Чау-чау (англ. chow chow; кит. 松狮 犬, палл. сунші-цюань, буквально: «собака — кудлатий лев», також кит. 唐 犬, палл.тан-цюань, буквально: «собака династії Тан ») — сторожовий собака, компаньйон, одна з найдавніших порід собак.
Чау-чау | |
---|---|
![]() | |
Походження | Китай |
Характеристики | |
Зріст | Пси: 48—56 см Суки: 46—51 см |
Вага | Пси: 25-32 кг Суки: 20-27 кг |
Класифікація МКФ: | |
№ FCI | 205 |
Стандарти породи | |
FCI | [5 стандарт] |
Пес свійський (Canis lupus familiaris) |
Своїм походженням чау-чау належить до групи шпіців, але існує припущення, що в чау течуть домішки крові тибетського (мастифа). Версія про походження чау-чау від ведмедя, що так імпонує любителям цієї породи, на перший погляд, не витримує ніякої критики, але, з другого боку, — блакитно-чорний язик ріднить чау-чау саме з ведмедем, очевидна схожість спостерігається й у рухах, і в анатомії, й у будові черепа.
Чистокровних чау, усупереч поширеній думці, в Китаї, ймовірно, не їли — для їжі використовували покручі, а чистокровні чау широко використовувалися як сторожові собаки й для полювання на великого звіра. У сучасній Північній Кореї в сільських населених пунктах вживають у їжу спеціально розведених чау-чау однорічного віку. Як делікатес, за спеціальною заявкою страви з чау-чау можуть подати в ресторанах Пхеньяна іноземним туристам.
Назва
Порода у різні періоди свого існування називалася по-різному: тибетський мастиф, татарський собака, собака варварів, але майже сторіччя іменується чау-чау. Існує безліч різних версій щодо походження назви породи «чау-чау»: від назви місця на кораблі для перевезення вантажів — «chow chow» до сленгової форми дієслова «їстівний» — «chow». Але реальними представляються лише дві з них. За однією з них чау-чау отримала ім'я від стародавньої собаки «чу», за іншою — цю назву породі дали англійські купці, які торгували східними прянощами й називали всіх китайців, які живуть в Англії chows і chinks.
Історія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODRMemczTDBOb2IzZERhRzkzTG1wd1p5OHlNakJ3ZUMxRGFHOTNRMmh2ZHk1cWNHYz0uanBn.jpg)
Чау-чау вважається однією з найдавніших порід собак, і проведений аналіз ДНК підтверджує це . Дослідження показує, що вона є однією з перших примітивних порід, що еволюціювали від вовка, як вважається, в посушливих степах північного Китаю і Монголії. На китайському барельєфі 150 року до н. е. зображений мисливський собака зовні схожий з чау. Пізніше чау-чау стали використовуватися як собаки для полювання, оленярства, охорони і навіть як їздові собаки.
Чистокровна лінія чау-чау підтримувалася в буддійських монастирях, де займалися розведенням породи і вели особливі журнали, за своєю суттю — родовідні книги чау-чау. Освіження крові здійснювали шляхом обміну виробниками між монастирями.
Перший опис чау-чау привіз до Європи італійський мандрівник Марко Поло, який прожив довгий час в Тибеті. Через закритість китайської держави від зовнішнього світу, наступного разу звістки про чау-чау прийшли в Європу лише в 1785 р. з книги про природознавство Гільберта Уайта.
Перші чау-чау з'явилися в Англії в 1830-x роках. Тоді на них звернули увагу англійські заводчики собак, які й зайнялися поліпшенням цієї породи. Гордий і величний чау-чау, якого ми бачимо сьогодні, це більше продукт того, що зробили з чау-чау в Англії, ніж стародавні китайські чау.
Тепер порода є скоріше декоративною, хоч і зі своєю давньою «роботою» може легко впоратися.
