Центральноіранська мова (діалекти Центрального Ірану, центральні діалекти Ірану, діалекти Центрального Плато) — одна з північно-західних іранських мов, поширена в центральній частині Ірану. Являє собою сукупність діалектів окремих сіл і міст, розкиданих острівцями серед персомовних поселень. Носії цих діалектів вважають себе персами, а свої діалекти — [ru]. Крім того, деякими з центральноіранських діалектів розмовляють перські євреї (див. [ru]) і зороастрійці (говірка [en]).
Центральноіранська мова | |
---|---|
Офіційний статус | |
Коди мови |
Поширеність
Діалекти Центрального Ірану поширені в центральній частині Ірану на південь від Тегерана на достатньо великій території між містами Кашан (на півночі) та Ісфаган (на півдні). Із заходу ця територія доходить приблизно до лінії залізниці Тегеран- Хорремшехр, на сході — до Великої соляної пустелі (Деште-Кевір). Окремими оазами вони представлені також на території самої Великої соляної пустелі і в районі міст Єзд і Керман. Історично це південно-західна частина давньої Мідії.
Класифікація
Діалекти Центрального Ірану близькі між собою за характером граматичної будови і в цілому утворюють самостійний діалектний континуум, що не належить до жодної з мов на території Ірану і за його межами. В історичному аспекті їх вважають нащадками стародавньої мідійської мови.
Перший досвід класифікації діалектів Центрального Ірану за лінгвістичними ознаками належить Х. В. Бейлі (1933—1935). Пізніше цю класифікацію прийняв і підтримав [ru] (1958). За основну класифікаційну ознаку в ній прийнято характер утворення форм презенсу. Відповідно до цієї ознаки діалекти Центрального Ірану поділяються на підгрупи:
- єзді і кермані (разом звані дарі);
- наїні;
- натанзі, яран(д)і, фарізанді;
- сої, кохруді, кешеґї, меймеї (та інші діалекти між Кашаном та Ісфаганом);
- хунсарі, вонішуні, махаллаті;
- газі, кафроні, седеї, можливо, також зефреї;
- діалекти Тафріша (вафсі, аштіяні, кахакі).
Х. Бейлі та Г. Моргенштьерн відносять до числа діалектів Центрального Ірану також сівенді, але він дуже відрізняється від інших діалектів і зараз зазвичай виділяється як окрема мова.
Найпопулярніша зараз найповніша класифікація П. Лекока (1989), виконана за чисто географічною ознакою. В ній виділяється 4 групи: північно-західні (на захід від дороги Кум-Ісфаган), північно-східні (між Кашаном і Натанзом), південно-західні (в регіоні Ісфагана), південно-східні. Як діалекти перехідного типу згадані діалекти Тефреша і пустелі Деште-Кевір (Великої Соляної пустелі).
Нижче наводиться повний перелік центральноіранських діалектів на основі класифікації Лекока з деякими уточненнями і доповненнями.
