Центр по усиновленню дітей колишній структурний підрозділ при Міністерстві освіти і науки України державна установа яка

Центр по усиновленню дітей — колишній структурний підрозділ при Міністерстві освіти і науки України; державна установа, яка сприяла влаштуванню дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян та іноземців шляхом усиновлення.

Історія

Центр було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1996 року № 380 «Питання Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти».

У 2006 році Центр було ліквідовано і замість нього створено Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини як (урядовий орган державного управління).

Завдання

Головними завданнями Центру було:

координація діяльності відповідних органів і служб з питань усиновлення, опіки і піклування, охорони дитинства згідно із законодавством;
форму банку даних про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також банку даних на осіб, які бажають усиновити дітей, створення механізму їх централізованого обліку;
забезпечення переважного права передачі дітей на усиновлення громадянам України згідно з чинним законодавством;
сприяння виконанню Україною зобов'язань, передбачених Конвенцією ООН про права дитини та іншими міжнародними договорами України з питань усиновлення, опіки і піклування;
підготовка для подання Верховній Раді України, Уряду інформації про стан додержання законодавства щодо опіки і піклування, усиновлення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, громадянами України та іноземцями.

Керівники

Тамара Кунько (1996—2002);
Ольга Парієнко (2002—2003).
Євгенія Чернишова (2003—2006).

Примітки

. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 10 жовтня 2020.
. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 10 жовтня 2020.
По лезу ножа // Дзеркало тижня, Випуск № 20, 30 травня-6 червня 2003 р

Посилання

Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Джерела

Т. Ф. Алєксєєнко. Центр по усиновленню дітей // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 986—987

[1] . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 10 жовтня 2020.

[2] . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 10 жовтня 2020.

[ЗН-3] По лезу ножа // Дзеркало тижня, Випуск № 20, 30 травня-6 червня 2003 р