Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чемпіон Джек Дюпрі англ Champion Jack Dupree справжнє ім я Ві льям То мас Дюпрі англ William Thomas Dupree 4 липня 1910

Чемпіон Джек Дюпрі

Чемпіон Джек Дюпрі

Чемпіон Джек Дюпрі́́ (англ. Champion Jack Dupree), справжнє ім'я Ві́льям То́мас Дюпрі́ (англ. William Thomas Dupree; 4 липня 1910, Новий Орлеан — 21 січня 1992, Ганновер) — американський блюзовий піаніст і співак.

Чемпіон Джек Дюпрі
англ. Champion Jack Dupree
image
Дюпрі під час виступу в клубі «Henry's Blueshouse» в Бірмінгемі, Англія. Кінець 1960-х років
Дюпрі під час виступу в клубі «Henry's Blueshouse» в Бірмінгемі, Англія. Кінець 1960-х років
Основна інформація
Повне ім'я Вільям Томас Дюпрі
Дата народження 4 липня 1910(1910-07-04)
Місце народження Новий Орлеан, США
Дата смерті 21 січня 1992(1992-01-21) (81 рік)
Місце смерті Ганновер, Німеччина
Причина смерті злоякісна пухлина
Громадянство США
Професія музикант
Інструменти фортепіано, вокал
Жанри блюз, ритм-енд-блюз
Співпраця ,
Лейбл Atlantic, Blue Horizon, Decca, Folkways, OKeh, Storyville
Нагороди • Annual Blues Awards в категорії «Найкращий виконавець традиційного блюзу» (1991)
• Член Зали слави блюзу (1993)
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дюпрі.

Біографія

Вільям Томас Дюпрі народився 4 липня 1910 в Новому Орлеані, штат Луїзіана. Його батько був французом, а мати походила з індіанського племені черокі. Коли він був дитиною, батьки загинули у пожежі, яку, ймовірно, влаштовували члени організації Ку-клукс-клан. Хлопчика відправили у притулок для сиріт. Відвідував виправний табір-інтернат «Вейф'с Гоум» для кольорових підлітків (Луї Армстронг також відвідував цей заклад). У віці 14 років з інтернату Джека забрала Олівія Гордон, у якої вже було сім власних дітей. Джек виступав на вулицях Нового Орлеана і жебракував, поки не отримав роботу , танцюриста і конферансьє в знаменитих закладах Французького кварталу. Він познайомився з Віллі Голлом (на прізвисько Драйв-ем-Даун), який грав на піаніно у різних клубах в стилі баррелхаус. Саме він почав давати Джеку уроки грі на піаніно. Коли Голл помер у 1930 році, Дюпрі вперше почав професійно займатися музикою і грати у клубах. Того ж року одружився з першою дружиною Рут (розлучились у 1944).

image
Чемпіон Джек Дюпрі в Гамбурзі, 1973

У роки Великої депресії у США музикантам платили дуже мало (Джек заробляв 1,5 дол. на годину), тому він залишив музику. Дюпрі вирішив зайнятися боксом і вирушив на північ країни. В Детройті він познайомився з легендарним боксером Джо Луїсом, чемпіоном світу з боксу протягом 12 років. Дюпрі захопився боксом, а Джо Луїс усіляко допомагав молодому боксеру у його захопленні. Як професіональний боксер провів 107 поєдинків і став чемпіоном штату Індіана у легкій вазі, звідки походить його прізвисько — «чемпіон». Свій останній бій провів у 1940 році в Індіанаполісі.

Оселився в Індіанаполісі і прожив там декілька років. Він одружився і працював піаністом у місцевих клубах. У цей час він зробив найперші записи в 1940 і 1941 роках для лейблу OKeh (близько 20 композицій, серед яких версія «Junker Blues»). Серед інших успішних записів Okeh — «Chain Gang Blues», «Cabbage Green» і «Bad Health Blues». Співпраця з лейблом Okeh тривала до 1944 року.

У роки Другої світової війни був призваний до Військово-морських сил США. Потрапив у полон і два роки провів у японському концтаборі. По закінченню війни його дружина померла і він оселився в Нью-Йорку, але виступав і записував платівки у різних містах країни. Наприкінці 1940-х років виступав і записувався з Сонні Террі і Брауні Макгі. 1948 року одружився з Люсіль Далтон (розлучились у 1959). 1951 року підписав контракт з King Records і працював з лейблом до 1955 року. Часом змушений був підробляти як кухар, попри те, що більшість його платівок були популярними. Його пісня «Walking the Blues» в 1955 році посіла 6-е місце в ритм-енд-блюзовому чарті журналу Billboard. Наприкінці 1950-х років записав декілька альбомів для Atlantic Records.

