Церква Святої Параскеви П'ятниці — одна з визначних пам'яток Старокостянтинівського району Хмельницької області. Храм побудований в селі Самчики. Церква є пам'яткою архітектури національного значення, входить до Палацово-паркового ансамблю «Самчики».
Церква Святої Параскеви П'ятниці | |
---|---|
| |
| |
Тип | церква |
Країна | Україна |
Розташування | Самчики |
Історія
Костел католицького монастиря маріанів
Побудована у 1771 році як костел монастиря (кляштору) — резиденції маріанів сином фундатора маєтку у Самчиках Яна Самюеля Хоєцького — Казимиром-Франциском, котрий проникся ідеями ордену маріанів, що виник у XVII столітті, і забажав бачити його священників у своєму селі. Костел став резиденцією ордену.
Православна церква
Після втрати Хоєцькими права власності на Самчики 1789 року, їх нові власники Любомирські перетворили костел на греко-католицький храм, а 1837 року освятили його вже як православну церкву Параскеви П'ятниці. Споруда збереглася до наших днів. В її інтер'єрі залишилися старовинні розписи й різьба по дереву. Поруч із храмом знаходиться мурована дзвіниця, яка спочатку була склепом-усипальнею Хоєцьких. На початку XX століття на дзвіниці було 6 дзвонів. Найбільший мав вагу 10 пудів (близько 160 кг).
Архітектура
Церква
Церква кам'яна загального типу, є зразком волинської сакральної будівлі.
Декор досить лаконічний: потинькована поверхня прикрашена лише легким фігурним завершенням — високим фронтоном.
Двосхилий дах з високою стрілою підйому утворює фігурний фронтон, аналогічний фронтону притвору. Фасад притвору, обрисами повторює головний фронтон. Маленька барокова главка на гребені нагадує про вплив архітектури Старокостянтинова.
Церква є зразком народної архітектури північного Поділля.
Дзвіниця
Біла кам'яна двоярусна дзвіниця самчиківської церкви стоїть у кутку цвинтаря — церковного подвір'я. Вона побудована повністю за народними традиціями дерев'яних дзвіниць веж.
Іконостас. Ікони
Іконостас увібрав у себе кращі зразки стилів бароко і рококо — вигадливі різьблені рами ікон, накладні різьблені елементи на деталях іконостаса і чудової краси Царські врата.
Старовині ікони, виконані у народному волинському стилі (орієнтовно XIX ст.), встановлені обабіч церковних дверей. Одна — Святий Миколай. На іншій — відомий сюжет «Не ридай мене, Мати» (Богородиця, яка ридає над тілом мертвого Христа). Досить цікавим є й розміщений над входом образ св. Параскеви, на честь якої названо храм. У церкві збереглися первісні розписи, красиве різьблене оздоблення та чимало давніх ікон.
- 2015 рік
- 2016 рік
Примітки
Джерела
- Пажимський О. Намір створення Національного історико-культурного заповідника «Послуччя» на терені історичної Південно-Східної (Подільської) Волині. // Історія музейництва, пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині: науковий збірник. — 2009. — Вип. 2. — С. 28-47.
- Двадцять дев'ять зупинок від Хмільника до Хмельницького: путівник. / відп. редактор О.Мовчан. — Київ: Грані-Т, 2009. — С.65. — .
- 500 чарівних куточків України, які варто відвідати / уклад.: Т. І. Лагунова, Ю. Ю. Кашуба. — Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2007. — С. 360. — .
Посилання
- Прадідівська слава. Українські пам'ятки
- Релігійний туризм
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatnici Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici odna z viznachnih pam yatok Starokostyantinivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Hram pobudovanij v seli Samchiki Cerkva ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya vhodit do Palacovo parkovogo ansamblyu Samchiki Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatniciTip cerkvaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya SamchikiIstoriyaKostel katolickogo monastirya marianiv Pobudovana u 1771 roci yak kostel monastirya klyashtoru rezidenciyi marianiv sinom fundatora mayetku u Samchikah Yana Samyuelya Hoyeckogo Kazimirom Franciskom kotrij proniksya ideyami ordenu marianiv sho vinik u XVII stolitti i zabazhav bachiti jogo svyashennikiv u svoyemu seli Kostel stav rezidenciyeyu ordenu Pravoslavna cerkva Pislya vtrati Hoyeckimi prava vlasnosti na Samchiki 1789 roku yih novi vlasniki Lyubomirski peretvorili kostel na greko katolickij hram a 1837 roku osvyatili jogo vzhe yak pravoslavnu cerkvu Paraskevi P yatnici Sporuda zbereglasya do nashih dniv V yiyi inter yeri zalishilisya starovinni rozpisi j rizba po derevu Poruch iz hramom znahoditsya murovana dzvinicya yaka spochatku bula sklepom usipalneyu Hoyeckih Na pochatku XX stolittya na dzvinici bulo 6 dzvoniv Najbilshij mav vagu 10 pudiv blizko 160 kg ArhitekturaCerkva Cerkva kam yana zagalnogo tipu ye zrazkom volinskoyi sakralnoyi budivli Dekor dosit lakonichnij potinkovana poverhnya prikrashena lishe legkim figurnim zavershennyam visokim frontonom Dvoshilij dah z visokoyu striloyu pidjomu utvoryuye figurnij fronton analogichnij frontonu pritvoru Fasad pritvoru obrisami povtoryuye golovnij fronton Malenka barokova glavka na grebeni nagaduye pro vpliv arhitekturi Starokostyantinova Cerkva ye zrazkom narodnoyi arhitekturi pivnichnogo Podillya Dzvinicya Bila kam yana dvoyarusna dzvinicya samchikivskoyi cerkvi stoyit u kutku cvintarya cerkovnogo podvir ya Vona pobudovana povnistyu za narodnimi tradiciyami derev yanih dzvinic vezh Ikonostas IkoniIkonostas uvibrav u sebe krashi zrazki stiliv baroko i rokoko vigadlivi rizbleni rami ikon nakladni rizbleni elementi na detalyah ikonostasa i chudovoyi krasi Carski vrata Starovini ikoni vikonani u narodnomu volinskomu stili oriyentovno XIX st vstanovleni obabich cerkovnih dverej Odna Svyatij Mikolaj Na inshij vidomij syuzhet Ne ridaj mene Mati Bogorodicya yaka ridaye nad tilom mertvogo Hrista Dosit cikavim ye j rozmishenij nad vhodom obraz sv Paraskevi na chest yakoyi nazvano hram U cerkvi zbereglisya pervisni rozpisi krasive rizblene ozdoblennya ta chimalo davnih ikon 2015 rik 2016 rikPrimitkiDzherelaPazhimskij O Namir stvorennya Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Posluchchya na tereni istorichnoyi Pivdenno Shidnoyi Podilskoyi Volini Istoriya muzejnictva pam yatkoohoronnoyi spravi krayeznavstva i turizmu v Ostrozi ta na Volini naukovij zbirnik 2009 Vip 2 S 28 47 Dvadcyat dev yat zupinok vid Hmilnika do Hmelnickogo putivnik vidp redaktor O Movchan Kiyiv Grani T 2009 S 65 ISBN 978 966 465 249 7 500 charivnih kutochkiv Ukrayini yaki varto vidvidati uklad T I Lagunova Yu Yu Kashuba Harkiv Klub Simejnogo Dozvillya 2007 S 360 ISBN 978 966 343 562 6 PosilannyaPradidivska slava Ukrayinski pam yatki Religijnij turizm