Цзя Сян (贾宪, 1010 — 1070) — китайський математик часів династії Сун.
Цзя Сян | |
---|---|
кит. 贾宪[1] | |
Трикутник Цзя Сяна | |
Ім'я при народженні | кит. 贾宪[1] |
Народився | 1010 Кайфен, Династія Сун |
Помер | 1070 |
Підданство | династія Сун |
Національність | китаєць |
Діяльність | математик |
Галузь | математика |
|
Життєпис
Народився у 1010 році. Про його батьків немає відомостей. Замолоду його зробили євнухом та влаштували до імператорського палацу. Він навчався у найбільшого астронома і математика . Займався як державними справами, так й розробкою математичних формул. Помер у 1070 році.
Математика
Склав два трактати: «Суань фа сяо гу цзи» («Зібрання методів рахунки, переданих із старовини», 2 цзюаня) та «Хуан-ді цзючжан суань фасі цао» («Методи рахунку Хуан-ді у дев'яти розділах з детальними розв'язками»). Обидва втрачені, але якщо від першого залишилося тільки назва, то зміст другого приблизно на дві третини відображено Ян Хуеєм в «Сян цзецзю чжансуань фа» ("Докладне роз'яснення «Методів рахунку в дев'яти розділах») у 1261 році.
Цзя Сянь знав розклад і склав трикутну таблицю біномінальних коефіцієнтів до n = 6 (кайфан цзофа беньюань ту — «зображення корінного витоку дієвого методу вилучення кореня»), яка в Європі з 1655 відома як трикутник Паскаля, хоча раніше була опублікована німецьким математиком Петером Апіаном у 1527 році і арабським ал-Каші у 1427 році, а нині в Китаї називається трикутником Ян Хуея або Цзя Сяня.
Цзя Сян отримував черговий коефіцієнт в трикутнику підсумовуванням двох попередніх і, використовуючи цю фігуру, першим запропонував адитивно-мультиплікативний метод вилучення кореня (Цзенчен кайфан фа). Він узагальнив метод вилучення квадратних і кубічних коренів до n-го ступеня, при n> 3, а потім переніс його на знаходження коренів многочлена довільного ступеня. Метод Цзя Сяня близький до сучасного методу Руффіні-Горнера, незалежно один від одного розробленим італійцем Паоло Руффіні і англійцем Вільямом Горнером.
Див. також
- 4760 Цзя-сян — астероїд, названий на честь математика.
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-western Cultures. Dordrecht. Boston. London, 1997
- The Grand Series of History of Chinese Mathematics, vol. 5, Wu Wenjun chief, partie 2, " Jia Xian "
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Czya Syan 贾宪 1010 1070 kitajskij matematik chasiv dinastiyi Sun Czya Syankit 贾宪 1 Trikutnik Czya SyanaIm ya pri narodzhennikit 贾宪 1 Narodivsya1010 1010 Kajfen Dinastiya SunPomer1070 1070 Piddanstvodinastiya SunNacionalnistkitayecDiyalnistmatematikGaluzmatematika Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 1010 roci Pro jogo batkiv nemaye vidomostej Zamolodu jogo zrobili yevnuhom ta vlashtuvali do imperatorskogo palacu Vin navchavsya u najbilshogo astronoma i matematika Zajmavsya yak derzhavnimi spravami tak j rozrobkoyu matematichnih formul Pomer u 1070 roci MatematikaSklav dva traktati Suan fa syao gu czi Zibrannya metodiv rahunki peredanih iz starovini 2 czyuanya ta Huan di czyuchzhan suan fasi cao Metodi rahunku Huan di u dev yati rozdilah z detalnimi rozv yazkami Obidva vtracheni ale yaksho vid pershogo zalishilosya tilki nazva to zmist drugogo priblizno na dvi tretini vidobrazheno Yan Hueyem v Syan czeczyu chzhansuan fa Dokladne roz yasnennya Metodiv rahunku v dev yati rozdilah u 1261 roci Czya Syan znav rozklad a b n displaystyle a b n i sklav trikutnu tablicyu binominalnih koeficiyentiv do n 6 kajfan czofa benyuan tu zobrazhennya korinnogo vitoku diyevogo metodu viluchennya korenya yaka v Yevropi z 1655 vidoma yak trikutnik Paskalya hocha ranishe bula opublikovana nimeckim matematikom Peterom Apianom u 1527 roci i arabskim al Kashi u 1427 roci a nini v Kitayi nazivayetsya trikutnikom Yan Hueya abo Czya Syanya Czya Syan otrimuvav chergovij koeficiyent v trikutniku pidsumovuvannyam dvoh poperednih i vikoristovuyuchi cyu figuru pershim zaproponuvav aditivno multiplikativnij metod viluchennya korenya Czenchen kajfan fa Vin uzagalniv metod viluchennya kvadratnih i kubichnih koreniv do n go stupenya pri n gt 3 a potim perenis jogo na znahodzhennya koreniv mnogochlena dovilnogo stupenya Metod Czya Syanya blizkij do suchasnogo metodu Ruffini Gornera nezalezhno odin vid odnogo rozroblenim italijcem Paolo Ruffini i anglijcem Vilyamom Gornerom Div takozh4760 Czya syan asteroyid nazvanij na chest matematika PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaEncyclopaedia of the History of Science Technology and Medicine in Non western Cultures Dordrecht Boston London 1997 The Grand Series of History of Chinese Mathematics vol 5 Wu Wenjun chief partie 2 Jia Xian