Церква святого великомученика Димитрія Солунського — чинна дерев'яна парафіяльна церква (УПЦ МП) у селі Гішин Ковельського району Волинської області, збудований у 1567 році, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний №132). Найбільш рання пам'ятка дерев'яної архітектури Волині. Перебудовувалася та ремонтувалася у 18 і 19 століттях.
Церква святого великомученика Димитрія Солунського | |
---|---|
51°18′04″ пн. ш. 24°46′17″ сх. д. / 51.3012639° пн. ш. 24.771472° сх. д.Координати: 51°18′04″ пн. ш. 24°46′17″ сх. д. / 51.3012639° пн. ш. 24.771472° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Гішин |
Кінець будівництва | 1567 |
Будівельна система | дерев'яна |
Належність | Українська Православна Церква (МП) |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Церква святого Дмитрія (Гішин) (Україна) | |
Церква святого Дмитрія у Вікісховищі |
Історія
Дмитрівська церква у Гішині під Ковелем збудована у 1567 році, і є найстарішою пам'яткою поліської дерев'яної архітектури.
Церкву планується відреставрувати державним коштом у 2012 році .
Архітектура
Періодичні ремонти та навіть заміни окремих елементів церкви, позначились на чистоті її первісного архітектурного рішення. Зокрема, було розібрано всю горішню частину склепінчастого перекриття над вівтарем, а залишки первісно відкритого ззовні верху разом з водоточиною виявилися прихованими у масиві пізнішого каркасного даху. Не оминули перебудови і центрального верху пам'ятки, над світловим ліхтариком якого у другій половині XIX ст. було влаштовано додаткову декоративну маківку цибулястої форми. Очевидно, водночас з цим відбулася капітальна реконструкція каркасної дзвіниці над бабинцем, внаслідок чого її первісні тесані конструкції (насамперед, традиційна у таких випадках аркада-галерея) було змінено на пилені, а вся архітектура цього важливого елементу будівлі набула більш спрощеного і схематичного вигляду.
Незважаючи на пізніші нашарування, вони мали «косметичний», локальний характер, не порушуючи первісної об’ємно-просторової структури пам’ятки. Її композиційну основу складають три послідовно розташовані з заходу на схід зруби бабинця, нави та вівтаря (відповідно прямокутної, квадратної та шестикутної у плані форми), повторюючи, таким чином, традиційну схему поліської тридільної церкви. Традиційний характер мають також перекриття над центральним і східним зрубами, являючи собою у першому випадку класичний зразок архаїчного пірамідального верху чотиригранної форми з світловим четвериком у вінчанні, а в другому — простіший, однозаломний варіант рубленого верху. Єдиним принципово новим для найстаріших дерев'яних церков Полісся виступає одноярусна каркасна дзвіниця над бабинцем, проте її вплив на загальну структуру будівлі обмежується лише зовнішніми формами пам’ятки, ніяк не виявляючись в інтер’єрі Дмитрівської церкви. Більше того, всупереч асиметричній побудові зовнішніх форм споруди композиційною домінантою її внутрішнього простору є центральне приміщення церкви — нава, яке за своїми розмірами, висотою та характером освітлення помітно переважає низькі і напівтемні приміщення бабинця і вівтаря. Виділенню нави як композиційного центру інтер’єру сприяло також розташування тут майже всіх його пластичних акцентів та елементів декоративного оздоблення (складного фігурного вирізу у західній стіні, старовинних хорів, монументального іконостасу тощо), ще більше наближаючи організацію внутрішнього простору пам’ятки до традиційної схеми поліської тридільної церкви.
Значення Дмитрівської церкви полягає не тільки у тому, що вона є найстарішим на Поліссі зразком культової будівлі з дзвіницею над бабинцем, але й у тому, що незважаючи на всі пізніші ремонти і реконструкції дзвіниця як визначальна ознака досліджуваної групи дерев'яних церков тут збереглася. Адже найголовніша проблема при виявленні подібних споруд на території регіону в тому і полягає, що дзвіниця над бабинцем, як і решта каркасних елементів церкви (опасання, фігурні кронштейни, крокви, стояки та розкоси даху тощо), підлягали періодичним ремонтам і навіть заміні значно частіше, ніж рублені конструкції цих будівель. У багатьох випадках дзвіниці не тільки перебудовувалися і частково міняли свою форму, як це сталося у гішинській церкві, але й розбиралися зовсім, істотно впливаючи на первісний вигляд будівлі.
Висота центрального зрубу гішинської церкви 4,6 м, розміри приміщення у плані 6,6 х 6,2 м. Співвідношення висот центрального і східного зрубів дорівнює 5 : 4.
Класичний зразок поліського дерев'яної церкви, з одним ярусом дзвіниці над бабинцем, та двома архаїчними пірамідальними верхами чотирисхилої форми над навою та вівтарем. Це дозволяє стверджувати, що у другій половині XVII ст. досліджуваний різновид культової будівлі на Поліссі ще побутував, хоча кількість подібних споруд на території регіону поступово зменшувалася. Якщо у XVI ст. тут було зафіксовано чотири таких будівлі (у Гішині, Качині, Суходолах та Нуйному), у XVII — дві (у Машеві та Судчому), то у XVIII — лише один, по суті останній зразок поліського дерев'яної церкви з дзвіницею над бабинцем (Покровська церква 1745 р. у Залізниці під Любешовим [19]). Зазначена тенденція дозволяє припустити, що формування і найбільше поширення досліджуваної групи будівель на території регіону відбувалося раніше XVI ст., тобто в той період розвитку поліської дерев’яної архітектури, який практично не представлений ані архітектурними пам’ятками, ані допоміжними історичними джерелами. На користь подібного припущення свідчить і те, що дзвіниця над бабинцем відома переважно у церквах найдавнішого на Поліссі архаїчного типу, в той час як у будівлях пізнішого за походженням волинського типу цей своєрідний композиційний прийом зафіксований лише в одному випадку (Преображенська церква у Нуйному).
У споруді значно виділено квадратний в плані об'єм центрального зрубу, урівноважений зі сходу і заходу рівними за шириною та висотою п'ятигранною апсидою і прямокутним в плані бабинцем. Останній не має вікон - характерна особливість ранніх дерев'яних церков. Відмітним є розкриття внутрішнього простору центрального зрубу. Його стіни переходять у високий чотиригранний пірамідальний зруб, що змінюється в завершенні маленьким призматичним четвериком-ліхтарем, зашитим плафоном і увінчаним зовні главкою-цибулиною (19 ст.). Це єдина з таким перекриттям пам'ятка на Волині, що представляє найбільш архаїчний тип української дерев'яної церкви. Під карнизом покрівлі збереглася унікальна в українській архітектурі конструкція стародавнього карниза - у вигляді напіварки-кронштейна. Східний зруб був перекритий зімкнутим зрубовим склепінням, від якого в даний час збереглася лише нижня частина, зашита стелею і прихована зовні під високим дахом, увінчаним главкою. Конструкція дзвіниці - всередині каркасна аркова з різьбленими кронштейнами, кріпиться тиблями. У 19 столітті вона була обшита і підвищена.
В інтер'єрі бабинець сполучається з основним об'ємом химерної фігурною аркою-вирізом, по боках якої збереглися фрагменти декоративного розпису (16 ст.).
Святині
Одигітрія Гішинська
Ікону Божої Матері «Одигітрія Гішинська» було явлено 13 лютого 1998 року у церкві святого великомученика Димитрія Солунського села Гішин. Образ, згідно з висновками спеціалістів, написаний у 16 столітті і належить до типу Богородичних ікон, іменованих «Одигітрія». Був іконостасним образом, потім тривалий час використовувалася як верхня частина Престолу, мабуть таким чином хотіли зберегти від наруги святиню благочестиві віруючи під час гонінь на Православну Церкву, коли в часи радянської влади сільську церкву було закрито. Вже чотири з половиною століття Божа Матір через свою ікону «Одигітрія Гашинська» захищає церкву, село та його мешканців від бід та скорбот. Чисельні факти свідчать, що кожен, хто з вірою молиться до Богородиці перед цією іконою, отримує просиме на спасіння душі і зцілення тіла.
Ікона святого Юрія Змієборця
Ікона, написана наприкінці 17 століття, походить з Дмитрівської церкви села Гішин. Збергіється у фондах Музею Волинської ікони (відділ Волинського краєзнавчого музею). Інвентарний номер — ВКМ Ж-297. Розміри 125х94х2(8)см.
Техніка і матеріали: дошка (2) соснова, шпуги (2) врізні наскрізні, левкас, темпера,гравіювання, сріблення, обрамлення подвійне накладне профільоване.
Збереження: кракелюри, тріщини, значні втрати фарбового шару і левкасу на тлі, в нижній частині ікони і обрамленні, відірвана нижня планка, частини внутрішнього валику і бонії обрамлення, потертості сріблення, дірки від тиблів.
Опис: в центрі композиції зображений Святий Юрій Змієборець, який возсідаючи на білому коні списом вбиває крилатого змія (майже не зберігся), у лівій руці тримає вуздечку. Постать Святого на коні повернута вліво, із злегка схиленою головою; фігура непропорційна, масивна верхня частина, короткі ноги. Зліва, на тлі темних аркоподібних врат замку з вохристими стінами, стоїть молода царівна, яка молитовно склала руки. Вище, на тлі вікна, зображені цар і царівна у горностаєвих мантіях і вінцях. Святий одягнений у голубу сорочку, коротку зелену туніку, срібну кірасу з хрестом, сині штани, на голові срібний шолом із червоно-зеленим пір’ям, за плечима червоний плащ, на ногах руді чоботи. Царівна одягнена у білу сорочку, червону спідницю, темний корсет і зелений фартух, голова увінчана вінцем. Драпірування одеж незначне, темними смугами по основних кольорах. Лик Святого вохристої карнації, округлий, молодий. Очі напівопущені, ніс прямий, вуста червоні, брови чіткі темні, легка підрум’яна; відтінені повіки, ніс, підборіддя. Німб круглий, гладкий, окреслений двома графіями, сріблений. Фігура білого коня масивна, у червоній вуздечці і з червоною попоною, передні ноги підняті у стрибку. Позем темно-зеленого кольору, злегка промальовані пагорби, вдалині білі вершини. У правому верхньому куті — зображення благословляючої Божої десниці (майже втрачене). Тло гравійоване стилізованим рослинним орнаментом, сріблене. Обрамлення подвійне, глибока зовнішня рама коричневого кольору, внутрішній валик і бонії посріблені, міжрамні смуги зеленого кольору з орнаментом.
У 2004 році була проведена реставрація ікони у ННДРЦУ (Київ), реставратор Волощук Г.Г.
За стилістикою та символікою образ стоїть доволі близько до ікони «Юрій Змієборець» з села Михнівка Камінь-Каширського району.
Примітки
- ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ щодо переліку релігійних організації, які підпадають під дію частини 7 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»
- Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам’ятки містобудування і архітектури Волинської області. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 20 квітня 2012.
- Справочник "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" (том 2 ст.83) [ 20 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Київ дасть мільйони на порятунок історії Волині[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 квітня 2012.
- У Клімчука домовились з архітекторами: гроші на реставрацію церкви в селі Гішин дадуть[недоступне посилання з червня 2019]
- В. Завада. Ґотизми в архітектурі дерев'яних храмів Полісся [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.] (електронна версія)
- Ікона Божої Матері Одигітрія Гішинська
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 20 квітня 2012.
