Dali poselennya rozvivalosya yak viselok iz sela Osokorki ta ne znachilosya yak oficijne poselennya Na pochatku 1930 h rokiv bulo zasnovano kolgosp sho buv pidporyadkovanij silradi s Osokorki ta znahodivsya v rajoni suchasnoyi Harkivskoyi ploshi priblizno na misci institutu MVS Likvidovanij v 1931 roci majzhe cherez rik pislya vidkrittya U 1931 1936 rokah buv u skladi Osokorkivskoyi vid 1936 roku Poznyakivskoyi silrad Pochatok intensivnoyi zabudovi Chervonogo hutora pripadaye na 1930 ti roki v 1933 roci u poselenni zafiksovano 11 vulic i provulkiv a naprikinci 1930 h rokiv sklalasya suchasna merezha shlyahiv 24 vulici j provulki vklyuchno z kincevoyu chastinoyu Harkivskogo shose majzhe vsi voni u 1953 1955 rokah zdobuli suchasni nazvi Naselenij punkt postrazhdav vid genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SRSR u 1932 1933 rokah Za danimi istorika Sergiya Vakulishina kilkist ubitih golodom meshkanciv Chervonogo hutora kolivayetsya vid 40 do 50 osib Do 2 Svitovoyi vijni vijni v selishe vidkrito dityachij sadok yakij z pochatku 1944 roku buv pereobladnanij pid likarnyu rozbomblenu v nich z 6 na 7 sichnya togo zh roku Pislya cogo medichnij zaklad pereyihav do Socmista 1951 roku selishe malo 365 budinkiv V 1956 r vidkrivayetsya shkola 113 i na Chervonomu hutori do kincya 1950 h ne buduvalos nichogo okrim zhitla Nini ce odne z nebagatoh selish Livoberezhzhya yake zbereglo privatnu zabudovu v majzhe povnomu obsyazi Pri comu individualni budinki masovo onovlyuyutsya na misci starih hat zvodyat kotedzhi zbereglos dekilka dovoyennih sadib Suchasna harakteristikaMajzhe vsya zabudova malopoverhova privatna chastkovo promislovi pidpriyemstva Imenem kolishnogo selisha a teper rajonu Kiyeva nazvana stanciya metro Chervonij hutir yaka roztashovana na shid vid nogo PosilannyaVakulishin Sergij Golodova katastrofa v Kiyevi K 2005 S 28DzherelaVeb enciklopediya Kiyeva Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 760 s il ros Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Stepanec K Mihajlik O Shirochin S Nevidome Livoberezhzhya z kincya XIX do seredini XX st K b v 2017 232 s Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi