Національний парк «Центральний Балкан» (болг. Національний парк Центральний Балкан) — заповідна зона, що розташовується в центрі Болгарії, у Балканських горах. Висота парку варіюється від 550 метрів у місті Карлово, до 2376 метрів у гори Ботев, найвищої вершини Балкан. Заснований 31 жовтня 1991 року. Третя по площі заповідна зона Болгарії: 716,69 км² загальна площа, довжина — 85 км із заходу на схід, середня ширина 10 км. Розташовується в п'яти областях: Ловечской, Габровской, Софійською, Пловдивом і Старозагорской. Включає дев'ять заповідників: Боатин, Царичина, Козя-Стена, Стенето, Северен-Джендем, Пеешти-Скали, Соколна, Джендема і Стара-Река. Центральний Балкан — один з найбільших і цінніших національних парків в Європі. МСОП присудив йому категорію II (національний парк). Вісім заповідників парку, як і сам парк, входять в список зон ООН, що особливо охороняються, чотири заповідники входять у Всесвітню мережу біосферних резерватів за програмою ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Повноцінний член
42°43′13″ пн. ш. 24°46′53″ сх. д. / 42.72027778002777865° пн. ш. 24.78138889002777745° сх. д.Координати: 42°43′13″ пн. ш. 24°46′53″ сх. д. / 42.72027778002777865° пн. ш. 24.78138889002777745° сх. д. | |
Країна | Болгарія |
---|---|
Розташування | 42/46/16/N/24/29/43/E |
Найближче місто | місто Карлово |
Площа | 71669,5 км² |
Засновано | 1991 |
Оператор | Міністерство охорони природи і водних ресурсів Болгарії |
Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Вебсторінка | visitcentralbalkan.net |
Центральний Балкан (національний парк) (Болгарія) | |
Центральний Балкан у Вікісховищі |
Історія
Статистика
- Площа: 71669,5 га
- Довжина: 85 км
- Ширина: 10 км
- Найвища вершина: Ботев, 2376 м
- Нижча точка: Карлове, близько 500 м
- Лісу : 44000,8 га
- Інша частина: 27668,7 га
- 70% природних екосистем
- 9 заповідників площею 20019 га
Екосистеми
Багатовікові ліси з бука, ялини, ялиці, граба і скельного дуба займають більшу частину парку. Більше половини флори Болгарії було виявлено в парку: 10 видів і 2 підвиду є ендеміками і більше не зустрічаються ніде в світі. Понад 130 рослин і тварин парку занесені в Червону книгу. Відомі 166 видів лікарських рослин, 12 з них охороняються законом. Також є 229 видів мохів, 256 видів грибів, 208 видів водоростей. Центральна частина Балканського хребта — дім для 70 % всіх безхребетних організмів і 62 % хребетних тварин Болгарії. Налічується 224 види птахів, що робить національний парк важливим міжнародним заповідником для птахів. Фінансований Євросоюзом проект CORINE BIOTOPS запропонував методологію класифікації місць проживання, і 49 типів середовищ існування з проекту представлені в Центральному Балканах. 24 типу занесені в «Список перебувають під загрозою зникнення місць проживання» і вимагають спеціальних заходів захисту відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі
Рельєф
Зустрічаються високогірні луки, вертикальні скелі, обриви, глибокі каньйони, водоспади і численні вершини, з яких близько 20 є двохтисячниками. Центральний Балкан є улюбленим місцем для туристів, натуралістів і вчених.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
Посилання
- БАЛКАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК[недоступне посилання з липня 2019]
- парк"Центральный Балкан"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Centralnij Balkan bolg Nacionalnij park Centralnij Balkan zapovidna zona sho roztashovuyetsya v centri Bolgariyi u Balkanskih gorah Visota parku variyuyetsya vid 550 metriv u misti Karlovo do 2376 metriv u gori Botev najvishoyi vershini Balkan Zasnovanij 31 zhovtnya 1991 roku Tretya po ploshi zapovidna zona Bolgariyi 716 69 km zagalna plosha dovzhina 85 km iz zahodu na shid serednya shirina 10 km Roztashovuyetsya v p yati oblastyah Lovechskoj Gabrovskoj Sofijskoyu Plovdivom i Starozagorskoj Vklyuchaye dev yat zapovidnikiv Boatin Carichina Kozya Stena Steneto Severen Dzhendem Peeshti Skali Sokolna Dzhendema i Stara Reka Centralnij Balkan odin z najbilshih i cinnishih nacionalnih parkiv v Yevropi MSOP prisudiv jomu kategoriyu II nacionalnij park Visim zapovidnikiv parku yak i sam park vhodyat v spisok zon OON sho osoblivo ohoronyayutsya chotiri zapovidniki vhodyat u Vsesvitnyu merezhu biosfernih rezervativ za programoyu YuNESKO Lyudina i biosfera Povnocinnij chlenCentralnij Balkan42 43 13 pn sh 24 46 53 sh d 42 72027778002777865 pn sh 24 78138889002777745 sh d 42 72027778002777865 24 78138889002777745 Koordinati 42 43 13 pn sh 24 46 53 sh d 42 72027778002777865 pn sh 24 78138889002777745 sh d 42 72027778002777865 24 78138889002777745Krayina BolgariyaRoztashuvannya42 46 16 N 24 29 43 ENajblizhche mistomisto KarlovoPlosha71669 5 km Zasnovano1991OperatorMinisterstvo ohoroni prirodi i vodnih resursiv BolgariyiStatus Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Vebstorinkavisitcentralbalkan netCentralnij Balkan nacionalnij park Bolgariya Centralnij Balkan u VikishovishiIstoriyaPark vzimkuStatistika Plosha 71669 5 ga Dovzhina 85 km Shirina 10 km Najvisha vershina Botev 2376 m Nizhcha tochka Karlove blizko 500 m Lisu 44000 8 ga Insha chastina 27668 7 ga 70 prirodnih ekosistem 9 zapovidnikiv plosheyu 20019 gaEkosistemiGirskij masiv Triglav Bagatovikovi lisi z buka yalini yalici graba i skelnogo duba zajmayut bilshu chastinu parku Bilshe polovini flori Bolgariyi bulo viyavleno v parku 10 vidiv i 2 pidvidu ye endemikami i bilshe ne zustrichayutsya nide v sviti Ponad 130 roslin i tvarin parku zaneseni v Chervonu knigu Vidomi 166 vidiv likarskih roslin 12 z nih ohoronyayutsya zakonom Takozh ye 229 vidiv mohiv 256 vidiv gribiv 208 vidiv vodorostej Centralna chastina Balkanskogo hrebta dim dlya 70 vsih bezhrebetnih organizmiv i 62 hrebetnih tvarin Bolgariyi Nalichuyetsya 224 vidi ptahiv sho robit nacionalnij park vazhlivim mizhnarodnim zapovidnikom dlya ptahiv Finansovanij Yevrosoyuzom proekt CORINE BIOTOPS zaproponuvav metodologiyu klasifikaciyi misc prozhivannya i 49 tipiv seredovish isnuvannya z proektu predstavleni v Centralnomu Balkanah 24 tipu zaneseni v Spisok perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya misc prozhivannya i vimagayut specialnih zahodiv zahistu vidpovidno do Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori ta fauni i prirodnih seredovish isnuvannya v YevropiRelyefZustrichayutsya visokogirni luki vertikalni skeli obrivi gliboki kanjoni vodospadi i chislenni vershini z yakih blizko 20 ye dvohtisyachnikami Centralnij Balkan ye ulyublenim miscem dlya turistiv naturalistiv i vchenih Primitki Arhiv originalu za 29 travnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 Arhiv originalu za 29 travnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 Arhiv originalu za 29 travnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 PosilannyaBALKANSKIJ NACIONALNIJ PARK nedostupne posilannya z lipnya 2019 park Centralnyj Balkan