Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Челябінський буровугільний басейн — розташований у Челябінській області Росії.
| Челябінський буровугільний басейн | |
| Тип | вугільний басейн |
|---|---|
Площа 1,3 тис. км².
Потужність вугленосної товщі 1600…3700 м.
Кількість вугільних пластів 75, робоча потужність 60. Потужність пластів: середня — 2…4 м, максимальна — 200 м.
Загальний опис
Челябінський буровугільний басейн (ЧУБ) — розташований на схід від м Челябінська і є основною базою видобутку вугілля на східному схилі Уралу.
Родовище відкрито в 1832 році, промислова розробка почалася в 1907 році. Ще чверть століття знадобилося геологам, щоб зрозуміти, як, на яких глибинах і площах залягає вугілля. У 1930-і роки на геологічні карти було нанесено Челябінський буровугільний басейн, запаси якого на 1935 рік становили 1800 млн т. Створення в цьому районі потужного промислового вузла в 1930-і рр. викликало величезний інтерес до басейну і забезпечило різкий підйом вуглевидобутку. До 1940 році в районі Копейська працювала вже 21 шахта. Пік вуглевидобутку припадав на 1960-і рр. Розробка вугілля велася в Копейському, Камишинському, Коркінському і Еманжелінському районах.
До 2006 року розробка родовищ велася ВАТ . Після його банкрутства і ліквідації майновий комплекс підприємства був викуплений ВАТ .
ЧУБ має протяжність 140 км і простежується від озера Тишки на півночі до Южноуральська на півдні. Максимальна ширина вугленосної структури 14 км, глибина до чотирьох кілометрів. Басейн умовно розділений на сім вугленосних районів:
- Сугоякський
- Козирєвський
- Копейський
- Камишинський
- Коркинский
- Кічігінський
- Тогузакський
Вміст вуглецю в челябінському вугіллі — в середньому 72,5 %, золи — 28-32 %. Теплотворна здатність — 4000-6000 ккал / кг. Вугілля схильне до самозаймання. Залишкові запаси вугілля в басейні на кінець XX століття становили 523 млн тонн.
Основной промислові центри:
- Копейськ
- Коркіно
- Еманжелінськ
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chelyabinskij burovugilnij basejn roztashovanij u Chelyabinskij oblasti Rosiyi Chelyabinskij burovugilnij basejn Tip vugilnij basejn Plosha 1 3 tis km Potuzhnist vuglenosnoyi tovshi 1600 3700 m Kilkist vugilnih plastiv 75 robocha potuzhnist 60 Potuzhnist plastiv serednya 2 4 m maksimalna 200 m Zagalnij opisChelyabinskij burovugilnij basejn ChUB roztashovanij na shid vid m Chelyabinska i ye osnovnoyu bazoyu vidobutku vugillya na shidnomu shili Uralu Rodovishe vidkrito v 1832 roci promislova rozrobka pochalasya v 1907 roci She chvert stolittya znadobilosya geologam shob zrozumiti yak na yakih glibinah i ploshah zalyagaye vugillya U 1930 i roki na geologichni karti bulo naneseno Chelyabinskij burovugilnij basejn zapasi yakogo na 1935 rik stanovili 1800 mln t Stvorennya v comu rajoni potuzhnogo promislovogo vuzla v 1930 i rr viklikalo velicheznij interes do basejnu i zabezpechilo rizkij pidjom vuglevidobutku Do 1940 roci v rajoni Kopejska pracyuvala vzhe 21 shahta Pik vuglevidobutku pripadav na 1960 i rr Rozrobka vugillya velasya v Kopejskomu Kamishinskomu Korkinskomu i Emanzhelinskomu rajonah Do 2006 roku rozrobka rodovish velasya VAT Pislya jogo bankrutstva i likvidaciyi majnovij kompleks pidpriyemstva buv vikuplenij VAT ChUB maye protyazhnist 140 km i prostezhuyetsya vid ozera Tishki na pivnochi do Yuzhnouralska na pivdni Maksimalna shirina vuglenosnoyi strukturi 14 km glibina do chotiroh kilometriv Basejn umovno rozdilenij na sim vuglenosnih rajoniv Sugoyakskij Koziryevskij Kopejskij Kamishinskij Korkinskij Kichiginskij Toguzakskij Vmist vuglecyu v chelyabinskomu vugilli v serednomu 72 5 zoli 28 32 Teplotvorna zdatnist 4000 6000 kkal kg Vugillya shilne do samozajmannya Zalishkovi zapasi vugillya v basejni na kinec XX stolittya stanovili 523 mln tonn Osnovnoj promislovi centri Kopejsk Korkino EmanzhelinskDiv takozhKorkinske burovugilne rodovisheDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X