Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цуй Бо (*1050 — †1074) — один з провідних китайських художників часів династії Сун.
| Цуй Бо (崔白 ) | |
|---|---|
 «Дві сойки, що сварять зайця» | |
| Ім'я при народженні | Цуй Цзисі (崔子西) |
| Народився | 1050 область Хаолян, Аньхой |
| Помер | 1074 Кайфен |
| Країна | Династія Сун[1] |
| Діяльність | художник |
| Роки активності | 1050[2] — 1080[2] |
| |
Життєпис
Народився у 1050 році в області Хаолян, сучасна провінція Аньхой. Про батьків його немає правдивих свідчень. Замолоду переїздить до столиці імперії Кайфена. Тут він навчався в Академії живопису, згодом був прийнятий в її штат в останні роки царювання імператора Жень-цзуна (1023–1063). Деякі відомості про його творчість і мальовничу манеру повідомляються в знаменитому трактаті («Записки про живопис: що бачив і чув» Го Жосюя). Як і більшість художників того часу, Цуй Бо рівною мірою володів мистецтвом станкового і монументального живопису (створюючи храмові та палацові стінописи) і працював, крім хуа-няо, практично у всіх існуючих у той час жанрах: пейзажі — шань-шуй («живопис й зображення гір і вод»), жень-у («живопис й зображення фігур»). Найбільш яскраво проявив себе у живописі на релігійні теми. Так, у 1060-70-х роках Цуй Бо за наказом імператора Шень-цзуна брав участь в оформленні даоського святилища, у 1068 році розписував палацові ширми. Але обов'язки, що накладалися на члена Академії живопису обтяжували Цуй Бо, змусивши його подати у відставку і зайнятися приватною мальовничою практикою. Це не заважало художнику продовжувати виконання разових замовлень імператорському двору та мати безліч учнів. Помер Цуй Бо у 1074 році у Кайфені.
Творчість
У доробку Цуй Бо є 241 картина. Незважаючи на різнобічний талант, в історію китайського живопису Цуй Бо увійшов як видатний майстер хуа-няо в двох тематичних напрямках цього жанру: «пернаті» (цинь-няо) й «живопис бамбука» (мо-чжу). Улюбленими об'єктами уваги художника були качки, гуси, лебеді, чаплі, а з представників китайської флори — верба і бамбук, хоча він звертався також до інших подібних образів. Цуй Бо досконально знав звички багатьох живих істот, що дозволяло йому творити у «неприборкано-вільній манері». Він створював безпосередніші і виразніші композиції, ніж його попередники.
Судячи зі збережених картин Цуй Бо, яких відомо близько 10, він володів різними мальовничими техніками і стилістичними манерами. Так, сувій «Дикий гусак і очерет» досить точно наслідує стилістику Хуан Цюаня, відрізняється детальним промальовуванням натури, барвистістю колірної гами та загальною декоративністю. Зовсім по-іншому вирішена монохромна картина «Замерзлі горобці», яка в ескізній манері змальовує зграйку змерзлих пташок, що примостилися на оголеній гілці.
Найбільшу популярність мають дві роботи Цуй Бо, що знаходяться в колекції Національного палацового музею (м. Тайбей): «Бамбук і чайка» та «Пара сойок», інша назва «Дві сойки, що сварять зайця».
У першій з них зображений момент наближення бурі: високі стебла бамбука гнуться під поривом вітру, долаючи який, наполегливо рухається білий птах, зовні більше схожий на чаплю, ніж на чайку (тому ця картина ще називається «Бамбук і чапля» ). Ефект руху птаха назустріч вітру досягається за допомогою декількох художніх прийомів: за рахунок колірного контрасту між його фігурою й стеблами бамбука з довгим листям, що розвиваються за вітром, а також завдяки оригінальному композиційному рішенню, при якому птах спрямований повз глядача та показаний на тлі «глибокого» простору, що створює враження його переміщення з нижньої лівої частини сувою, де і розташований малюнок, у самий центр художнього простору.
