Цінгі-де-Бемарага, Цінгі-дю-Бемараха (фр. Réserve naturelle intégrale du Tsingy de Bemaraha) — заповідник розташований на західному узбережжі Мадагаскару в області , провінція Махадзанга. Це вапнякове плато, засіяне шпилями з жовтого вапняку, які утворюють справжній «кам'яний ліс». Заповідник розташований приблизно за 80 км від західного узбережжя Мадагаскару, простягнувшись від плато Бемараха до річки . Національний Парк Цінгі-де-Бемарага разом з унікальним «лісом» займає площу в 152 тис. га.
Цінгі-де-Бемараха | |
---|---|
Tsingy de Bemaraha Strict Nature Reserve | |
Світова спадщина | |
Кам'яний ліс | |
18°40′00″ пд. ш. 44°45′00″ сх. д. / 18.66667000° пд. ш. 44.75000° сх. д. | |
Країна | Мадагаскар |
Тип | Природний |
(Критерії) | vii, x |
Об'єкт № | 494 |
Регіон | Африка |
Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
| |
Цінгі-де-Бемарага у Вікісховищі |
фр. Tsingy de Bemarah | |
---|---|
18°40′00″ пд. ш. 44°45′00″ сх. д. / 18.66667000002777854206° пд. ш. 44.750000000028° сх. д.Координати: 18°40′00″ пд. ш. 44°45′00″ сх. д. / 18.66667000002777854206° пд. ш. 44.750000000028° сх. д. | |
Країна | Мадагаскар |
Розташування | Мадагаскар |
Найближче місто | Мурундава, |
Площа | 666 км² |
Засновано | 1997 |
Оператор | Parcs Nationaux Madagascar - ANGAP |
Число відвідувачів | 6000 на рік (2005) |
Об'єкт №: | 494rev 494, 494rev |
Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО |
Вебсторінка | tsingy-madagascar.com |
| |
Цінгі-де-Бемарага (Мадагаскар) | |
Цінгі-де-Бемарага у Вікісховищі |
Назва
З місцевого діалекту назва перекладається приблизно як «ходити навшпиньки». Це тому, що тут практично немає рівного шматочка землі, за яким можна спокійно пройти, ось весь час і доводиться ходити навшпиньки, перестрибуючи через ущелини і обходячи шпилі, що стирчать із землі.
Опис
Цінжі-де-Бемараха — це унікальне для Мадагаскару утворення з мінералів, що виникло в результаті ерозії. Остаточно сформувався близько 1 мільйона років тому під впливом ерозії потужних океанічних течій — у той час Цінгі-де-Бемарага розташовувалось на дні Індійського океану, а після підняття на поверхню за роботу взялися дощі і вітер. З часом це призвело до утворення приголомшливо красивих карстових ландшафтів і 30-метрових голок вапняку, які підносяться в небо. Деякі досягають висоти п'ятдесяти метрів і порізані каньйонами і вузькими ущелинами.
Вершини розташовані так близько один до одного, що район стає фактично непрохідним для людини, але не для лемурів, яких там безліч. Ці милі моторні істоти виглядають абсолютно дивно на тлі навколишнього їх скелястій і суворої місцевості. Місцеві люди кажуть, що у всій цій області навряд чи знайдеш шматок рівної землі, досить великий, щоб поставити на нього ногу, — фактор, що допомагає врятувати хоча б частину рослин і тварин Мадагаскару від знищення.
Це єдине місце проживання величезної кількості диких тварин і рослин, деякі з яких знаходяться під загрозою зникнення і охороняються. У фауні парку — багато рідкісних видів птахів, плазунів, різні види лемурів (варі, макі, лемур котячий) і їхніх більших родичів індрі (короткохвостий індрі і сіфака). Численні джерела, що беруть початок біля підніжжя кам'яних стовпів, є важливим джерелом питної води для прилеглих територій, особливо західних. Тут ростуть незаймані тропічні листопадні ліси і чагарники ксерофітних рослин — лілійних, бобових і молочайних.
Національний парк
Цінгі-де-Бемарага оголошений національним заповідником в 1927 році, був включений ЮНЕСКО до списку об'єктів всесвітньої спадщини в 1990 році. Частина парку була відкрита для відвідувачів у 1998 році. Національний парк Цінжі-де-Бемараха складається з двох частин — маленькі цінжі і великі цінжі. Маленькі розташовані біля входу в парк. До великих потрібно їхати ще 17 кілометрів від входу в парк.
Східний кордон заповідних територій проходить по плато Бемараха, який височить на 400 метрів над долиною річки Монамболо. Північна частина цих земель найближче до населених пунктів, і доступніша для відвідування. Вона являє собою поєднання хвилястих пагорбів і жовтих вапнякових шпилів і зубців.
Джерела
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Атлас світу, 2005.
- Мадагаскар // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- . UNESCO. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 1 листопада 2009.
- Shea, Neil (November 2009). . National Geographic. Архів оригіналу за 22 жовтня 2009. Процитовано 1 листопада 2009.
- . Daily Telegraph. Архів оригіналу за 3 грудня 2015. Процитовано 22 січня 2016.