- Василевська С. Матеріали до каталогу волинської ікони XVI-XVIII ст. з фондів Волинського краєзнавчого музею // Волинська ікона : дослідження та реставрація : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 16. – С. 226—234. [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (електронна версія)
- Карпюк Л. Ікони святого Юрія Змієборця XVI — XVIII століть з колекції ВКМ // Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 16. Матеріали XVI міжнародної наукової конференції, м.Луцьк, 4 – 5 листопада 2009 року. – Луцьк, 2009. – С. 48-53. [ 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] (електронна версія)
Посилання
- Чи доживе гішинська церква до свого 500-річчя?
- У Гішин до Одигитрії[недоступне посилання з травня 2019]
- Найстаріша дерев'яна церква Волині в небезпеці [ 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Dimitriya Solunskogo Cerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo chinna derev yana parafiyalna cerkva UPC MP u seli Gishin Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti zbudovanij u 1567 roci pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 132 Najbilsh rannya pam yatka derev yanoyi arhitekturi Volini Perebudovuvalasya ta remontuvalasya u 18 i 19 stolittyah Cerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo51 18 04 pn sh 24 46 17 sh d 51 3012639 pn sh 24 771472 sh d 51 3012639 24 771472 Koordinati 51 18 04 pn sh 24 46 17 sh d 51 3012639 pn sh 24 771472 sh d 51 3012639 24 771472Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina GishinKinec budivnictva1567Budivelna sistemaderev yanaNalezhnistUkrayinska Pravoslavna Cerkva MP Stanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniCerkva svyatogo Dmitriya Gishin Ukrayina Cerkva svyatogo Dmitriya u VikishovishiIstoriyaDmitrivska cerkva u Gishini pid Kovelem zbudovana u 1567 roci i ye najstarishoyu pam yatkoyu poliskoyi derev yanoyi arhitekturi Cerkvu planuyetsya vidrestavruvati derzhavnim koshtom u 2012 roci ArhitekturaPeriodichni remonti ta navit zamini okremih elementiv cerkvi poznachilis na chistoti yiyi pervisnogo arhitekturnogo rishennya Zokrema bulo rozibrano vsyu gorishnyu chastinu sklepinchastogo perekrittya nad vivtarem a zalishki pervisno vidkritogo zzovni verhu razom z vodotochinoyu viyavilisya prihovanimi u masivi piznishogo karkasnogo dahu Ne ominuli perebudovi i centralnogo verhu pam yatki nad svitlovim lihtarikom yakogo u drugij polovini XIX st bulo vlashtovano dodatkovu dekorativnu makivku cibulyastoyi formi Ochevidno vodnochas z cim vidbulasya kapitalna rekonstrukciya karkasnoyi dzvinici nad babincem vnaslidok chogo yiyi pervisni tesani konstrukciyi nasampered tradicijna u takih vipadkah arkada galereya bulo zmineno na pileni a vsya arhitektura cogo vazhlivogo elementu budivli nabula bilsh sproshenogo i shematichnogo viglyadu Nezvazhayuchi na piznishi nasharuvannya voni mali kosmetichnij lokalnij harakter ne porushuyuchi pervisnoyi ob yemno prostorovoyi strukturi pam yatki Yiyi kompozicijnu osnovu skladayut tri poslidovno roztashovani z zahodu na shid zrubi babincya navi ta vivtarya vidpovidno pryamokutnoyi kvadratnoyi ta shestikutnoyi u plani formi povtoryuyuchi takim chinom tradicijnu shemu poliskoyi tridilnoyi cerkvi Tradicijnij harakter mayut takozh perekrittya nad centralnim i shidnim zrubami yavlyayuchi soboyu u pershomu vipadku klasichnij zrazok arhayichnogo piramidalnogo verhu chotirigrannoyi formi z svitlovim chetverikom u vinchanni a v drugomu prostishij odnozalomnij variant rublenogo verhu Yedinim principovo novim dlya najstarishih derev yanih cerkov Polissya vistupaye odnoyarusna karkasna dzvinicya nad babincem prote yiyi vpliv na zagalnu strukturu budivli obmezhuyetsya lishe zovnishnimi formami pam yatki niyak ne viyavlyayuchis v inter yeri Dmitrivskoyi cerkvi Bilshe togo vsuperech asimetrichnij pobudovi zovnishnih form sporudi kompozicijnoyu dominantoyu yiyi vnutrishnogo prostoru ye centralne primishennya cerkvi nava yake za svoyimi rozmirami visotoyu ta harakterom osvitlennya pomitno perevazhaye nizki i napivtemni primishennya babincya i vivtarya Vidilennyu navi yak kompozicijnogo centru inter yeru spriyalo takozh roztashuvannya tut majzhe vsih jogo plastichnih akcentiv ta elementiv dekorativnogo ozdoblennya skladnogo figurnogo virizu u zahidnij stini starovinnih horiv monumentalnogo ikonostasu tosho she bilshe nablizhayuchi organizaciyu vnutrishnogo prostoru pam yatki do tradicijnoyi shemi poliskoyi tridilnoyi cerkvi Znachennya Dmitrivskoyi cerkvi polyagaye ne tilki u tomu sho vona ye najstarishim na Polissi zrazkom kultovoyi budivli z dzviniceyu nad babincem ale j u tomu sho nezvazhayuchi na vsi piznishi remonti i rekonstrukciyi dzvinicya yak viznachalna oznaka doslidzhuvanoyi grupi derev yanih cerkov tut zbereglasya Adzhe najgolovnisha problema pri viyavlenni podibnih sporud na teritoriyi regionu v tomu i polyagaye sho dzvinicya nad babincem yak i reshta karkasnih elementiv cerkvi opasannya figurni kronshtejni krokvi stoyaki ta rozkosi dahu tosho pidlyagali periodichnim remontam i navit zamini znachno chastishe nizh rubleni konstrukciyi cih budivel U bagatoh vipadkah dzvinici ne tilki perebudovuvalisya i chastkovo minyali svoyu formu yak ce stalosya u gishinskij cerkvi ale j rozbiralisya zovsim istotno vplivayuchi na pervisnij viglyad budivli Visota centralnogo zrubu gishinskoyi cerkvi 4 6 m rozmiri primishennya u plani 6 6 h 6 2 m Spivvidnoshennya visot centralnogo i shidnogo zrubiv dorivnyuye 5 4 Klasichnij zrazok poliskogo derev yanoyi cerkvi z odnim yarusom dzvinici nad babincem ta dvoma arhayichnimi piramidalnimi verhami chotirishiloyi formi nad navoyu ta vivtarem Ce dozvolyaye stverdzhuvati sho u drugij polovini XVII st doslidzhuvanij riznovid kultovoyi budivli na Polissi she pobutuvav hocha kilkist podibnih sporud na teritoriyi regionu postupovo zmenshuvalasya Yaksho u XVI st tut bulo zafiksovano chotiri takih budivli u Gishini Kachini Suhodolah ta Nujnomu u XVII dvi u Mashevi ta Sudchomu to u XVIII lishe odin po suti ostannij zrazok poliskogo derev yanoyi cerkvi z dzviniceyu nad babincem Pokrovska cerkva 1745 r u Zaliznici pid Lyubeshovim 19 Zaznachena tendenciya dozvolyaye pripustiti sho formuvannya i najbilshe poshirennya doslidzhuvanoyi grupi budivel na teritoriyi regionu vidbuvalosya ranishe XVI st tobto v toj period rozvitku poliskoyi derev yanoyi arhitekturi yakij praktichno ne predstavlenij ani arhitekturnimi pam yatkami ani dopomizhnimi istorichnimi dzherelami Na korist podibnogo pripushennya svidchit i te sho dzvinicya nad babincem vidoma perevazhno u cerkvah najdavnishogo na Polissi arhayichnogo tipu v toj