Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цзян Тінфу (*蔣廷黻, 7 грудня 1895 — 9 жовтня 1965) — дипломат, вчений та журналіст часів Китайської республіки.
| Цзян Тінфу | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 грудня 1895 Шаоян, Хунань, КНР |
| Помер | 9 жовтня 1965 (69 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США ·злоякісна пухлина |
| Громадянство | Китайська республіка |
| Діяльність | дипломат, історик |
| Alma mater | Колумбійський університет, d і Університет Цінхуа |
| Заклад | Університет Цінхуа |
| Членство | Академія Сініка |
| Посада | посол |
| Партія | Гоміндан |
| У шлюбі з | Тан Южуй |
| Діти | 2 сина та 2 доньки |
| |
Життєпис
Навчання та викладання
Походив з родини дрібного землевласника та господаря магазину. Народився у с. Баоцзін повіт Шаоян (провінція Хунань). У 1900 році навчався у приватного вчителя. У 1901 році поступив до початкової школи, де навчався конфуціанській класиці. Тоді ж втратив матір, опікувалася малим Тінфу його мачуха.
У 1905 році поступив до середньої школи в м.Чанша, у 1906—1911 роках навчався в американській місіонерській школі в м. Сянтань, де вивчав англійську мову. У 1911 році прийняв християнство. У 1912 році перебирається до м. Сан-Франциско, США, де спочатку навчався за свій рахунок в коледжі, проте його коштів вистачило лише на один рік. Тоді він написав провінційному уряду Хунані листа з проханням про допомогу. Прохання його була задоволене, і він закінчив Парк-коледж (штат Міссурі) у 1914 році. Восени цього ж року Цзян поступив до Оберлен-коледжу (штат Огайо), який закінчив в 1918 році. Потім переїхав до Франції, де служив секретарем організації Християнського союзу молодих людей в робочому батальйоні, прикріпленому до французької армії.
У 1919 році він повернувся до США, де вступив до Колумбійського університету. Тут написав дисертацію з області британської політичної історії під назвою «Праця і імперія». Під час навчання очолював клуб китайських студентів і видавав щомісячник «Китайський студент». У 1923 році він захистив дисертацію і отримав вчену ступінь доктора філософії Колумбійського університету.
У 1923 році повернувся до Китаю, де влаштувався викладачем з історії дипломатії Нанкайського університету у м. Таньцзін. У 1929 році прийняв запрошення перейти до університету Цзінхуа в Пекіні на посаду декана історичного факультету та водночас викладача історії дипломатії. Тут він отримав доступ до Імператорського архіву. Все це сприяло написанню наукових праць. Цзяну вдалося створити один з найкращих історичних факультетів в Китаї, де працювали провідні вчені, зокрема Чен Інко і Лей Хайцзун. Вперше в історії китайської освіти, він скоротив навантаження на штатних викладачів, щоб професори могли присвячувати більше часу своїм дослідженням.
У 1932 році став співвидавцем політичного тижневика «Незалежний огляд», де друкувалися статті стосовно відносин Китаю із сусідніми країнами. Значне місце приділялось стосункам з Японією, яка у 1931 році захопила Маньчжурію. Цянь Тінфу виступав проти військового протистояння з агресором, вважаючи перемогу неможливою. Влітку Цянь Тінфу зустрічався з правителем Китаю Чан Кайши, де обговорювалися зовнішні та внутрішні питання. Цзян заявив Чан Кайши, що виступає проти об'єднання Китаю військовою силою, також висловив негативне ставлення до ведення повномасштабної війни з Японією.
Дипломатична служба
Того ж року Чан Кайши попросив його поїхати як свого особистого представника, щоб оцінити можливості отримання підтримки Радянського Союзу в боротьбі з Японією. Цзян погодився виконати це прохання як приватна особа. У Москві він пояснив представникам уряду Радянського Союзу, що національний уряд Китаю сподівається отримати підтримку СРСР проти Японії, але зауважив, що внутрішня політика національного уряду Китаю буде залишатися в опозиції до комуністів. Натомість зумів отримати заяви, що СРСР вважає єдиним лідером Китаю Чан Кайши.
Після 3 місяців перебування у Москві Цзян Тінфу поїхав до Західної Європи. Він опублікував свої враження про країни, які він відвідував, в «Незалежному огляді». Після повернення на батьківщину у 1935 році він підсумував свої спостереження в статті, опублікованій 30 вересня 1935 року. Цзян описав конфлікт ідеологій в Європі, а також висловив думку про те, що західні демократії сильніше матеріально і духовно, ніж фашизм або комунізм.