Друга картина відрізняється життєрадісним й дещо глузливим поглядом на світ. Дві сойки, одна з яких сидить на стовбурі квітучого чагарника з вузлуватими гілками, а інша кружляє угорі, лають злякано зайця, який, сівши з підібраними вухами, своєю чергою не менш злякано дивиться на гамірних птахів. Образ сойки у китайській культурі є символом щастя і взаємної любові: її назва означає «птах щастя», тому словосполучення «пара сойок» апелює до аналогічного за звучанням виразу — шуансі, «подвійне щастя». У зв'язку з цим картині Цуй Бо надалі теж стали надавати благий сенс, і в сучасній мистецтвознавчій літературі вона нерідко називається просто «Подвійне щастя».
Впровадження Цуй Бо у композиції жанру хуа-няо тварин, птахів і рослин, що мають подібні смислові значення, з часом перетворилося на прийнятий художній прийом, отримавши особливо широке поширення в живописі епох Мін й Цін.
Джерела
- Barnhart R. Peach Blossom Spring: Gardens and Flowers in Chinese Painting. N.Y.,1983
- James Cahill: Die Chinesische Malerei (« Chinese painting»). Skira-Klett-Cotta, 1979, (Nachdr. d. Ausg. Genf 1960).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цуй Бо |
- China Biographical Database
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cuj Bo 1050 1074 odin z providnih kitajskih hudozhnikiv chasiv dinastiyi Sun Cuj Bo 崔白 Dvi sojki sho svaryat zajcya Im ya pri narodzhenni Cuj Czisi 崔子西 Narodivsya 1050 1050 oblast Haolyan AnhojPomer 1074 1074 KajfenKrayina Dinastiya Sun 1 Diyalnist hudozhnikRoki aktivnosti 1050 2 1080 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 1050 roci v oblasti Haolyan suchasna provinciya Anhoj Pro batkiv jogo nemaye pravdivih svidchen Zamolodu pereyizdit do stolici imperiyi Kajfena Tut vin navchavsya v Akademiyi zhivopisu zgodom buv prijnyatij v yiyi shtat v ostanni roki caryuvannya imperatora Zhen czuna 1023 1063 Deyaki vidomosti pro jogo tvorchist i malovnichu maneru povidomlyayutsya v znamenitomu traktati Zapiski pro zhivopis sho bachiv i chuv Go Zhosyuya Yak i bilshist hudozhnikiv togo chasu Cuj Bo rivnoyu miroyu volodiv mistectvom stankovogo i monumentalnogo zhivopisu stvoryuyuchi hramovi ta palacovi stinopisi i pracyuvav krim hua nyao praktichno u vsih isnuyuchih u toj chas zhanrah pejzazhi shan shuj zhivopis j zobrazhennya gir i vod zhen u zhivopis j zobrazhennya figur Najbilsh yaskravo proyaviv sebe u zhivopisi na religijni temi Tak u 1060 70 h rokah Cuj Bo za nakazom imperatora Shen czuna brav uchast v oformlenni daoskogo svyatilisha u 1068 roci rozpisuvav palacovi shirmi Ale obov yazki sho nakladalisya na chlena Akademiyi zhivopisu obtyazhuvali Cuj Bo zmusivshi jogo podati u vidstavku i zajnyatisya privatnoyu malovnichoyu praktikoyu Ce ne zavazhalo hudozhniku prodovzhuvati vikonannya razovih zamovlen imperatorskomu dvoru ta mati bezlich uchniv Pomer Cuj Bo u 1074 roci u Kajfeni TvorchistU dorobku Cuj Bo ye 241 kartina Nezvazhayuchi na riznobichnij talant v istoriyu kitajskogo zhivopisu Cuj Bo uvijshov yak vidatnij majster hua nyao v dvoh tematichnih napryamkah cogo zhanru pernati cin nyao j zhivopis bambuka mo chzhu Ulyublenimi ob yektami uvagi hudozhnika buli kachki gusi lebedi chapli a z predstavnikiv kitajskoyi flori verba i bambuk hocha vin zvertavsya takozh do inshih podibnih obraziv Cuj Bo doskonalno znav zvichki bagatoh zhivih istot sho dozvolyalo jomu tvoriti u nepriborkano vilnij maneri Vin stvoryuvav bezposerednishi i viraznishi kompoziciyi nizh jogo poperedniki Sudyachi zi zberezhenih kartin Cuj Bo yakih vidomo blizko 10 vin volodiv riznimi malovnichimi tehnikami i stilistichnimi manerami Tak suvij Dikij gusak i ocheret dosit tochno nasliduye stilistiku Huan Cyuanya vidriznyayetsya detalnim promalovuvannyam naturi barvististyu kolirnoyi gami ta zagalnoyu dekorativnistyu Zovsim po inshomu virishena monohromna kartina Zamerzli gorobci yaka v eskiznij maneri zmalovuye zgrajku zmerzlih ptashok sho primostilisya na ogolenij gilci Najbilshu populyarnist mayut dvi roboti Cuj Bo sho znahodyatsya v kolekciyi Nacionalnogo palacovogo muzeyu m Tajbej Bambuk i chajka ta Para sojok insha nazva Dvi sojki sho svaryat zajcya U pershij z nih zobrazhenij moment nablizhennya buri visoki stebla bambuka gnutsya pid porivom vitru dolayuchi yakij napoleglivo ruhayetsya bilij ptah zovni bilshe shozhij na chaplyu nizh na chajku tomu cya kartina she nazivayetsya Bambuk i chaplya Efekt ruhu ptaha nazustrich vitru dosyagayetsya za dopomogoyu dekilkoh hudozhnih prijomiv za rahunok kolirnogo kontrastu mizh jogo figuroyu j steblami bambuka z dovgim listyam sho rozvivayutsya za vitrom a takozh zavdyaki originalnomu kompozicijnomu rishennyu pri yakomu ptah spryamovanij povz glyadacha ta pokazanij na tli glibokogo prostoru sho stvoryuye vrazhennya jogo peremishennya z nizhnoyi livoyi chastini suvoyu de i roztashovanij malyunok u samij centr hudozhnogo prostoru Druga kartina vidriznyayetsya zhittyeradisnim j desho gluzlivim poglyadom na svit Dvi sojki odna z yakih sidit na stovburi kvituchogo chagarnika z vuzluvatimi gilkami a insha kruzhlyaye ugori layut zlyakano zajcya yakij sivshi z pidibranimi vuhami svoyeyu chergoyu ne mensh zlyakano divitsya na gamirnih ptahiv Obraz sojki u kitajskij kulturi ye simvolom shastya i vzayemnoyi lyubovi yiyi nazva oznachaye ptah shastya tomu slovospoluchennya para sojok apelyuye do analogichnogo za zvuchannyam virazu shuansi podvijne shastya U zv yazku z cim kartini Cuj Bo nadali tezh stali nadavati blagij sens i v suchasnij mistectvoznavchij literaturi vona neridko nazivayetsya prosto Podvijne shastya Vprovadzhennya Cuj Bo u kompoziciyi zhanru hua nyao tvarin ptahiv i roslin sho mayut podibni smislovi znachennya z chasom peretvorilosya na prijnyatij hudozhnij prijom otrimavshi osoblivo shiroke poshirennya v zhivopisi epoh Min j Cin DzherelaBarnhart R Peach Blossom Spring Gardens and Flowers in Chinese Painting N Y 1983 James Cahill Die Chinesische Malerei Chinese painting Skira Klett Cotta 1979 ISBN 3 88447 056 6 Nachdr d Ausg Genf 1960 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cuj Bo China Biographical Database d Track Q13407958 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776