Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Це́рква Св. Єлизавети — православний храм у Києві на Трухановому острові, збудований у 1909-1910 роках та зруйнований у 1943 році. Розташовувався на західному березі Труханового острова поряд с теперішнім Центральним пляжем, приблизно навпроти Церкви Миколи Чудотворця (на воді).
| Церква святої Єлизавети | |
|---|---|
 церква Св.Єлизавети | |
| 50°27′51″ пн. ш. 30°32′02″ сх. д. / 50.46439000002777675° пн. ш. 30.534053000027778779° сх. д.Координати: 50°27′51″ пн. ш. 30°32′02″ сх. д. / 50.46439000002777675° пн. ш. 30.534053000027778779° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Архітектор | Євген Єрмаков |
| Початок будівництва | 21 вересня 1909 |
| Кінець будівництва | 2 вересня 1910 |
| Зруйновано | осінь 1943 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
Історія храму
На початку ХХ ст. населення поселення на Трухановому острові досягла 6 тисяч, однак тут не було ані навчального закладу, ані храму. Нарешті, 1909 року було збудовано та відкрито двокласне училище.
І от того ж року за проектом єпархіального архітектора Євгена Єрмакова та за фінансового сприяння Давида Марголіна було розпочато зведення мурованого храму в ім'я Св. Єлизавети. Урочисте закладення храму відбулося 21 вересня 1909 р. за участю митрополита Флавіана. А 2 вересня 1910 року ноовзбудований храм було освячено. Окрасою храму став виготовлений О.Мурашком іконостас. До спорудження храму долучилася також дружина генерал-губернатора Федора Трепова Єлизавета Трепова.
Указом Синоду від 15 грудня 1911 р. церкву було зараховано до безпарафіяльних, із забезпеченням причту від казни держави.
1916 р. церква збагатилася новою іконою Св. Єлизавети, а 1917 р. церкву віднесли до парафіяльних.
Коли у Києві було встановлено радянську владу, що від початку проголосила свободу віросповідань, було утворено релігійну громаду, що 1921 р. отримала храм у повне користування і невдовзі богослужіння почало провадитися українською мовою. Невдовзі виник конфлікт між прихильниками української громади та "слов'янської" громади храму, зміст якого полягав у бажанні однієї з громад одноосібно користуватися храмом. Однак урешті-решт жодній з громад таке право надано не було.
Закриття та знищення храму
26 березня 1934 р. рішенням міськвиконкому церкву було закрито і пристосовано під гуртожиток для працівників телефонної станції. Остоточно було знищено храм вже восени 1943 р., коли німцями було спалено поселення Труханів острів.
Фундаменти храму збереглися і їх досі можна побачити у порослях кущів на острові.
Настоятелі до 1917 року
- свящ. Є. Ергардт (1911–1917).
Примітки
- Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
Посилання
- Київська Хортиця розкриває таємниці.
Джерела
- Церква Св. Єлизавети // Київські мініатюри. Книга сьома / В. В. Ковалинський. — К. : Купола, 2008. — С. 122–130. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce rkva Sv Yelizaveti pravoslavnij hram u Kiyevi na Truhanovomu ostrovi zbudovanij u 1909 1910 rokah ta zrujnovanij u 1943 roci Roztashovuvavsya na zahidnomu berezi Truhanovogo ostrova poryad s teperishnim Centralnim plyazhem priblizno navproti Cerkvi Mikoli Chudotvorcya na vodi Cerkva svyatoyi Yelizaveticerkva Sv Yelizaveti50 27 51 pn sh 30 32 02 sh d 50 46439000002777675 pn sh 30 534053000027778779 sh d 50 46439000002777675 30 534053000027778779 Koordinati 50 27 51 pn sh 30 32 02 sh d 50 46439000002777675 pn sh 30 534053000027778779 sh d 50 46439000002777675 30 534053000027778779Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektorYevgen YermakovPochatok budivnictva21 veresnya 1909Kinec budivnictva2 veresnya 1910Zrujnovanoosin 1943Vidbudovanone vidbudovuvalasIstoriya hramuNa pochatku HH st naselennya poselennya na Truhanovomu ostrovi dosyagla 6 tisyach odnak tut ne bulo ani navchalnogo zakladu ani hramu Nareshti 1909 roku bulo zbudovano ta vidkrito dvoklasne uchilishe I ot togo zh roku za proektom yeparhialnogo arhitektora Yevgena Yermakova ta za finansovogo spriyannya Davida Margolina bulo rozpochato zvedennya murovanogo hramu v im ya Sv Yelizaveti Urochiste zakladennya hramu vidbulosya 21 veresnya 1909 r za uchastyu mitropolita Flaviana A 2 veresnya 1910 roku noovzbudovanij hram bulo osvyacheno Okrasoyu hramu stav vigotovlenij O Murashkom ikonostas Do sporudzhennya hramu doluchilasya takozh druzhina general gubernatora Fedora Trepova Yelizaveta Trepova Ukazom Sinodu vid 15 grudnya 1911 r cerkvu bulo zarahovano do bezparafiyalnih iz zabezpechennyam prichtu vid kazni derzhavi 1916 r cerkva zbagatilasya novoyu ikonoyu Sv Yelizaveti a 1917 r cerkvu vidnesli do parafiyalnih Koli u Kiyevi bulo vstanovleno radyansku vladu sho vid pochatku progolosila svobodu virospovidan bulo utvoreno religijnu gromadu sho 1921 r otrimala hram u povne koristuvannya i nevdovzi bogosluzhinnya pochalo provaditisya ukrayinskoyu movoyu Nevdovzi vinik konflikt mizh prihilnikami ukrayinskoyi gromadi ta slov yanskoyi gromadi hramu zmist yakogo polyagav u bazhanni odniyeyi z gromad odnoosibno koristuvatisya hramom Odnak ureshti resht zhodnij z gromad take pravo nadano ne bulo Zakrittya ta znishennya hramu26 bereznya 1934 r rishennyam miskvikonkomu cerkvu bulo zakrito i pristosovano pid gurtozhitok dlya pracivnikiv telefonnoyi stanciyi Ostotochno bulo znisheno hram vzhe voseni 1943 r koli nimcyami bulo spaleno poselennya Truhaniv ostriv Fundamenti hramu zbereglisya i yih dosi mozhna pobachiti u poroslyah kushiv na ostrovi Nastoyateli do 1917 rokusvyash Ye Ergardt 1911 1917 PrimitkiTopografichna zjomka Kiyivskogo miskomunviddilu 1923 1930 PosilannyaKiyivska Horticya rozkrivaye tayemnici DzherelaCerkva Sv Yelizaveti Kiyivski miniatyuri Kniga soma V V Kovalinskij K Kupola 2008 S 122 130 ISBN 978 966 8679 10 0