Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття не містить . (грудень 2016) |
Створення церкви святого Іоана Богослова у селі Підгір'я, Первомайського району Миколаївської області припадає на останнє десятиріччя 18 ст.
Історія будівництва церкви
Згідно з архівними матеріалами, церкву св. Іоана Богослова було збудовано 1796 року, завдяки зусиллям парафіян. Тогочасна церква мала вигляд дерев’яної хати, обмазаної глиною, на дерев’яній основі з невеликою за площею глухою підлогою. Окремо від церкви стояла дзвіниця на чотирьох стовпах, а також глиняна сторожка. Розмір церкви у первісному вигляді становив 10,7 аршинів або 7,5 м.
З огляду на давність церкви та дзвіниці та поступовий вихід будівель із ладу, виникла потреба збудувати нову муровану церкву та відповідні споруди при ній. Згадок про закладення нової церкви не збереглось, однак цю подію слід датувати останньою чвертю 19 — початком 20 ст. Для цього було заготовлено 30 000 штук цегли, 130 кубічних сажнів битого каміння, 200 пудів негашеного вапна та залучено 200 рублів.
Начиння церкви, згідно із кліровими відомостями, не відрізнялось пишністю. За винятком св. Божественних посудин, пожертвуваних протоієреєм Іоанном Кронштадським, відчувався «сплошной недостаток во всей утвари».
Причта церкви св. Іоана Богослова
Причту церкви складали священик та псаломник. Крім того, при церкві знаходилось чимало земельних угідь: присадибні та польові ділянки, землі під хутір з вишневим садком та вербами. Ці землі належали церкві, що фіксувалось у межовій книзі на основі укладених в 1854 році документів. Історія знає суперечку щодо права на володіння ділянками церковної землі. Землевласник села Гарлинка писар А. Бараненко незаконно захопив землі, що на той час належали колишнім польським поміщикам.
У 1896 та 1897 роках було збудовано будинки священика та псаломника. Однак 1900 року внаслідок пожежі більшість незастрахованих будівель було знищено вогнем (будинок священика напередодні було застраховано).
Щороку казна виплачувала 300 руб. священику та 50 руб. псаломнику. При цьому, кількість добровільних пожертвувань парафіян становила від 80 до 100 руб. у рік.
При церкві св. Іоана Богослова діяла бібліотека, де зберігались метричні книги, клірові відомості, листи тощо, а також церковно-парафіяльна школа, у якій із 1893 року вчителював селянин із села Кримки Балтського повіту Іоан Кирилов Поліщук. Навчався він у Велико-Мечетнянській двокласній церковно-парафіяльній школі, працюючи вчителем отримував 100 руб.
Церковного братства при церкві не існувало. Проте існувало церковно-парафіяльне піклування (попечительство), зусиллями якого в 1902 року було зібрано понад 274 руб. У розпорядженні піклування при тогочасному Державному Банку знаходилась збер.каса.
Серед записів церковних книг існує згадка про те, що наприкінці 19 ст. посаду священика церкви св. Іоанна Богослова займав Микола Мардсерієв (?) Кожевич, на той час 32-річний син священика, народжений у Херсонської губернії.
Пройшовши повний курс навчання в Одеському духовному училищі 1888 року, він поступає до Одеської духовної семінарії. Тут Микола Кожевич закінчив один клас, після чого захворів та за станом здоров’я припинив навчання. Проходив службу у псаломщика при Одеській Новослобідській Різдво-Богородицькій церкві за вільним наймом, що засвідчує посвідчення, видане місцевим протоієреєм А. Лохвицьким.
У клірових відомостях фіксується, що священик Микола не володів нерухомістю. Він виголошував промови у неділю та святкові дні, повчання зі збірників проповідей, а також вів богослужебні бесіди з народом. 1890 року архієпископом херсонським та одеським Никонором був відправлений у відрядження до Миколаївської церкви у селі Миколаївка (Гатне) Ананьївського повіту. Звідти 1892 року його переведено до Успенської церкви села Андріївка, де окрім посади псаломщика він займався справами церковно-парафіяльної школи. Далі у 1894 призначений псаломщиком Олександро-Маріїнської церкви при дитячому будинку.