Характер
Сьогодні чау-чау виховуються частіше за все як домашні улюбленці. Його гостре почуття власності на будинок, у поєднанні з іноді занадто серйозним підходом до чужих, може бути неприємним сюрпризом для тих, хто незнайомий з породою. З усім тим, прояв страху й агресії не характерні для добре вихованої чау-чау. Він дуже вірний своїй родині й тісно пов'язаний зі своїм господарем. Чау, як правило, показує свою любов тільки тим, з ким має тісний зв'язок, тому нові відвідувачі будинку не повинні фізично наполягати на увазі чау, оскільки він буде негайно прийнятий за чужого в тій же манері, як і члени його власної зграї. Недосвідчені власники собак повинні остерігатися зіткнення чау-чау з тими, кого вони сприймуть як чужих. Така погана слава породи призвела до того, що багато страховки домовласників не поширюються на чау-чау. Пси та суки зазвичай живуть спільно з меншою напругою, ніж породи інших собак, але це не гарантує мирного співіснування собак обох статей у домашніх умовах.
Чау-чау не особливо активна порода. Квартирне життя, якщо вони отримують достатньо можливостей для щоденної фізичної активності, влаштовує їх. Чау-чау може здаватися незалежним і відчуженим весь день, зберігаючи комфортну дистанцію від інших, але залишаючись у межах чутності, або віддавати перевагу спостереженню за новими гостями біля входу. Власникам потрібно бути готовими до жвавих щоденних прогулянок з чау-чау, навіть якщо у них є огороджений двір, для задоволення потреб собаки в розумовому та фізичному розвитку. Хоча чау-чау є слабо енергійними собаками протягом майже всього дня, він прагнутиме часу вигулу для досліджень та гри, щоб залишатися задоволеним і щасливим. Порода займає 77 місце в рейтингу Інтелект собак, складеному професором Стенлі Кореном, і належить до найгіршої групи за показником вивчення нових і виконання вивчених команд. Проте, більшість власників чау-чау вважає, що це пов'язано з тим, що порода має інший тип інтелекту, ніж більшість собак. Багато чау виділяються в позитивних зміцнювальних методах тренування, наприклад «Clicker Training», де чау-чау розв'язують природні проблеми й не отримують нескінченні повторювані завдання. Чау-чау нерідко виявляють впертість під час навчання, не бажаючи регулярно виконувати одну і ту ж вправу.
Стандарт
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWxMMlZpTDBOb2IzZGphRzkzTG1wd1p5OHlNakJ3ZUMxRGFHOTNZMmh2ZHk1cWNHYz0uanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODJMell3TDBOb2IzZGZZMmh2ZDE5amVtRnlibmxmTlRZeExtcHdaeTh5TWpCd2VDMURhRzkzWDJOb2IzZGZZM3BoY201NVh6VTJNUzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOW1MMlkyTDBOb2IzZERhRzkzVTNwamVtVmphVzR1YW5Cbkx6SXlNSEI0TFVOb2IzZERhRzkzVTNwamVtVmphVzR1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
№ 205 від 09 червня 1999 року.
Дата публікації раніше чинного стандарту: 24.06.1987 р.
Походження: Китай.
Піклування: Велика Британія.
Застосування: сторожова собака, компаньйон.
Класифікація FCI: група 5. Шпиці й примітивні породи. Секція 5. Азійські шпіци та споріднені породи. Без робочих випробувань.
Загальний вигляд: активний, компактний, міцний, що суттєво, — добре збалансований, левоподібний, гордий, з почуттям власної гідності, величавий; хвіст щільно лежить на спині.
Поведінка / темперамент: спокійний собака, хороший сторож, синювато-чорний язик; унікальний у своєму ходульному ході. Незалежний, вірний, але все-таки гордовитий.
Голова
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWtMMlF5TDFKdmJubGZkRzl1WjNWbExtcHdaeTh5TWpCd2VDMVNiMjU1WDNSdmJtZDFaUzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
Черепна частина: череп: плоский, широкий; добре заповнений під очима. Перехід від чола до морди: не різко виражений.
