Цирк Нерона (лат. Circus Neronis) — циркова арена у Стародавньому Римі у садах Агриппіни, на території теперішньго Ватикану. Повна назва Цир Гая і Нерона (лат. Circus Gai et Neronis). Також відомий як цирк Калігули або Ватиканський цирк (лат. circus Vaticanus).
Цирк Нерона | |
---|---|
41°54′06″ пн. ш. 12°27′19″ сх. д. / 41.901666666694438845° пн. ш. 12.45527777780555390° сх. д.Координати: 41°54′06″ пн. ш. 12°27′19″ сх. д. / 41.901666666694438845° пн. ш. 12.45527777780555390° сх. д. | |
Країна | Італія |
Розташування | Рим |
Тип | давньоримський цирк і археологічна пам'ятка |
Цирк Нерона Цирк Нерона (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Розпочато будівництво за часи імператора Калігулою як приватний іподром для колесничних змагань. Завершено за часів імператора Клавдія. В подальшому служив улюбленим місцем для спортивних змагань і оргій імператорів Клавдія і Нерона. Останній в цирку у 65 році здійснив перші страти християн, зокрема ймовірно тут було страчено апостола Петра.
Перестав використовуватися у середині II ст., коли територія була розділена і передана в оренду приватним особам для будівництва гробниць, що належать некрополю.
У IV ст. північна сторона цирку була зруйнована, щоб звільнити місце для першої базиліки Св. Петра. Південна стіна і два найпівденніших рядки колон церкви були побудовані на трьох паралельних північних стінах цирку. У V ст. на частині спіни цирку було зведено два мавзолею, зокрема гробниця дружини імператора Гонорія — Марії. Один з цих мавзолеїв був зруйнований близько 1530 року, але другий простояв до XVIII ст.
Якісь залишки цирку ще було зберігалися в XV і XVI ст. У XVII ст. коли будувався новий собор Св. Петра, руїни описав Дж. Грімальді, замітки якого збереглися в кількох рукописних копіях. У спогадах Санте Бартолі зафіксовано, що коли Олександр VII будував ліве крило колонади Берніні та лівий фонтан, над дверима була виявлена гробниця з барельєфом, що представляє сцену шлюбу.
Розташування
Зведено в садах Агриппіни на Ватиканських полях. На північ паралельно проходила .
Опис
Ось цирку проходила зі сходу на захід, і точка старту (carceres) перебувала в східному кінці, ближче до Тибру. З боків від неї несиметрично розташовувалися дві башти. Згідно Грімальді, ширина цирку становила 90 м, довжина 161 м. Втім сучасні дослідники вважають, що цирк був довшим — 500
На спіні (серединний бар'єрі) Калігула поставив обеліск, що вивіз з єгипетського Геліополя.
Джерела
- André Thévenet, Les courses de chars à Rome et à Byzance, in Historia n°304, 1977
- Antonio Pinelli et Maria Beltramini, La Basilica di San Pietro in Vaticano, Franco Cosimo Panini, 2000, p. 253
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cirk Nerona lat Cir cus Ne ro nis cirkova arena u Starodavnomu Rimi u sadah Agrippini na teritoriyi teperishngo Vatikanu Povna nazva Cir Gaya i Nerona lat Cir cus Gai et Ne ro nis Takozh vidomij yak cirk Kaliguli abo Vatikanskij cirk lat cir cus Va ti ca nus Cirk Nerona41 54 06 pn sh 12 27 19 sh d 41 901666666694438845 pn sh 12 45527777780555390 sh d 41 901666666694438845 12 45527777780555390 Koordinati 41 54 06 pn sh 12 27 19 sh d 41 901666666694438845 pn sh 12 45527777780555390 sh d 41 901666666694438845 12 45527777780555390Krayina ItaliyaRoztashuvannyaRimTipdavnorimskij cirk i arheologichna pam yatkaCirk NeronaCirk Nerona Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaRozpochato budivnictvo za chasi imperatora Kaliguloyu yak privatnij ipodrom dlya kolesnichnih zmagan Zaversheno za chasiv imperatora Klavdiya V podalshomu sluzhiv ulyublenim miscem dlya sportivnih zmagan i orgij imperatoriv Klavdiya i Nerona Ostannij v cirku u 65 roci zdijsniv pershi strati hristiyan zokrema jmovirno tut bulo stracheno apostola Petra Perestav vikoristovuvatisya u seredini II st koli teritoriya bula rozdilena i peredana v orendu privatnim osobam dlya budivnictva grobnic sho nalezhat nekropolyu U IV st pivnichna storona cirku bula zrujnovana shob zvilniti misce dlya pershoyi baziliki Sv Petra Pivdenna stina i dva najpivdennishih ryadki kolon cerkvi buli pobudovani na troh paralelnih pivnichnih stinah cirku U V st na chastini spini cirku bulo zvedeno dva mavzoleyu zokrema grobnicya druzhini imperatora Gonoriya Mariyi Odin z cih mavzoleyiv buv zrujnovanij blizko 1530 roku ale drugij prostoyav do XVIII st Yakis zalishki cirku she bulo zberigalisya v XV i XVI st U XVII st koli buduvavsya novij sobor Sv Petra ruyini opisav Dzh Grimaldi zamitki yakogo zbereglisya v kilkoh rukopisnih kopiyah U spogadah Sante Bartoli zafiksovano sho koli Oleksandr VII buduvav live krilo kolonadi Bernini ta livij fontan nad dverima bula viyavlena grobnicya z barelyefom sho predstavlyaye scenu shlyubu RoztashuvannyaZvedeno v sadah Agrippini na Vatikanskih polyah Na pivnich paralelno prohodila OpisOs cirku prohodila zi shodu na zahid i tochka startu carceres perebuvala v shidnomu kinci blizhche do Tibru Z bokiv vid neyi nesimetrichno roztashovuvalisya dvi bashti Zgidno Grimaldi shirina cirku stanovila 90 m dovzhina 161 m Vtim suchasni doslidniki vvazhayut sho cirk buv dovshim 500 Na spini seredinnij bar yeri Kaligula postaviv obelisk sho viviz z yegipetskogo Geliopolya DzherelaAndre Thevenet Les courses de chars a Rome et a Byzance in Historia n 304 1977 Antonio Pinelli et Maria Beltramini La Basilica di San Pietro in Vaticano Franco Cosimo Panini 2000 p 253