Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (квітень 2024) |
Церковно-археологічні та історичні установи — громадські об'єднання представників православного духовенства, науковців, високопоставлених осіб-покровителів; діяли в Російській імперії із середини 1860-х рр. Їх утворювали при єпархіальних управліннях і духовних навчальних закладах під назвами комітетів, комісій для історико-статистичних описів єпархій, церковно-археологічних та історичних товариств. У 2-й пол. 19 ст. в Російській імперії, у тому числі в українських губерніях, засновували наукові товариства як громадські неофіційні установи, серед яких превалювали археологічні, що відігравали помітну роль у поширенні історичних знань. Одночасно виникла потреба в розвиткові церковної практичної і теоретичної археології (на Заході — християнська археологія), яка б вивчала і зберігала сакральні пам'ятки. До 1911 Ц.-а. та і.у. створювалися з ініціативи місцевого духовенства. На початку 20 ст. своєю діяльністю вони довели користь для розвитку духовної освіти, науки, музейної справи. 1914 при Найсвятішому Синоді створено Архівно-археологічну комісію, яка ухвалила рішення щодо заснування подібних установ у всіх єпархіях.
Ц.-а. та і.у. складалися із членів-співробітників, дійсних і почесних членів; фінансувалися з каси членських внесків, пожертвувань, прибутків від продажу видань.
Основними завданнями були виявлення, описування й охорона церковних речових, архітектурних і писемних пам'яток, дослідження історії церковно-релігійного життя, історико-археологічне просвітництво. Засновували музеї старожитностей, давньосховища, видавали періодику («Труды…», "…епархиальные ведомости", див. Єпархіальні відомості), наукові праці, брали участь у підготовці й проведенні археологічних з'їздів.
Першим на теренах України виник Комітет для історико-статистичного опису Подільської єпархії (Кам'янець-Подільський, 1863, за іншими даними, 1865), перетворений на (1903—20). Воно стало основним науковим осередком краєзнавчих та церковно-археологічних досліджень. Музей комітету заснований 1890 (див. Давньосховище Подільського єпархіального історико-статистичного комітету). Видавало «Отчеты…» (1905—07), «Труды…» (1878—1917, за ін. даними, 1876—1916). В історичній науці найбільше досліджена діяльність Церковно-історичного та археологічного товариства при Київській духовній академії (засноване 1872 як Церковно-археологічне товариство, юридично оформлене в січні 1873, 1901 перейменоване на Церковно-історичне та археологічне товариство, 1920 закрите); видавало наукові твори, «Чтения в Церковно-археологическом обществе при Киевской духовной академии» (із 1902 — "Чтения в Церковно-историческом и археологическом обществе при Киевской духовной академии", із 1913 — «Чтения в Церковно-историческом и археологическом обществе при Императорской Киевской духовной академии»; 14 вип., 1883—1916); заснувало Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії. Із 1882 незмінним секретарем товариства і смотрителем музею був М. І. Петров. У часописах «Труды Киевской духовной академии» та "Известиях" Церковно-археологічного товариства (видавалися до 1896) публікувалися звіти про діяльність товариства і музею. До складу товариства входили викладачі Київської духовної академії, представники вищого духовенства, відомі вчені (за різними даними, наприкінці існування — до 170 осіб). На зразок Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії 1893 створено Волинське церковно-археологічне товариство, яке офіційно відкрилося 1894 в Почаєві. Мало відділення в Луцьку й Володимирі-Волинському, видавало наукові твори, друкований орган «Волынский историко-археологический сборник». 1904 створено Херсонське церковно-археологічне товариство, 1906 — Чернігівський церковно-археологічний комітет. 1906—20 діяв Полтавський церковно-археологічний комітет (при ньому 1907 створено давньосховище), діяльність якого на 14-му археологічному з'їзді (Чернігів, 1908) відзначена в числі 2—3-х найкращих серед 30-ти Ц.-а. та і.у. в Російській імперії. Видавав «Труды…» (вип. 1—2, 1908; вип. 3, 1912). 1912 засновано Харківське церковно-археологічне товариство, 1913 — Таврійське церковно-археологічне товариство із центром у Сімферополі, 1914 — Сімферопольський церковно-археологічний комітет. Ц.-а. та і.у. зробили вагомий внесок у розвиток церковної археології, краєзнавства, музейництва, етнографії, сприяли збереженню історико-культурних пам'яток; їхній науковий доробок є невід'ємною складовою духовної культури України.
