Чемпіонат Японії з футболу

Джей-Ліга Дивізіон 1 (яп. Jリーグ・ディビジョン1, англ. J. League Division 1) — найвищий футбольний дивізіон Джей-Ліги в Японії. Змагання започатковане 1993 року. Виступають 18 команд, проходить за системою весна-осінь.

Джей-Ліга

Засновано	1993
Регіон	Японія
Конфедерація	АФК
Кількість команд	18
Рівень в ієрархії	1
Пониження в класі	Джей-ліга 2
Внутрішній кубок	Кубок Імператора
Міжнародні турніри	Ліга чемпіонів АФК
Поточний чемпіон	Йокогама Ф. Марінос
Найбільше перемог	Касіма Антлерс (8)
ТВ-партнер	DAZN, NHK BS1
Сайт	jleague.jp
Поточний сезон

Історія

Фази J1

До професійної ліги (1992 і раніше)

До заснування J.League найвищим рівнем клубного футболу була Японська футбольна ліга (JSL), яка складалася з аматорських клубів. Попри те, що під час розквіту кінця 1960-х і початку 1970-х років (коли національна збірна Японії виграла бронзову олімпійську медаль на іграх 1968 року в Мексиці), JSL був добре відвідуваним під час розквіту кінця 1960-х і початку 1970-х років, JSL занепав у 1980-х роках, як правило, відповідно до погіршення ситуації в усьому світі. Уболівальників було небагато, майданчики не найвищої якості, а збірна Японії не стояла на рівні з азійськими силами. Щоб підняти рівень гри всередині країни, спробувати зібрати більше вболівальників і зміцнити національну збірну, Японська футбольна асоціація (JFA) вирішила сформувати професійну лігу.

Професійна асоціаційна футбольна ліга J.League була створена в 1992 році з восьми клубів з Першого дивізіону JSL, одного з Другого дивізіону та новоствореного Shimizu S-Pulse. Водночас JSL змінила назву і стала колишньою Японською футбольною лігою, напівпрофесійною лігою. Хоча J.League офіційно не стартувала до 1993 року, змагання Кубка Ямазакі Набіско було проведено між десятьма клубами в 1992 році для підготовки до першого сезону.

Перший сезон і бум J.League (1993–1995)

Джей Ліга офіційно розпочала свій перший сезон з десятьма клубами на початку 1993 року.

Після буму (1996–1999)

Попри успіх у перші три роки, на початку 1996 року відвідуваність ліги стрімко скоротилася. У 1997 році середня кількість відвідувачів становила 10 131, у порівнянні з понад 19 000 у 1994 році. Примітно, що Арсен Венгер керував Nagoya Grampus Eight протягом цього періоду.

Чемпіони

Сезон із двох етапів (1993–2004)

Жирним позначені чемпіони; † Один етап; ‡ Один клуб виграв обидва етапи

Рік	Перший етап	Другий етап
1993	Касіма Антлерс	Верді Кавасакі
1994	Санфрече Хіросіма	Верді Кавасакі
1995	Йокогама Марінос	Верді Кавасакі
1996 †	Касіма Антлерс
1997	Касіма Антлерс	Джубіло Івата
1998	Джубіло Івата	Касіма Антлерс
1999	Джубіло Івата	Сімідзу С-Палс
2000	Йокогама Ф. Марінос	Касіма Антлерс
2001	Джубіло Івата	Касіма Антлерс
2002 ‡	Джубіло Івата
2003 ‡	Йокогама Ф. Марінос
2004	Йокогама Ф. Марінос	Урава Ред Даймондс

Сезон з однієї частини (2005–2014)

Рік	Чемпіон	Віце-чемпіон
2005	Гамба Осака	Урава Ред Даймондс
2006	Урава Ред Даймондс	Кавасакі Фронтале
2007	Касіма Антлерс	Урава Ред Даймондс
2008	Касіма Антлерс	Кавасакі Фронтале
2009	Касіма Антлерс	Кавасакі Фронтале
2010	Нагоя Грампус	Гамба Осака
2011	Касіва Рейсол	Нагоя Грампус
2012	Санфрече Хіросіма	Вегалта Сендай
2013	Санфрече Хіросіма	Йокогама Ф. Марінос
2014	Гамба Осака	Урава Ред Даймондс

Сезон з фіналом (2015–2016)

Рік	Переможець фінального етапу	Віце-чемпіон
2015	Санфрече Хіросіма	Гамба Осака
2016	Касіма Антлерс	Урава Ред Даймондс

Сезон з однієї частини (2017–)

Рік	Переможець фінального етапу	Віце-чемпіон
2017	Кавасакі Фронтале	Касіма Антлерс
2018	Кавасакі Фронтале	Санфрече Хіросіма
2019	Йокогама Ф. Марінос	Токіо
	Кавасакі Фронтале	Ґамба Осака
	Кавасакі Фронтале	Йокогама Ф. Марінос
2022	Йокогама Ф. Марінос	Кавасакі Фронтале

Найуспішніші клуби

Клуб	Чемпіон	Віце-чемпіон	Переможні сезони	Віце-чемпіонські роки
Касіма Антлерс	8	3	1996, 1998, 2000, 2001, 2007, 2008, 2009, 2016	1993, 1997, 2017
Йокогама Ф. Марінос	5	4	1995, 2003, 2004, 2019, 2022	2000, 2002, 2013, 2021
Кавасакі Фронтале	4	4	2017, 2018, 2020, 2021	2006, 2008, 2009, 2022
Джубіло Івата	3	3	1997, 1999, 2002	1998, 2001, 2003
Санфрече Хіросіма	3	2	2012, 2013, 2015	1994, 2018
Гамба Осака	2	3	2005, 2014	2010, 2015, 2020
Токіо Верді	2	1	1993, 1994	1995
Урава Ред Даймондс	1	5	2006	2004, 2005, 2007, 2014, 2016
Нагоя Грампус	1	2	2010	1996, 2011
Касіва Рейсол	1	0	2011
Сімідзу С-Палс	0	1		1999
Вегалта Сендай	0	1		2012
Токіо	0	1		2019

Примітки

1. Martinez, Michael E. (1 серпня 2013). The Sine Qua Non of Success. Future Bright. Oxford University Press. с. 1—20.
2. Page, Jason S. (4 червня 2013). . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2022.
3. When Saturday comes: the boundaries of football rudeness. Rude Britannia. Routledge. 15 квітня 2013. с. 118—129. ISBN .

Посилання

• Офіційний сайт Джей-Ліги [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] (яп.) (англ.)