- Тефреська група (перехідні діалекти смуги Хамадан — Саве): діалекти кахакі, тафріші (тефреші), савеї, аштіяні, амереї, елвірі, відері, єврейсько-хамаданський, єврейсько-нехавендський і єврейсько-боруджердський;
- Особливо виділяються група діалектів вафсі (вафсі, чехрегані, горчані, феркі), які являють собою змішану форму мови з центральноіранськими, татсько-талиськими і курдськими елементами
- Північно-західна група (переважно на заході остану Ісфаган між Хонсаром і ): діалекти баба-султані, біанді, вадашті, вонішуні (ванешані), єврейсько-гольпаєганський, куджуні, сунагуні (сангані), тіджані, хунсарі (хонсарі) і єврейсько -хунсарський, хуріссунаї, еросілі і дещо відмінний махаллаті (мехеллаті) на північ (Меркезі);
- Північно-східна група (на півночі остану Ісфаган між Кашаном і Натанзом): діалекти абузейдабаді, абьанеї, арані, баді, бадруді, бідголі, деліджані, джоушегані (джавшакані), єврейсько-кашанський, камуї, кешеї, кохруді, меймеї, натанзі (нетензі), нашалджі (нешледжі), сої (сохі), такі, тарі, фарізанді, яранді;
- Південно-західна група (в центрі остану Ісфаган навколо міста Ісфаган): діалекти гезі (гязі), джаркуяї, зефреї, кефрані (кафроні, кяфроні), кефруді, кухпаєї, нохуджі, рудашті, саджзі (сегзі), седеї (седехі), ердестані (ардістані) і єврейсько-ісфаганський;
- Південно-східна група включає:
- говірку дарі (габрі): діалекти єзді і кермані (представлені у зороастрійців Єзда і Кермана),
- єврейсько-єздський і єврейсько-керманський діалекти, представлені у євреїв Єзда і Кермана) і помітно відмінні від діалектів дарі;
- діалекти абчуяї, варзенеї, кейджані, наїні, тудешкі, енарекі (анарекі) на південному сході остану Ісфаган;
- Деште-кевірська група (на південь від пустелі Деште-Кевір): діалекти аббасабаді, гармабі (гермабі), іраджі, міхрджані, фаррохі (фаврі), хурі (хорі), чахмалекі.
Мова , якою ще в середині XX століття розмовляли в селищі Таджріш (пізніше увійшло в межі Тегерана (його північна околиця)), можливо була близька до центральноіранської мови. Однак це питання не розроблене, оскільки збереглося лише 379 слів і виразів, записаних у фонетичній транскрипції В. А. Жуковським 1899 року. Зараз її носії, мабуть, повністю перейшли на перську мову.
Мова сівенді, якою розмовляють у селі Сівенд на північ від Шираза (остан Фарс), також близька до центральноіранських діалектів, але разом з тим проявляє достатню своєрідність, щоб вважати її окремою мовою.
Назви
Самі носії називають свої діалекти за назвами місцевостей, де вони представлені: mahallatī, xunsarī, käšäī тощо. Виняток становить — діалект зороастрійців-вогнепоклонників Ірану, який традиційно називають габрі (gabrī); назва походить від тюркського gäur (з арабської kafir (невірний)), у перській передачі gaur, gabr, що застосовувалася до не-мусульманів. Самі зороастрійці називають свою мову darī, а себе bih-dinan («сповідники кращої віри»).
Література
- Жуковский В. А. Материалы для изучения персидских наречий. Диалекты полосы Кашана: Вонишун, Кохруд, Кеше, Зэфрэ. СПб., 1888, ч. 1. (рос.)
- Жуковский В. А. Материалы для изучения персидских наречий. Диалекты города Семнана: Сэнгисэр, Шемерзод. Диалекты полосы города Исфагана: Сэдэ, Гяз, Кяфрон и др., Петроград, 1922, ч. 2. (рос.)
- Расторгуева В. С., Мошкало В. В. Диалекты Центрального Ирана // Основы иранского языкознания. Новоиранские языки: Северо-западная группа. Москва, 1997. (рос.)
- Bailey H. W. Iranian Studies IV // Bulletein of the School of Oriental Studies, 1933—1935, vol. 7. (англ.)
- Lecoq P. Les dialectes du centre de l'Iran // Compendium Linguarum Iranicarum. Wiesbaden, 1989. (фр.)
- Morgenstierne G. Neu-iranische Sprachen // Handbuch der Orientalistik. Iranistik. Linguistik. Leiden; Köln, 1958, Abt. I, Bd. 4, Abschn. 1. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralnoiranska mova dialekti Centralnogo Iranu centralni dialekti Iranu dialekti Centralnogo Plato odna z pivnichno zahidnih iranskih mov poshirena v centralnij chastini Iranu Yavlyaye soboyu sukupnist dialektiv okremih sil i mist rozkidanih ostrivcyami sered persomovnih poselen Nosiyi cih dialektiv vvazhayut sebe persami a svoyi dialekti ru Krim togo deyakimi z centralnoiranskih dialektiv rozmovlyayut perski yevreyi div ru i zoroastrijci govirka en Centralnoiranska movaOficijnij statusKodi moviPoshirenistDialekti Centralnogo Iranu poshireni v centralnij chastini Iranu na pivden vid Tegerana na dostatno velikij teritoriyi mizh mistami Kashan na pivnochi ta Isfagan na pivdni Iz zahodu cya teritoriya dohodit priblizno do liniyi zaliznici Tegeran Horremshehr na shodi do Velikoyi solyanoyi pusteli Deshte Kevir Okremimi oazami voni predstavleni takozh na teritoriyi samoyi Velikoyi solyanoyi pusteli i v rajoni mist Yezd i Kerman Istorichno ce pivdenno zahidna chastina davnoyi Midiyi KlasifikaciyaDialekti Centralnogo Iranu blizki mizh soboyu za harakterom gramatichnoyi budovi i v cilomu utvoryuyut samostijnij dialektnij kontinuum sho ne nalezhit do zhodnoyi z mov na teritoriyi Iranu i za jogo mezhami V istorichnomu aspekti yih vvazhayut nashadkami starodavnoyi midijskoyi movi Pershij dosvid klasifikaciyi dialektiv Centralnogo Iranu za lingvistichnimi oznakami nalezhit H V Bejli 1933 1935 Piznishe cyu klasifikaciyu prijnyav i pidtrimav ru 1958 Za osnovnu klasifikacijnu oznaku v nij prijnyato harakter utvorennya form prezensu Vidpovidno do ciyeyi oznaki dialekti Centralnogo Iranu podilyayutsya na pidgrupi yezdi i kermani razom zvani dari nayini natanzi yaran d i farizandi soyi kohrudi keshegyi mejmeyi ta inshi dialekti mizh Kashanom ta Isfaganom hunsari vonishuni mahallati gazi kafroni sedeyi mozhlivo takozh zefreyi dialekti Tafrisha vafsi ashtiyani kahaki H Bejli ta G Morgenshtern vidnosyat do chisla dialektiv Centralnogo Iranu takozh sivendi ale vin duzhe vidriznyayetsya vid inshih dialektiv i zaraz zazvichaj vidilyayetsya yak okrema mova Najpopulyarnisha zaraz najpovnisha klasifikaciya P Lekoka 1989 vikonana za chisto geografichnoyu oznakoyu V nij vidilyayetsya 4 grupi pivnichno zahidni na zahid vid dorogi Kum Isfagan pivnichno shidni mizh Kashanom i Natanzom pivdenno zahidni v regioni Isfagana pivdenno shidni Yak dialekti perehidnogo tipu zgadani dialekti Tefresha i pusteli Deshte Kevir Velikoyi Solyanoyi pusteli Nizhche navoditsya povnij perelik centralnoiranskih dialektiv na osnovi klasifikaciyi Lekoka z deyakimi utochnennyami i dopovnennyami Tefreska grupa perehidni dialekti smugi Hamadan Save dialekti kahaki tafrishi tefreshi saveyi ashtiyani amereyi elviri videri yevrejsko hamadanskij yevrejsko nehavendskij i yevrejsko borudzherdskij Osoblivo vidilyayutsya grupa dialektiv vafsi vafsi chehregani gorchani ferki yaki yavlyayut soboyu zmishanu formu movi z centralnoiranskimi tatsko taliskimi i kurdskimi elementami