Див. також
Джерела та література
- Н. А. Шип. Церковно-археологічні та історичні установи // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 471. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2024 Cerkovno arheologichni ta istorichni ustanovi gromadski ob yednannya predstavnikiv pravoslavnogo duhovenstva naukovciv visokopostavlenih osib pokroviteliv diyali v Rosijskij imperiyi iz seredini 1860 h rr Yih utvoryuvali pri yeparhialnih upravlinnyah i duhovnih navchalnih zakladah pid nazvami komitetiv komisij dlya istoriko statistichnih opisiv yeparhij cerkovno arheologichnih ta istorichnih tovaristv U 2 j pol 19 st v Rosijskij imperiyi u tomu chisli v ukrayinskih guberniyah zasnovuvali naukovi tovaristva yak gromadski neoficijni ustanovi sered yakih prevalyuvali arheologichni sho vidigravali pomitnu rol u poshirenni istorichnih znan Odnochasno vinikla potreba v rozvitkovi cerkovnoyi praktichnoyi i teoretichnoyi arheologiyi na Zahodi hristiyanska arheologiya yaka b vivchala i zberigala sakralni pam yatki Do 1911 C a ta i u stvoryuvalisya z iniciativi miscevogo duhovenstva Na pochatku 20 st svoyeyu diyalnistyu voni doveli korist dlya rozvitku duhovnoyi osviti nauki muzejnoyi spravi 1914 pri Najsvyatishomu Sinodi stvoreno Arhivno arheologichnu komisiyu yaka uhvalila rishennya shodo zasnuvannya podibnih ustanov u vsih yeparhiyah C a ta i u skladalisya iz chleniv spivrobitnikiv dijsnih i pochesnih chleniv finansuvalisya z kasi chlenskih vneskiv pozhertvuvan pributkiv vid prodazhu vidan Osnovnimi zavdannyami buli viyavlennya opisuvannya j ohorona cerkovnih rechovih arhitekturnih i pisemnih pam yatok doslidzhennya istoriyi cerkovno religijnogo zhittya istoriko arheologichne prosvitnictvo Zasnovuvali muzeyi starozhitnostej davnoshovisha vidavali periodiku Trudy eparhialnye vedomosti div Yeparhialni vidomosti naukovi praci brali uchast u pidgotovci j provedenni arheologichnih z yizdiv Pershim na terenah Ukrayini vinik Komitet dlya istoriko statistichnogo opisu Podilskoyi yeparhiyi Kam yanec Podilskij 1863 za inshimi danimi 1865 peretvorenij na 1903 20 Vono stalo osnovnim naukovim oseredkom krayeznavchih ta cerkovno arheologichnih doslidzhen Muzej komitetu zasnovanij 1890 div Davnoshovishe Podilskogo yeparhialnogo istoriko statistichnogo komitetu Vidavalo Otchety 1905 07 Trudy 1878 1917 za in danimi 1876 1916 V istorichnij nauci najbilshe doslidzhena diyalnist Cerkovno istorichnogo ta arheologichnogo tovaristva pri Kiyivskij duhovnij akademiyi zasnovane 1872 yak Cerkovno arheologichne tovaristvo yuridichno oformlene v sichni 1873 1901 perejmenovane na Cerkovno istorichne ta arheologichne tovaristvo 1920 zakrite vidavalo naukovi tvori Chteniya v Cerkovno arheologicheskom obshestve pri Kievskoj duhovnoj akademii iz 1902 Chteniya v Cerkovno istoricheskom i arheologicheskom obshestve pri Kievskoj duhovnoj akademii iz 1913 Chteniya v Cerkovno istoricheskom i arheologicheskom obshestve pri Imperatorskoj Kievskoj duhovnoj akademii 14 vip 1883 1916 zasnuvalo Cerkovno arheologichnij muzej pri Kiyivskij duhovnij akademiyi Iz 1882 nezminnim sekretarem tovaristva i smotritelem muzeyu buv M I Petrov U chasopisah Trudy Kievskoj duhovnoj akademii ta Izvestiyah Cerkovno arheologichnogo tovaristva vidavalisya do 1896 publikuvalisya zviti pro diyalnist tovaristva i muzeyu Do skladu tovaristva vhodili vikladachi Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi predstavniki vishogo duhovenstva vidomi vcheni za riznimi danimi naprikinci isnuvannya do 170 osib Na zrazok Cerkovno arheologichnogo tovaristva pri Kiyivskij duhovnij akademiyi 1893 stvoreno Volinske cerkovno arheologichne tovaristvo yake oficijno vidkrilosya 1894 v Pochayevi Malo viddilennya v Lucku j Volodimiri Volinskomu vidavalo naukovi tvori drukovanij organ Volynskij istoriko arheologicheskij sbornik 1904 stvoreno Hersonske cerkovno arheologichne tovaristvo 1906 Chernigivskij cerkovno arheologichnij komitet 1906 20 diyav Poltavskij cerkovno arheologichnij komitet pri nomu 1907 stvoreno davnoshovishe diyalnist yakogo na 14 mu arheologichnomu z yizdi Chernigiv 1908 vidznachena v chisli 2 3 h najkrashih sered 30 ti C a ta i u v Rosijskij imperiyi Vidavav Trudy vip 1 2 1908 vip 3 1912 1912 zasnovano Harkivske cerkovno arheologichne tovaristvo 1913 Tavrijske cerkovno arheologichne tovaristvo iz centrom u Simferopoli 1914 Simferopolskij cerkovno arheologichnij komitet C a ta i u zrobili vagomij vnesok u rozvitok cerkovnoyi arheologiyi krayeznavstva muzejnictva etnografiyi spriyali zberezhennyu istoriko kulturnih pam yatok yihnij naukovij dorobok ye nevid yemnoyu skladovoyu duhovnoyi kulturi Ukrayini Div takozhChernigivske yeparhialne shovishe starozhitnostejDzherela ta literaturaN A Ship Cerkovno arheologichni ta istorichni ustanovi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 471 ISBN 978 966 00 1359 9