Са харна Голо вка або Пляу Тепє крим Plău Tepe колишнє селище в Балаклавському районі міста Севастополя зараз частина мі

Са́харна Голо́вка (або Пляу́-Тепє́, крим. Plău Tepe) — колишнє селище в Балаклавському районі міста Севастополя, зараз — частина міста.

селище Сахарна Головка
Вид с Сапун-Гори на село Вид с Сапун-Гори на село
Країна	Україна
Область	Севастополь
Район/міськрада


Основні дані
Засноване	1929
Населення	3523 (1998)
Географічні дані
Географічні координати	44°35′03″ пн. ш. 33°38′22″ сх. д. / 44.58417° пн. ш. 33.63944° сх. д. / 44.58417; 33.63944
Середня висота над рівнем моря	50 м
Водойми	р. Чорна


Карта
Сахарна Головка

Мапа

Сахарна Головка у Вікісховищі

З 7 вересня 2023 року місцевість передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, однак, вона досі не має статусу окремого населеного пункту.

Розташоване в північно-західній частині району, на правому березі річки Чорної, за 24 км від центру міста, поруч з однойменною вершиною, висотою 169,4 м.

Площа — 124,4 гектари. Населення станом на 1998 рік — 3523 особи.

На території села знаходиться пізньоантичної культури першого I тис. н.е.

Походження назви

Над селищем височіє гора характерної конічної (майже правильної) форми з округленою вершиною. З цим пов'язана кримськотатарська назва, яка зустрічається на картах краєщнавця Ігора Бєлянського, plău — плов; tepe — пагорб.

Російська назва також пов'язана з горою — у минулому такі форми надавали цукру, переливаючи його у вигляді великих голів (їх потім слід колоти особливими щипцями). У Криму відомо, як мінімум, п'ять вершин з такою назвою. Вважається, що вершину нарекла так сама Катерина II під час своєї кримської поїздки в 1787 році (імператриця була любителькою солодкого). Згодом найменування гори перейшло і на розташоване поруч селище. Але коли це сталося — невідомо. Історичних підтверджень легенда не має.

Історія

15 червня 1929 року на засіданні бюро Севастопольського райкому ВКП(б) було прийнято рішення організувати трест по забезпеченню сільгосппродукцією жителів Севастополя і особового складу Чорноморського флоту. Саме ця дата вважається днем створення селища, що виросло у невеличке село. Тоді й було змінено назву на «Севастопольський». При цьому ніякого населеного пункту на останніх довоєнних картах на цьому місці ще немає. Вперше, селище і колгосп позначено на карті Генштабу СРСР 1985 року.

В роки німецько-радянської війни радгосп «Севастопольський» був основним постачальником овочевої і тваринницької продукції для населення обложеного міста і його околиць. За період оборони міста і його окупації в 1942-1944 роках радгосп був повністю зруйнований німецькою армією. Зі звільненням Криму в травні 1944 року і протягом наступних трьох років радгосп «Севастопольський» інтенсивно відновлювався і розширювався.

В 1954 році на території села було знайдено некрополь пізньоантичної культури першої половини I тис. н. е. Назва «Радгосп № 10» дано за назвою села, де велися розкопки. Пам'ятник досліджувався в 1954-1967 роках експедицією Херсонеського музею, яку в 1954-1966 роках очолював , а в 1967 році — і . За цей час було відкрито майже 1000 поховальних споруд.

24 квітня 1957 року було приєднано Балаклавський район до міста Севастополя. Внаслідок адміністративно-територіальної реформи устрою УРСР, з 1957 року село не має статусу окремого населеного пункту в складі Балаклавського району Севастопольської міськради і стає частиною міста.

Примітки

Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
Населённые пункты Балаклавского района. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 травня 2020.
Население округи Херсонеса в первой половине I тысячелетия новой эры (по материалам некрополя «Совхоз № 10»).
Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (росіїською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.
Сахарная Головка — поселок сельхозработников Севастополя.
Карта РККА Крыма • 1 км. // Etomesto.ru (1941).
L-36 карты СССР. Одесса, Симферополь, Севастополь, Херсон, Николаев. // Etomesto.ru (1985).
Історія совхоза с 1929 года.
Некрополь «Совхоз 10».
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.

Це незавершена стаття про Севастополь.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»

[1] Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»

[4] Населённые пункты Балаклавского района. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 травня 2020.

[5] Население округи Херсонеса в первой половине I тысячелетия новой эры (по материалам некрополя «Совхоз № 10»).

[6] Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (росіїською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.

[7] Сахарная Головка — поселок сельхозработников Севастополя.

[8] Карта РККА Крыма • 1 км. // Etomesto.ru (1941).

[9] L-36 карты СССР. Одесса, Симферополь, Севастополь, Херсон, Николаев. // Etomesto.ru (1985).

[10] Історія совхоза с 1929 года.

[11] Некрополь «Совхоз 10».

[12] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.

[13] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[14] Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»