Цзін ван кит трад 景王 піньїнь Jĭng 12 й ван Східної Чжоу син і спадкоємець Лін вана Був останнім правителем Чжоу періоду

Цзін-ван (кит. трад.: 景王; піньїнь: Jĭng) — 12-й ван Східної Чжоу, син і спадкоємець Лін-вана. Був останнім правителем Чжоу періоду Чуньцю.

Цзін-ван I

Імператор Китаю

544 — 520 до н. е.

Попередник:

Наступник:

Смерть:

Рід:

Батько:

Шлюб:

^d

Діти:

Дао-ван, Цзін-ван II, ^d і ^d

За його правління в державі панувала економічна розруха. Навіть продовольство доводилось купувати в сусудніх країнах. Перед смертю мав намір передати трон молодшому сину імператриці — Гай-гуну, але міністри наполягали на збереженні традиції й передачі трону старшому синові — Мен-гуну. також претензії на владу мав син від наложниці — Чао-гун. Зрештою Цзін-ван тяжко захворів, влада опинилася у сановника Бін Ці, що планувавзробити Чао новим володарем. 520 року до н.е. після смерті Цзін-вана I знать повалила Бін Ці, передавши трон Мен-гуну, що прийняв ім'я Дао-вана.

Джерела

Michael Loewe, Edward L. Shaughnessy (1999). The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC. Cambridge University Press. с. 1148. Процитовано 6 січня 2019. {{}}: Недійсний |nopp=n ()