Pivnichno zahidna grupa perevazhno na zahodi ostanu Isfagan mizh Honsarom i dialekti baba sultani biandi vadashti vonishuni vaneshani yevrejsko golpayeganskij kudzhuni sunaguni sangani tidzhani hunsari honsari i yevrejsko hunsarskij hurissunayi erosili i desho vidminnij mahallati mehellati na pivnich Merkezi Pivnichno shidna grupa na pivnochi ostanu Isfagan mizh Kashanom i Natanzom dialekti abuzejdabadi abaneyi arani badi badrudi bidgoli delidzhani dzhoushegani dzhavshakani yevrejsko kashanskij kamuyi kesheyi kohrudi mejmeyi natanzi netenzi nashaldzhi neshledzhi soyi sohi taki tari farizandi yarandi Pivdenno zahidna grupa v centri ostanu Isfagan navkolo mista Isfagan dialekti gezi gyazi dzharkuyayi zefreyi kefrani kafroni kyafroni kefrudi kuhpayeyi nohudzhi rudashti sadzhzi segzi sedeyi sedehi erdestani ardistani i yevrejsko isfaganskij Pivdenno shidna grupa vklyuchaye govirku dari gabri dialekti yezdi i kermani predstavleni u zoroastrijciv Yezda i Kermana yevrejsko yezdskij i yevrejsko kermanskij dialekti predstavleni u yevreyiv Yezda i Kermana i pomitno vidminni vid dialektiv dari dialekti abchuyayi varzeneyi kejdzhani nayini tudeshki enareki anareki na pivdennomu shodi ostanu Isfagan Deshte kevirska grupa na pivden vid pusteli Deshte Kevir dialekti abbasabadi garmabi germabi iradzhi mihrdzhani farrohi favri huri hori chahmaleki Mova yakoyu she v seredini XX stolittya rozmovlyali v selishi Tadzhrish piznishe uvijshlo v mezhi Tegerana jogo pivnichna okolicya mozhlivo bula blizka do centralnoiranskoyi movi Odnak ce pitannya ne rozroblene oskilki zbereglosya lishe 379 sliv i viraziv zapisanih u fonetichnij transkripciyi V A Zhukovskim 1899 roku Zaraz yiyi nosiyi mabut povnistyu perejshli na persku movu Mova sivendi yakoyu rozmovlyayut u seli Sivend na pivnich vid Shiraza ostan Fars takozh blizka do centralnoiranskih dialektiv ale razom z tim proyavlyaye dostatnyu svoyeridnist shob vvazhati yiyi okremoyu movoyu NazviSami nosiyi nazivayut svoyi dialekti za nazvami miscevostej de voni predstavleni mahallati xunsari kasai tosho Vinyatok stanovit dialekt zoroastrijciv vognepoklonnikiv Iranu yakij tradicijno nazivayut gabri gabri nazva pohodit vid tyurkskogo gaur z arabskoyi kafir nevirnij u perskij peredachi gaur gabr sho zastosovuvalasya do ne musulmaniv Sami zoroastrijci nazivayut svoyu movu dari a sebe bih dinan spovidniki krashoyi viri LiteraturaZhukovskij V A Materialy dlya izucheniya persidskih narechij Dialekty polosy Kashana Vonishun Kohrud Keshe Zefre SPb 1888 ch 1 ros Zhukovskij V A Materialy dlya izucheniya persidskih narechij Dialekty goroda Semnana Sengiser Shemerzod Dialekty polosy goroda Isfagana Sede Gyaz Kyafron i dr Petrograd 1922 ch 2 ros Rastorgueva V S Moshkalo V V Dialekty Centralnogo Irana Osnovy iranskogo yazykoznaniya Novoiranskie yazyki Severo zapadnaya gruppa Moskva 1997 ros Bailey H W Iranian Studies IV Bulletein of the School of Oriental Studies 1933 1935 vol 7 angl Lecoq P Les dialectes du centre de l Iran Compendium Linguarum Iranicarum Wiesbaden 1989 fr Morgenstierne G Neu iranische Sprachen Handbuch der Orientalistik Iranistik Linguistik Leiden Koln 1958 Abt I Bd 4 Abschn 1 nim