Церква Успіння святої Анни сакральна споруда розташована на вул Заозерній 11 використовується Православною Церквою спору

Церква Успіння святої Анни - сакральна споруда, розташована на вул. Заозерній, 11, використовується Православною Церквою, споруджена у XVIII столітті на місці давнішої. Тривалий час була головним храмом колишнього села, а згодом, львівського району Голоско.

Церква Успіння святої Анни (Львів)

49°52′18″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.8719000° пн. ш. 24.0145056° сх. д. / 49.8719000; 24.0145056Координати: 49°52′18″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.8719000° пн. ш. 24.0145056° сх. д. / 49.8719000; 24.0145056
Розташування	Україна, Львів
Належність	ПЦУ
Адреса	Львів, вул. Заозерна, 11

Історія

Перший храм на цьому місці відомий у XVI столітті. Це була дерев'яна споруда, деталі зовнішнього вигляду якої залишаються невідомими. В цей час церква носила назву Покрови Пресвятої Богородиці та була парафіяльною для жителів Великого і Малого Голосків. Можливість спорудження нового храму з'явилась після закінчення польського панування та переходу у 1772 році Галичини до складу імперії Габсбургів. Нова, мурована, будівля з’явилася 1775 року, але освячена на честь Успіння святої Анни.

Від початку існування у храмі Успіння святої Анни розміщувався іконостас авторства Івана Рутковича, який згодом був втрачений. Збереглися лише дві ікони “Акафіст Богородиці”, в музеї історії релігії, та “Успіння Анни”, яка й досі знаходиться у храмі. У 1924–1943 роках парохом церкви був отець Михайло Жовнірук, активний діяч товариства «Просвіта». В 1940-х роках храм був закритий та перетворений на склад господарських речей. На початку 1990-х років діяльність храму відновила православна громада.

Архітектура

Споруда має традиційну тридільну планувальну структуру, яка, ймовірно, відтворює план попередньої дерев'яної церкви. Невеликий притвор увінчаний простим бароковим аттиком. Центральна нава, близька до квадрату з двома вікнами (на північній та південній стіні), має просте барокове оконтурення та шоломоподібний купол із широкою сигнатурою. Вівтар нижчий за наву та рівновисока до притвору, з круглим вікном на осі. Дах вівтарної частини також прикрашений невеличкою сигнатуркою.

Примітки

. Духовна Велич Львова (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 17 травня 2020.
. Екскурсії по Львову. Що подивитися у Львові? (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 17 травня 2020.

[1] . Духовна Велич Львова (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 17 травня 2020.

[2] . Екскурсії по Львову. Що подивитися у Львові? (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 17 травня 2020.