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cingi de Bemaraga Cingi dyu Bemaraha fr Reserve naturelle integrale du Tsingy de Bemaraha zapovidnik roztashovanij na zahidnomu uzberezhzhi Madagaskaru v oblasti provinciya Mahadzanga Ce vapnyakove plato zasiyane shpilyami z zhovtogo vapnyaku yaki utvoryuyut spravzhnij kam yanij lis Zapovidnik roztashovanij priblizno za 80 km vid zahidnogo uzberezhzhya Madagaskaru prostyagnuvshis vid plato Bemaraha do richki Nacionalnij Park Cingi de Bemaraga razom z unikalnim lisom zajmaye ploshu v 152 tis ga Cingi de BemarahaTsingy de Bemaraha Strict Nature Reserve Svitova spadshinaKam yanij lis18 40 00 pd sh 44 45 00 sh d 18 66667000 pd sh 44 75000 sh d 18 66667000 44 75000Krayina MadagaskarTip PrirodnijKriteriyi vii xOb yekt 494Region AfrikaZareyestrovano 1990 14 sesiya Cingi de Bemaraga u Vikishovishi Cinzhi de Bemarahafr Tsingy de Bemarah18 40 00 pd sh 44 45 00 sh d 18 66667000002777854206 pd sh 44 750000000028 sh d 18 66667000002777854206 44 750000000028 Koordinati 18 40 00 pd sh 44 45 00 sh d 18 66667000002777854206 pd sh 44 750000000028 sh d 18 66667000002777854206 44 750000000028Krayina MadagaskarRoztashuvannya MadagaskarNajblizhche misto Murundava Plosha 666 km Zasnovano 1997Operator Parcs Nationaux Madagascar ANGAPChislo vidviduvachiv 6000 na rik 2005 Ob yekt 494rev 494 494revStatus svitova spadshina YuNESKOVebstorinka tsingy madagascar comCingi de Bemaraga Madagaskar Cingi de Bemaraga u VikishovishiNazvaZ miscevogo dialektu nazva perekladayetsya priblizno yak hoditi navshpinki Ce tomu sho tut praktichno nemaye rivnogo shmatochka zemli za yakim mozhna spokijno projti os ves chas i dovoditsya hoditi navshpinki perestribuyuchi cherez ushelini i obhodyachi shpili sho stirchat iz zemli OpisCinzhi de Bemaraha ce unikalne dlya Madagaskaru utvorennya z mineraliv sho viniklo v rezultati eroziyi Ostatochno sformuvavsya blizko 1 miljona rokiv tomu pid vplivom eroziyi potuzhnih okeanichnih techij u toj chas Cingi de Bemaraga roztashovuvalos na dni Indijskogo okeanu a pislya pidnyattya na poverhnyu za robotu vzyalisya doshi i viter Z chasom ce prizvelo do utvorennya prigolomshlivo krasivih karstovih landshaftiv i 30 metrovih golok vapnyaku yaki pidnosyatsya v nebo Deyaki dosyagayut visoti p yatdesyati metriv i porizani kanjonami i vuzkimi ushelinami Vershini roztashovani tak blizko odin do odnogo sho rajon staye faktichno neprohidnim dlya lyudini ale ne dlya lemuriv yakih tam bezlich Ci mili motorni istoti viglyadayut absolyutno divno na tli navkolishnogo yih skelyastij i suvoroyi miscevosti Miscevi lyudi kazhut sho u vsij cij oblasti navryad chi znajdesh shmatok rivnoyi zemli dosit velikij shob postaviti na nogo nogu faktor sho dopomagaye vryatuvati hocha b chastinu roslin i tvarin Madagaskaru vid znishennya Ce yedine misce prozhivannya velicheznoyi kilkosti dikih tvarin i roslin deyaki z yakih znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya i ohoronyayutsya U fauni parku bagato ridkisnih vidiv ptahiv plazuniv rizni vidi lemuriv vari maki lemur kotyachij i yihnih bilshih rodichiv indri korotkohvostij indri i sifaka Chislenni dzherela sho berut pochatok bilya pidnizhzhya kam yanih stovpiv ye vazhlivim dzherelom pitnoyi vodi dlya prileglih teritorij osoblivo zahidnih Tut rostut nezajmani tropichni listopadni lisi i chagarniki kserofitnih roslin lilijnih bobovih i molochajnih Nacionalnij parkCingi de Bemaraga ogoloshenij nacionalnim zapovidnikom v 1927 roci buv vklyuchenij YuNESKO do spisku ob yektiv vsesvitnoyi spadshini v 1990 roci Chastina parku bula vidkrita dlya vidviduvachiv u 1998 roci Nacionalnij park Cinzhi de Bemaraha skladayetsya z dvoh chastin malenki cinzhi i veliki cinzhi Malenki roztashovani bilya vhodu v park Do velikih potribno yihati she 17 kilometriv vid vhodu v park Shidnij kordon zapovidnih teritorij prohodit po plato Bemaraha yakij visochit na 400 metriv nad dolinoyu richki Monambolo Pivnichna chastina cih zemel najblizhche do naselenih punktiv i dostupnisha dlya vidviduvannya Vona yavlyaye soboyu poyednannya hvilyastih pagorbiv i zhovtih vapnyakovih shpiliv i zubciv Dzherela Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Atlas svitu 2005 Madagaskar Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 UNESCO Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 1 listopada 2009 Shea Neil November 2009 National Geographic Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2009 Procitovano 1 listopada 2009 Daily Telegraph Arhiv originalu za 3 grudnya 2015 Procitovano 22 sichnya 2016 LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Posilannya