У 1959 році став одним з найперших блюзових музикантів, що в післявоєнний період гастролювали в Європі. Відсутність расистського відношення у публіки і шахрайства з боку продюсерів виявилися настільки великим контрастом у порівнянні з ситуацією на батьківщині, що музикат вирішив емігрувати до Швейцарії. Альбом Blues from the Gutter (1958) для Atlantic став останнім записаним ним в США перед від'їздом.

Спочатку поїхав у Цюрих, потім перебрався на північ Англії, де оселився із третьою дружиною в Галіфаксі. 1960 року Дюпрі одружився з 18-річною офіціанткою Ширлі Гаррісон, яка працювала в лондонському клубі, де він виступав (розлучились у 1975 році; діти: Вільям Джек, Келвін, Енн Люсіль, Джулі Енн, Роуз Мері, Джорджана, Джекі). Активно гастролював Європою, записував велику кількість альбомів для невеликих лейблів, створених європейськими ентузіастами блюзу. Співпрацював як з англійським джазовим оркестром традиційного напрямку під керівництвом Кріса Барбера, так і з представниками революційного на той час напрямку блюз-року — гуртом The Bluesbreakers (у лютому 1966 року Мейолл і Ерік Клептон взяли участь у записі альбому Дюпрі From New Orleans to Chicago).

17 червня 1971 року виступив разом з саксофоністом на джазовому фестивалі у Монтре (запис концерту вийшов у 1973 році в альбомі Blues at Montreux на Atlantic). Останніми роками життя займався живописом (одне з його полотен було продано за $7 000). 1990 року знову відвідав рідне місто, аби взяти участь у Новоорлеанському фестивалі джазової і традиційної музики. У 1990—1991 роках записав три альбоми для Bullseye Blues: Back Home in New Orleans, Forever and Ever і One Last Time.

Помер 21 січня 1992 року від раку у 81-річному віці в Ганновері (Німеччина).

Визнання

У 1973 році концертний альбом Blues at Montreux був номінований на премію «Греммі» в категорії «Найкращий запис етнічного або традиційного фолку». Вона стала єдиною номінацією на премію «Греммі» в кар'єрі музиканта.

1991 року на 12-й церемонії нагородження Annual Blues Awards був номінований в трьох категоріях «Блюзовий інтструменталіст — фортепіано/клавішні», «Виконавець року ім. Б. Б. Кінга» та «Найкращий виконавець традиційного блюзу», де переміг в останній. 1993 року посмертно включений до Зали слави блюзу (в категорії «Виконавці»).

Дискографія

  • Champion Jack Dupree (Storyville, 1970)
  • Champion Jack Dupree (Festival, 1971)
  • I'm Happy to Be Free (Vogue, 1972)
  • Legacy Of The Blues Vol. 3 (Sonet, 1972)
  • Blues at Montreux (Atlantic, 1972) з
  • Champion Jack Dupree (Storyville, 1974)
  • The Hamburg Session (Happy Bird, 1974)
  • Barrelhouse Blues New Orleans USA (Friendship, 1974)
  • Oh Lord, What Have I Done? (Chrischaa, 1976)
  • Shakespeare Says (Saravah, 1976)
  • Freedom (Pinorrekk, 1980)
  • Real Combination (з Генрі) (Dig It, 1980)
  • Back Home in New Orleans (Bullseye Blues, 1990)
  • Forever and Ever (Bullseye Blues, 1991)
  • One Last Time (Bullseye Blues, 1993)


Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чемпіон Джек Дюпрі
  • Біографія [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
  • Ілюстрована дискографія Чемпіона Джека Дюпрі [ 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  1. 1973 GRAMMY WINNERS (англ.). Офіційний сайт премії «Греммі». Процитовано 21 грудня 2023.
  2. Champion Jack Dupree (англ.). Офіційний сайт премії «Греммі». Процитовано 21 грудня 2023.
  3. Award Winners and Nominees (англ.). Фонд Блюзу. Процитовано 17 грудня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chempion Dzhek Dyupri angl Champion Jack Dupree spravzhnye im ya Vi lyam To mas Dyupri angl William Thomas Dupree 4 lipnya 1910 Novij Orlean 21 sichnya 1992 Gannover amerikanskij blyuzovij pianist i spivak Chempion Dzhek Dyupriangl Champion Jack DupreeDyupri pid chas vistupu v klubi Henry s Blueshouse v Birmingemi Angliya Kinec 1960 h rokivDyupri pid chas vistupu v klubi Henry s Blueshouse v Birmingemi Angliya Kinec 1960 h rokivOsnovna informaciyaPovne im ya Vilyam Tomas DyupriData narodzhennya 4 lipnya 1910 1910 07 04 Misce narodzhennya Novij Orlean SShAData smerti 21 sichnya 1992 1992 01 21 81 rik Misce smerti Gannover NimechchinaPrichina smerti zloyakisna puhlinaGromadyanstvo SShAProfesiya muzikantInstrumenti fortepiano vokalZhanri blyuz ritm end blyuzSpivpracya Lejbl Atlantic Blue Horizon Decca Folkways OKeh StoryvilleNagorodi Annual Blues Awards v kategoriyi Najkrashij vikonavec tradicijnogo blyuzu 1991 Chlen Zali slavi blyuzu 1993 Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyupri BiografiyaVilyam Tomas Dyupri narodivsya 4 lipnya 1910 v Novomu Orleani shtat Luyiziana Jogo batko buv francuzom a mati pohodila z indianskogo plemeni cheroki Koli vin buv ditinoyu batki zaginuli u pozhezhi yaku jmovirno vlashtovuvali chleni organizaciyi Ku kluks klan Hlopchika vidpravili u pritulok dlya sirit Vidviduvav vipravnij tabir internat Vejf s Goum dlya kolorovih pidlitkiv Luyi Armstrong takozh vidviduvav cej zaklad U vici 14 rokiv z internatu Dzheka zabrala Oliviya Gordon u yakoyi vzhe bulo sim vlasnih ditej Dzhek vistupav na vulicyah Novogo Orleana i zhebrakuvav poki ne otrimav robotu tancyurista i konferansye v znamenitih zakladah Francuzkogo kvartalu Vin poznajomivsya z Villi Gollom na prizvisko Drajv em Daun yakij grav na pianino u riznih klubah v stili barrelhaus Same vin pochav davati Dzheku uroki gri na pianino Koli Goll pomer u 1930 roci Dyupri vpershe pochav profesijno zajmatisya muzikoyu i grati u klubah Togo zh roku odruzhivsya z pershoyu druzhinoyu Rut rozluchilis u 1944 Chempion Dzhek Dyupri v Gamburzi 1973 U roki Velikoyi depresiyi u SShA muzikantam platili duzhe malo Dzhek zaroblyav 1 5 dol na godinu tomu vin zalishiv muziku Dyupri virishiv zajnyatisya boksom i virushiv na pivnich krayini V Detrojti vin poznajomivsya z legendarnim bokserom Dzho Luyisom chempionom svitu z boksu protyagom 12 rokiv Dyupri zahopivsya boksom a Dzho Luyis usilyako dopomagav molodomu bokseru u jogo zahoplenni Yak profesionalnij bokser proviv 107 poyedinkiv i stav chempionom shtatu Indiana u legkij vazi zvidki pohodit jogo prizvisko chempion Svij ostannij bij proviv u 1940 roci v Indianapolisi Oselivsya v Indianapolisi i prozhiv tam dekilka rokiv Vin odruzhivsya i pracyuvav pianistom u miscevih klubah U cej chas vin zrobiv najpershi zapisi v 1940 i 1941 rokah dlya lejblu OKeh blizko 20 kompozicij sered yakih versiya Junker Blues Sered inshih uspishnih zapisiv Okeh Chain Gang Blues Cabbage Green i Bad Health Blues Spivpracya z lejblom Okeh trivala do 1944 roku U roki Drugoyi svitovoyi vijni buv prizvanij do Vijskovo morskih sil SShA Potrapiv u polon i dva roki proviv u yaponskomu konctabori Po zakinchennyu vijni jogo druzhina pomerla i vin oselivsya v Nyu Jorku ale vistupav i zapisuvav plativki u riznih mistah krayini Naprikinci 1940 h rokiv vistupav i zapisuvavsya z Sonni Terri i Brauni Makgi 1948 roku odruzhivsya z Lyusil Dalton rozluchilis u 1959 1951 roku pidpisav kontrakt z King Records i pracyuvav z lejblom do 1955 roku Chasom zmushenij buv pidroblyati yak kuhar popri te sho bilshist jogo plativok buli populyarnimi Jogo pisnya Walking the Blues v 1955 roci posila 6 e misce v ritm end blyuzovomu charti zhurnalu Billboard Naprikinci 1950 h rokiv zapisav dekilka albomiv dlya Atlantic Records U 1959 roci stav odnim z najpershih blyuzovih muzikantiv sho v pislyavoyennij period gastrolyuvali v Yevropi Vidsutnist rasistskogo vidnoshennya u publiki i shahrajstva z boku prodyuseriv viyavilisya nastilki velikim kontrastom u porivnyanni z situaciyeyu na batkivshini sho muzikat virishiv emigruvati do Shvejcariyi Albom Blues from the Gutter 1958 dlya Atlantic stav ostannim zapisanim nim v SShA pered vid yizdom Spochatku poyihav u Cyurih potim perebravsya na pivnich Angliyi de oselivsya iz tretoyu druzhinoyu v Galifaksi 1960 roku Dyupri odruzhivsya z 18 richnoyu oficiantkoyu Shirli Garrison yaka pracyuvala v londonskomu klubi de vin vistupav rozluchilis u 1975 roci diti Vilyam Dzhek Kelvin Enn Lyusil Dzhuli Enn Rouz Meri Dzhordzhana Dzheki Aktivno gastrolyuvav Yevropoyu zapisuvav veliku kilkist albomiv dlya nevelikih lejbliv stvorenih yevropejskimi entuziastami blyuzu Spivpracyuvav yak z anglijskim dzhazovim orkestrom tradicijnogo napryamku pid kerivnictvom Krisa Barbera tak i z predstavnikami revolyucijnogo na toj chas napryamku blyuz roku gurtom The Bluesbreakers u lyutomu 1966 roku Mejoll i Erik Klepton vzyali uchast u zapisi albomu Dyupri From New Orleans to Chicago 17 chervnya 1971 roku vistupiv razom z saksofonistom na dzhazovomu festivali u Montre zapis koncertu vijshov u 1973 roci v albomi Blues at Montreux na Atlantic Ostannimi rokami zhittya zajmavsya zhivopisom odne z jogo poloten bulo prodano za 7 000 1990 roku znovu vidvidav ridne misto abi vzyati uchast u Novoorleanskomu festivali dzhazovoyi i tradicijnoyi muziki U 1990 1991 rokah zapisav tri albomi dlya Bullseye Blues Back Home in New Orleans Forever and Ever i One Last Time Pomer 21 sichnya 1992 roku vid raku u 81 richnomu vici v Gannoveri Nimechchina ViznannyaU 1973 roci koncertnij albom Blues at Montreux buv nominovanij na premiyu Gremmi v kategoriyi Najkrashij zapis etnichnogo abo tradicijnogo folku Vona stala yedinoyu nominaciyeyu na premiyu Gremmi v kar yeri muzikanta 1991 roku na 12 j ceremoniyi nagorodzhennya Annual Blues Awards buv nominovanij v troh kategoriyah Blyuzovij intstrumentalist fortepiano klavishni Vikonavec roku im B B Kinga ta Najkrashij vikonavec tradicijnogo blyuzu de peremig v ostannij 1993 roku posmertno vklyuchenij do Zali slavi blyuzu v kategoriyi Vikonavci DiskografiyaBlues from the Gutter Atlantic 1959 Natural and Soulful Blues Atlantic 1961 Champion of the Blues Atlantic 1961 The Women Blues of Champion Jack Dupree Folkways 1961 Champion Jack Dupree Sings the Blues King 1961 Trouble Trouble Storyville 1962 Cabbage Greens Okeh 1963 Champion Jack Dupree Storyville 1965 The Blues Of Champion Jack Dupree Storyville 1966 From New Orleans to Chicago Decca 1966 Champion Jack Dupree and His Blues Band Decca 1967 z When You Feel the Feeling You Was Feeling Blue Horizon 1968 Anthologie du Blues Vol 1 Vogue 1968 Scooby Dooby Doo takozh Blues Masters Vol 10 Blue Horizon 1969 The Heart of the Blues Is Sound BYG 1969 Incredible Sonet 1970 Champion Jack Dupree Storyville 1970 Champion Jack Dupree Festival 1971 I m Happy to Be Free Vogue 1972 Legacy Of The Blues Vol 3 Sonet 1972 Blues at Montreux Atlantic 1972 z Champion Jack Dupree Storyville 1974 The Hamburg Session Happy Bird 1974 Barrelhouse Blues New Orleans USA Friendship 1974 Oh Lord What Have I Done Chrischaa 1976 Shakespeare Says Saravah 1976 Freedom Pinorrekk 1980 Real Combination z Genri Dig It 1980 Back Home in New Orleans Bullseye Blues 1990 Forever and Ever Bullseye Blues 1991 One Last Time Bullseye Blues 1993 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chempion Dzhek Dyupri Biografiya 23 veresnya 2015 u Wayback Machine na Allmusic angl Ilyustrovana diskografiya Chempiona Dzheka Dyupri 4 grudnya 2012 u Wayback Machine angl 1973 GRAMMY WINNERS angl Oficijnij sajt premiyi Gremmi Procitovano 21 grudnya 2023 Champion Jack Dupree angl Oficijnij sajt premiyi Gremmi Procitovano 21 grudnya 2023 Award Winners and Nominees angl Fond Blyuzu Procitovano 17 grudnya 2023

Дата публікації:
Топ