chas yak u budivlyah piznishogo za pohodzhennyam volinskogo tipu cej svoyeridnij kompozicijnij prijom zafiksovanij lishe v odnomu vipadku Preobrazhenska cerkva u Nujnomu U sporudi znachno vidileno kvadratnij v plani ob yem centralnogo zrubu urivnovazhenij zi shodu i zahodu rivnimi za shirinoyu ta visotoyu p yatigrannoyu apsidoyu i pryamokutnim v plani babincem Ostannij ne maye vikon harakterna osoblivist rannih derev yanih cerkov Vidmitnim ye rozkrittya vnutrishnogo prostoru centralnogo zrubu Jogo stini perehodyat u visokij chotirigrannij piramidalnij zrub sho zminyuyetsya v zavershenni malenkim prizmatichnim chetverikom lihtarem zashitim plafonom i uvinchanim zovni glavkoyu cibulinoyu 19 st Ce yedina z takim perekrittyam pam yatka na Volini sho predstavlyaye najbilsh arhayichnij tip ukrayinskoyi derev yanoyi cerkvi Pid karnizom pokrivli zbereglasya unikalna v ukrayinskij arhitekturi konstrukciya starodavnogo karniza u viglyadi napivarki kronshtejna Shidnij zrub buv perekritij zimknutim zrubovim sklepinnyam vid yakogo v danij chas zbereglasya lishe nizhnya chastina zashita steleyu i prihovana zovni pid visokim dahom uvinchanim glavkoyu Konstrukciya dzvinici vseredini karkasna arkova z rizblenimi kronshtejnami kripitsya tiblyami U 19 stolitti vona bula obshita i pidvishena V inter yeri babinec spoluchayetsya z osnovnim ob yemom himernoyi figurnoyu arkoyu virizom po bokah yakoyi zbereglisya fragmenti dekorativnogo rozpisu 16 st SvyatiniOdigitriya Gishinska Odigitriya Gishinska Ikonu Bozhoyi Materi Odigitriya Gishinska bulo yavleno 13 lyutogo 1998 roku u cerkvi svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo sela Gishin Obraz zgidno z visnovkami specialistiv napisanij u 16 stolitti i nalezhit do tipu Bogorodichnih ikon imenovanih Odigitriya Buv ikonostasnim obrazom potim trivalij chas vikoristovuvalasya yak verhnya chastina Prestolu mabut takim chinom hotili zberegti vid narugi svyatinyu blagochestivi viruyuchi pid chas gonin na Pravoslavnu Cerkvu koli v chasi radyanskoyi vladi silsku cerkvu bulo zakrito Vzhe chotiri z polovinoyu stolittya Bozha Matir cherez svoyu ikonu Odigitriya Gashinska zahishaye cerkvu selo ta jogo meshkanciv vid bid ta skorbot Chiselni fakti svidchat sho kozhen hto z viroyu molitsya do Bogorodici pered ciyeyu ikonoyu otrimuye prosime na spasinnya dushi i zcilennya tila Ikona svyatogo Yuriya Zmiyeborcya Ikona napisana naprikinci 17 stolittya pohodit z Dmitrivskoyi cerkvi sela Gishin Zbergiyetsya u fondah Muzeyu Volinskoyi ikoni viddil Volinskogo krayeznavchogo muzeyu Inventarnij nomer VKM Zh 297 Rozmiri 125h94h2 8 sm Tehnika i materiali doshka 2 sosnova shpugi 2 vrizni naskrizni levkas tempera graviyuvannya sriblennya obramlennya podvijne nakladne profilovane Zberezhennya krakelyuri trishini znachni vtrati farbovogo sharu i levkasu na tli v nizhnij chastini ikoni i obramlenni vidirvana nizhnya planka chastini vnutrishnogo valiku i boniyi obramlennya potertosti sriblennya dirki vid tibliv Opis v centri kompoziciyi zobrazhenij Svyatij Yurij Zmiyeborec yakij vozsidayuchi na bilomu koni spisom vbivaye krilatogo zmiya majzhe ne zberigsya u livij ruci trimaye vuzdechku Postat Svyatogo na koni povernuta vlivo iz zlegka shilenoyu golovoyu figura neproporcijna masivna verhnya chastina korotki nogi Zliva na tli temnih