1896 року священика Миколу визнають членом ради Туркестанського Єпархіального братства, створеного на честь Казанської Богородиці. Після цього він стає штатним дияконом Покровської церкви міста Вєрного та вчителем при дитячому будинку того ж міста, за що отримав подяку від військового губернатора Семирічинської області. 1898 року стає священиком Олександро-Маріїнської церкви міста Вєрний Семиріченської області, а у 1900 - священиком церкви села Колибань Летичівського повіту, а 1901 року призначений на посаду вчителя закону однокласного народного училища села Колибань.
Резолюцією Преосвященного Христофора 23 серпня 1901 року стає законовчителем та завідувачем церковно-парафіяльної школи в селі Гарлинка.
Удостоєний нагрудної срібної медалі з Олександрівською стрічкою за службу під час правління імператора Олександра ІІІ, а також золотим нагрудним знаком відомства імператриці Марії.
Клірові книги містять згадку й про псаломщика Василя Власієва Радзієвського, народженого 1832 року. Він був сином священика Власія Радзієвського. Навчання пройшов в Уманському духовному училищі.
Згідно із архівними даними, протягом 1871-1880 років церковним старостою села Гарлинка стає Кіндрат Кононов Мазуренко (він же Слободянюк), його ж обрано на повторний термін із 1898 року.
Церковно-парафіяльна школа
Вчителем церковно-парафіяльної церкви, як вже згадувалось, був селянин із с. Кримки Балтського повіту Іоанн Кириллов Поліщук, який пройшов курс навчання у двокласній учительській школі, ставши кращим її учнем. Після цього Іоанн Поліщук стає учителем у школі грамоти села Камінне, а згодом – церковно-парафіяльної школи села Гарлинка (приблизно з 1900 року у віці 19 років).
Церковно-парафіяльна школа діяла при церкві з грудня 1893 року в будинку громадської сільської розправи (так званий домашній суд першої інстанції). Приміщення було незручним, адже складалось з однієї класної кімнати та кухні при ній, кімнати для вчителя не існувало. Однак, предметами шкільного вжитку церковно-парафіяльна школа була забезпечена непогано. На початку 1900-х налічувалось 60 томів підручників та 154 книжок для позакласного читання. Фінансувалась школа за рахунок коштів громади села Гарлинка (30 руб.оплата праці вчителя, 100 руб. на шкільне приладдя, опалення та послуги сторожа, 25 руб.на ремонт та інші необхідні речі 5 руб.)
1902 року в школі навчалось 30 хлопчиків та 6 дівчаток, усі діти православної віросповідання.
Цікавими є дані щодо представництва парафіян церкви Гарлинка, їхньої кількості та соціального статусу. Так, кількість парафіян на кінець 19 століття обмежувалась 88 дворами, серед жителів яких 352 чоловіки та 340 жінок. З них: 1двір – представники духовенства, 8 дворів військових, 1,5 двора купців та міщан, 69 селянських двори та 7 так званих «вільно живущих».
Сучасний стан церкви св. Іоана Богослова
20 ст. стало періодом занепаду церкви св. Іоана Богослова. Унаслідок воєнних подій церкву було частково зруйновано, а після перекриття приміщення святині використовували, за переказами старожилів, як склад для зерна.
Сьогодні споруда церкви перебуває в аварійному стані, потребує негайної консервації та подальшої реставрації. Тріщини над склепінням утворюють трикутник та погрожують обвалом.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2016 Stvorennya cerkvi svyatogo Ioana Bogoslova u seli Pidgir ya Pervomajskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti pripadaye na ostannye desyatirichchya 18 st Suchasnij viglyad cerkvi Zmist 1 Istoriya budivnictva cerkvi 2 Prichta cerkvi sv Ioana Bogoslova 3 Cerkovno parafiyalna shkola 4 Suchasnij stan cerkvi sv Ioana BogoslovaIstoriya budivnictva cerkvired Zgidno z arhivnimi materialami cerkvu sv Ioana Bogoslova bulo zbudovano 1796 roku zavdyaki zusillyam parafiyan Togochasna cerkva mala viglyad derev yanoyi hati obmazanoyi glinoyu na derev yanij osnovi z nevelikoyu za plosheyu gluhoyu pidlogoyu Okremo vid cerkvi stoyala dzvinicya na chotiroh stovpah a takozh glinyana storozhka Rozmir cerkvi u pervisnomu viglyadi stanoviv 10 7 arshiniv abo 7 5 m Z oglyadu na davnist cerkvi ta dzvinici ta postupovij vihid budivel iz ladu vinikla potreba zbuduvati novu murovanu cerkvu ta vidpovidni sporudi pri nij Zgadok pro zakladennya novoyi cerkvi ne zbereglos odnak cyu podiyu slid datuvati ostannoyu chvertyu 19 pochatkom 20 st Dlya cogo bulo zagotovleno 30 000 shtuk cegli 130 kubichnih sazhniv bitogo kaminnya 200 pudiv negashenogo vapna ta zalucheno 200 rubliv Nachinnya cerkvi zgidno iz klirovimi vidomostyami ne vidriznyalos pishnistyu Za vinyatkom sv Bozhestvennih posudin pozhertvuvanih protoiyereyem Ioannom Kronshtadskim vidchuvavsya sploshnoj nedostatok vo vsej utvari Prichta cerkvi sv Ioana Bogoslovared Prichtu cerkvi skladali svyashenik ta psalomnik Krim togo pri cerkvi znahodilos chimalo zemelnih ugid prisadibni ta polovi dilyanki zemli pid hutir z vishnevim sadkom ta verbami Ci zemli nalezhali cerkvi sho fiksuvalos u mezhovij knizi na osnovi ukladenih v 1854 roci dokumentiv Istoriya znaye superechku shodo prava na volodinnya dilyankami cerkovnoyi zemli Zemlevlasnik sela Garlinka pisar A Baranenko nezakonno zahopiv zemli sho na toj chas nalezhali kolishnim polskim pomishikam U 1896 ta 1897 rokah bulo zbudovano budinki svyashenika ta psalomnika Odnak 1900 roku vnaslidok pozhezhi bilshist nezastrahovanih budivel bulo znisheno vognem budinok svyashenika naperedodni bulo zastrahovano Shoroku kazna viplachuvala 300 rub svyasheniku ta 50 rub psalomniku Pri comu kilkist dobrovilnih pozhertvuvan parafiyan stanovila vid 80 do 100 rub u rik Pri cerkvi sv Ioana Bogoslova diyala biblioteka de zberigalis metrichni knigi klirovi vidomosti listi tosho a takozh cerkovno parafiyalna shkola u yakij iz 1893 roku vchitelyuvav selyanin iz sela Krimki Baltskogo povitu Ioan Kirilov Polishuk Navchavsya vin u Veliko Mechetnyanskij dvoklasnij cerkovno parafiyalnij shkoli pracyuyuchi vchitelem otrimuvav 100 rub Cerkovnogo bratstva pri cerkvi ne isnuvalo Prote isnuvalo cerkovno parafiyalne pikluvannya popechitelstvo zusillyami yakogo v 1902 roku bulo zibrano ponad 274 rub U rozporyadzhenni pikluvannya pri togochasnomu Derzhavnomu Banku znahodilas zber kasa Sered zapisiv cerkovnih knig isnuye zgadka pro te sho naprikinci 19 st posadu svyashenika cerkvi sv Ioanna Bogoslova zajmav Mikola Mardseriyev Kozhevich na toj chas 32 richnij sin svyashenika narodzhenij u Hersonskoyi guberniyi Projshovshi povnij kurs navchannya v Odeskomu duhovnomu uchilishi 1888 roku vin postupaye do Odeskoyi duhovnoyi seminariyi Tut Mikola Kozhevich zakinchiv odin klas pislya chogo zahvoriv ta za stanom zdorov ya pripiniv navchannya Prohodiv sluzhbu u psalomshika pri Odeskij Novoslobidskij Rizdvo Bogorodickij cerkvi za vilnim najmom sho zasvidchuye posvidchennya vidane miscevim protoiyereyem A Lohvickim U klirovih vidomostyah fiksuyetsya sho svyashenik Mikola ne volodiv neruhomistyu Vin vigoloshuvav promovi u nedilyu ta svyatkovi dni povchannya zi zbirnikiv propovidej a takozh viv bogosluzhebni besidi z narodom 1890 roku arhiyepiskopom hersonskim ta odeskim Nikonorom buv vidpravlenij u vidryadzhennya do Mikolayivskoyi cerkvi u seli Mikolayivka Gatne Ananyivskogo povitu Zvidti 1892 roku jogo perevedeno