У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам яна в Голгочі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна в Голгочі — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Голгоча Тернопільського району Тернопільської области.

Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (Голгоча)




49°11′28″ пн. ш. 25°09′12″ сх. д. / 49.19122222224999774° пн. ш. 25.15355555558333478° сх. д.Координати: 49°11′28″ пн. ш. 25°09′12″ сх. д. / 49.19122222224999774° пн. ш. 25.15355555558333478° сх. д.
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Голгоча
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	1853
Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (Голгоча) (Україна)

Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення.

Історія церкви

У 1830 році тодішній власник села Францішек Тарасевич розпочав будувати нову однобанну муровану церкву, яка в плані мала вигляд корабля. У 1853 році будівництво завершили. 14 листопада тою ж року під час свята святих чудотворних і безсрібників Косми і Дам’яна храм освятив о. Григорій Мамерський.

З середини 1946 року до 1990 року парафія, а храм до 1992 року належали до московського православ’я, хоча тут продовжували підпільно служити греко-католицькі священники. У березні 1990 року офіційно зареєстровано греко-католицьку громаду.

Восени 1992 року храм повернуто греко-католицькій громаді.

У церковно-релігійному житті села відбулося три місії: у 1938 році — на честь святкування 950-ліття хрещення Руси-України, яку провели отці-місіонери з Тернопільською монастиря Усніння Пресвятої Богородиці, ЧНІ, о. ігумен Породко і о. Лемішка; 21 серпня 1994 року — отці Редемптористи о. Василь Сподара та сестри Василіянки; 14 листопада 2004 року — о. Кубацький.

6 травня 2004 року єпископську візитацію парафії здійснив владика Бучацької єпархії Іриней Білик.

З часу відновлення парафії тут почали діяти братства: Матері Божої Неустанної Помочі, «Цариці Вервиці», Вівтарна дружина, спільнота «Матері в молитві».

Власними силами та коштами греко-католицької громади було побудовано такі каплиці: собор Івана Хрестителя (освячений 13 січня 1913); на честь проголошення незалежності України (24 серпня 1992); Різдва Богородиці (21 вересня 2005); Преображення ГНІХ (19 серпня 1998), яка розташована у с. Волиця і належить до даної парафії. Також на території Голгочі встановлено пам’ятні хрести: на честь скасування комуни (1991), до 550-ї річниці першої писемної згадки про село (1995), відновлено хрест на честь скасування панщини.

У 2007 році могилу воїнам УПА, в якій виявили поховання 11 повстанців, було перебудовано у пам’ятний меморіал, який сьогодні знаменує великий хрест та фігура святого архистратига Михаїла.

Влітку 2008 року з ініціативи і за кошти мешканців-заробітчан було встановлено величини комплекс — фігуру Марії Матері Божої. Парафії з 1995 року має у власності новозбудоване проборство, яке розташоване біля храму.

Парохи

о. Михайло Навроцький (1864—1890),
о. Тимофій Бурдуляк (1890—1893),
о. Іван Навроцький (1894—1922),
о. Микола Ілевич (1922—1929),
о. Василь Костюк (1929—1930),
о. Мацалюх (1935—1935),
о. Василь Стадних (1935—1944),
о. Козяр (1944—1946),
о. Роман Шафран,
о. Ярослав Івасюк,
о. Іван Хрептак (до 1993),
о. Тарас Горпиняк (1993—1995),
о. Василь Лехняк (1995—1996),
о. Анатолій Гнатишин (з 5 травня 1997).

Примітки

Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.

Джерела

Парафія с. Голгоча. Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна // (Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм) / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 263. : іл. — .

[1] Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.