Церква святого Івана (латис. Svētā Jāņa Evaņģēliski luteriskā baznīca) — культова споруда в Ризі (Латвія), парафіяльний храм Євангелістсько-лютеранської церкви Латвії.
Церква святого Івана | |
---|---|
латис. Svētā Jāņa Evaņģēliski luteriskā baznīca | |
![]() | |
56°56′51″ пн. ш. 24°06′38″ сх. д. / 56.9475250° пн. ш. 24.1108056° сх. д.Координати: 56°56′51″ пн. ш. 24°06′38″ сх. д. / 56.9475250° пн. ш. 24.1108056° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Сучасний статус | діючий |
Розташування | Латвія, Рига |
Перша згадка | 1234 |
Початок будівництва | 13 століття[1] |
Стиль | готика, Відродження, маньєризм |
Належність | Лютеранська церква |
Стан | d[1] |
Адреса | 24, вул.Скарню |
Присвячення | Іван Хреститель |
Вебсайт | Офіційний сайт (латв.) |
![]() ![]() Церква святого Івана (Рига) (Латвія) | |
|
Присвята
Церква присвячена Іванові Хрестителю, тому містить декілька творів мистецтва із зображеннями святого, у тому числі велику картину на північній стороні середохрестя та вітраж справа від головного вівтаря (з півдня). Це вітраж разом з іншими встановили близько 1900 року.
Історія
Церква збудована на місці колишнього палацу ризького єпископа Альберта. У 1234 році домініканці отримали в управління маленьку каплицю палацу та присвятили її Іванові Хрестителю. Близько 1330 року каплицю перебудували, збільшили та продовжували використовувати як каплицю домініканців і парафіяльну церкву до 1523 року, коли на початку Реформації її розорили. У періоді між 1523 та 1581 роками церква слугувала складом, зерносховищем, стайнями, арсеналом. Після того вона стала парафіяльним храмом реформованої Євангелістської лютеранської церкви. Від 1587 церкву декілька разів її розширювали.
У великій ризькій пожежі 31 травня 1677 року церква сильно постраждала, але буда відбудована та отримала новий шпиль.. 1769 року церква отримала бароковий вівтар, 1849 року збудовано нову дзвіницю в неоготичному стилі замість старої. За радянських часів служби в церкві не припинялись.
У наш час церква є діючою, з більш ніж тисячею активних парафіян і службою щонеділі вранці та щосереди ввечері. Церква також є популярним туристичним об'єктом, крім того її використовують як концертну залу через великий розмір та добру акустику.
Галерея
- Вигляд на головний вівтар
- Вигляд на північний захід у напрямку органу
- Головний вівтар і вівтарна частина
Примітки
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
- Banga, Vita; Marina Levina та ін. (2007). Rīgas dievnami: Arhitektūra un māksla. Riga's Churches. Architecture and Art (Latvian, German, English та Russian) . Riga: Zinātne, Apgads Mantojums. ISBN . OCLC 217266501.
- «Riga St John's Church», by Ojars Sparitis, privately published 2006.
Посилання
![]() | Це незавершена стаття про Латвію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет