Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Червона Слобода — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Відстань до центру громади — 16 км, до обласного центру — 50 км. Найближча залізнична станція Бородянка за 50 км. Площа населеного пункту — 162,7 га. Чисельність населення — 422 осіб. Кількість дворів — 284.
| село Червона Слобода | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бучанський район | ||||
| Громада | Макарівська селищна громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1739 | ||||
| Колишня назва | Красна Слобода | ||||
| Населення | 422 | ||||
| Площа | 0,162 км² | ||||
| Густота населення | 2907,41 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08042 | ||||
| Телефонний код | +380 4578 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°23′21″ пн. ш. 29°40′38″ сх. д. / 50.38917° пн. ш. 29.67722° сх. д.Координати: 50°23′21″ пн. ш. 29°40′38″ сх. д. / 50.38917° пн. ш. 29.67722° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 156 м | ||||
| Водойми | Эмба | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08042, Київська обл., Бучанський р-н, с.Червона Слобода | ||||
| Карта | |||||
  Червона Слобода | |||||
 Червона Слобода | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Історія
До 1739 року Червону Слободу заснували російські старообрядці Пилипівці, які масово втікали на територію Речі Посполитої після церковної реформи московського патріарха Никона.
З давніх часів село називалася Красна Слобода, що означало «красна» — красива; «слобода» — поселення навколо чогось (у цьому випадку гуральні). Але в радянські часи назву змінено на Червону Слободу. В середині XIX ст. у Червоній Слободі проживало 287 мешканців, із них 86 — ревізькі селяни. Належало село на той час юрівській маєтності поміщика Степана Трохимовича Єремєєва, який у 1858 р. купив його у Сабанського за 18000 рублів, а через декілька років продав секретарю Київської консисторії Хижнякову. Після смерті останнього Червона Слобода перейшла у спадщину до сина чернігівського міського голови — Василя Михайловича Хижнякова.
Дослідник Київщини XIX століття Лаврентій Іванович Похилевич пише про село так:
Червона Слобода — селище, що розташоване на правій стороні річки Здвиж, там де проходить кордон між повітами: Київським і Радомишльським, навпроти міста Рожів та за 3 версти [3.2 км] від селища Карашин. Жителів проживає 287 [дані на 1887р]. Це село із землею власника у кількості 419 десятин орної та 50 десятин лісових угідь продали в 1858 р. Сабанські Єремеєву за 18 000 руб.; а він через кілька років продав село секретареві Київської Консисторії Хижнякову, по смерті якого маєток успадкував його син, нині Чернігівський міський голова Василь Михайлович Хижняков.
Історія села Червона Слобода тісно пов'язана з історією місцевого підприємства — спиртозаводу. Ґуральня розмішувалася в різних місцях на березі р. Здвиж.
У 1881 р. в с. Красна Слобода поміщик Шабловський орендував ґуральню у місцевого пана Хижнякова. Відтоді йде літочислення сучасного підприємства — Червонослобідського спиртозаводу. На той час спиртозавод працював на місцевому паливі, тобто на дровах, торфі та бурому вугіллі, сировиною слугувало навіть зерно і картопля. Енергія подавалася паровою машиною, бродильні чани були дерев'яними. Підприємство виготовляло спирт-сирець міцністю 95 % і працювало в одну зміну.
Під час Визвольних змагань в селі встановлено радянську окупацію (1918 р.), яка відразу не діяла. Поміщик, якого тоді схопили селяни, звернувся до них з єдиним проханням. Він сказав: «Забирайте все, знищіть мене, але не руйнуйте завод — він вам знадобиться». У 1920 р. створено ревком і комнезам. Головою ревкому призначено І. Ярошенка, секретарем — М. Леоненко, членами його були С. Діденко, О. Зубара, Д. Саченко.