do Uspenskoyi cerkvi sela Andriyivka de okrim posadi psalomshika vin zajmavsya spravami cerkovno parafiyalnoyi shkoli Dali u 1894 priznachenij psalomshikom Oleksandro Mariyinskoyi cerkvi pri dityachomu budinku 1896 roku svyashenika Mikolu viznayut chlenom radi Turkestanskogo Yeparhialnogo bratstva stvorenogo na chest Kazanskoyi Bogorodici Pislya cogo vin staye shtatnim diyakonom Pokrovskoyi cerkvi mista Vyernogo ta vchitelem pri dityachomu budinku togo zh mista za sho otrimav podyaku vid vijskovogo gubernatora Semirichinskoyi oblasti 1898 roku staye svyashenikom Oleksandro Mariyinskoyi cerkvi mista Vyernij Semirichenskoyi oblasti a u 1900 svyashenikom cerkvi sela Koliban Letichivskogo povitu a 1901 roku priznachenij na posadu vchitelya zakonu odnoklasnogo narodnogo uchilisha sela Koliban Rezolyuciyeyu Preosvyashennogo Hristofora 23 serpnya 1901 roku staye zakonovchitelem ta zaviduvachem cerkovno parafiyalnoyi shkoli v seli Garlinka Udostoyenij nagrudnoyi sribnoyi medali z Oleksandrivskoyu strichkoyu za sluzhbu pid chas pravlinnya imperatora Oleksandra III a takozh zolotim nagrudnim znakom vidomstva imperatrici Mariyi Klirovi knigi mistyat zgadku j pro psalomshika Vasilya Vlasiyeva Radziyevskogo narodzhenogo 1832 roku Vin buv sinom svyashenika Vlasiya Radziyevskogo Navchannya projshov v Umanskomu duhovnomu uchilishi Zgidno iz arhivnimi danimi protyagom 1871 1880 rokiv cerkovnim starostoyu sela Garlinka staye Kindrat Kononov Mazurenko vin zhe Slobodyanyuk jogo zh obrano na povtornij termin iz 1898 roku Cerkovno parafiyalna shkolared Vchitelem cerkovno parafiyalnoyi cerkvi yak vzhe zgaduvalos buv selyanin iz s Krimki Baltskogo povitu Ioann Kirillov Polishuk yakij projshov kurs navchannya u dvoklasnij uchitelskij shkoli stavshi krashim yiyi uchnem Pislya cogo Ioann Polishuk staye uchitelem u shkoli gramoti sela Kaminne a zgodom cerkovno parafiyalnoyi shkoli sela Garlinka priblizno z 1900 roku u vici 19 rokiv Cerkovno parafiyalna shkola diyala pri cerkvi z grudnya 1893 roku v budinku gromadskoyi silskoyi rozpravi tak zvanij domashnij sud pershoyi instanciyi Primishennya bulo nezruchnim adzhe skladalos z odniyeyi klasnoyi kimnati ta kuhni pri nij kimnati dlya vchitelya ne isnuvalo Odnak predmetami shkilnogo vzhitku cerkovno parafiyalna shkola bula zabezpechena nepogano Na pochatku 1900 h nalichuvalos 60 tomiv pidruchnikiv ta 154 knizhok dlya pozaklasnogo chitannya Finansuvalas shkola za rahunok koshtiv gromadi sela Garlinka 30 rub oplata praci vchitelya 100 rub na shkilne priladdya opalennya ta poslugi storozha 25 rub na remont ta inshi neobhidni rechi 5 rub 1902 roku v shkoli navchalos 30 hlopchikiv ta 6 divchatok usi diti pravoslavnoyi virospovidannya Cikavimi ye dani shodo predstavnictva parafiyan cerkvi Garlinka yihnoyi kilkosti ta socialnogo statusu Tak kilkist parafiyan na kinec 19 stolittya obmezhuvalas 88 dvorami sered zhiteliv yakih 352 choloviki ta 340 zhinok Z nih 1dvir predstavniki duhovenstva 8 dvoriv vijskovih 1 5 dvora kupciv ta mishan 69 selyanskih dvori ta 7 tak zvanih vilno zhivushih Suchasnij stan cerkvi sv Ioana Bogoslovared 20 st stalo periodom zanepadu cerkvi sv Ioana Bogoslova Unaslidok voyennih podij cerkvu bulo chastkovo zrujnovano a pislya perekrittya primishennya svyatini vikoristovuvali za perekazami starozhiliv yak sklad dlya zerna Sogodni sporuda cerkvi perebuvaye v avarijnomu stani potrebuye negajnoyi konservaciyi ta podalshoyi restavraciyi Trishini nad sklepinnyam utvoryuyut trikutnik ta pogrozhuyut obvalom Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org wiki Cerkva sv Ioana Bogoslova Pidgir 27ya