У 1935 році перебирається до Нанкіну (тодішньої столиці), де отримав посаду директора політичного департаменту. У жовтні 1936 року Цзян був призначений послом в Радянський Союз. Очікувалося, що Радянський Союз прийде на допомогу Китаю в разі війни з Японією. Втім Тінфу швидко зрозумів, що СРСР не має наміру суттєво допомагати Чан Кайши.
У грудні 1936 року Чан Кайши було заарештовано в Сіані генералом Чжан Сюеляну. У Москві газета «Правда» опублікувала статтю, в якій стверджувалося, що тільки Чан мав престиж і авторитет для керівництва об'єднаним Китаєм проти Японії, а арешт Чан Кайши спровокований прояпонськими політиками на чолі із Ван Цзінвеєм. Радянський посол у Китаї Богомолов, що перебував на той час у Москві для проведення консультацій, викликав Цзян Тінфу і просив його передати статтю з «Правди» Національному уряду в Китаї. Цзян виконав доручення, але «втратив» частину статті, що стосувалася Ван Цзінвея, який тоді був одним з провідних політичних лідерів країни. Він побоювався, що публікація в Китаї може створити складнощі для національного уряду в умовах кризи. Чан Кайши було звільнено в Сіані 25 грудня 1936 року.
В подальшому брав участь у підготовці договору про ненапад між Китаєм і Радянським Союзом, що було підписано 21 серпня 1937 року. У вересні за участі Цзян Тінфу було укладено угоду про співпрацю між Національним урядом і комуністами в Китаї. На Цзяна була покладена відповідальність по пошуку допомоги Китаю. Незабаром після цього генерал Ян Чен був направлений до Москви для організації закупівель радянської зброї та обладнання. Ян повідомив, що участь СРСР буде незначною. Цзяна було звинувачено в дезінформації і в 1936 році відкликано з Москви.
Державна служба
У 1938 році разом з урядом перебирається до м.Чунцін, де знову очолив політичний департамент. На початку 1940 року він завідував переміщенням службовців і шпиталів у більш віддалені райони Китаю, подалі від японських бомбардувань. У тому ж році він був призначений відповідальним за підготовку та координацію національного бюджету.
На початку 1942 року Цзян Тінфу був залучений до приготування для повоєнних перетворень і представляв Китай на нарадах ООН в США (Атлантик-Сіті, 1943 рік), Канаді (Монреаль, 1944 рік), Велика Британія (Лондон, 1945 рік). У 1945 році він був призначений генеральним директором Китайського національного управління громадської допомоги та відновлення. У 1946 році пішов з цієї посади внаслідок політичних розбіжностей. Після цього мав намір обійняти посаду губернатора провінції Хунань. Втім зазнав невдачі.
Повернення до дипломатії
У 1946 році отримав тимчасове призначення як представник Китаю на нарадах економічної комісії ООН для Азії і Далекого Сходу, які проходили в Шанхаї. Влітку 1947 року Цзяну була дана інструкція представляти Китай в Раді Безпеки ООН у зв'язку з відсутністю постійного представника — Куо Тайчі. У вересні він був одним з делегатів на нараду Генеральної Асамблеї. Після призначення Ку Тайчжі послом до Бразилії Цзян став постійним представником Китаю в ООН.
Після утворення Народного уряду КНР в жовтні 1949 році позиція Цзян Тінфу в ООН значно ускладнилася. Його право представляти Китай в міжнародній організації було піддано сумніву 10 січня 1950 року на нараді Ради Безпеки, коли радянський представник Яків Малі зажадав негайно видалити його із залу. Цзян Тінфу зустрів виклик представника Радянського Союзу з гідністю. Коли ж Рада Безпеки відкинула вимоги радянського представника, Малік залишив засідання. Його відхід означав початок семимісячного бойкоту Радянським Союзом органів ООН. Але питання китайського представництва в ООН залишалося найскладнішою проблемою на сесіях Генеральної Асамблеї. Цзян Тінфу докладав усіх зусиль, щоб зберегти свою позицію, доводячи, що Чан Кайши є єдиним законним главою Китаю, обраним народом на основі конституції.
У листопаді 1961 року призначено китайським послом в США. Він обіймав цю посаду до квітня 1963 року. Потім він повернувся до Нью-Йорку, де його було шпиталізовано. Тут він й помер 9 жовтня 1965 року.