У середині 20-х років утворено комуну, що проіснувала рік. Через деякий час у селі створено ТСОЗ, потім колгосп ім. Сталіна, до якого входило 168 господарств. Головою колгоспу був Нагорний. Відомо, що на 30 жовтня 1932 р. Червона Слобода план хлібоздачі виконала лише на 14 %. Жертв голодомору 1932—1933 рр. в селі була невелика чисельність. За розпорядженням голови сільради Плиса жителі села мали можливість брати брагу, селянам з інших сіл не давали. Процідивши її вдома, зерна підсушували, варили супи та каші. За переказами селян померло декілька сімей, близько 11 осіб.
З 1926 р. завод постійно реконструйовувався, але працював з тією самою сировиною. З 1933 р. підприємство почало називатися «Артіль вирібспирт».
З 1930-х рр. в селі діяла неповна середня школа.
Після звільнення села від гітлерівців розпочалася відбудова села і колгоспу. Головою місцевого господарства «2-га п'ятирічка» став Гордон. У 1956 р. на цвинтарі збудовано пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам.
З 1980 р. село і спиртозавод із когорти неперспективних поступово оновлюється і розбудовується. Підприємство очолював В. Я. Артюхов, який впровадив нові методи управління, реконструював та модернізував підприємство. Супутньою продукцією при виробництві спирту була барда — висококалорійна їжа для тварин і зріджений вуглекислий газ. На підприємстві використовувалася сучасна автоматизація та комп'ютеризація технологічних процесів.
З 1980 р. змінилося життя всього с. Червона Слобода. Почали функціонувати всі необхідні для повсякдення об'єкти. У 1987 р. відкрито довгоочікуваний клуб на 120 місць, де розміщено й бібліотеку. А також повноцінно почав працювати дитячий садок.
Сучасний розвиток
У 1993 р. утворено сільську раду. Сьогодні посаду сільського голови обіймає Валентина Панова. Гостинно відкрили двері для відвідувачів відділення зв'язку та філія ощадного банку. Потурбувались і про здоров'я селян, відкривши медамбулаторію. Але найбільше раділи люди, коли в 1992 р. відкрила двері школа. На сьогодні в ній навчається 220 учнів. Нині Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яку очолює відмінник освіти України М. М. Шульга, атестована як заклад вищого рівня освітньої діяльності.
У 2002 р. місцевий клуб реорганізовано у Будинок культури, де працюють різні гуртки художньої самодіяльності, зокрема і для дітей. Особливою гордістю села є фольклорний ансамбль «Оріяни», який восени 2007 р. святкував своє 15-річчя. Учасники ансамблю відомі не тільки у своєму селі, а й за його межами. Відомою в районі є також футбольна команда «Спиртовик».
За останні два десятиріччя в селі побудовано два чотириповерхові будинки по 12 квартир, чотири двоповерхові будинки, чотири одноповерхові двоквартирні, вісім одноквартирних.
На сьогодні Червонослобідський спиртовий завод — сучасне підприємство з високою культурою виробництва. Продукція ДП «Червонослобідський спиртозавод» відзначена низкою дипломів. За значні успіхи ДП «Червонослобідський спиртовий завод» нагороджений дипломом Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» як «Найкраще підприємство галузі». Досягнення високих результатів злагоджена і скоординована робота підприємства здійснюється завдяки вмілому керуванню директора спиртозаводу В. Я. Артюхова.
1 листопада 1999 р. на базі спиртозаводу засновано ТОВ «Слобода Ко», яке невдовзі стало одним із провідних підприємств харчової промисловості. Підприємство займалося виробництвом лікеро-горілчаної продукції під торговельною маркою «Алко». У 2002 р. розпочалося виробництво безалкогольних напоїв під торговельною маркою «Добрава» та «Слобідська». Напої «Добрава» виробляються на базі питної води «Слобідська», яка проходить п'ятиступеневу систему очищення. Сьогодні «Слобода Ко» — сучасне високорозвинуте і багатопрофільне підприємство, яке налічує 120 працівників. На базі підприємства створено торговельний центр «Слобода».
