Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище унікальне за міжнародною класифікацією супергігантське за запасами газу родови

Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище — унікальне (за міжнародною класифікацією — супергігантське) за запасами газу родовище у Східному Сибіру, найбільше в Республіці Саха (Якутія).

Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище

60°27′46″ пн. ш. 112°28′19″ сх. д. / 60.46277777780577622° пн. ш. 112.47194444446778050° сх. д.
Країна	Росія
Регіон	Саха
Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище (Росія)
Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище у Вікісховищі

Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище на схемі газогону Сила Сибіру

Опис

Розташоване на річці Чаянді, лівій притоці Нюї, яка в свою чергу є лівою притокою Лени. Знаходиться за 150 км на захід від Ленська. Відноситься до Непсько-Ботуобинської нафтогазоносної області Лено-Тунгуської нафтогазоносної провінції.

Відкрите в 1989 році свердловиною № 321. В результаті подальших пошукових робіт до складу Чаяндинського було інтегровано два інших об'єкти — Озерне та Нижньо-Хамакінське родовища. Основні поклади вуглеводнів знаходяться на глибині 1450–1850 метрів у відкладеннях венду. За типом поклади відносяться до пластових, литологічно та тектонічно екранованих. Колектори — пісковики.

Запаси Чаяндинського родовища за російською класифікаційною системою за категоріями С1+С2 складають 1,24 трлн м³ газа та 68 млн.т нафти і конденсату. Газ родовища, як і деяких інших у Лено-Тунгуськії нафтогазоносній провінції, містить значну кількість гелію, яка оцінюється у 1,4 млрд м³.

Нафта родовища важка, смолиста та парфіниста. Низькі пластові температури суттєво знижують ефективність її витіснення газом. Наслідком є невисока продуктивність свердловин та малий коефіцієнт вилучення запасів, первісно оцінений у 8 %. Це, разом з відсутністю відповідних магістральних систем транспортування газу та можливою втратою запасів гелію в умовах відсутності його ринку в Росії, певний час стримувало освоєння Чаяндинського родовища.

Нарешті, у 2008 році ліцензію без конкурсу отримала державна компанія «Газпром». Пілотний проект з видобутку нафти стартував тут у 2014-му, а з наступного року почались підготовчі роботи по облаштуванню газової інфраструктури. За планами, річна потужність Чаяндинського промислу повинна досягнути 25 млрд м³ газу та 2,3 млн т нафти і конденсату. Родовище стане першим головним джерелом газопроводу «Сила Сибіру» (в майбутньому до цієї системи приєднають ще одне унікальне родовищі із сусідньої Іркутської області — Ковиктинське).

Також передбачається впровадження технології мембранного вилучення гелію прямо на промислі, що дозволить задіяти його запаси.

У 2019 році пробурено 508 тис. м проходки, закінчено будівництвом 142 експлуатаційні свердловини..

Відповідно до затвердженого проекту до 2023 року фонд свердловин Чаяндинського родовища має становити 335 одиниць.

Примітки

. neftegaz.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
. Greenologia (ru-RU) . 21 травня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
. www.gazprom.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.
. www.cdu.ru. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 3 грудня 2019.

[1] . neftegaz.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.

[2] . Greenologia (ru-RU) . 21 травня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.

[3] . www.gazprom.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.

[:0-4] . www.cdu.ru. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 3 грудня 2019.