Творчість
В його доробку збірка основних документів по дипломатичній історії сучасного Китаю, з яких встиг опублікувати 2 томи (період 1930—1934 років), а 3-й залишився невиданим. У 1938 році склав великий огляд становища Китаю в сучасному світі. Цзян також є автором численних статей з дипломатичної історії Китаю. Найзначущими є «Останні триста років північно-східної іноземної агресії» (1932 рік) та «Національна доктрина про родину Конг». Не встиг завершити свої мемуари.
Див. також
Джерела
- Jiang Tingfu's Report on the Foreign Policy of the Soviet Union and the Relations between China and the Soviet Union // Minguo dangchan, 1989, № 1.
- Charles Ronald Lilley, «Tsiang T'ing-Fu between Two Worlds, 1895—1935,» (Doctoral Thesis University of Maryland, College Park, 1979).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цзян Тінфу |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Czyan Czyan Tinfu 蔣廷黻 7 grudnya 1895 9 zhovtnya 1965 diplomat vchenij ta zhurnalist chasiv Kitajskoyi respubliki Czyan TinfuNarodivsya7 grudnya 1895 1895 12 07 Shaoyan Hunan KNRPomer9 zhovtnya 1965 1965 10 09 69 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA zloyakisna puhlinaGromadyanstvoKitajska respublikaDiyalnistdiplomat istorikAlma materKolumbijskij universitet d i Universitet CinhuaZakladUniversitet CinhuaChlenstvoAkademiya SinikaPosadaposolPartiyaGomindanU shlyubi zTan YuzhujDiti2 sina ta 2 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNavchannya ta vikladannya Pohodiv z rodini dribnogo zemlevlasnika ta gospodarya magazinu Narodivsya u s Baoczin povit Shaoyan provinciya Hunan U 1900 roci navchavsya u privatnogo vchitelya U 1901 roci postupiv do pochatkovoyi shkoli de navchavsya konfucianskij klasici Todi zh vtrativ matir opikuvalasya malim Tinfu jogo machuha U 1905 roci postupiv do serednoyi shkoli v m Chansha u 1906 1911 rokah navchavsya v amerikanskij misionerskij shkoli v m Syantan de vivchav anglijsku movu U 1911 roci prijnyav hristiyanstvo U 1912 roci perebirayetsya do m San Francisko SShA de spochatku navchavsya za svij rahunok v koledzhi prote jogo koshtiv vistachilo lishe na odin rik Todi vin napisav provincijnomu uryadu Hunani lista z prohannyam pro dopomogu Prohannya jogo bula zadovolene i vin zakinchiv Park koledzh shtat Missuri u 1914 roci Voseni cogo zh roku Czyan postupiv do Oberlen koledzhu shtat Ogajo yakij zakinchiv v 1918 roci Potim pereyihav do Franciyi de sluzhiv sekretarem organizaciyi Hristiyanskogo soyuzu molodih lyudej v robochomu bataljoni prikriplenomu do francuzkoyi armiyi U 1919 roci vin povernuvsya do SShA de vstupiv do Kolumbijskogo universitetu Tut napisav disertaciyu z oblasti britanskoyi politichnoyi istoriyi pid nazvoyu Pracya i imperiya Pid chas navchannya ocholyuvav klub kitajskih studentiv i vidavav shomisyachnik Kitajskij student U 1923 roci vin zahistiv disertaciyu i otrimav vchenu stupin doktora filosofiyi Kolumbijskogo universitetu U 1923 roci povernuvsya do Kitayu de vlashtuvavsya vikladachem z istoriyi diplomatiyi Nankajskogo universitetu u m Tanczin U 1929 roci prijnyav zaproshennya perejti do universitetu Czinhua v Pekini na posadu dekana istorichnogo fakultetu ta vodnochas vikladacha istoriyi diplomatiyi Tut vin otrimav dostup do Imperatorskogo arhivu Vse ce spriyalo napisannyu naukovih prac Czyanu vdalosya stvoriti odin z najkrashih istorichnih fakultetiv v Kitayi de pracyuvali providni vcheni zokrema Chen Inko i Lej Hajczun Vpershe v istoriyi kitajskoyi osviti vin skorotiv navantazhennya na shtatnih vikladachiv shob profesori mogli prisvyachuvati bilshe chasu svoyim doslidzhennyam U 1932 roci stav spivvidavcem politichnogo tizhnevika Nezalezhnij oglyad de drukuvalisya statti stosovno vidnosin Kitayu iz susidnimi krayinami Znachne misce pridilyalos stosunkam z Yaponiyeyu yaka u 1931 roci zahopila Manchzhuriyu Cyan Tinfu vistupav proti vijskovogo protistoyannya z agresorom vvazhayuchi peremogu nemozhlivoyu Vlitku Cyan Tinfu zustrichavsya z pravitelem Kitayu Chan Kajshi de obgovoryuvalisya zovnishni ta vnutrishni pitannya Czyan zayaviv Chan Kajshi sho vistupaye proti ob yednannya Kitayu vijskovoyu siloyu takozh visloviv negativne stavlennya do vedennya povnomasshtabnoyi vijni z Yaponiyeyu Diplomatichna sluzhba Togo zh roku Chan Kajshi poprosiv jogo poyihati yak svogo osobistogo predstavnika shob ociniti mozhlivosti otrimannya pidtrimki Radyanskogo Soyuzu v borotbi z Yaponiyeyu Czyan pogodivsya vikonati ce prohannya yak privatna osoba U Moskvi vin poyasniv predstavnikam uryadu Radyanskogo Soyuzu sho nacionalnij uryad Kitayu spodivayetsya otrimati pidtrimku SRSR proti Yaponiyi ale zauvazhiv sho vnutrishnya politika nacionalnogo uryadu Kitayu bude zalishatisya v opoziciyi do komunistiv Natomist zumiv otrimati zayavi sho SRSR vvazhaye yedinim liderom Kitayu Chan Kajshi Pislya 3 misyaciv perebuvannya u Moskvi Czyan Tinfu poyihav do Zahidnoyi Yevropi Vin opublikuvav svoyi vrazhennya pro krayini yaki vin vidviduvav v Nezalezhnomu oglyadi Pislya povernennya na batkivshinu u 1935 roci vin pidsumuvav svoyi sposterezhennya v statti opublikovanij 30 veresnya 1935 roku Czyan opisav konflikt ideologij v Yevropi a takozh visloviv dumku pro te sho zahidni demokratiyi silnishe materialno i duhovno nizh fashizm abo komunizm U 1935 roci perebirayetsya do Nankinu todishnoyi stolici de otrimav posadu direktora politichnogo departamentu U zhovtni 1936 roku Czyan buv priznachenij poslom v Radyanskij Soyuz Ochikuvalosya sho Radyanskij Soyuz prijde na dopomogu Kitayu v razi vijni z Yaponiyeyu Vtim Tinfu shvidko zrozumiv sho SRSR ne maye namiru suttyevo dopomagati Chan Kajshi U grudni 1936 roku Chan Kajshi bulo zaareshtovano v Siani generalom Chzhan Syuelyanu U Moskvi gazeta Pravda opublikuvala stattyu v yakij stverdzhuvalosya sho tilki Chan mav prestizh i avtoritet dlya kerivnictva ob yednanim Kitayem proti Yaponiyi a aresht Chan Kajshi sprovokovanij proyaponskimi politikami na choli iz Van Czinveyem Radyanskij posol u Kitayi Bogomolov sho perebuvav na toj chas u Moskvi dlya provedennya konsultacij viklikav Czyan Tinfu i prosiv jogo peredati stattyu z Pravdi Nacionalnomu uryadu v Kitayi Czyan vikonav doruchennya ale vtrativ chastinu statti sho stosuvalasya Van Czinveya yakij todi buv odnim z providnih politichnih lideriv krayini Vin poboyuvavsya sho publikaciya v Kitayi mozhe stvoriti skladnoshi dlya nacionalnogo uryadu v umovah krizi Chan Kajshi bulo zvilneno v Siani 25 grudnya 1936 roku V podalshomu brav uchast u pidgotovci dogovoru pro nenapad mizh Kitayem i Radyanskim Soyuzom sho bulo pidpisano 21 serpnya 1937 roku U veresni za uchasti Czyan Tinfu bulo ukladeno ugodu pro spivpracyu mizh Nacionalnim uryadom i komunistami v Kitayi Na Czyana bula pokladena vidpovidalnist po poshuku dopomogi Kitayu Nezabarom pislya cogo general Yan Chen buv napravlenij do Moskvi dlya organizaciyi zakupivel radyanskoyi zbroyi ta