Відомі люди
Артюхов Володимир Якович — заслужений працівник харчової промисловості України, його ім'я занесено до інформаційно-іміджевого альманаху «Золота книга Української еліти».
Субота Тетяна Порфирівна — заслужений працівник харчової промисловості України, голова профкому спиртозаводу.
В'южанін Микола Олексійович — нагороджений двома орденами Великої Вітчизняної війни, орденом Червоної Зірки, двома медалями «За відвагу».
Дідченко Євгеній Севастянович — нагороджений трьома орденами Великої Вітчизняної війни, орденом Червоної Зірки, медаллю «За відвагу».
Див. також
Примітки
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.
- Букет Є. В. Історія українського села Грузьке. — К.: Логос, 2001. — с. 12.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Червона Слобода (Бучанський район) |
- Л. І. Похилевич «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії» 1864.
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006.
- Інформація про Червону Слободу [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] на
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.PDF [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervona Sloboda Chervona Sloboda selo Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Vidstan do centru gromadi 16 km do oblasnogo centru 50 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Borodyanka za 50 km Plosha naselenogo punktu 162 7 ga Chiselnist naselennya 422 osib Kilkist dvoriv 284 selo Chervona SlobodaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Buchanskij rajonGromada Makarivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1739Kolishnya nazva Krasna SlobodaNaselennya 422Plosha 0 162 km Gustota naselennya 2907 41 osib km Poshtovij indeks 08042Telefonnij kod 380 4578Geografichni daniGeografichni koordinati 50 23 21 pn sh 29 40 38 sh d 50 38917 pn sh 29 67722 sh d 50 38917 29 67722 Koordinati 50 23 21 pn sh 29 40 38 sh d 50 38917 pn sh 29 67722 sh d 50 38917 29 67722Serednya visota nad rivnem morya 156 mVodojmi EmbaMisceva vladaAdresa radi 08042 Kiyivska obl Buchanskij r n s Chervona SlobodaKartaChervona SlobodaChervona SlobodaMapa Chervona Sloboda u VikishovishiIstoriyaDo 1739 roku Chervonu Slobodu zasnuvali rosijski staroobryadci Pilipivci yaki masovo vtikali na teritoriyu Rechi Pospolitoyi pislya cerkovnoyi reformi moskovskogo patriarha Nikona Z davnih chasiv selo nazivalasya Krasna Sloboda sho oznachalo krasna krasiva sloboda poselennya navkolo chogos u comu vipadku guralni Ale v radyanski chasi nazvu zmineno na Chervonu Slobodu V seredini XIX st u Chervonij Slobodi prozhivalo 287 meshkanciv iz nih 86 revizki selyani Nalezhalo selo na toj chas yurivskij mayetnosti pomishika Stepana Trohimovicha Yeremyeyeva yakij u 1858 r kupiv jogo u Sabanskogo za 18000 rubliv a cherez dekilka rokiv prodav sekretaryu Kiyivskoyi konsistoriyi Hizhnyakovu Pislya smerti ostannogo Chervona Sloboda perejshla u spadshinu do sina chernigivskogo miskogo golovi Vasilya Mihajlovicha Hizhnyakova Doslidnik Kiyivshini XIX stolittya Lavrentij Ivanovich Pohilevich pishe pro selo tak Chervona Sloboda selishe sho roztashovane na pravij storoni richki Zdvizh tam de prohodit kordon mizh povitami Kiyivskim i Radomishlskim navproti mista Rozhiv ta za 3 versti 3 2 km vid selisha Karashin Zhiteliv prozhivaye 287 dani na 1887r Ce selo iz zemleyu