arkopodibnih vrat zamku z vohristimi stinami stoyit moloda carivna yaka molitovno sklala ruki Vishe na tli vikna zobrazheni car i carivna u gornostayevih mantiyah i vincyah Svyatij odyagnenij u golubu sorochku korotku zelenu tuniku sribnu kirasu z hrestom sini shtani na golovi sribnij sholom iz chervono zelenim pir yam za plechima chervonij plash na nogah rudi choboti Carivna odyagnena u bilu sorochku chervonu spidnicyu temnij korset i zelenij fartuh golova uvinchana vincem Drapiruvannya odezh neznachne temnimi smugami po osnovnih kolorah Lik Svyatogo vohristoyi karnaciyi okruglij molodij Ochi napivopusheni nis pryamij vusta chervoni brovi chitki temni legka pidrum yana vidtineni poviki nis pidboriddya Nimb kruglij gladkij okreslenij dvoma grafiyami sriblenij Figura bilogo konya masivna u chervonij vuzdechci i z chervonoyu poponoyu peredni nogi pidnyati u stribku Pozem temno zelenogo koloru zlegka promalovani pagorbi vdalini bili vershini U pravomu verhnomu kuti zobrazhennya blagoslovlyayuchoyi Bozhoyi desnici majzhe vtrachene Tlo gravijovane stilizovanim roslinnim ornamentom sriblene Obramlennya podvijne gliboka zovnishnya rama korichnevogo koloru vnutrishnij valik i boniyi posribleni mizhramni smugi zelenogo koloru z ornamentom U 2004 roci bula provedena restavraciya ikoni u NNDRCU Kiyiv restavrator Voloshuk G G Za stilistikoyu ta simvolikoyu obraz stoyit dovoli blizko do ikoni Yurij Zmiyeborec z sela Mihnivka Kamin Kashirskogo rajonu PrimitkiZVEDENA TABLICYa shodo pereliku religijnih organizaciyi yaki pidpadayut pid diyu chastini 7 statti 12 Zakonu Ukrayini Pro svobodu sovisti ta religijni organizaciyi Oficijnij sajt Upravlinnya kulturi i turizmu Volinskoyi oblderzhadministraciyi Pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi Volinskoyi oblasti Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 20 kvitnya 2012 Spravochnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 83 20 bereznya 2007 u Wayback Machine ros Kiyiv dast miljoni na poryatunok istoriyi Volini nedostupne posilannya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2012 U Klimchuka domovilis z arhitektorami groshi na restavraciyu cerkvi v seli Gishin dadut nedostupne posilannya z chervnya 2019 V Zavada Gotizmi v arhitekturi derev yanih hramiv Polissya 14 bereznya 2012 u Wayback Machine elektronna versiya Ikona Bozhoyi Materi Odigitriya Gishinska Arhiv originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2012 Vasilevska S Materiali do katalogu volinskoyi ikoni XVI XVIII st z fondiv Volinskogo krayeznavchogo muzeyu Volinska ikona doslidzhennya ta restavraciya nauk zb Luck 2009 Vip 16 S 226 234 27 veresnya 2016 u Wayback Machine elektronna versiya Karpyuk L Ikoni svyatogo Yuriya Zmiyeborcya XVI XVIII stolit z kolekciyi VKM Volinska ikona doslidzhennya ta restavraciya Naukovij zbirnik Vipusk 16 Materiali XVI mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi m Luck 4 5 listopada 2009 roku Luck 2009 S 48 53 17 grudnya 2013 u Wayback Machine elektronna versiya PosilannyaChi dozhive gishinska cerkva do svogo 500 richchya U Gishin do Odigitriyi nedostupne posilannya z travnya 2019 Najstarisha derev yana cerkva Volini v nebezpeci 27 lyutogo 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro cerkovnu budivlyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi