Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква Ла П єта спочатку Санта Марія делла П єта італ della Pieta церква у Венеції в районі Кастелло Церква Ла П єта45 2

Церква Ла П'єта

Церква Ла П'єта

Церква Ла-П'єта, спочатку Санта-Марія-делла-П'єта (італ. della Pieta) — церква у Венеції, в районі Кастелло.

Церква Ла-П'єта
image
45°26′03″ пн. ш. 12°20′42″ сх. д. / 45.43417° пн. ш. 12.34500° сх. д. / 45.43417; 12.34500Координати: 45°26′03″ пн. ш. 12°20′42″ сх. д. / 45.43417° пн. ш. 12.34500° сх. д. / 45.43417; 12.34500
Тип спорудицерква
РозташуванняІталія, Венеція
Архітекторd
Початок будівництва1745
Стильd
НалежністьРимо-Католицька церква
ЄпархіяВенеційський патріархат
Адресарайон Кастелло
ЕпонімЗустріч Марії та Єлизавети
ПрисвяченняДіва Марія
Вебсайтpietavenezia.org
image
image
Церква Ла-П'єта (Італія)
image Церква Ла-П'єта у Вікісховищі

Назва походить від італійського pieta — милосердя. У образотворчому мистецтві так називали сцену оплакування Христа Богоматір'ю як вияв милосердя до закатованого.

Венеційські оспедалє

image
24-х річний хворий на проказу.
image
Св. Франциск Асізький з хворим проказою.

Особливістю міського життя Венеції була наявність релігійних товариств та оспедалє (шпиталів-лікарень, що водночас були прихистками для хворих, прихистками для покинутих і позашлюбних дітей). З часом венеційські оспедалє стануть ще й школами, освітньо-професійними закладами, де позашлюбних дітей навчали деяким професіям, а дівчат — веденню домашніх справ, співу і навіть грі на музичних інструментах.

Кожний оспедалє мав власну спеціалізацію. Оспедалє Лазаря деї Мендиканті призначався для хворих проказою (але приймали і хворих іншими хворобами). Оспедалє-дей-Інкурабілі брав тільки невиліковних хворих. Саме сюди запроторювали також усіх венеційців, хворих на сифіліс.

З позицій сьогоденного розвитку медицини і протиепідемічних заходів розташування інфекційно хворих поряд з дитячим виховальним закладом здається неймовірним і вкрай небезпечним. Але саме так було в Венеції в 16 — 18 століттях. Особливим було і ставлення до безпритульних дівчаток і дівчат-сиріт. Для покинутих дівчат в портовій Венеції був лише один шлях заробити гроші і якось вижити — проституція, що не захищала ні від хвороб, ні від злиднів. Проституція в Венеції не зникала, але аби якось запобігти проблемі і врятувати дітей, кількість місць для покинутих дівчат була найбільшою. Малятами від року до п'яти опікувались місцеві церковні громади. Дівчатками у віці 6 — 10 −17 років і займались оспедалє. Декотрих дівчат віддавали в сільські родини на материк. Хлопців після 10 років передавали у ремісничі майстерні і лише один виховний заклад спеціалізувався на музичній освіті для юнаків.

Дівчат затримували в оспедалє до 17 — 20 років. Для вихованок-сиріт було лише три шляхи:

  • стати черницями в численних монастирях;
  • працювати в тому ж оспедалє, де і мешкала, безоплатно і довічно;
  • вийти заміж. Останнє було досить непросто через чернечі устави закладів і обмеження в спілкуванні з чоловіками.

Церква і Оспедалє-делла-П'єта

Церква та Оспедалє-делла-П'єта став найбільшим прихистком для позашлюбних дітей і дівчат-сиріт. Заклад брав навіть немовлят. Для них в церковному мурі створили отвір, куди і клали покинутих малят. Застережливі написи не робити дітей сиротами — не спрацьовували, бо кількість бідних родин і позашлюбних дітей в Венеції не зменшувалась.

Оспедалє існували на пожертви вірян, добродіїв і, головне, активно заробляли гроші самі. Тут стали в пригоді спів і музичне виховання. Найздібніших навчали грі на музичних інструментах, бо розподілу на чоловічі і жіночі інструменти не було. Якщо дівчата мали добрий голос, їх готували до кар'єри церковних співачок. В церкві під час служби чи концертів дівчат з музичними інструментами та з хору ховали на особливому балконі з ґратами, аби перешкодити контактам з вірянами і запобігти гріху.

В Оспедалє-делла-П'єта до вибору викладачів музики підходили досить прискіпливо, бо присутність чоловіків в жіночому, практично чернечому, закладі вважалась небажаною. Кожний чоловік-викладач музики мав рекомендації і запрошувався на роботу лише на один рік. Договір на працю поновлювали щорічно. Викладач працював не щоденно, він давав завдання, а репетиції проводили старші вихованки. Адже вони добре знали здібності виховного контингенту. Викладачами в оспедалє ставали і колишні жінки-вихованки, що досягли якихось успіхів в музичній кар'єрі. Саме це забезпечувало освітню і музичну традицію. Наявність оркестрів спонукала виробництво музичних інструментів, обумовила їх удосконалення. Жінки-викладачі розробили декілька методик гри на музичних інструментах. Музичні концерти й хорові співи стали в Венеції традицією. Публічні виступи оплачували окремо. Оспедалє-делла-П'єта часто давав публічні концерти для всіх охочих. В програмі концертів були як духовні твори, так і ораторії, і інструментальні п'єси. Але публіка знала відомих інструменталісток чи вокалісток з оспедалє лише за іменами. Під час концертів забороняли оплески, свою прихильність до виконавців слухачі здійснювали через грошові пожертви та поетичні, віршовані листи. Частку грошей заклад отримував від дозволу на копіювання нот популярних творів.

Музику для вихованок Оспедалє творили найкращі композитори Венеції, серед яких:

  • image
    Антоніо Вівальді
  • image
    Нікола Порпора
  • image
    Джованні Легренці

Церква і шпиталь при церкві делла П'єта відомі тим, що тут, на початку XVIII століття був викладачем і диригентом священик Антоніо Вівальді (1678–1741). Саме тому дуже часто Ла П'єта називають церквою Вівальді. Композитор Вівальді з 1704 по 1740 роки викладав музику в сирітському будинку для дівчаток Оспедалето делла Пьєтра. Безумовно, що вихованці сирітського будинку виступали і в церкві Ла-П'єта.

Церква відома досить вдалою акустикою. В наші дні музика Вівальді продовжує лунати в концертному залі, який розташований в приміщенні церкви.

У церкві знаходиться фреска на стелі «Тріумф Віри христової» роботи венеційського майстра Джованні Баттіста Тьєполо (1696 — 1770), дружина якого і була колись вихованкою оспедалє.

Джерела, ресурси інтернету

  • Патрик Барбье, «Венеция Вивальди».
  • (англ.)
  • Клуб шанувальників музики А. Вівальді [ 18 серпня 2009 у Wayback Machine.]

Див. також


image Це незавершена стаття про церковну будівлю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva La P yeta spochatku Santa Mariya della P yeta ital della Pieta cerkva u Veneciyi v rajoni Kastello Cerkva La P yeta45 26 03 pn sh 12 20 42 sh d 45 43417 pn sh 12 34500 sh d 45 43417 12 34500 Koordinati 45 26 03 pn sh 12 20 42 sh d 45 43417 pn sh 12 34500 sh d 45 43417 12 34500Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaItaliya VeneciyaArhitektordPochatok budivnictva1745StildNalezhnistRimo Katolicka cerkvaYeparhiyaVenecijskij patriarhatAdresarajon KastelloEponimZustrich Mariyi ta YelizavetiPrisvyachennyaDiva MariyaVebsajtpietavenezia orgCerkva La P yeta Italiya Cerkva La P yeta u Vikishovishi Nazva pohodit vid italijskogo pieta miloserdya U obrazotvorchomu mistectvi tak nazivali scenu oplakuvannya Hrista Bogomatir yu yak viyav miloserdya do zakatovanogo Venecijski ospedalye24 h richnij hvorij na prokazu Sv Francisk Asizkij z hvorim prokazoyu Osoblivistyu miskogo zhittya Veneciyi bula nayavnist religijnih tovaristv ta ospedalye shpitaliv likaren sho vodnochas buli prihistkami dlya hvorih prihistkami dlya pokinutih i pozashlyubnih ditej Z chasom venecijski ospedalye stanut she j shkolami osvitno profesijnimi zakladami de pozashlyubnih ditej navchali deyakim profesiyam a divchat vedennyu domashnih sprav spivu i navit gri na muzichnih instrumentah Kozhnij ospedalye mav vlasnu specializaciyu Ospedalye Lazarya deyi Mendikanti priznachavsya dlya hvorih prokazoyu ale prijmali i hvorih inshimi hvorobami Ospedalye dej Inkurabili brav tilki nevilikovnih hvorih Same syudi zaprotoryuvali takozh usih venecijciv hvorih na sifilis Z pozicij sogodennogo rozvitku medicini i protiepidemichnih zahodiv roztashuvannya infekcijno hvorih poryad z dityachim vihovalnim zakladom zdayetsya nejmovirnim i vkraj nebezpechnim Ale same tak bulo v Veneciyi v 16 18 stolittyah Osoblivim bulo i stavlennya do bezpritulnih divchatok i divchat sirit Dlya pokinutih divchat v portovij Veneciyi buv lishe odin shlyah zarobiti groshi i yakos vizhiti prostituciya sho ne zahishala ni vid hvorob ni vid zlidniv Prostituciya v Veneciyi ne znikala ale abi yakos zapobigti problemi i vryatuvati ditej kilkist misc dlya pokinutih divchat bula najbilshoyu Malyatami vid roku do p yati opikuvalis miscevi cerkovni gromadi Divchatkami u vici 6 10 17 rokiv i zajmalis ospedalye Dekotrih divchat viddavali v silski rodini na materik Hlopciv pislya 10 rokiv peredavali u remisnichi majsterni i lishe odin vihovnij zaklad specializuvavsya na muzichnij osviti dlya yunakiv Divchat zatrimuvali v ospedalye do 17 20 rokiv Dlya vihovanok sirit bulo lishe tri shlyahi stati chernicyami v chislennih monastiryah pracyuvati v tomu zh ospedalye de i meshkala bezoplatno i dovichno vijti zamizh Ostannye bulo dosit neprosto cherez chernechi ustavi zakladiv i obmezhennya v spilkuvanni z cholovikami Cerkva i Ospedalye della P yetaCerkva ta Ospedalye della P yeta stav najbilshim prihistkom dlya pozashlyubnih ditej i divchat sirit Zaklad brav navit nemovlyat Dlya nih v cerkovnomu muri stvorili otvir kudi i klali pokinutih malyat Zasterezhlivi napisi ne robiti ditej sirotami ne spracovuvali bo kilkist bidnih rodin i pozashlyubnih ditej v Veneciyi ne zmenshuvalas Ospedalye isnuvali na pozhertvi viryan dobrodiyiv i golovne aktivno zaroblyali groshi sami Tut stali v prigodi spiv i muzichne vihovannya Najzdibnishih navchali gri na muzichnih instrumentah bo rozpodilu na cholovichi i zhinochi instrumenti ne bulo Yaksho divchata mali dobrij golos yih gotuvali do kar yeri cerkovnih spivachok V cerkvi pid chas sluzhbi chi koncertiv divchat z muzichnimi instrumentami ta z horu hovali na osoblivomu balkoni z gratami abi pereshkoditi kontaktam z viryanami i zapobigti grihu V Ospedalye della P yeta do viboru vikladachiv muziki pidhodili dosit priskiplivo bo prisutnist cholovikiv v zhinochomu praktichno chernechomu zakladi vvazhalas nebazhanoyu Kozhnij cholovik vikladach muziki mav rekomendaciyi i zaproshuvavsya na robotu lishe na odin rik Dogovir na pracyu ponovlyuvali shorichno Vikladach pracyuvav ne shodenno vin davav zavdannya a repeticiyi provodili starshi vihovanki Adzhe voni dobre znali zdibnosti vihovnogo kontingentu Vikladachami v ospedalye stavali i kolishni zhinki vihovanki sho dosyagli yakihos uspihiv v muzichnij kar yeri Same ce zabezpechuvalo osvitnyu i muzichnu tradiciyu Nayavnist orkestriv sponukala virobnictvo muzichnih instrumentiv obumovila yih udoskonalennya Zhinki vikladachi rozrobili dekilka metodik gri na muzichnih instrumentah Muzichni koncerti j horovi spivi stali v Veneciyi tradiciyeyu Publichni vistupi oplachuvali okremo Ospedalye della P yeta chasto davav publichni koncerti dlya vsih ohochih V programi koncertiv buli yak duhovni tvori tak i oratoriyi i instrumentalni p yesi Ale publika znala vidomih instrumentalistok chi vokalistok z ospedalye lishe za imenami Pid chas koncertiv zaboronyali opleski svoyu prihilnist do vikonavciv sluhachi zdijsnyuvali cherez groshovi pozhertvi ta poetichni virshovani listi Chastku groshej zaklad otrimuvav vid dozvolu na kopiyuvannya not populyarnih tvoriv Muziku dlya vihovanok Ospedalye tvorili najkrashi kompozitori Veneciyi sered yakih Dzhovanni Legrenci 1626 1690 Franchesko Gasparini 1667 1727 Nikola Porpora 1686 1766 Antonio Lotti 1667 1740 Antonio Vivaldi Nikola Porpora Dzhovanni Legrenci Cerkva i shpital pri cerkvi della P yeta vidomi tim sho tut na pochatku XVIII stolittya buv vikladachem i dirigentom svyashenik Antonio Vivaldi 1678 1741 Same tomu duzhe chasto La P yeta nazivayut cerkvoyu Vivaldi Kompozitor Vivaldi z 1704 po 1740 roki vikladav muziku v siritskomu budinku dlya divchatok Ospedaleto della Pyetra Bezumovno sho vihovanci siritskogo budinku vistupali i v cerkvi La P yeta Cerkva vidoma dosit vdaloyu akustikoyu V nashi dni muzika Vivaldi prodovzhuye lunati v koncertnomu zali yakij roztashovanij v primishenni cerkvi U cerkvi znahoditsya freska na steli Triumf Viri hristovoyi roboti venecijskogo majstra Dzhovanni Battista Tyepolo 1696 1770 druzhina yakogo i bula kolis vihovankoyu ospedalye Dzherela resursi internetuPatrik Barbe Veneciya Vivaldi angl Klub shanuvalnikiv muziki A Vivaldi 18 serpnya 2009 u Wayback Machine Div takozhRokoko Prostituciya Portret Ceciliyi Gvardi vihovanki ospedalye Barokova muzika Dzhovanni Battista Tyepolo Gumanizm Svitskij gumanizm Boks dlya pokinutogo nemovlyati Ce nezavershena stattya pro cerkovnu budivlyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