vlasnika u kilkosti 419 desyatin ornoyi ta 50 desyatin lisovih ugid prodali v 1858 r Sabanski Yeremeyevu za 18 000 rub a vin cherez kilka rokiv prodav selo sekretarevi Kiyivskoyi Konsistoriyi Hizhnyakovu po smerti yakogo mayetok uspadkuvav jogo sin nini Chernigivskij miskij golova Vasil Mihajlovich Hizhnyakov Istoriya sela Chervona Sloboda tisno pov yazana z istoriyeyu miscevogo pidpriyemstva spirtozavodu Guralnya rozmishuvalasya v riznih miscyah na berezi r Zdvizh U 1881 r v s Krasna Sloboda pomishik Shablovskij orenduvav guralnyu u miscevogo pana Hizhnyakova Vidtodi jde litochislennya suchasnogo pidpriyemstva Chervonoslobidskogo spirtozavodu Na toj chas spirtozavod pracyuvav na miscevomu palivi tobto na drovah torfi ta buromu vugilli sirovinoyu sluguvalo navit zerno i kartoplya Energiya podavalasya parovoyu mashinoyu brodilni chani buli derev yanimi Pidpriyemstvo vigotovlyalo spirt sirec micnistyu 95 i pracyuvalo v odnu zminu Pid chas Vizvolnih zmagan v seli vstanovleno radyansku okupaciyu 1918 r yaka vidrazu ne diyala Pomishik yakogo todi shopili selyani zvernuvsya do nih z yedinim prohannyam Vin skazav Zabirajte vse znishit mene ale ne rujnujte zavod vin vam znadobitsya U 1920 r stvoreno revkom i komnezam Golovoyu revkomu priznacheno I Yaroshenka sekretarem M Leonenko chlenami jogo buli S Didenko O Zubara D Sachenko U seredini 20 h rokiv utvoreno komunu sho proisnuvala rik Cherez deyakij chas u seli stvoreno TSOZ potim kolgosp im Stalina do yakogo vhodilo 168 gospodarstv Golovoyu kolgospu buv Nagornij Vidomo sho na 30 zhovtnya 1932 r Chervona Sloboda plan hlibozdachi vikonala lishe na 14 Zhertv golodomoru 1932 1933 rr v seli bula nevelika chiselnist Za rozporyadzhennyam golovi silradi Plisa zhiteli sela mali mozhlivist brati bragu selyanam z inshih sil ne davali Procidivshi yiyi vdoma zerna pidsushuvali varili supi ta kashi Za perekazami selyan pomerlo dekilka simej blizko 11 osib Z 1926 r zavod postijno rekonstrujovuvavsya ale pracyuvav z tiyeyu samoyu sirovinoyu Z 1933 r pidpriyemstvo pochalo nazivatisya Artil viribspirt Z 1930 h rr v seli diyala nepovna serednya shkola Pislya zvilnennya sela vid gitlerivciv rozpochalasya vidbudova sela i kolgospu Golovoyu miscevogo gospodarstva 2 ga p yatirichka stav Gordon U 1956 r na cvintari zbudovano pam yatnik zagiblim voyinam odnoselchanam Z 1980 r selo i spirtozavod iz kogorti neperspektivnih postupovo onovlyuyetsya i rozbudovuyetsya Pidpriyemstvo ocholyuvav V Ya Artyuhov yakij vprovadiv novi metodi upravlinnya rekonstruyuvav ta modernizuvav pidpriyemstvo Suputnoyu produkciyeyu pri virobnictvi spirtu bula barda visokokalorijna yizha dlya tvarin i zridzhenij vuglekislij gaz Na pidpriyemstvi vikoristovuvalasya suchasna avtomatizaciya ta komp yuterizaciya tehnologichnih procesiv Z 1980 r zminilosya zhittya vsogo s Chervona Sloboda Pochali funkcionuvati vsi neobhidni dlya povsyakdennya ob yekti U 1987 r vidkrito dovgoochikuvanij klub na 120 misc de rozmisheno j biblioteku A takozh povnocinno pochav pracyuvati dityachij sadok Suchasnij rozvitokU 1993 r utvoreno silsku radu Sogodni posadu silskogo golovi obijmaye Valentina Panova Gostinno vidkrili dveri dlya vidviduvachiv viddilennya zv yazku ta filiya oshadnogo banku Poturbuvalis i pro zdorov ya selyan vidkrivshi medambulatoriyu Ale najbilshe radili lyudi koli v 1992 r vidkrila dveri shkola Na sogodni v nij navchayetsya 220 uchniv Nini Chervonoslobidska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv yaku ocholyuye vidminnik osviti Ukrayini M M Shulga atestovana yak zaklad vishogo rivnya osvitnoyi diyalnosti U 2002 r miscevij klub reorganizovano u Budinok kulturi de pracyuyut rizni gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti zokrema i dlya ditej Osoblivoyu gordistyu sela ye folklornij ansambl Oriyani yakij voseni 2007 r svyatkuvav svoye 15 richchya Uchasniki ansamblyu vidomi ne tilki u svoyemu seli a j za jogo mezhami Vidomoyu v rajoni ye takozh futbolna komanda Spirtovik Za ostanni dva desyatirichchya v seli pobudovano dva chotiripoverhovi budinki po 12 kvartir chotiri dvopoverhovi budinki chotiri odnopoverhovi dvokvartirni visim odnokvartirnih Na sogodni Chervonoslobidskij spirtovij zavod suchasne pidpriyemstvo z visokoyu kulturoyu virobnictva Produkciya DP Chervonoslobidskij spirtozavod vidznachena nizkoyu diplomiv Za znachni uspihi DP Chervonoslobidskij spirtovij zavod nagorodzhenij diplomom Derzhavnogo koncernu spirtovoyi ta likero gorilchanoyi promislovosti Ukrspirt yak Najkrashe pidpriyemstvo galuzi Dosyagnennya visokih rezultativ zlagodzhena i skoordinovana robota pidpriyemstva zdijsnyuyetsya zavdyaki vmilomu keruvannyu direktora spirtozavodu V Ya Artyuhova 1 listopada 1999 r na bazi spirtozavodu zasnovano TOV Sloboda Ko yake nevdovzi stalo odnim iz providnih pidpriyemstv harchovoyi promislovosti Pidpriyemstvo zajmalosya virobnictvom likero gorilchanoyi produkciyi pid torgovelnoyu markoyu Alko U 2002 r rozpochalosya virobnictvo bezalkogolnih napoyiv pid torgovelnoyu markoyu Dobrava ta Slobidska Napoyi Dobrava viroblyayutsya na bazi pitnoyi vodi Slobidska yaka prohodit p yatistupenevu sistemu ochishennya Sogodni Sloboda Ko suchasne visokorozvinute i bagatoprofilne pidpriyemstvo yake nalichuye 120 pracivnikiv Na bazi pidpriyemstva stvoreno torgovelnij centr Sloboda Vidomi lyudiArtyuhov Volodimir Yakovich zasluzhenij pracivnik harchovoyi promislovosti Ukrayini jogo im ya zaneseno do informacijno imidzhevogo almanahu Zolota kniga Ukrayinskoyi eliti Subota Tetyana Porfirivna zasluzhenij pracivnik harchovoyi promislovosti Ukrayini golova profkomu spirtozavodu V yuzhanin Mikola Oleksijovich nagorodzhenij dvoma ordenami Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ordenom Chervonoyi Zirki dvoma medalyami Za vidvagu Didchenko Yevgenij Sevastyanovich nagorodzhenij troma ordenami Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ordenom Chervonoyi Zirki medallyu Za vidvagu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiBuket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 24 lyutogo 8 10708 S 6 Buket Ye V Istoriya ukrayinskogo sela Gruzke K Logos 2001 s 12 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chervona Sloboda Buchanskij rajon L I Pohilevich Perekazi pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi statistichni istorichni ta cerkovni notatki pro vsi hutori sela gorodki ta mista sho znahodyatsya v mezhah guberniyi 1864 Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 Informaciya pro Chervonu Slobodu 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine na Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 24 lyutogo 8 10708 S 6 PDF 6 bereznya 2016 u Wayback Machine