obladnannya Yan povidomiv sho uchast SRSR bude neznachnoyu Czyana bulo zvinuvacheno v dezinformaciyi i v 1936 roci vidklikano z Moskvi Derzhavna sluzhba U 1938 roci razom z uryadom perebirayetsya do m Chuncin de znovu ocholiv politichnij departament Na pochatku 1940 roku vin zaviduvav peremishennyam sluzhbovciv i shpitaliv u bilsh viddaleni rajoni Kitayu podali vid yaponskih bombarduvan U tomu zh roci vin buv priznachenij vidpovidalnim za pidgotovku ta koordinaciyu nacionalnogo byudzhetu Na pochatku 1942 roku Czyan Tinfu buv zaluchenij do prigotuvannya dlya povoyennih peretvoren i predstavlyav Kitaj na naradah OON v SShA Atlantik Siti 1943 rik Kanadi Monreal 1944 rik Velika Britaniya London 1945 rik U 1945 roci vin buv priznachenij generalnim direktorom Kitajskogo nacionalnogo upravlinnya gromadskoyi dopomogi ta vidnovlennya U 1946 roci pishov z ciyeyi posadi vnaslidok politichnih rozbizhnostej Pislya cogo mav namir obijnyati posadu gubernatora provinciyi Hunan Vtim zaznav nevdachi Povernennya do diplomatiyi U 1946 roci otrimav timchasove priznachennya yak predstavnik Kitayu na naradah ekonomichnoyi komisiyi OON dlya Aziyi i Dalekogo Shodu yaki prohodili v Shanhayi Vlitku 1947 roku Czyanu bula dana instrukciya predstavlyati Kitaj v Radi Bezpeki OON u zv yazku z vidsutnistyu postijnogo predstavnika Kuo Tajchi U veresni vin buv odnim z delegativ na naradu Generalnoyi Asambleyi Pislya priznachennya Ku Tajchzhi poslom do Braziliyi Czyan stav postijnim predstavnikom Kitayu v OON Pislya utvorennya Narodnogo uryadu KNR v zhovtni 1949 roci poziciya Czyan Tinfu v OON znachno uskladnilasya Jogo pravo predstavlyati Kitaj v mizhnarodnij organizaciyi bulo piddano sumnivu 10 sichnya 1950 roku na naradi Radi Bezpeki koli radyanskij predstavnik Yakiv Mali zazhadav negajno vidaliti jogo iz zalu Czyan Tinfu zustriv viklik predstavnika Radyanskogo Soyuzu z gidnistyu Koli zh Rada Bezpeki vidkinula vimogi radyanskogo predstavnika Malik zalishiv zasidannya Jogo vidhid oznachav pochatok semimisyachnogo bojkotu Radyanskim Soyuzom organiv OON Ale pitannya kitajskogo predstavnictva v OON zalishalosya najskladnishoyu problemoyu na sesiyah Generalnoyi Asambleyi Czyan Tinfu dokladav usih zusil shob zberegti svoyu poziciyu dovodyachi sho Chan Kajshi ye yedinim zakonnim glavoyu Kitayu obranim narodom na osnovi konstituciyi U listopadi 1961 roku priznacheno kitajskim poslom v SShA Vin obijmav cyu posadu do kvitnya 1963 roku Potim vin povernuvsya do Nyu Jorku de jogo bulo shpitalizovano Tut vin j pomer 9 zhovtnya 1965 roku TvorchistV jogo dorobku zbirka osnovnih dokumentiv po diplomatichnij istoriyi suchasnogo Kitayu z yakih vstig opublikuvati 2 tomi period 1930 1934 rokiv a 3 j zalishivsya nevidanim U 1938 roci sklav velikij oglyad stanovisha Kitayu v suchasnomu sviti Czyan takozh ye avtorom chislennih statej z diplomatichnoyi istoriyi Kitayu Najznachushimi ye Ostanni trista rokiv pivnichno shidnoyi inozemnoyi agresiyi 1932 rik ta Nacionalna doktrina pro rodinu Kong Ne vstig zavershiti svoyi memuari Div takozhPostijni predstavniki Kitayu pri Organizaciyi Ob yednanih NacijDzherelaJiang Tingfu s Report on the Foreign Policy of the Soviet Union and the Relations between China and the Soviet Union Minguo dangchan 1989 1 Charles Ronald Lilley Tsiang T ing Fu between Two Worlds 1895 1935 Doctoral Thesis University of Maryland College Park 1979 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Czyan Tinfu