Церква Святої Богородиці — вірменський кафедральний собор, що існував у Кам'янці-Подільському в період з 1522 по 1672 рік.
Церква Святої Богородиці | |
---|---|
48°40′14″ пн. ш. 26°34′27″ сх. д. / 48.67070700002777528° пн. ш. 26.57440000002777936° сх. д.Координати: 48°40′14″ пн. ш. 26°34′27″ сх. д. / 48.67070700002777528° пн. ш. 26.57440000002777936° сх. д. | |
Тип споруди | церква і d |
Розташування | Україна, Кам'янець-Подільський |
Початок будівництва | 1522 |
Належність | Вірменська апостольська церква |
Церква Святої Богородиці (Кам'янець-Подільський) (Україна) | |
Передісторія
За різними даними вірмени в Кам'янці-Подільському оселилися в XI — XIII століттях. У XVII столітті у місті вже налічувалося 1200 сімей вірмен. Складаючи значну частину населення Кам'янця-Подільського і займаючи велику частину міста, вірмени селилися, головним чином, у південно-східній частині міста. Досі у місті є квартал, відомий серед місцевих під назвою Вірменський. У цій частині міста розташовувалися, крім адміністративних та комерційних будівель вірменської громади, та головні вірменські храми міста.
Історія церкви
Церква Святої Богородиці була побудована в 1522 році на місці давнішої дерев'яної церкви, яка через свої малі розміри не задовольняла потреб вірменської громади міста. Витрати на будівництво забезпечив Єолбей, якому допомагали та робили подарунки члени «Ради сорока братів» та інші кам'янецькі багатії. У 1570 році до церкви були прибудовані капела та арка. У пам'ятних записах, що дійшли до наших днів, створених у Кам'янці-Подільському переписувачі згадують церкву св. Богородиці, як головну серед вірменських храмів міста. У 1636 році це відзначали переписувачі книг і канонів Хачатур дпір і Хачерес. У цей час префект А. Піду, автор короткого нарису з історії запровадження унії серед вірмен, писав:
Церква Успіння [пресвятої Богородиці], що є кафедральною |
Церкву Святої Богородиці було зруйновано у 1672 році під час артобстрілу міста турецькими військами. Вірменський історик і мандрівник Мінас Бжишкян (1777—1851), який відвідав місто, у своїй роботі описував ще руїни храму, що існували.
Примітки
- С. Шкурко (1968). Армянские архитектурные памятники в городе Каменец-Подольске (PDF). Историко-филологический журнал № 2 . pp. 233-243. Архів (PDF) оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
- В. Р. Григорян (1980). «История армянских колоний Украины и Польши» (армяне в Подолии). Ер.: Издательство АН Арм. ССР, стр. 77-92. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
- Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. — Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1971. — Т. 3. — С. 292-293.
- Я. Р. Дашкевич (1987). Армянские кварталы средневековых городов Украины (XIV—XVIII вв.) (PDF). Историко-филологический журнал № 2 . pp. 63-85. ISSN 0135-0536. Архів (PDF) оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatoyi Bogorodici virmenskij kafedralnij sobor sho isnuvav u Kam yanci Podilskomu v period z 1522 po 1672 rik Cerkva Svyatoyi Bogorodici48 40 14 pn sh 26 34 27 sh d 48 67070700002777528 pn sh 26 57440000002777936 sh d 48 67070700002777528 26 57440000002777936 Koordinati 48 40 14 pn sh 26 34 27 sh d 48 67070700002777528 pn sh 26 57440000002777936 sh d 48 67070700002777528 26 57440000002777936Tip sporudicerkva i dRoztashuvannya Ukrayina Kam yanec PodilskijPochatok budivnictva1522NalezhnistVirmenska apostolska cerkvaCerkva Svyatoyi Bogorodici Kam yanec Podilskij Ukrayina PeredistoriyaZa riznimi danimi virmeni v Kam yanci Podilskomu oselilisya v XI XIII stolittyah U XVII stolitti u misti vzhe nalichuvalosya 1200 simej virmen Skladayuchi znachnu chastinu naselennya Kam yancya Podilskogo i zajmayuchi veliku chastinu mista virmeni selilisya golovnim chinom u pivdenno shidnij chastini mista Dosi u misti ye kvartal vidomij sered miscevih pid nazvoyu Virmenskij U cij chastini mista roztashovuvalisya krim administrativnih ta komercijnih budivel virmenskoyi gromadi ta golovni virmenski hrami mista Istoriya cerkviCerkva Svyatoyi Bogorodici bula pobudovana v 1522 roci na misci davnishoyi derev yanoyi cerkvi yaka cherez svoyi mali rozmiri ne zadovolnyala potreb virmenskoyi gromadi mista Vitrati na budivnictvo zabezpechiv Yeolbej yakomu dopomagali ta robili podarunki chleni Radi soroka brativ ta inshi kam yanecki bagatiyi U 1570 roci do cerkvi buli pribudovani kapela ta arka U pam yatnih zapisah sho dijshli do nashih dniv stvorenih u Kam yanci Podilskomu perepisuvachi zgaduyut cerkvu sv Bogorodici yak golovnu sered virmenskih hramiv mista U 1636 roci ce vidznachali perepisuvachi knig i kanoniv Hachatur dpir i Hacheres U cej chas prefekt A Pidu avtor korotkogo narisu z istoriyi zaprovadzhennya uniyi sered virmen pisav Cerkva Uspinnya presvyatoyi Bogorodici sho ye kafedralnoyu Cerkvu Svyatoyi Bogorodici bulo zrujnovano u 1672 roci pid chas artobstrilu mista tureckimi vijskami Virmenskij istorik i mandrivnik Minas Bzhishkyan 1777 1851 yakij vidvidav misto u svoyij roboti opisuvav she ruyini hramu sho isnuvali PrimitkiS Shkurko 1968 Armyanskie arhitekturnye pamyatniki v gorode Kamenec Podolske PDF Istoriko filologicheskij zhurnal 2 pp 233 243 Arhiv PDF originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 28 listopada 2012 V R Grigoryan 1980 Istoriya armyanskih kolonij Ukrainy i Polshi armyane v Podolii Er Izdatelstvo AN Arm SSR str 77 92 Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 28 listopada 2012 Istoricheskie svyazi i druzhba ukrainskogo i armyanskogo narodov Erevan Izd vo AN Armyanskoj SSR 1971 T 3 S 292 293 Ya R Dashkevich 1987 Armyanskie kvartaly srednevekovyh gorodov Ukrainy XIV XVIII vv PDF Istoriko filologicheskij zhurnal 2 pp 63 85 ISSN 0135 0536 Arhiv PDF originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 28 listopada 2012