Лицьова частина: мочка носа: велика та широка, у всіх випадках чорна (за винятком кремових і майже білих собак, у яких допустима світлозафарбована мочка носа, а у блакитних і цімтових собак — під колір забарвлення)
Морда: середньої довжини, широка від заснування до кінця (не загострена як у лисиці).
Губи: губи й піднебіння чорні (синяво-чорні), ясна переважно чорні. Язик синювато-чорний.
Щелепи / зуби: зуби здорові й рівні, щелепи сильні, з досконалим, правильним і повністю ножицеподібним прикусом, тобто верхні зуби щільно перекривають нижні зуби й ростуть під прямим кутом до щелеп.
Очі: темні, овальної форми, середнього розміру і чисті. Очі в колір забарвлення допустимі у блакитних і цімтових собак. Чисті очі, вільні від ентропії, лише через розмір ніколи не караються.
Вуха: маленькі, товсті, злегка закруглені на кінцях, широко і жорстко поставлені, нахилені вперед до очей і злегка зведені одне до одного, що надає своєрідне, типовий для цієї породи похмурий вираз. Похмурий вигляд не повинен досягатися шляхом вільної зморшкуватою шкіри голови.
Шия: потужна, об'ємна не коротка, міцно посаджена на плечах і злегка зігнута.
Корпус
Спина: коротка, пряма і міцна.
Поперек: потужний.
Груди: широка і глибока. Ребра добре виражені, але не бочкоподібні.
Хвіст: посаджений високо, щільно лежить на спині.
Кінцівки
Передні ноги: абсолютно прямі, середньої довжини, з потужним кістяком. Плечі м'язисті й похилі.
Задні ноги: мускулисті. Скакальні суглоби направлені прямо вниз, з мінімальними кутами, що, по суті, і виробляє характерну ходульну ходу. Ніколи не прогинаються вперед. Плюсни від скакальних суглобів направлені прямовисно вниз, прямі.
Лапи: невеликі, округлі, котячі, з гарною опорою на пальці.
Хода / рух: короткий крок і ходульна хода. Передні й задні ноги рухаються паралельно одні одним і прямо вперед.
Волосяний покрив
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHlMekkxTDBOb2IzZHpjR1ZqYVdGc1pXNWZNREV5TG1wd1p5OHlOVEJ3ZUMxRGFHOTNjM0JsWTJsaGJHVnVYekF4TWk1cWNHYz0uanBn.jpg)
Тип шерсті: як довго-, так і короткошерстий.
Довгошерстий різновид: багата, рясна, густа, пряма і відстоїть. Остеве волосся досить грубої структури, з м'яким пухнастим підшерстям. Особливо рясна шерсть утворює навколо шиї гриву або комір і добре виражені очеси на задній стороні стегон.
Короткошерстий різновид: шерсть коротка, рясна, щільна, пряма, вертикально стоїть, не прилегла, плюшевої структури. Будь-яке штучне укорочення вовни, яке змінює природні обриси або вигляд, має каратися.
Забарвлення: чистих кольорів — чорний, червоний, блакитний, цімт, кремовий або білий, часто з відтінками, але не в плямах (нижня частина хвоста і задня сторона стегон часто забарвлені світліше).
Зріст
Висота у холці: Пси: 48-56 см (19-22 дюймів) в холці. Суки: 46-51 см (18-20 дюймів) в холці.
Недоліки
Будь-яке відхилення від вищевказаних пунктів повинне розглядатися як недолік, оцінка якого має бути в точному співвідношенні зі ступенем цього відхилення.
Пси повинні мати два явно нормальних насінники, повністю опущених в мошонку.
Примітки
- = USERLAND Collie or Pug? Study Finds the Genetic Code. New York Times Online. May 21, 2004
Посилання
- Чау-чау // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Про Чау-чау на lapki.pet
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет