Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чень Менцзя (1911—1966), псевдонім Чень Маньцзай 陳漫哉 — видатний китайський історик, палеограф, поет. Закінчив життя самогубством через переслідування на початку «Культурної революції».
| Чень Менцзя | |
|---|---|
| 陳夢家 | |
 | |
| Народився | 20 квітня 1911 Нанкін, Цзянсу |
| Помер | 3 вересня 1966 (55 років) Пекін ·повішення |
| Країна | КНР |
| Національність | Хань |
| Діяльність | антрополог, поет, археолог |
| Alma mater | Нанкінський університет d Чиказький університет Яньцзинський університет |
| Галузь | археологія, історія |
| Заклад | Університет Цінхуа |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | 趙蘿蕤 (1912–1998) |
 Чень Менцзя у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Нанкіні, 23-го дня 3-го місяця у третій рік ери Сюаньтун (останній рік існування династії Цін). Батько-християнин, Чень Цзіньюн 陈金镛 (1869—1938), працював редактором у методистськім видавництві в Шанхаї, куди вся родина переїхала, коли хлопцеві було вісім років. У родині було п'ятеро хлопців та стільки ж дівчат.
Менцзя навчався у початковій школі Св. Павла у Шанхаї. Весною 1920 року разом із старшою сестрою повернувся до Нанкіну, де закінчив середню школу та влітку 1927 поступив на юридичний факультет Центрального Республіканського Університету 國立中央大學.
Навесні 1928, під час подорожі до Ціндао, познайомився із 聞一多 (1899—1946). Разом з ним став членом поетичного товариства («Молодик», Crescent Moon Society) 新月社, яке існувало до смерті його засновника, славнозвісного поета на ім'я 徐志摩 (1897—1931). У цей час, із допомогою вчителів та друзів, Чень надрукував свої перші вірши, які разом із творчістю інших поетів «Сіньюе» стали частиною .
Починаючи з січня 1932, під час нападу сил Японської імперії на Шанхай (т.з. Інцидент 28 січня 一·二八事變, див. також Мукденський інцидент, який передував цим подіям), Чень активно виступав із антияпонською пропагандою. У березні того ж року прийняв запрошення Веня Їдо на посаду помічника професора у Республіканському університеті Ціндао, де розпочав вивчання написів цзяґувень. До 1936 року Чень навчався у декількох закладах, змінюючи їх черерз нестабільну політичну ситуацію та воєнну загрозу. Його вчителем став видатний палеограф 容庚 (1894—1983). Того ж самого року Чень одружився з Чжао Ложуй 趙蘿蕤 (Zhào Luóruí, 1912—1998), поеткою та перекладачкою.
Із початком Другої японсько-китайської війни у 1937 республіканський уряд був релокований до Чанша. Разом з ним там тимчасово розташувався Республіканський Університет, до якого Чень був прийнятий на професорську кафедру.
У 1944 році Чень із жінкою отримали стипендію фонда Рокфеллерів на навчання в Університеті Чикаго. Влітку 1947 року він подорожував Америкою та Європою, збираючи матеріали про китайські бронзові артефакти у закордонних колекціях, а восени вже був призначений професором Університету Цінхуа.
Після заснування КНР (1949) вчений працював в редактурі головних видань по археології (Каоґу сюебао 《考古學報》, Каоґу тунсюнь《考古通訊》) та жив у добробуті. У 1956 році, на гроши від публікації енциклопедічної монографії по написам дин. Шан (《殷虛卜辞综述》) він купив будинок у пекінському хутуні, товаришував із новим сусідом, відомим колекціонером, поетом та науковцем на ім'я Ван Шисян 王世襄 (1914—2009).
У 1957 Чень надрукував статті із власними поглядами на проєкт реформи китайського письма, який активно обговорювався з 1950 року. Чень виступив проти спрощення ієрогліфів та вжитку латінізованої транскрипції (піньїнь). Реформа, спрямована на популяризацію освіти, мала підтримку від правлячої комуністичної партії. Під час «кампанії проти правих радикалів» (1957) Чень отримав звинувачення. Видавництво журналу «Каоґу сюебао» було припинено, але завдяки підтримці провідного археолога 夏鼐 (1910—1985) наукова діяльність Ченя деякий час продовжувалася: напочатку 60-х років він працював над написами дин. Хань. У 1962 році його працю по опису давньокитайських артефактів із закордонних колекцій було надруковано без вказівки на авторство, із назвою «Бронзові вироби нашої країни часів Шан та Чжоу, що були награбовані американськими імперіалістами».
Із початком Культурної революції Чень зазнав знущань. Після невдалої спроби самогубства снотворним (24 серпня 1966), він повісився.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chen Chen Menczya 1911 1966 psevdonim Chen Manczaj 陳漫哉 vidatnij kitajskij istorik paleograf poet Zakinchiv zhittya samogubstvom cherez peresliduvannya na pochatku Kulturnoyi revolyuciyi Chen Menczya陳夢家Chen Mengjia Chen MengjiaNarodivsya20 kvitnya 1911 1911 04 20 Nankin CzyansuPomer3 veresnya 1966 1966 09 03 55 rokiv Pekin povishennyaKrayinaKNRNacionalnistHanDiyalnistantropolog poet arheologAlma materNankinskij universitet d Chikazkij universitet Yanczinskij universitetGaluzarheologiya istoriyaZakladUniversitet CinhuaBrati sestridU shlyubi z趙蘿蕤 1912 1998 Chen Menczya u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Nankini 23 go dnya 3 go misyacya u tretij rik eri Syuantun ostannij rik isnuvannya dinastiyi Cin Batko hristiyanin Chen Czinyun 陈金镛 1869 1938 pracyuvav redaktorom u metodistskim vidavnictvi v Shanhayi kudi vsya rodina pereyihala koli hlopcevi bulo visim rokiv U rodini bulo p yatero hlopciv ta stilki zh divchat Menczya navchavsya u pochatkovij shkoli Sv Pavla u Shanhayi Vesnoyu 1920 roku razom iz starshoyu sestroyu povernuvsya do Nankinu de zakinchiv serednyu shkolu ta vlitku 1927 postupiv na yuridichnij fakultet Centralnogo Respublikanskogo Universitetu 國立中央大學 Navesni 1928 pid chas podorozhi do Cindao poznajomivsya iz 聞一多 1899 1946 Razom z nim stav chlenom poetichnogo tovaristva Molodik Crescent Moon Society 新月社 yake isnuvalo do smerti jogo zasnovnika slavnozvisnogo poeta na im ya 徐志摩 1897 1931 U cej chas iz dopomogoyu vchiteliv ta druziv Chen nadrukuvav svoyi pershi virshi yaki razom iz tvorchistyu inshih poetiv Sinyue stali chastinoyu Pochinayuchi z sichnya 1932 pid chas napadu sil Yaponskoyi imperiyi na Shanhaj t z Incident 28 sichnya 一 二八事變 div takozh Mukdenskij incident yakij pereduvav cim podiyam Chen aktivno vistupav iz antiyaponskoyu propagandoyu U berezni togo zh roku prijnyav zaproshennya Venya Yido na posadu pomichnika profesora u Respublikanskomu universiteti Cindao de rozpochav vivchannya napisiv czyaguven Do 1936 roku Chen navchavsya u dekilkoh zakladah zminyuyuchi yih chererz nestabilnu politichnu situaciyu ta voyennu zagrozu Jogo vchitelem stav vidatnij paleograf 容庚 1894 1983 Togo zh samogo roku Chen odruzhivsya z Chzhao Lozhuj 趙蘿蕤 Zhao Luorui 1912 1998 poetkoyu ta perekladachkoyu Iz pochatkom Drugoyi yaponsko kitajskoyi vijni u 1937 respublikanskij uryad buv relokovanij do Chansha Razom z nim tam timchasovo roztashuvavsya Respublikanskij Universitet do yakogo Chen buv prijnyatij na profesorsku kafedru U 1944 roci Chen iz zhinkoyu otrimali stipendiyu fonda Rokfelleriv na navchannya v Universiteti Chikago Vlitku 1947 roku vin podorozhuvav Amerikoyu ta Yevropoyu zbirayuchi materiali pro kitajski bronzovi artefakti u zakordonnih kolekciyah a voseni vzhe buv priznachenij profesorom Universitetu Cinhua Pislya zasnuvannya KNR 1949 vchenij pracyuvav v redakturi golovnih vidan po arheologiyi Kaogu syuebao 考古學報 Kaogu tunsyun 考古通訊 ta zhiv u dobrobuti U 1956 roci na groshi vid publikaciyi enciklopedichnoyi monografiyi po napisam din Shan 殷虛卜辞综述 vin kupiv budinok u pekinskomu hutuni tovarishuvav iz novim susidom vidomim kolekcionerom poetom ta naukovcem na im ya Van Shisyan 王世襄 1914 2009 U 1957 Chen nadrukuvav statti iz vlasnimi poglyadami na proyekt reformi kitajskogo pisma yakij aktivno obgovoryuvavsya z 1950 roku Chen vistupiv proti sproshennya iyeroglifiv ta vzhitku latinizovanoyi transkripciyi pinyin Reforma spryamovana na populyarizaciyu osviti mala pidtrimku vid pravlyachoyi komunistichnoyi partiyi Pid chas kampaniyi proti pravih radikaliv 1957 Chen otrimav zvinuvachennya Vidavnictvo zhurnalu Kaogu syuebao bulo pripineno ale zavdyaki pidtrimci providnogo arheologa 夏鼐 1910 1985 naukova diyalnist Chenya deyakij chas prodovzhuvalasya napochatku 60 h rokiv vin pracyuvav nad napisami din Han U 1962 roci jogo pracyu po opisu davnokitajskih artefaktiv iz zakordonnih kolekcij bulo nadrukovano bez vkazivki na avtorstvo iz nazvoyu Bronzovi virobi nashoyi krayini chasiv Shan ta Chzhou sho buli nagrabovani amerikanskimi imperialistami Iz pochatkom Kulturnoyi revolyuciyi Chen zaznav znushan Pislya nevdaloyi sprobi samogubstva snotvornim 24 serpnya 1966 vin povisivsya